ПІДГОТОВКА ВЕРСТАТА ДО РОБОТИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ З РЕЄРОМ І МЕЙСЕЛЕМ
Тема: ПІДГОТОВКА ВЕРСТАТА ДО РОБОТИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ З РЕЄРОМ І МЕЙСЕЛЕМ
Мета: ознайомити учнів з різальним інструментом для токарної обробки деревини, його конструкцією, призначенням та застосуванням; правилами підготовки верстата до роботи, правилами безпечної роботи на токарному верстаті; формувати правильну організацію робочого місця; виховувати економічне мислення.
Ключові поняття: реєр, косяк, мейсель, галтель, стамеска токарна, канавочник.
Об’єкти практичної діяльності учнів: токарний верстат, деталі виробів проектної
Обладнання: токарний верстат з обробки деревини, набір токарних стамесок.
Тип уроку: комбінований.
ОЧІКУВАНІ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Уміння визначати спосіб кріплення заготовок за допомогою технологічних пристосувань.
2. Уміння підготувати та налаштувати токарний верстат до роботи.
3. Уміння готувати та кріпити заготовки за допомогою різних технологічних пристосувань.
4. Уміння правильно утримувати стамески під час тренувальних вправ.
5. Уміння дотримуватися правил безпечної праці п ід час кріплення заготовок.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
I. Організаційний
II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів.
III. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
IV. Вивчення нового навчального матеріалу.
1. Види, конструкція, призначення та застосування токарних стамесок.
2. Технологія підготовки та кріплення заготовок за допомогою технологічних пристроїв.
3. Прийоми різання деревини на токарному верстаті.
4. Правила безпеки праці на токарному верстаті з обробки деревини.
V. Практична робота Підготовка верстата до роботи. Виконання тренувальних вправ.
VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.
VII. Домашнє завдання.
КОМЕНТАР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Актуалізуючи опорні знання учнів з питань різання деревини ножівками, стругами, учитель пропонує назвати спільні риси різальних інструментів. Учні називають спільність форм різальної основи – клин. Після цього вчитель демонструє токарні різці, пропонує звернути увагу на їхню різальну частину, порівняти з ручними різальними інструментами та зробити висновок про спільність форм різальної частини. Тут учні повинні зробити висновок, що токарний різець для деревини має також форму клина і різання є наслідком заглиблення його в деревину, він переміщується за певною траєкторією, перерізуючи при цьому волокна деревини.
Надалі вчитель демонструє токарні стамески, характеризує їх за формою різальної частини. Спосіб використання доречно продемонструвати на раніше підготовленому малюнку, плакаті чи деталі із циліндричними, конічними та фасонними формами (мал. 86).
Мал. 86. Виріб з різними формами
Після цього переходять до вивчення питання вибору заготовок до точіння. Тут слід звернути увагу на поверхню заготовки. Необхідно наголосити учням, що заготовки, на поверхні яких є тріщини, категорично заборонено використовувати для токарних робіт, тому що існує небезпека їх розколювання у процесі точіння.
Надалі вчитель показує прийоми кріплення заготовки на токарному верстаті. Особливу увагу потрібно звернути на глибину пропилу в торці деревини. Вона повинна залежати від породи деревини. Якщо деревина м’якої породи, глибина пропилу повинна бути більшою (5…7 мм).
Пояснюючи способи обробки деревини на верстаті, учитель повинен продемонструвати прийоми чорнового та чистового обточування поверхонь, підрізання та відрізання заготовок, правильного утримування стамесок. Слід звернути увагу на положення тулуба працівника під час виконання цих робіт.
Учитель наголошує, що, надаючи різальному інструменту поступального руху в певному напрямку, отримують певні форми поверхні. Якщо він рухається паралельно осі обертання заготовки, утворюється циліндрична поверхня, якщо під кутом – конусна, перпендикулярно – утворюються канавки та уступи. Оскільки учні будуть виготовляти різні вироби, зокрема й з фасонними поверхнями, доцільно продемонструвати названі прийоми точіння.
Не однозначним є вибір швидкості різання, яка залежить від низки чинників: твердості заготовки, що обробляється, її діаметра, глибини різання. Від них залежить також і швидкість обертання шпинделя. Тому учні повинні зрозуміти, що перед точінням, враховуючи ці чинники, необхідно за допомогою пасової передачі встановити певну швидкість.
Перед початком виконання практичного завдання особливу увагу необхідно приділити організації робочого місця та дотриманню правил безпечної праці під час виконання токарних операцій.
ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Залежно від виду виконуваних робіт різальні інструменти призначені для чорнової, чистової і для спеціальних робіт. Для виконання токарних робіт використовують токарні стамески. Основними з них є стамеска з напівкруглим лезом (реєр), що має вигляд напівкруглої пластини з фаскою, загостреною з опуклого боку, яка утворює лезо напівкруглої форми (мал. 87, б). Вона використовується для виконання грубих обдирних робіт. Стамеска з прямолінійним навскісним лезом (мейсель) має вигляд столярної стамески (мал. 87, а). Її застосовують для чистової обробки прямих і опуклих поверхонь, для підрізування торців та обрізування кінців. Лезо стамески нахилене до крайки ножа під кутом 45°.
