ОБСТАВИНА
ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ
§ 13. ОБСТАВИНА
Про обставину як другорядний член речення, способи її вираження та роль у мовленні
ПРИГАДАЙМО. Що таке прислівники? На які питання вони відповідають?
101 Прочитайте речення. Схарактеризуйте виділені в них обставини за такими критеріями: а) на що вказує (місце, час, спосіб дії); б) якою частиною мови виражена; в) на яке питання відповідає. Зробіть висновок про особливості обставини як другорядного члена речення
Поняття обставини
Обставина – це другорядний член речення,
Де? куди? звідки? коли? відколи? чому? з якою метою? навіщо? і под.
Способи вираження
Обставина найчастіше виражається прислівником або іменником у непрямому відмінку з прийменником. НАПРИКЛАД: 1. Стіл київський захопив Підступно Святополк (П. Загребельний). 2. Місячне світло влилося В кімнату (Л. Завіщана). Обставину підкреслюємо так: .
Зверніть увагу
Потрібно правильно ставити питання до обставини. Наприклад:
102 І. Прочитайте речення, знайдіть у них присудки. Від
1. Вітри безжально рвали тендітне вбрання на берізці (І. Цюпа). 2. Сердитий вітер після зливи трусив щосили вишню й сливу (А. Качан). 3. Журавель зітхає потихеньку (В. Малишко). 4. Чутки про подвиги Сагайдачного невдовзі дійшли до Польщі (Д. Яворницький). 5. Зерно нап’ється сонця в полі (В. Сосюра).
ІІ. Доберіть до прислівників синоніми (де це можливо). За потреби зверніться до словника синонімів.
103 і. Прочитайте прислів’я та поясніть їхнє значення. Зверніть увагу на написання виділених слів.
1. Чого вранці не зробиш, того ввечері не здоженеш. 2. Вода, що витекла, назад не повернеться. 3. Хто влітку пісні співає, той узимку сльози проливає. 4. На рідній землі тепло і вдень і вночі. 5. Восени – багач, а навесні – прохач. 6. Хто в четвер скаче, той у п’ятницю плаче. 7. Гірко поробиш, солодко з’їси.
II. Запишіть речення під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Чи правильно ви написали виділені прислівники?
III. Підкресліть обставини як члени речення. Надпишіть над ними питання, на які вони відповідають. Які з обставин протилежні за значенням?
104 І. Прочитайте текст. Визначте його тему, мікротеми. Свою відповідь аргументуйте.
ФУТБОЛ
Найулюбленіша, найпопулярніша гра в усьому світі – футбол. Вона виникла в Англії дуже давно, десь у XII столітті. У містах Англії у футбол грали спочатку на базарних площах
І навіть на кривих та вузьких вуличках тогочасних міст.
Король Едуард II у 1313 році заборонив гру в межах міста. Пізніше гру було заборонено в усьому королівстві. Були встановлені суворі покарання за порушення цього наказу.
Але народ і далі грав у футбол і таки відстояв свою улюблену гру. У 1663 році заборону було знято, а згодом футбол увійшов до програми Олімпійських ігор.
Сьогодні важко уявити життя будь-якого народу без футбольних матчів (За А Коваль).
Спорткомплекс “Олімпійський”, м. Київ
II. Випишіть з тексту щонайменше п’ять обставин разом з дієсловами-присудками, від яких вони залежать. Поставте питання від головного слова до залежного. Поясніть роль обставин у тексті.
III. Спишіть останнє речення. Підкресліть члени речення. Визначте способи вираження другорядних членів.
105 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Розкажіть про ваш улюблений вид спорту. Де й коли ви ним займаєтеся? Чи порекомендували б ви його своїм однокласникам? Чому?
106 І. Прочитайте фразеологізми. Як ви розумієте їхнє значення? Доберіть до кожного фразеологізму синонімічний прислівник з довідки.
Наче грім серед ясного неба, за тридев’ять земель, від усієї душі, за сімома замками, просто неба, куди оком не глянеш.
ДОВІДКА. Надворі, скрізь, несподівано, щиро, надійно, далеко.
II. Складіть і запишіть три речення з дібраними прислівниками (на вибір). Прислівники підкресліть як члени речення.
107 І. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. Яку синтаксичну роль виконують ці іменники? На яке питання вони відповідають?
1. Опівночі айстри в (сад) розцвіли… (Олександр Олесь). 2. На (пустище) дикім росте бузина, сіріє край (поле) хатина сумна (М. Луків). 3. Десь у (поля) і (ліси) танули сніги (В. Грінчак). 4. На (берег) річки зібрався гурт людей (Д. Гаврищак). 5. Івана Айвазовського захоплено приймали в (Петербург, Рим, Парижі, Лондон) (О. Ламонова).
II. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Укажіть обставини, виражені іменником з прийменником.
108 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поширте кожне подане речення щонайменше однією обставиною, означенням і додатком. Утворені речення запишіть. Поясніть роль другорядних членів речення.
1. Настав вечір. 2. Пролунав дзвінок. 3. Зірвався вітер.
109 Складіть і запишіть речення за поданими схемами.
Готуємося до тематичного оцінювання
Виконайте тестові завдання.
Перевірте виконання, користуючись відповідями в додатку.
1. Словосполученням є кожне поєднання слів у рядку
А прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч
Б високо в горах, зелений килим, біля хати
В зошит і книжка, комп’ютерні ігри, іду швидко
Г падає сніг, холодна роса, живу далеко
2. З одним головним членом є речення
А На незабудці бринів рудий джмелик (Є. Шморгун).
Б В’їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні (В. Підпалий ).
В З-поміж хмар переблискує місяць (М. Луків).
Г Дерева в лісі нагинало до самої землі (В. Іваненко).
3. Правильно визначено граматичну основу в реченні
4. Три додатки є в реченні
А Мороз вночі намалював квіти на холодному склі.
Б Пролетіли гуси над долиною, над калиною.
В Вітер з моря розносив прохолоду.
Г Дітям подарували книги і фотоальбоми.
5. Виділене слово с означенням у реченні
А Теплом дихала земля.
Б У гаю весело щебетали пташки.
В Запам’ятав дідусеві слова.
Г Земля дала мені крила.
6. Підкресліть члени речення.
У небі вітер кучерявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить (М. Рильський).
Моя сторінка
ЦІКАВО ЗНАТИ?
З БІОГРАФІЇ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ
Кома і крапка – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися в друкованих книжках шістнадцятого століття.
Кома – слово з латинської мови. У латинській мові воно мало таке значення: б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю. Тире – слово французьке. Означало воно у французькій мові – “тягти”.
І ТАКЕ БУВАЄ?
ЩО КРАЙ, ТО ЗВИЧАЙ
У Японії та Австрії за давньою традицією вчать дітей писати і правою, і лівою рукою. У більшості країн вчать писати зліва направо. Проте справа наліво пишуть учні арабських країн. А в Давній Греції вчили писати перший рядок справа наліво, а другий – навпаки.
В Іспанії з давніх часів утвердилося правило окличні та питальні знаки ставити на початку й у кінці речення. Іспанські педагоги вважають, що ця традиція допомагає учням заздалегідь зорієнтуватися, якою інтонацією вимовляти речення під час читання.
ОЦЕ ТАК РЕЧЕННЯ!
Багато років тому наші предки, коли щось писали, не робили проміжків між словами в реченні. Тому воно було схоже на одне велике слово. Ось приблизно таким могло бути речення:
Вітерзгаємграєтьсяажсторожхитається.
Чи зрозуміли ви, про що в ньому йдеться?
На дозвілі
Попрацюйте в парах. Прочитайте питальні речення, виділяючи більшою силою голосу виділені слова. Чи вплинула зміна інтонації на зміст висловлювання? Поставте ці питання один одному і дайте повні відповіді на кожне з них.
1. Сашко приніс тобі книжку?
2. Сашко приніс тобі книжку?
3. Сашко приніс тобі книжку?
4. Сашко приніс тобі книжку?
Related posts:
- Обставина – Просте речення Словосполучення Просте речення Обставина Обставина – другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? за якої умови? чому? та ін. Обставини виражаються: – обставини способу дії, що вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом? – […]...
- Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
- Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]...
- Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...
- Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
- Що ми знаємо про частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про частини мови 114 1. У кожному рядку вилучіть зайве слово. Бублики, тістечка, торти, цукерки, вареники циркуль, олівець, ручка, зошит, парта шуба, рукавиці, чоботи, босоніжки, валянки 2. Доповніть речення. 1. Іменники відповідають на питання… . 2. Слова, які називають ознаки предметів, … . 3. Прикметники відповідають на питання… . 4. […]...
- Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
- Зв’язок слів у реченні РЕЧЕННЯ Зв’язок слів у реченні 59. Прочитайте слова. 1. Слово, залізний, добре, відчиняти, двері. 2. Розум, на, дорога, валяється, не. 3. Знань, ми, чемності, і, навчаємося, у, дитинство. – Складіть із запропонованих слів прислів’я народів Європи. Змініть, де потрібно, форму слів. Запишіть. – Підкресліть головні й другорядні члени речення в складених прислів’ях. 60. Прочитайте текст, […]...
- Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10. Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 74. 1. Прочитай народну пісню в музичному супроводі. Правопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку. 2. Спиши речення і підкресли в ньому головні члени. Скільки в […]...
- Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивченого РЕЧЕННЯ Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивченого 50. Прочитайте текст. Дотримуйтеся потрібної інтонації. Ми відпочиваємо на лісовій галявині під розлогою* липою. Усі їдять солодкі кавуни. На траві з’явилася акуратно складена купка шкаралупи. Хтось із дітей поглядає на кущ. Он туди її можна викинути. Схаменіться, подумайте, що ви збираєтеся робити! Хіба вам не буде […]...
- Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення 67. Прочитайте текст. Перекажіть. Жила колись дівчинка. Тато її був лісником. Мама допомагала йому в роботі. Проте почалася жорстока війна. Лісник пішов боронити рідний край. Мама з донькою замість нього доглядала ліс. Якось потрапили вони під холодний березневий дощ. Застудилася дівчинка й занедужала. Мама її […]...
- Зв’язок прислівників із дієсловами ПРИСЛІВНИК Зв’язок прислівників із дієсловами 383. Прочитайте вірш Лариси Лужецької. Вивчіть напам’ять. На запитання як? коли? Готова всім відповісти. Сади цвітуть коли? навесні, Улітку трав поля шовкові, А восени врожай збирають, Узимку снігу всі чекають. Прислівників багато має мова – Усі яскраві, всі чудові! – Спишіть вірш із пам’яті. Підкресліть словосполучення прислівника з дієсловом. Визначте […]...
- Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) 71. Прочитайте текст, уставляючи з довідки пропущені слова. Сонечко пробилося крізь кучеряві і… хмари. Його теплі й… промінчики заграли на клумбі. Білі та… ромашки тягнулися до сонця. Яскраві, але… нагідки золотом укрили клумбу. Довідка: темні, радісні, жовті, низенькі. – Спишіть текст, доповніть його однорідними членами […]...
- Побудова речень з однорідними присудками ДІЄСЛОВО Побудова речень з однорідними присудками 314. Прочитайте текст, розкриваючи дужки. (Приснився, наснився) Олесі сон: ніби вона (йде, простує, крокує, прямує, чимчикує) лісом. А ліс густий і незнайомий, у такому легко можна (заблудитися, заблукати). Довго йшла вона й (утомилася, стомилася, знемоглася, знесилилася). Аж ось (побачила, набачила, угледіла) галявину, зелену та квітучу. І так же на […]...
- Закріплення знань і вмінь про однорідні члени речення Урок 23 Тема. Закріплення знань і вмінь про однорідні члени речення Мета: перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу за темою, закріпити, систематизувати, скоригувати знання учнів, розпочати підготовку до контрольної роботи; розвивати інтерес до вивчення мови; виховувати сумлінне, свідоме ставлення до навчання. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання. Мотивація навчання Гра “Вітер дме” Вчитель вимовляє ключові слова: […]...
- ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 2. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА ПРИГАДАЙМО. 1. Які члени речення називають однорідними? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові? 11 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Доберіть свій варіант заголовка. Поміркуйте, що треба для того, щоб творити красу. ФЛЕЙТА І ВІТЕР У […]...
- Поняття про відокремлення – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення Відокремленими називаються другорядні члени речення, що виділяються за змістом та інтонаційно. Відокремлення – це один із засобів смислового виділення або уточнення частини висловлювання. Завдяки відокремленості означення (узгоджені та неузгоджені, а також прикладки), додатки й обставини набувають більшого значення, підкреслюються. Відокремлені члени речення у вимові виділяються […]...
- Головні слова в реченні РЕЧЕННЯ §22 Головні слова в реченні 258. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте вірш. Голуби злетілися біленькі. Мабуть, хтось їм хліба накришив. То вночі пройшов сніжок легенький І усе довкіл запорошив. Платон Воронько 2. Спишіть перше речення. Про що в ньому говориться? Підкресліть це слово однією рискою. Поставте до нього питання. Що говориться про голубів? Підкресліть це […]...
- Головні та другорядні члени речення РЕЧЕННЯ Головні та другорядні члени речення 54. Прочитайте текст. Перекажіть. Стомлене сонечко повільно зачиняє за собою золоту браму. Його ще бачать пташки з верховіть дерев. А це що за щебетання у дворі? Це ластів’ята повертаються до свого гнізда. Двоє сіло на вишневій гілці, сидять і тріпочуть крильцями. Прилітає ластівка. Вона віддає поживу одному, потім – […]...
- Що ми знаємо про речення ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про речення 115 1. Доповніть речення. 1. Речення виражає… . 2. Речення, у якому про щось розповідається, називається… . 3. У кінці розповідних речень ставиться… . 4. Речення, у якому про щось запитується, називається… . 5. Речення, у якому висловлюється спонукання до дії, називається… . 6. У кінці спонукального речення […]...
