ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ У ІМЕННИКИ
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ПРИКМЕТНИК
§ 35. ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ У ІМЕННИКИ
408. Прочитайте речення. До виділених слів поставте питання. Визначте, що вони означають. Якими частинами мови є виділені слова?
1. Люблю дорогу, що вперед іде, і подорожніх бережу людей (О. Довгий). 2. Бересток зустрічав подорожніх могутньою своєю зеленню (За Т. Осьмачкою). 3. Недалеко і не близько в лісі лютий жив вовчисько (За Б. Лучуком). 4. Лимонний сік вечірньої зорі у лютому над Києвом розлито (в. Гуцало).
Прикметники можуть утрачати здатність виражати ознаки
ПОРІВНЯЙТЕ: черговий учень – старанний черговий; хворий юнак – слухняний хворий; вихідний день – очікуваний вихідний.
409. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. До виділених слів поставте питання, з’ясуйте їхнє лексичне значення. Якими частинами мови є ці слова в реченнях?
1. І тільки той, у кого серце чуле, хто вміє бер..гти своє м..нуле і вміє шанувать своє сучасне, лиш той майбутнє вивершить прекрасне (М.
– Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
410. Прочитайте. Визначте слова, які з прикметників перейшли в іменники. Укажіть відмінки цих слів.
1. Не скупий володіє багатством, а воно ним. 2. Потрібний, як лисому гребінь. 3. Це такий, що не уступить ні кінному, ні пішому (Народна творчість). 4. Вперед мерщій, вперед, мій карий (М. Чирський). 5. І для любої розмови мила вийшла на поріг (Б. Сосюра).
– Визначте, якими частинами мови є виділені слова у фразеологізмах: як мокре горить; заганяти на слизьке; пасти задніх; переливати з пустого в порожне. Розкрийте значення фразеологізмів, усно складіть із ними речення.
411. Зі словами кошовий, військовий, молода, набережна складіть і запишіть по два речення так, щоб ці слова були й іменниками, і прикметниками.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РОЗДУМУ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ РОЗДУМ
412. Прочитайте байку Езопа. Які типи мовлення поєднано в її тексті? Який тип мовлення є основним? Свою думку доведіть. До якого типу мовлення належить виділений уривок? Чому ви так уважаєте?
Хліборобові діти між собою не мирилися. Батько їх часто умовляв, але слова не допомагали. Тоді хлібороб вирішив вплинути на них ділом і сказав принести в’язку різок. Коли в’язку принесли, батько наказав дітям зламати її. Ті не змогли цього зробити. Батько розв’язав в’язку і дав кожному по різці. Сини легко переламали їх.
Тоді батько промовив: “Будьте завжди дружними, тому що тільки злагода робить людей сильними й непереможними!”
Отже, важко подолати людей, коли між ними панує згода.
Поясніть суть почуття ворожнеча. Назвіть протилежні йому почуття. Пригадайте, що ви знаете про давньогрецького байкаря Езопа з уроків світової літератури та літературного читання. Розкажіть, яким би ви хотіли бачити пам’ятник славнозвісному байкарю. Чому?
Змістом роздуму е встановлені людиною причиново-наслідкові зв’язки між предметами та явищами.
До роздуму можна поставити загальне питання чому?
Роздум буває розгорнутий і стягнений.
Розгорнутий роздум складається з трьох частин. У першій висловлюється думка, яку потрібно довести, – теза. У другій частині – доказ (або кілька доказів) на доведення тези. У третій – міститься висновок. Такий роздум називається роздумом-доведенням.
Стягнений роздум-доведення складається з двох частин: тези й доказу (доказів).
СХЕМА РОЗГОРНУТОГО РОЗДУМУ-ДОВЕДЕННЯ
СХЕМА СТЯГНЕНОГО РОЗДУМУ-ДОВЕДЕННЯ
413. До кожної з поданих тез доберіть доказ й усно побудуйте роздуми-доведення – стягнений і розгорнутий.
– Найріднішою людиною для кожного е мати, тому що….
– Спілкування рідною мовою має приносити радість, оскільки….
– Володіти комп’ютером сьогодні необхідно, через те що… .
Related posts:
- Творення прикметників. Перехід прикметників в Іменники ПРИКМЕТНИК § 48 Творення прикметників. Перехід прикметників в Іменники Запам’ятаймо! Більшість прикметників в українській мові є похідними, тобто такими, що утворюються від інших частин мови, наприклад: – іменників: сила -> сильний, виставка -> виставковий. – дієслів: діяти ->діяльний, чинити -> чинний, – прикметників: білий -> білявий, смачний -> пресмачний, – прислівників: сьогодні -> сьогоднішній, учора […]...
- ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 22. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Деякі дієприкметники можуть утрачати властивості дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів. ПОРІВНЯЙТЕ: ДІЄПРИКМЕТНИКИ ПРИКМЕТНИКИ Вихована в сім’ї дитина. Смажена на олії риба. Вихована людина. Смажена риба. У прикметники переходять […]...
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Перехід дієприкметників у прикметники й іменники Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях Битий шлях, Освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 17. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Рідна мово, пісне солов’їна! Ти одна, як диво-дивина, Як єдина в світі Україна І як мати в кожного одна. М. Ігнатенко ПАМ’ЯТАЙМО Відмінювання активних і пасивних дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Для всіх родів Н. дозрілий, Дозріле, колоте […]...
- ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ § 24. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Вправа 240 II. Твій труд незрівняний ні з чим. Вправа 241 I. СтрашеНнИй, з’єднаНИй, незнищеНИй, незнищеНнИй, незрівняНИй, незрівняНнИй, нездолаНИй, освітлеНИй, невблагаНнИй, незлічеНнІ, намальований, написаний, незлічеНІ, нездолаНнІ, скошеНИй. II. Подвоєння у прикметниках у наголошених суфіксах подвоєння відбувається в таких випадках: 1. При збігові двох однакових приголосних: – на […]...
- ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ. БАГАТОЗНАЧНІ ІМЕННИКИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКІВ Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників, пряме й переносне значення слів; розвивати вміння вибирати з ряду синонімів ті іменники, що відповідають змісту висловлювання; збагачувати мовлення учнів; виховувати пильність у поводженні з вогнем. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ В путь щасливу і широку Всіх виводить школа вас. До уроку! До уроку! В […]...
- Іменники-синоніми, іменники-антоніми. Пряме і переносне значення іменників Урок 28 Тема. Іменники-синоніми, іменники-антоніми. Пряме і переносне значення іменників Мета: актуалізувати знання дітей про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, пряме й переносне значення слів, вчити добирати іменники-синоніми й антоніми, визначати пряме й переносне значення; використовувати у мові названі категорії іменників; вчити робити морфологічний аналіз іменників, розвивати й збагачувати мовлення дітей; виховувати любов до рідної мови. […]...
- ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИК 7. ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ Перехід відносних прикметників у якісні є граматичним явищем, що виникає і формується у словосполученнях відносного прикметника з іменниками іншого лексичного ряду, пор.: золотий годинник і золоте зерно, залізна лопата і залізна дисципліна, туманні обрії і туманна відповідь. Зміна лексичної пари або ряду слів (золота голова, золоті руки) грунтується […]...
- ПИСЬМОВИЙ ТВІР-РОЗДУМ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 22. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-РОЗДУМ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ПРИГАДАЙМО. Які особливості тексту-роздуму? 542 І. Прочитайте твердження (тези). Доберіть переконливі аргументи, за допомогою яких можна було б довести кожне з них. 1. Кожна людина повинна знати послідовність розташування літер в алфавіті. 2. Пропускати уроки без поважних причин не можна. 3. Діти повинні не […]...
- ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...
- Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Пряме і переносне значення іменників. (Вправи 92-96) Тема. Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Пряме і переносне значення іменників. (Вправи 92-96). Мета. Повторити відомості про синоніми та антоніми на прикладах іменників; удосконалити вміння вживати у мовленні однозначні і багатозначні слова; поглибити знання про пряме і переносне значення слова. Обладнання: таблиця “Почуття” (додаток 2), додаток 6, чисті аркуші. Хід уроку I. Організація класу. II. […]...
- ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ІМЕННИКІВ Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників; розвивати вміння вибирати з ряду синонімів іменники, які відповідають змісту висловлювання; збагачувати мовлення школярів; виховувати старанність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 100, с. 49) – Поясніть лексичне значення виписаних слів. Вугілля – чорний предмет, що походить […]...
- ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 15. ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ Структура твору Твір-роздум про вчинки людей складається з двох основних частин: – розповідь про вчинок; – роздум, у якому міститься оцінка вчинку. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У творах-роздумах часто вживають такі сполучення: мені здається…; я думаю…; я переконаний, що…; я не можу погодитися з тим, що…; хочеться підкреслити, […]...
- Чергування [е] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [е] – [о] після [ж],[ч], [ш] Після шиплячих у коренях слів звук [е] може чергуватися зі звуком [о]: ч[е]тверо – ч[о]тири; ш[е]стиденка – ш[о]стий. На письмі таке чергування передається відповідно до вимови. ОРФОГРАМА: літери е-о після ж, ч, ш, щ у коренях […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...
- Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність іменників ІМЕННИК Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність іменників 101. Прочитайте іменники. Добро, війна, радість, мир, герой, бруд, шум, тиша, крик, потворність, мовчання, чистота, купівля, продаж, краса, боягуз, зло, сум. – Доберіть антоніми до виділених іменників. Запишіть парами. Назвіть іменники-назви конкретних предметів. 102. Прочитайте іменники. Бажання, базіка, квартира, колір, маля, мир. – Доберіть до них синоніми з довідки. Довідка: […]...
- ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 11. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ ПРИГАДАЙМО. Що таке роздум? З яких частин він складається? Роздум Текст-роздум – це текст, у якому за допомогою аргументів доводиться істинність чи хибність певного твердження. Структура тексту Текст-роздум складається, як правило, з трьох частин: Ü теза (твердження) – необхідна для доказу думка; Ü аргументи (доведення, спростування) […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови роздуму. Докладний усний переказ тексту-роздуму БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 81 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови роздуму. Докладний усний переказ тексту-роздуму Мета: вчити школярів детально переказувати тексти-роздуми; вдосконалювати вміння робити докладні перекази; поліпшувати мовленнєву культуру учнів. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Робота біля дошки. Завдання: розібрати слова за будовою. […]...
- Перехід однієї частини мови в іншу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Перехід однієї частини мови в іншу За цього способу словотворення ніяких змін у будові слова не відбувається. Змінюються його значення, синтаксична роль, зв’язки з іншими словами. Наприклад, прикметники і дієприкметники переходять в іменники: Передова, трудящі, майбутнє, минуле, операційна, пальне, колискова, ланкова, учительська, вчений, безробітний, черговий, керуючий, добові; […]...
- Відмінювання прикметників у множині. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині Урок 69 Тема. Відмінювання прикметників у множині. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині Мета: ознайомити дітей із системою відмінювання прикметників у множині, її особливостями, вчити вживати різні відмінкові форми прикметників у множині; розвивати вміння вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи; виховувати дбайливе ставлення до природи. Обладнання: тлумачні словники. […]...
- УСНИЙ РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 21. УСНИЙ РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ ПРИГАДАЙМО. Що таке роздум? З яких частин він складається? 601 І. Прочитайте текст. Що вас найбільше вразило в цій розповіді? Чому засмутився Сергійко? Три тижні не був Сергійко в школі: хворів. Скучив за товаришами і вчителькою. Радісний і збуджений прийшов хлопчик до школи після хвороби. […]...
- УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ ТЕМА 14. УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ Вправа 619 Твір-роздум дискусійного характеру відрізняється від твору-роздуму своєю будовою. Перший має елементи дискусії, під час яких у вступній частині автор висловлення намагається довести або спростувати чию-небудь думку з того чи іншого питання. Описує своє ставлення до почутого чи прочитаного. Потім доводить свою власну думку. В основній […]...
- Збірні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Збірні іменники У структурі змісту збірних іменників простежується сема сукупної неозначеної множинності, яка сприймається як єдине неподільне ціле, напр.: студентство, молодь, інтелігенція, полк, оркестр, зілля, комашня, мошва тощо. Назвам збірності, утвореним кількома лексико – семантичними групами слів, властива функція неозначеного числа. Такі іменники не становлять повною мірою семантичної єдності, […]...
- ФЕМГНАТИВИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду ФЕМГНАТИВИ Серед іменників “спільного” роду окрему групу морфологічних одиниць утворюють словоформи, які потенційно є виразниками чоловічої або жіночої статі, а в структурі мови марковані граматичним жіночим родом, що й зумовило їх назву (лат. femina – жінка), напр.: просторіка, замазура, ненажера, невмивака, хапуга, нероба, невдаха, плакса, нечема, нахаба, непосида, […]...
- Кількісні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Кількісні іменники До групи кількісних іменників належать назви одиниця, трійка, п’ятірка, пара, десяток, дюжина, сотня, тисяча, мільйон, мільярд. їх уживання пов’язане з вираженням мовними засобами означеної кількості об’єктів навколишнього світу, що становить зміст граматичної” категорії числа, наїгр.: ” – Бояри,- ввічливо відповів хлопець, показуючи на п’ятірку таких же ввічливих […]...
- МАСКУЛІЗМИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду МАСКУЛІЗМИ Маскулізми, які дослідники називають словами “спільної статі, двородовими лексемами, у східнослов’янському мовознавстві відносять до іменників “спільного” роду, тому що розмежування статі не закладене в форму слова; з цим терміном пов’язане вживання назв соціально-активних осіб чоловічої статі для позначення осіб жіночої статі. Назва “маскулізм” походить від лат. masculinus […]...
- Іменник. Іменники, що означають назви істот і неістот. Голосні у відмінкових закінченнях ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 5 Тема: Іменник. Іменники, що означають назви істот і неістот. Голосні у відмінкових закінченнях Мета: повторити вивчене про іменник як частину мови, його основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок, три відміни), особливості відмінкових закінчень; удосконалювати навички правильно виділяти відмінкові закінчення іменників; визначати іменники – назви істот і неістот, […]...
- РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК § 20. РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ 208. Відгадайте загадки. Відгадки-іменники запишіть, визначте рід кожного. Що ви знаєте про рід іменників? 1. Впаде згори – не розіб’ється, пусти на воду – розпливеться. 2. Підніме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина. 3. Кидаєш угору біле, а на землю падає жовте. […]...
- Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...
- Іменники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК §8. Іменники – назви істот і неістот. Загальні і власні назви 61. Запишіть подані іменники у два стовпчики: а) ті, які відповідають на питання хто?; б) ті, які відповідають на питання що? Окунь, смолоскип, порушення, інтелігент, квітник, учительство, сирота, окраєць, їжак, українець, хазяїн, життя. Якщо ви правильно виконали завдання, із других […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКАМИ В ОДНИНІ ТА МНОЖИНІ. ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ З ОСНОВОЮ НА ТВЕРДИЙ ПРИГОЛОСНИЙ Мета: ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині та множині; вчити визначати відмінок прикметників, зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий приголосний основи; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання 2. Каліграфічна хвилинка Бі лаг іжн ек тру чар Є слова, […]...
- ПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗВ’ЯЗКОМ ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ В РЕЧЕННЯХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОДАМИ І ЧИСЛАМИ Урок 50. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗВ’ЯЗКОМ ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ В РЕЧЕННЯХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОДАМИ І ЧИСЛАМИ Мета: вдосконалювати вміння учнів визначати рід і число прикметників; узагальнити знання про рід і число прикметників; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...
- Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
- ІМЕННИКИ Мета: навчальна: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки, повторити все відоме учням про іменники, що означають назви істот і неістот; формувати вміння їх розрізняти; удосконалювати навички відмінювання іменників – назв істот і неістот; розвивальна: розвивати культуру усного й писемного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, самостійність, творчі здібності; виховна: виховувати любов […]...
- Перехід дієприкметників у прикметники Тема: Перехід дієприкметників у прикметники. Мета: Пояснити умови й особливості переходу дієприкметників у прикметники; формувати вміння розрізняти дієприкметники й прикметники дієприкметникового походження; виховувати цікавість і повагу до фольклору як вияву народної спостережливості й мудрості; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. […]...
- РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ Мета: навчальна: поглибити знання учнів про рід іменників; дати поняття про іменники спільного роду; удосконалювати вміння визначати рід іменників; розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; розвивати навички самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; виховна: виховувати відповідальність і цілеспрямованість. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис, орфографія, лексикологія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, біологія, українознавство. Тип уроку: урок вивчення нового […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Твір-роздум на основі власного досвіду БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 85 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-роздум на основі власного досвіду Мета: Ознайомити школярів з особливостями побудови твору-роздуму; формувати в них уміння й навички створювання творів-роздумів на основі власного досвіду; виховувати мовленнєву культуру учнів. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Словниковий диктант. […]...
- Іменники парного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники парного роду До іменників парного роду належать назви істот, здебільшого осіб, родова ознака яких виражена суфіксально-флексійними засобами, тобто зовнішньою структурою окремого слова, наприклад: патріот – патріотка, українець – українка, полтавець – полтавка, штампувальник – штампувальниця, письменник – письменниця, касир – касирка. Серед морфологічних одиниць іменникам парного роду відведена функція означеної […]...
- Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами Урок 54 Тема. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами Мета: вдосконалювати вміння дітей визначати рід і число прикметників, узагальнити знання про рід і число прикметників; розвивати мовні вміння; виховувати любов до природи. Обладнання: картки індивідуального опитування ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. Робота […]...
- Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 45 Тема: Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників Мета: дати відомості про ступені порівняння прикметників та їх творення, формувати вміння їх розпізнавати, розрізняти, утворювати, правильно і доречно вживати в мовленні; розвивати увагу, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. […]...