Паливна промисловість
РОЗДІЛ III. ГОСПОДАРСТВО
Тема 4. Паливна промисловість
1. Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база
Паливна промисловість – одна з найважливіших галузей господарства країни (схема 13).
Паливна промисловість – галузь, яка забезпечує енергоносіями сучасне виробництво, а електроенергетику – сировиною. Входять до складу паливно-енергетичного комплексу.
Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) – це система галузей, яка охоплює паливну промисловість й електроенергетику з їхніми підприємствами, кумунікаціями,
Підприємства ПЕК ведуть розвідку, освоєння, переробку й транспортування енергоносіїв (паливна промисловість), виробництво і передачу електроенергії і тепла (електроенергетика).
Схема 13
Серед паливнодобувних галузей України провідною є кам’яновугільна. Це відповідає ресурсним можливостям країни. На частку вугільної промисловості припадає 62 % видобування палива в Україні, на газову – 32 %, нафтову – 5,1 %. На торф’яну та горючесланцеву промисловість припадає незначна частка (0,9 %) паливного ресурсу країни.
За
– Чи є на території вашої місцевості паливні ресурси? Назвіть їх родовища. Яка структура паливної промисловості вашої області?
Але ще більшою проблемою стає нераціональна структура споживання імпортної сировини. Внаслідок застарілих технологій Україна споживає невиправдано велику кількість газу (як у промисловості, так і в побуті), це призводить до подорожчання продукції та знижує шанси для конкурентоспроможності вітчизняних виробників на світовому ринку. Відтак головною стратегією країни, яка не має достатньої кількості паливних ресурсів, доцільно обрати розробку й винайдення способів застосування енергозберігаючих технологій у всіх сферах господарства.
2. Вугільна промисловість
Вугільна промисловість включає видобуток, збагачення і брикетування кам’яного і бурого вугілля. Вугільна промисловість має традиційно велике значення для господарства України. Вугілля використовують для потреб металургії, енергетики та інших галузей господарства і частково вивозять в інші країни, де існує попит на коксівне вугілля.
Географічна задача 12
Користуючись схемою “Використання кам’яного вугілля”, розкажіть, як використовується кам’яне вугілля в господарстві України.
Вугільна промисловість базується на власних ресурсах Донецького та Львівсько-Волинського кам’яновугільних і Дніпровського буро – вугільного басейнів (табл. 11 у “Додатку”).
Головною вугільною базою країни є Донбас, в якому видобувається 95 % вугілля (схема 14). Розробка родовищ кам’яного вугілля здійснюється в шахтах (підземним способом) (мал. 20). 2007 р. було добуто 58,9 млн т кам’яного вугілля.
Схема 14
Характеристика Донецького басейну
Складні гірничо-геологічні умови видобутку (схема 14) обумовлюють високу собівартість вугілля, але, попри обмеженість запасів інших енергоносіїв, власне вугілля задовольняє потреби господарства в енергетичній і мінеральній сировині, тому нарощування його видобутку має важливе значення для економічної безпеки держави.
Мал. 20. Шахта “Зарічна”
– Як ви вважаєте, чому, незважаючи на незначні обсяги видобування вугілля, Львівсько-Волинський басейн має особливе значення для паливно-енергетичного комплексу України?
Вугілля Львівсько-Волинського басейну завдяки кращим умовам видобутку дешевше, ніж донецьке. Але воно менш якісне (енергетичне) і використовується для місцевих потреб західних областей країни.
Потужні пласти бурого вугілля розробляються у Дніпровському басейні (мал. 21). Глибина їх залягання становить 5-140 м від поверхні. Добування ведеться переважно відкритим способом (кар’єри), потім з нього виробляють брикети для подальшого спалювання на ТЕС. Вугілля Дніпровського басейну використовується переважно у районах видобутку, тому що буре вугілля – низькокалорійне, його перевезення на значні відстані не є раціональним.
