ПАБЛИК РІЛЕЙШНЗ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ПАБЛИК РІЛЕЙШНЗ (від англ. public rilations – зв’язки з громадськістю) – особливий напрям діяльності держ. органів, корпорацій, політ, та інших організацій, що пов’язаний з формуванням сприятливої громадської думки про себе. П. р. – це функція управління, підпорядкована налагодженню та постійній підтримці взаєморозуміння, доброзичливості й взаємовигідних зв’язків між організацією і різноманітними групами громадськості, від яких залежить успіх її функціонування.
Як функція управління
Наук, основою П. р. є заг. та прикладні теорії психології, соціальної психології, соціології, політології, економіки, юриспруденції, етики та менеджменту, зокрема психології ділового спілкування, масової та міжособистісної комунікації.
Для П. р. особливе значення має мистецтво зв’язків з певними цільовими групами громадськості (в середині та поза межами організації). З цією метою наука П. р, надає суб’єктові діяльності методики, що дають змогу збирати різноманітну інформацію про установки, уподобання та громадську думку соціальних груп, а також цілеспрямовано впливати (використовуючи засоби масової інформації, техніку комунікування) на різні аудиторії публіки.
Сприяючи досягненню взаєморозуміння між організацією і широкою громадськістю, П. р. допомагає різним ін-там плюралістичного суспільства приймати виважені рішення, діяти більш ефективно на користь спільних інтересів. Як особлива інформаційно-комунікативна система П. р. покликаний забезпечувати гармонізацію приватної і сусп.. діяльності, слугувати налагодженню доброзичливих взаємин окремих організацій з соціальним середовищем.
Своє інституціальне оформлення П. р дістав у вигляді підрозділів управління окремих організацій і установ, самостійних консультативних фірм. Більш як у 60 країнах функціонують нац. та галузеві професійні товариства П, р. У 1955 р. утворено Міжнар. асоціацію паблик рілейшнз (ІРRА), що об’єднує фахівців із близько 70 країн світу. Особливого значення професійні асоціації П. р. надають питанням етики поведінки фахівців цієї сфери. У 1961 р.
IPRA схвалила “Кодекс професійної поведінки”, який згодом знайшов своє продовження в “Афінському кодексі” 1965 р. Свої “кодекси честі” мають над. та регіональні організації П. р. Зокрема, Європейська конфедерація П. р. у 1978 р. затвердила свій кодекс професійної поведінки (“Лісабонський кодекс”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...