Особливості речень з однорідними присудками. Контрольна робота: аудіювання. “Посієш вчинок
Тема. Особливості речень з однорідними присудками. Контрольна робота: аудіювання. “Посієш вчинок – виросте звичка”; В. Оберемок “Колючі гості”. (Вправи 270-274).
Мета. Спостерігати за однорідними присудками в реченнях; вчити визначати їх, самостійно складати речення з однорідними присудками; розвивати чуття слова.
Обладнання: мовний матеріал.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Вправа “Крісло автора”.
Учні зачитують складені речення про силу слова.
– Прочитайте дієслова-антоніми,
– Які синоніми ви дібрали до дієслів дбати, берегти (усне завдання)?
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда.
– Пригадайте, які члени речення називають однорідними.
– Які розділові знаки потрібно ставити між однорідними членами речення?
– Як однорідні члени речення пов’язуються між собою? (За допомогою сполучників.)
2. Пояснювальний диктант.
– Запишіть речення, пояснюючи розділові знаки.
Кожної осені ластівки відлітали в теплі краї, а навесні поверталися.
Лелеки прилетіли, на крилах ключики від сонця принесли.
– Підкресліть
– Розкажіть про свої спостереження за однорідними членами в реченнях. (Тут однорідні присудки.)
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
– Яким членом речення є дієслово? (Присудком.)
– Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати, визначати і складати речення з однорідними присудками.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Вправа-дослідження (вправа 270).
Учні спостерігають за реченнями з однорідними присудками, складають і записують свої речення.
2. Вибіркове списування (вправа 271).
А) Читання тексту, з’ясування значень невідомих слів.
Б) Добір заголовка до тексту.
В) Визначення речень з однорідними присудками і записування їх у зошит.
Чайки знімались з одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвиль і плакали над морем. Море стемніло, змінилось. Дрібні хвилі ззивались докупи і непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну.
– Прокоментуйте розділові знаки в реченнях.
Г) Добір синонімів до виділення дієслів.
Фізкультхвилинка-гра “Будь уважним”.
Учасники гри стають в коло. Ведучий (вчитель) називає дієслово з іменником. Якщо дієслово відповідає іменникові, тобто вказує на дію даного предмета, учні повинні піднести руку; якщо не відповідає,- присісти.
Наприклад, риба пливе – діти підносять руки, риба кричить – діти присідають. Виграє той, хто жодного разу не помилиться.
3. Робота в парах (вправа 272).
– Прочитайте кінцівку казки і назвіть невідомі слова.
– Якщо б то була ваша казка, про що ви написали би в зачині та основній частині?
– Який заголовок був би у вашої казки?
– Знайдіть у наведеному тексті однорідні присудки, виражені дієсловами. (Пташеня сію матері на спину, вчепилося ніжками й дзьобиком за пір ‘я. Полетіла мати, принесла своє дитя у гніздо й питає:
– Будеш тепер з гнізда виглядати?
– Не буду, – сказало радісне пташеня й підняло голівку, щоб виглянути з гнізда.)
– Чому у ньому тексті дієслова вжито в однині? (Вони означають дію одного предмета.)
– Спишіть перше речення, підкресліть однорідні присудки.
4. Словникова робота з таблицею “Словничок”.
Ліворуч, праворуч
– На яке питання відповідають слова? (Де? Куди?)
– Чи відома ця частина мови? (Ні.)
– Отже, запишемо ці слова в таблиці “Словничок” у колонку “Інші слова”.
VI. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
2. Вправа “Віднови вірш!” (вправа 273).
А) Ознайомлення із завданнями, відновлення вірша.
– Хто дає поради в цьому вірші? (Світлофор.)
– На що необхідно звернути увагу?
Іменник путь – жіночого роду.
Б) Списування вірша, виділення однорідних присудків, виражених дієсловами.
В) Творча робота за темою “Правила дорожнього руху”.
– Самостійно складіть два речення з однорідними присудками. Скористайтесь фотоілюстрацією та словами ліворуч, праворуч.
3. Контрольна робота. Аудіювання.
Посієш вчинок – виросте звичка
Домовились якось Андрійко, Михайлик, Оленка й Наталка провести разом неділю. Коли це почався дощ, і Наталка запросила всіх до себе додому.
Та ні, – каже Андрійко, – краше по домівках. Мені хочеться почитати…
– У нас почитаєш, – мовила Наталка.
– А мені вже й їсти хочеться, – каже Оленка.
– У нас поїмо, – відповіла Наталка.
– А ми твоїм удома не заважатимемо? – питає Михайлик.
– А їх немає. В гості поїхали, – мовила Наталка.
Зайшли в хату. Діти одразу заходились роззуватися. Наталка побачила й каже: – Не треба, гості заходять взуті.
– Так у вас же прибрано, – каже Оленка.
– Не біда, – мовить Наталка. – Прибереться ще раз…
А хто прибирає в них вона, бачте, не сказала!
Все-таки ніхто Наталки не послухав. А коли зайшли до кімнати, задзвонив телефон.
Кинулась Наталка до трубки і… і залунала весела розмова, бо дзвонила подруга. Наталка тільки махнула друзям рукою, мовляв, сідайте, чого стоїте.
Посідали, та Андрійко довго не всидів. Підійшов до книжкової шафи, хотів з-за скла вийняти книжку. Наталка трубку відхилила й каже:
– Ми тих книжок не беремо. То для краси. Я зараз тобі сама якусь знайду. Та й знов заходилась в трубку защебетала:
– А до мене саме друзі прийшли. Зараз буду пригощати пирогами, мама зранку напекла. Шкода, що ти далеко…
Довго ще Наталка розповідала своїй подрузі про гостей, про пироги, про те, що мама вчора так поприбирала в хаті, що все аж блищить, і про кіно по телевізору, і про кактус на вікні, і про гусей надворі…
Нарешті Наталка кладе трубку й каже:
– Зараз з’їмо пирогів, вип’ємо соку. Добре?