Останніми роками у вугільній галузі накопичилося багато проблем. Шахти мають застаріле обладнання, тому потребують реконструкції зі значними капіталовкладеннями. Через збільшення глибини шахт зростає небезпека вибухів метановугільних сумішей, погіршується температурний режим, що, у свою чергу, підвищує аварійність на шахтах. Закриття нерентабельних шахт (таких, що не приносять прибуток) призводить до соціального напруження в регіонах, тому що в невеликих містах і селищах (за рідкісними винятками) шахта – єдине місце роботи.
До екологічних проблем галузі насамперед потрібно віднести наслідки видобування корисних копалин і створення техногенних
Мал. 21. Пласт бурого вугілля
Форм рельєфу: териконів (мал. 22) та кар’єрів. Вони займають велику площу, вилучаючи родючі землі із сільського господарства, а рекультивація (відновлення) їх потребує значних коштів. До того ж терикони димлять, забруднюючи повітря, підземні пустоти та відкачування підземних вод призводять до утворення провалів та просадок.
Мал. 22. Терикони Донбасу
Соціогеографічний практикум 4
У чому причина соціальної напруженості у Донбасі? Проаналізуйте ситуацію, враховуючи:
– умови праці шахтарів (згадайте про спосіб видобування, гірничо-геологічні умови та ін.);
– зношеність устаткування й застарілі технології видобування вугілля, підвищену аварійність на шахтах;
– загрозу закриття шахт (у разі їх нерентабельності, тобто невигідності видобування вугілля);
– слабкі перспективи для працевлаштування людей;
– брак коштів на перекваліфікацію шахтарів і створення нових підприємств іншого профілю та ін.
3. Нафтова та газова промисловість. Нафтопереробна промисловість.
Нафта і природний газ відіграють важливу роль в економіці країни. Нафта використовується як сировина для виготовлення паливно – мастильних матеріалів, до яких відносять бензин, гас, дизельне паливо; також на нафтопереробних заводах виробляють мазут, бітум, мастила. Природний газ використовується як паливо в промисловості й побуті. Це найбільш ефективний вид палива, до того ж, собівартість його видобутку досить незначна. Нафта і природний газ являють собою цінну сировину для хімічної промисловості. З них виробляють пластмасу, штучні волокна, лаки, фарби, гуму, мінеральні добрива. Незважаючи на зменшення видобутку нафти та газу останніми роками, Україна має великі потужності з переробки нафти (завантажені менш ніж на половину) і значні за обсягами газосховища. Крім того, територією України проходять транзитні нафто – та газопроводи, які транспортують російський газ в країни Центральної та Західної Європи. Це дає можливість отримувати додаткові надходження в бюджет країни.
– Назвіть основні вугільні басейни України. Чому донецьке вугілля має високу собівартість? Поміркуйте та внесіть пропозиції щодо вирішення економічних та екологічних проблем галузі.
Мал. 23. Бурова вишка
Нафту і природний газ видобувають з великої глибини, за допомогою бурових вишок (мал. 23) у Передкарпатті, Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній та Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області. Найбільшою за видобутком є Дніпровсько-Донецька область – до 80 % видобутку сировини (найбільші родовища нафти – Зачепилівське, Глинсько-Розбишівське, Качанівське, Леляківське, Анастасівське; газу – Шебелинське (мал. 24 ), Єфремівське, Західнохрестищенське, Кегичівське та ін.). 2007 р. нафти добули 3,3 млн т, а природного газу – 20,2 млрд млн т.
У Карпатській нафтогазоносній області родовища інтенсивно використовувалися в попередні десятиліття, тому видобуток незначний. Найбільші родовища нафти – Долинське, Битків-Вабчинське, Бориславське; газу – Гринівське, Яблунівське, Солотвинське, Залужанське.
Збільшується видобуток газу у Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області, найбільші родовища – Джанкойське, Задорненське, Глібівське. На шельфі Чорного (Голіцинське та Штормове родовища) й Азовського морів (Стрілкове родовище) розташовані перспективні нафтогазові площі, на які покладають великі надії. Для видобутку нафти на шельфі використовують свердловини, естакади і плавучі платформи.
За рахунок власної сировини Україна задовольняє свої потреби лише на 8 %. Тому велика кількість нафти та газу імпортується з інших країн. Територією України проходять транзитні нафто – і газопроводи з Росії в держави Європи.