- Повторення й узагальнення вивченого про слово СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Повторення й узагальнення вивченого про слово 83. Прочитайте текст легенди. Перекажіть. Давно це було. їхав козак із далекого походу до рідної домівки. Зупинився він біля джерела, напився кришталевої водички, напоїв коня і ліг відпочити. Крізь сон козак почув іржання коней і чужу мову. То вороги вишукували здобич. Блиснула на сонці козацька шабелька […]...
- Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1. Вітер гне до землі молоденькі берези (Ю. Збанацький). 2. Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово). 3. Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене. 4. Не ускладнене. 5. Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]...
- ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ НА ПОБУДОВУ ТА ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ Мета: закріпити вміння учнів визначати основу речення та встановлювати зв’язки між словами в реченні; розвивати вміння поширювати речення словами і словосполученнями, складати речення за поданими схемами; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру писемного мовлення. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка Дд дд до по об ба ач че єн […]...
- Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні. (Вправи 63-68). Мета. Повторити поняття “члени речення”, “головні члени”, “підмет” і “присудок”, “основа речення”, “другорядні члени”; закріплювати вміння встановлювати зв’язок між словами у реченні. Розвивати спостережливість, вміння аналізувати навчальний матеріал, встановлювати головне. Формувати вміння оцінювати результати роботи. Виховувати стриманість, почуття відповідальності. Обладнання: диск до підручника, […]...
- Головні та другорядні однорідні члени речення Тема. Головні та другорядні однорідні члени речення. (Вправи 74-79). Мета. Продовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити визначати однорідні члени речення. Розвивати мовлення, вчити складати речення з однорідними членами. Виховувати повагу до народних традицій. Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене). 4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, […]...
- Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....
- Другорядні члени речення ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 15 Другорядні члени речення 134 Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть у ньому назви другорядних членів речення. Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання. Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити. Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини. Д. […]...
- ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ІНТОНАЦІЇ ПЕРЕЛІЧУВАННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ (кома, сполучники) Мета: формувати в учнів поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Чути дзвоник голосистий, Ллється голос його чистий. Всіх скликає на урок Цей чудовий наш дзвінок. Ви спокійно всі сідайте, Працювати починайте. II. […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
- Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою “Речення” Тема: Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою “Речення” Мета: ознайомити учнів з поняттям “однорідні члени речення”; узагальнити знання про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні члени речення; виробляти вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мовлення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної […]...
- Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
- ОЗНАЧЕННЯ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 12. ОЗНАЧЕННЯ Про означення як другорядний член речення, способи його вираження та роль у мовленні ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають прикметники? 93 Прочитайте речення. Схарактеризуйте виділені в них означення за такими критеріями: а) на що вказує (предмет, ознаку предмета чи ознаку дії); б) якою частиною мови виражене; в) на […]...
- Підмет. Способи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як Головні (підмет і присудок) або Другорядні (додаток, означення, обставина) його члени. Головні члени речення є його граматичною основою. Другорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змісту. Підмет. Способи його вираження Підмет – це головний […]...
- ПОЄДНАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОЛУЧНИКІВ Мета: вдосконалювати знання учнів про структуру речення; формувати поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Гра “Слово заміни – нове речення склади!” – Прочитайте. Виділені слова замініть […]...
- Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...
- Другорядні члени речення. Складання речень за схемою. Навчальне аудіювання (“Рідний край”). Вимова й написання слова Батьківщина Урок 37 Тема. Другорядні члени речення. Складання речень за схемою. Навчальне аудіювання (“Рідний край”). Вимова й написання слова Батьківщина Мета: ознайомити з поняттями члени речення, головні члени речення, другорядні члені речення; вчити знаходити в реченні його головні і другорядні члени; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять; виховувати патріотичні почуття. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних […]...
- Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...
- Описуємо, міркуємо, розповідає РЕЧЕННЯ Описуємо, міркуємо, розповідає 100 ПОДОРОЖ У КАРПАТИ – Розгляньте малюнок. – Складіть розповідь про гори Карпати, використовуючи іменники, прикметники, дієслова, службові слова. Іменники: гори, дерева, дуб, ялина, береза, ясен, галявини, олені, козулі, птахи, глухарі, беркути, полонини, вівці, отари, пастухи; Прикметники: високі, могутні, вічнозелені, білокорі, бистрі, швидкі, турботливі; Дієслова: вкрилися, ростуть, видніються, бігають, пасуться, літають, […]...
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ПРИГАДАЙМО. 1. Чим словосполучення відрізняється від речення? 2. Які є головні й другорядні члени речення? 4 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Яка картина постає у вашій уяві? Які почуття викликали у вас слова поета? ДЖЕРЕЛО Вечірній птах здійметься на крило, […]...