Оцінка конкурентоспроможності товару – сукупність якісних (з боку корисних властивостей) і вартісних характеристик товару, що роблять його придбання вигіднішим і зручнішим для покупця порівняно з товаром такої ж споживної вартості іншого продавця на певному ринку. У кінцевому підсумку така оцінка передбачає порівняння різних товарів, співвідношення їх корисного ефекту і суми витрат на їх придбання та експлуатацію. Основними етапами такої оцінки є комплексне дослідження ринку; вибір товару – взірця та визначення його індивідуальних
і групових параметрів (в т. ч. техніко – економічних, ціни споживання та ін.); обчислення інтегрального показника конкурентоспроможності. На цій основі здійснюється обгрунтування техніко – економічних заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності та оцінка витрат. Інтегральний показник О. к. т. визначається за формулою к = /лп ІТ – е. п Іис, де / п – груповий показник з техніко – економічних параметрів; / с – груповий показник ціни споживача. Якщо к < 1, товар має нижчу конкурентоспроможність, якщо к > 1 – конкурентоспроможність товару вища. Основними методами О. к. т. є: 1) метод питомої ціни (метод,
за яким розраховується показник питомої ціни 1 кг маси машин різного призначення кількох фірм – виробників на певному конкретному ринку і залежно від такої ціни з’ясовується вища конкурентоспроможність однієї машини; проте за цим методом можна оцінити конкурентоспроможність машини в минулому, але неможливо оцінити машину, яка проектується); 2) метод частки ринку (передбачає визначення конкурентоспроможності товару відносно певного аналога залежно від частки продажу на ринку; його недоліками є неможливість оцінити конкурентоспроможність продукту, який розробляється, а також врахувати розміри підприємства, фірми або компанії); 3) експертний метод (розраховуються інтегральні економічні показники якості для порівнюваних типів машин, проте ці розрахунки не враховують неоднакові економічно раціональні терміни експлуатації цих машин, а також їх вплив на навколишнє середовище. Крім того, здебільшого враховується якість машин, а не їх конкурентоспроможність); 4) метод інтегральної економічної оцінки якості машин; 5) аналогічний метод, але з урахуванням якості сервісного та післяпродажного обслуговування – коефіцієнт конкурентоспроможності такого товару розраховується за формулою – бальна оцінка і-го показника відповідно нової машини та аналога; b – вага i-го показника; р – кількість показників; 6) метод “радара” (передбачає графічний аналіз конкурентоспроможності товару залежно від економічних, технічних, експлуатаційних та інших характеристик; за певними правилами будується діаграма “радара” конкурентоспроможності, на якій кілька неправильних багатокутників відображають конкурентоспроможність однієї з порівнюваних машин і залежно від розмірів такого багатокутника підвищується конкурентоспроможність машин; послідовність побудови такого “радара” розробили Р. А. Фатхутдінов, Х. А. Фасхієв та ін.). Для оцінки споживчих якостей товару, його технічного рівня використовують: а) технічні параметри – його відповідність міжнародним або національним стандартам; 6) параметри призначення – класифікаційним, конструктивним та ін. ; в) ергономічні параметри; г) естетичні характеристики товару. Для оцінки вартості товару використовують показники ціни купівлі, обсяг усіх витрат, пов’язаних з нею, а також з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Для машин, обладнання важливими є показники енергомісткості та економічності у споживанні предметів праці на одиницю виробленої продукції або виконаної роботи, а також надійність технології, періодичність і вартість ремонту, які формують економічні умови споживання. Сумарний показник цих параметрів – повна ціна споживання, що включає ціну, витрати споживача, мита, податки та ін. Конкурентоспроможність визначається також організаційними умовами придбання і використання товару: наближеністю продавця; умовами доставки товару, забезпеченістю складної продукції обслуговуванням у гарантійний і післягарантійний періоди та ін. (див. Якість товару (послуги). На світовому ринку важливу роль відіграє система сертифікації товарів відповідно до вимог безпеки життя, здоров’я, довкілля тощо. Існує також низка міжнародних систем сертифікації.
Loading...