З видобутком нафти тісно пов’язана її переробка. Нафтопереробні заводи (НПЗ) розміщені таким чином, що одна група підприємств орієнтується на райони добування сировини; друга група заводів – на пункти перевалки нафти з морського транспорту на залізничний; третя група підприємств орієнтується на магістральні нафтопроводи “Дружба”, “Одеса-Броди”, “Придніпровський”. Великі нафтопереробні заводи (мал. 25), що працюють головним чином на імпортній нафті, розташовані у Лисичанську, Кременчуку, Одесі, Херсоні, Дрогобичі та Надвірній.
Мал. 24. Шебелинський газопереробний завод
– Які можливості має Україна у зв’язку з транзитністю свого положення? Поясніть розміщення нафтопереробних заводів. Назвіть найбільші НПЗ. Яку продукцію вони випускають?
Мал. 25. Нафтопереробний завод
До екологічних проблем галузі відносять забруднення нафтопродуктами поверхневих та підземних вод, грунтів, повітря. Дуже негативно на навколишнє середовище впливають наслідки техногенних аварій у районах добування та транспортування нафти й природного газу.
4. Торф’яна та горючесланцева промисловість
Родовища торфу знаходяться на півночі країни – у Поліссі. Основними споживачами торфу як палива в Україні є сільське господарство, скляна, фарфоро-фаянсова, харчова та місцева промисловість. З торфу виробляють ацетон, кормові дріжджі, феноли, парафін і навіть кокс.
На території України горючі сланці видобувають на правобережжі Дніпра, в межах Дніпровсько-Донецької западини, у Карпатах і Кримських горах. На початку 60-х років минулого століття було відкрито найбільше у світі родовище горючих сланців – Бовтиське (Кіровоградська область). Запаси цього родовища складають близько 3,8 млрд т. Але у зв’язку з тим, що як паливно-енергетична продукція на той час панувала дешева західносибірська нафта, то офіційно Бовтиське родовище горючих сланців було зарезервоване, а з часом фактично забуте. За розрахунками вартість отримання 1 т сланцевої смоли з урахуванням вартості видобутку
– Як ви вважаєте, чому видобуток торфу та горючих сланців має місцеве значення?
Й переробки сланців за умови сучасної технології становить 200-250 дол. США, що дорівнює вартості звичайної нафти. Горючі сланці використовуються як місцеве паливо, як сировина для отримання рідкого палива, терпких будівельних матеріалів, бітумів, олив, фенолів, бензолу, толуолу, ксилолів, нафтолів, іхтіолу та ін.
Соціогеографічний практикум 5
1. Основна продукція НПЗ – бензин, гас, мастила тощо.
Як відреагує внутрішній ринок продуктів харчування в Україні на підвищення цін на нафту на світовому ринку? Складіть логічний ланцюжок: плата за імпортну сировину; мита за перетинання кордону; переробка на НПЗ; споживачі нафти (у тому числі сільськогосподарська техніка); собівартість сільськогосподарської продукції; переробка й перевезення сільськогосподарської продукції; роздрібна торгівля. Запропонуйте свої варіанти.
2. З’ясуйте вартість 1 літра бензину. У яку суму обійдеться сімейному бюджету заправлення автомобільного бака пальним (40 літрів)? Скільки коштуватиме одна поїздка на дачу (у село, до родичів тощо)? Порівняйте цю суму з вартістю квитків громадського транспорту. Що вигідніше? (В автомобілях середнього класу витрата бензину становить приблизно 10 літрів на 100 км).
Практична робота № 6
Позначте на контурній карті основні райони вугле-, газо – і нафтовидобутку, нафто – і газопроводи.
Контроль ні запитання
1. Охарактеризуйте сировинну базу паливної промисловості. Назвіть основні райони видобутку нафти й газу.
2. Як гірничо-геологічні умови видобутку кам’яного вугілля впливають на його собівартість?
3. В яких галузях господарства використовують нафту та природний газ?
4. Які проблеми існують у шахтарському Донбасі? Запропонуйте шляхи їх розв’язання.
5. Охарактеризуйте екологічні проблеми галузі та шляхи виходу з них.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...