Тільки діти погодились, як знову дзвонить телефон. Це вже інша подруга, але і їй Наталка розповідає про те, що й першій. У перерві цієї розмови встигає загадати Оленці:
– Принеси з кухні пиріг, чашки, сік…
– А чим застелити стіл? – питає Оленка.
– Ай, обійдеться, – мовить Наталка і знову допалася до телефону. А коли закінчила розмову, стіл уже був накритий і всі чекали господиню. Тільки взялися до пирогів, як знов озвався телефон…
Коли Наталка закінчила говорити, діти поїли пирогів, попили сік, прибрали після себе і збиралися вже йти додому.
– Дякуємо, – сказали.
Може, Наталка й сказала б їм: “На здоров’я”, але знову озвався телефон.
Вона тільки й мовила:
– Це через нього у нас пропала неділя… (361 слово)
З журналу
Тестові завдання
1. Про кого йдеться у ньому оповіданні?
А) Про хлопчиків; б) про дітей;
В) про котика і півника; г) про немовлят.
2. Де вирішили провести вихідний день діти?
А) В однокласниці; б) у кіно;
В) у зоопарку; г) у бібліотеці.
3. Що робила Наталка, коли до неї прийшли гості?
А) Частувала гостей; б) розважала гостей;
В) розмовляла по телефону; г) готувала чай.
4. Чи вміє дівчинка користуватися телефоном?
А) Уміє; б) не зовсім;
В) зовсім не вміє; г) невпевнено користується.
5. Для чого потрібні книги в домашній бібліотеці Наталки?
А) Для читання; б) для краси;
В) щоб заповнити місця на полицях; г) для колекції.
6. Чи прийдуть діти до Наталки наступного разу?
А) Прийдуть; б) не прийдуть;
В) ще подумають, чи варто гаяти час; г) неодмінно завітають.
Колючі гості
Це було восени, коли з дерев уже осипалося листя. Гуляючи в саду, Христинка помітила, що під яблунею сидить їхня кицька Мурочка й щось розглядає. Дівчинка підійшла до неї і питає:
– Що ти тут видивляєшся, Мурочко? Мишку хочеш упіймати?
Та не звернула на Христинку ніякої уваги й продовжувала пильно дивитися на купку жовтого листя під яблунею.
Стала придивлятися до тієї купки й Христинка. І раптом помітила, що листячко ніби дихає, ворушиться. Ой, що там?
Христинка мерщій – до мами, яка поралася на городі, привела її до яблуні.
– Там хтось є, – показала на купку листя, що дихало.
Мама взяла гіллячку, обережно розгребла його, а там – їжак. Стомився за ніч, блукаючи, і вмостився під яблунею відпочити.
– Ой, гарнесенький який! – плеснула в долоньки Христинка. Їжачок і справді був симпатичний.
Мама передала Христинці гіллячку.
– Ти постережи його, щоб не втік, а я молока принесу, пригостимо.
Принесла, налила в блюдечко й поставила перед їжачком:
– Пий!
Їжачок посидів хвилинку, принюхуючись, а потім устромив носика в блюдечко й почав пити.
Мурка, що сиділа тут же, біля Христинки, побачила таке й теж захотіла поласувати молочком. Тільки підкралася до блюдечка, а їжачок на неї як чмихне! Вона й відскочила.
Вихлебтавши молоко, їжачок подивився на Христинку та її маму блискучими намистинками очей, ніби подякував за частування, і повагом пошелестів від них.
Увечері, відчинивши двері веранди, Христинка загукала:
– Мамо! Мамо! А до нас гості!
Біля східців вона побачила двох великих і трьох маленьких їжачків. Це їжак, якого вони з мамою пригостили вранці молоком, привів до них вечеряти свою сім’ю.
Налили у велику тарілку молока й поставили перед їжачками. Всі п’ятеро одразу ж обступили тарілку й ну дружно ласувати.
Після того сім’я їжачків приходила ще кілька разів, і Христинка з мамою охоче пригощали усіх свіжим молоком.
Аж ось випав перший сніг. Їжачки не показувалися.
– Залягли на зиму спати, – пояснила Христинці мама.
І дівчинка почала чекати весни, щоб знову побачити своїх друзів. (300 слів)
Віра Оберемок
Тестові завдання
1. Коли відбуваються події, описані в оповіданні?
А) Восени; б) взимку; в) влітку; г) весною.
2. Кого побачила Христинка в купі листя?
А) Мишку; б) їжачка; в) котика; г) лисеня.
3. Чим пригостили їжачка Христинка та її мама?
А) Молоком; б) м’ясом; в) зерном; г) яблуками.
4. Хто ще хотів поласувати молоком?
А) Мурка; б) песик; в) їжачки; г) Христинка.
5. Як гість подякував за частування?
А) Чмихнув і пішов геть;
Б) пошелестів від них;
В) вдячно подивився блискучими намистинками очей;
Г) приніс грибів.
6. Хто прийшов до Христинки наступного разу?
А) Сім’я їжаків; б) гурт мишей;
В) білочка; г) козеня.
Збір зошитів.
VII. Підсумок уроку.
– З якими частинами мови найчастіше зв’язане дієслово? (З іменником.)
– Як пишеться не з дієсловами? (Окремо.)
– Яким членом у реченні виступає дієслово? (Присудком.)
– Яке речення з однорідними присудками вам запам’яталось найкраще? Що потрібно пам’ятати про іменник путь? (Іменник путь – жіночого роду.)
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 139, вправа 274 (розповідь під назвою “100 можливостей зробити добро”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...