ПИСЕМНІСТЬ, ОСВІТА ТА НАУКОВІ ЗНАННЯ У ДАВНЬОМУ КИТАЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5
Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ
ДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ
§ 23. ПИСЕМНІСТЬ, ОСВІТА ТА НАУКОВІ ЗНАННЯ У ДАВНЬОМУ КИТАЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5
1. Які особливості давньокитайської писемності? Якою була освіта китайців?
У Давньому Китаї для письма послуговувалися ієрогліфами. Китайських ієрогліфів налічувалося близько 10 тисяч. їх писали вертикальними стовпчиками згори донизу (стовпчики розміщували справа наліво). Аби вважатися грамотним, китаєць мав вивчити щонайменше 7 тис. ієрогліфів. Запам’ятати написання ієрогліфа, а тим більше
Для письма давні китайці спершу використовували кістки тварин і панцири черепах. Пізніше писали на бамбукових чи дерев’яних дощечках. Згодом китайці почали використовувати для письма шовкові стрічки, а від 1 ст. – папір.
Освіченим у Китаї вважався той, хто опанував “шість мистецтв”: ритуал, музику, умів стріляти з лука, правити колісницею, читати, писати й рахувати.
Здобували освіту китайці в численних приватних школах, у яких “учителі-мудреці” самі набирали
– Складіть план розповіді про писемність та освіту в Давньому Китаї, формулюючи пункти плану як питальні речення.
Працюймо самостійно.
Завдання 1.
Об’єднайте подані слова в речення: У Давньому Китаї, ієрогліфи, 7 тис., кількість рисок, 52.
Яке слово або словосполучення є зайвим у рядку: папір, глиняна табличка, шовкова стрічка, бамбукова дощечка, кістки тварин?
Доповніть речення. Після запровадження імператором У Ді…
Дайте відповідь на запитання. Чому слушним є твердження, що в Давньому Китаї “воїн ніколи не був взірцем для наслідування – ним завжди був грамотій-чиновник”.
2. Який внесок китайців до скарбниці досвіду людства?
Китай – країна, у якій було зроблено багато відкриттів та винаходів, що ними користуємося й сьогодні. Ви вже знаєте, що китайці винайшли папір.
У Китаї створили компас. Він мав вигляд квадратної пластини з магнітною ложкою на поверхні, що вільно оберталася, незмінно вказуючи ручкою на північ.
Китайські астрономи першими помітили плями на Сонці. Вони описали 800 зірок, поділили небо на 28 зодіакальних сузір’їв. Важливим винаходом був перший у світі сейсмограф прилад для визначення сили підземних поштовхів під час землетрусів. Він складався з порожнистої кулястої мідної посудини, усередині якої був вертикально розташований маятник. Китайські математики знали десяткові дроби та дії з від’ємними числами.
Високого рівня сягнула китайська медицина. Китайці відкрили лікувальні властивості багатьох трав. Чай вони споживали як ліки, що допомагають подолати втому та подовжують життя. Цілі трактати було написано про цілющі властивості женьшеню. Китайці використовували знеболювальні засоби, відкрили певні нервові центри та методи дії на них за допомогою масажу або вколювання (голкотерапії).
Виготовлення паперу було складною й марудною справою. Молодий бамбук, льняні та вовняні ганчірки, рис, коноплі, очерет подрібнювали, розтирали й варили з водою в казані. Волокнисту масу переливали в прямокутний басейн і зачерпували з нього рамкою, на яку було натягнуто сітку з шовкових ниток. Вода стікала, а на сітці залишався шар паперу. Вологий аркуш знімали із сітки, прасували й висушували.
Китайці винайшли порох, який спочатку використовували для феєрверків під час урочистостей в імператорському палаці.
Давній Китай знаменитий лаковими виробами. Китайські лаки мали здатність консервувати деревину, протистояти дії кислот та високих температур (до 500 °С).
Китай, як ви вже знаєте, – батьківщина шовку.
– Висловте припущення про значення кожного з винаходів для розвитку господарства та способу життя в Давньому Китаї.
Працюймо самостійно.
Завдання 2. Роздивіться ілюстрації, які стосуються винаходів та відкриттів давніх китайців у галузі природничо-математичних знань. Підготуйте стислі коментарі до ілюстрацій для інтернет-сторінки “Природничо-математичні науки в Давньому Китаї”.
3. Які гуманітарні науки розвивалися в Давньому Китаї?
– Прочитайте фрагмент із твору Сими Цяня. Знайдіть у підручнику роки життя вченого. Ким був Сима Цянь? Чи був він учасником описаних подій? Про розвиток якої науки йдеться?
“…Щойно Шіхуанді вступив на престол, одразу розпочав пробивати гору Лішань, щоб облаштувати в ній могилу. Коли ж він об’єднав Піднебесну, направив туди більше семисот тисяч каторжних з усієї країни… Вони зміцнили стіни бронзою та спорудили саркофаг. Усипальницю заповнили макетами палаців, фігурами чиновників усіх відомств, незвичайним начинням та коштовними виробами. Майстрам наказали виготовити потужні механічні самостріли для того, щоб розстріляти всіх тих, хто проникне всередину гори й наблизиться до могили. Із ртуті створили численні малі та великі річки та моря, які перетікали з одного місця на інше. На стелі зобразили картину неба, на підлозі – карту землі…”.
– Звичаї яких народів Давнього Сходу нагадує опис усипальниці Цінь Шіхуанді?
Працюймо самостійно.
Завдання 3. Дайте відповіді на запитання:
1. Про які події йдеться у фрагменті з твору Сими Цяня?
2. Коли вони відбулися?
3. Навіщо Сима Цянь розповідає про ці події? У чому цінність джерела?
– Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) – від 1 до 3 балів; так само від 1 до З балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок – 12 балів).
– Оцініть рівень розвитку наукових знань Давнього Китаю. Які з відкриттів китайців були відомі іншим народам? Які винаходи, зроблені китайцями, були справжніми відкриттями? Чому багато відкриттів, зроблених у Давньому Китаї, не стали надбанням інших народів?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...