Мал. 87. Токарні стамески: а – різець широкий косий; б – напівкругла широка; в – напівкругла широка, вузька; г – плоска пряма; д – відрізна; е – фігурна вузька
Окрім цього, у токарних роботах використовують плоскі прямокутні стамески (канавочники) для точіння жолобків (канавок), відрізні різці для відрізання готових деталей та підрізання торців у заготовках діаметром до 100 мм (мал. 87, д, е).
Інші загострені, гладенькі й фігурні різці, що мають спеціальні леза, застосовують для найрізноманітніших операцій.
Робота на токарному верстаті починається з вибору заготовки та способу її кріплення. Деревина для токарних робіт має бути просушена. Вона не повинна мати сучків, які порушують її однорідність, знижують міцність заготовок, ускладнюють обробку тріщин, а також гнилі та інших вад.
Для кріплення на тризубі заготовку слід підготувати. Спочатку на торцях заготовки розмічають центри і накернюють їх (мал. 88, а). Потім торець, який установлюється на тризуб, пропилюють уздовж лінії розмітки на глибину 2…3 мм, щоб не розколоти заготовку під час її кріплення. Якщо заготовка з м’якої породи, пропилюють на 5.7 мм. Розміченій заготовці рубанком необхідно надати форми восьмигранника (мал. 89).
Мал. 88. Підготовка заготовки
Мал. 89. Надання заготовці форми восьмигранника
Середній зуб тризуба встановлюють у центр заготовки так, щоб два інші зуби розташувались уздовж пропилу (мал. 88, б). Піджимаючи заготовку заднім центром, зуби вдавлюються в деревину заготовки на глибину пропилу і міцно утримують її під час обробки. Після цього необхідно правильно встановити підручник – з мінімальним проміжком між опорною лінійкою і заготовкою. У процесі обробки проміжок збільшується, тому необхідно зупиняти верстат і переміщувати підручник ближче до заготовки.
Для кріплення заготовки на планшайбу необхідно точно виставити планшайбу по центру заготовки (накресливши на заготовці коло, рівне діаметру планшайби) і закріпити її саморізами (мал. 90).
Слід застерегти учнів щодо наслідків неправильного кріплення заготовок. Якщо брусок дерева буде встановлено не по центру, то при його обертанні верстат від дисбалансу буде сильно трясти з боку в бік. Бажано попередньо обрізати заготовку по колу з припуском на обробку.
Мал. 90. Кріплення заготовки на планшайбі
Планшайбу із заготовкою накручують на різьблення в шпинделі (за годинниковою стрілкою).
Часто доводиться точити деталі з тонкими елементами, зокрема з порожнинами, які можна виточити тільки за консольного кріплення деталі. У такому випадку заготовку слід кріпити у трикулачковому або чашковому патроні (мал. 91).
Мал. 91. Кріплення заготовки
Перед початком роботи, перш ніж увімкнути верстат, закріплену заготовку вручну прокручують навколо осі, щоб перевірити, чи не торкається вона опорів лінійки. Переконавшись у безпеці, беруться до виконання токарних робіт. Використовуючи реєр, заготовку вирівнюють, надаючи при цьому необхідної циліндричної форми, після чого проводять розмічання (мал. 92).
Мал. 92. Вирівнювання заготовки
Конічні деталі обточують подібно до технології обточування деталей циліндричної форми, але опорну лінійку підручника повертають на потрібний кут до осі обертання заготовки.
Закріплення вивченого матеріалу завершується виконанням учнями практичної роботи Підготовка верстата до роботи. Виконання тренувальних вправ з реєром і мейселем.
Враховуючи, що шкільні майстерні обладнані кількома токарними верстатами, необхідно організувати виконання практичної роботи у групах, заздалегідь склавши графік роботи на верстаті, та підготувати завдання для учнів, які не будуть задіяні в токарній роботі. Учитель пропонує учням ознайомитися з правилами безпечної праці на токарному верстаті.
Для відпрацювання навичок роботи на верстаті учням можна запропонувати здійснити ряд тренувальних вправ (мал. 93), забезпечивши їх при цьому окремими завданнями. Такі завдання може виконувати група учнів (2-3 учні), використовуючи одну заготовку.
Мал. 93. Завдання для виконання тренувальних вправ
У ході виконання практичної роботи учні готують робоче місце, здійснюють кріплення заготовки, підручника, перевіряють справність різального інструменту, виконують пробне включення та токарні роботи.
Учитель контролює роботу учнів, здійснює поточний інструктаж, у кінці уроку аналізує виконання роботи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...