Особливе місце людини в системі органічного світу

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 1

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.1.6. Особливе місце людини в системі органічного світу

Людина є закономірним підсумком розвитку органічного світу. її історичний вік відносно невеликий – близько двох мільйонів років, але темпи становлення дуже високі. Це пов’язано з тим, що впродовж еволюції тут діяли не тільки біологічні, а й соціальні чинники.

Безпосередніми пращурами людини були вимерлі людиноподібні мавпи – австралопітеки (південні мавпи). У ході антропогенезу мала місце послідовна

зміна етапів – Homo habilis (людина уміла), Ното erectus (людина, що прямо ходить), Homo sapiens (людина розумна).

Людина – біосоціальна істота. Це вінець Природи, особливим чином виділений із світу тварин. її суттєві біологічні особливості: 1) складність анато – мо-фізіологічної організації; 2) високорозвинений мозок, який забезпечує енергонадмірність (людина – витончений перетворювач природної енергії); 3) обмеження природного добору як рушійного фактора еволюції.

Соціальні прояви людини пов’язані з формуванням другої сигнальної системи (здатність сприймати сигнали словом), що створило фундамент для

розумового процесу – якісно нового прояву вищої нервової діяльності. Мислення – це робота людського мозку. Воно базується на аналїтико-синтетич – ному апараті кори великих півкуль (рис. 1.13). Люди, на відміну від тварин, здатні сприймати не тільки широку інформацію зовнішнього світу, а й різнобічно аналізувати її, потім здійснювати синтез отриманих даних та відкладати їх у своїй пам’яті. За необхідності результати такого синтезу використовуються відповідно до умов існування. Усе це збільшує адаптаційні можливості людини, розширює та урізноманітнює їх. Людина певною мірою стає незалежною від навколишнього середовища, формує середовище існування, що не властиве світу тварин.

Особливе місце людини в системі органічного світу

Рис. 1.13. Головний мозок людини (ліва півкуля).

Біологічну сутність людини вивчає біологія людини, важливим розділом якої є медична біологія. Соціальну сутність людини розглядає комплекс суспільних дисциплін – філософія, теологія, політологія та ін.

Людина, як і все живе, може активно існувати тільки в біосфері. її зв’язок з живою оболонкою Землі нерозривний. Як відзначав В. І. Вернадський, людина стала найбільшою геологічною силою, яка сприяла переходу біосфери в якісно нову фазу – ноосферу. Ноосфера, або “розумна оболонка” Землі, за В. І. Вернадським, – це найвища стадія розвитку біосфери. Швидкозростаюча, дуже активна діяльність людини задля покращення свого життя і перетворення природних енергетичних процесів, супроводжується змінами параметрів біосфери. Виникла тенденція екологічної кризи.

Таким чином, на початку третього тисячоліття н. е. в історії Землі склалася ситуація, коли цивілізоване людство стало головним і визначальним чинником існування та розвитку живої Природи на одній з планет Сонячної системи – Землі.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Особливе місце людини в системі органічного світу