Поняття фінансової стійкості підприємства
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
РОЗДІЛ 8
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
8.1. Поняття фінансової стійкості підприємства.
8.2. Аналіз фінансової стійкості на основі співвідношення власних і залучених фінансових ресурсів підприємства.
8.3. Оцінка фінансової стійкості підприємства за рівнем безпеки господарської діяльності.
8.1. Поняття фінансової стійкості підприємства
Одним з напрямів оцінки фінансового стану підприємства є визначення його фінансової стійкості, тобто рівня забезпеченості потреб господарської діяльності
Підприємство як відкрита система, що характеризується відповідними складом, структурою і взаємозв’язками елементів у господарській діяльності, з однієї сторони виступає як боржник, залучаючи активи кредиторів, з іншої – як кредитор, надаючи свої активи для господарської діяльності
Виходячи з цього, існує тісна залежність фінансової стійкості підприємства від рівня кредиторської і дебіторської заборгованості, що робить вразливим фінансову стійкість господарюючих систем від зовнішніх факторів, на які не завжди можуть впливати внутрішні органи управління.
Запорукою виживання підприємства є ефективне використання фінансових ресурсів, під яким розуміють відношення результату до витрат на його одержання, а збільшення цього відношення свідчить про підвищення ефективності господарської діяльності. Ефективність є основою нагромадження суб’єктами господарювання національного багатства.
Фінансова стійкість забезпечується рівновагою між можливим обсягом формування власного капіталу (ФВК) та необхідним обсягом його споживання (СВК), тобто ФВК = СВК. Така фінансова рівновага досягається оптимізацією співвідношення між частками створеного власного капіталу, що капіталізується, забезпечує резервні ресурси для стійкої діяльності і спрямовується на споживання власникам. Приріст активів за рахунок власного капіталу призводить до зростання ринкової вартості підприємства, що означає підвищення фінансової стійкості. Постійне одержання прибутку дає змогу забезпечити підприємству в необхідній мірі формування власного капіталу підприємства.
Ефективна господарська діяльність підприємства неможлива без постійного використання залучених фінансових ресурсів. Це дозволяє суттєво збільшити обсяг господарської діяльності, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, а в кінцевому підсумку – підвищити ринкову вартість підприємства.
Максимальна прибутковість фінансових ресурсів, розміщених в активах підприємства, може бути забезпечена за рахунок мінімізації їх вартості в розрахунку на результативні показники господарської діяльності (чистий дохід, додана вартість, прибуток), оптимізації структури, виходячи із власних і залучених джерел формування та залучення елементів, які створюють найбільш високий рівень прибіутку. Для цього забезпечується формування наступних пропорцій:
Для оцінки фінансових ресурсів з метою забезпечення максимального прибутку і фінансової стійкості підприємства їх систематизують і вивчають за окремими класифікаційними ознаками (табл. 8.1.1).
Основною складовою фінансової стабільності є потенційна стійкість підприємства щодо нарощування обсягів об’єктів діяльності і забезпечення фінансової рівноваги на новому, більш високому рівні. Виконання такого завдання потребує інвестиційно-інноваційної моделі господарювання, метою якого є одержання ефекту інтенсивним шляхом, що забезпечує дедалі раціональне використання ресурсів.
Таблиця 8.1.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Класифікаційні ознаки | ||
Джерела формування | Форми залучення | Характер використання |
Власні | Колективні | Використовувані |
Залучені | Індивідуальні | Невикористовувані |
Внутрішні | Грошові | Інвестиційні |
Зовнішні | Розрахункові | Виробничі |
Вітчизняні | Матеріальні | Необоротні |
Іноземні | Нематеріальні | Оборотні |
Приватні | Довгострокові | Ризикові |
Державні | Короткострокові | Неризикові |
Первісні | Легальні | |
Реінвестовані | Тіньові |
Отже, фінансова стійкість передбачає, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових потоків від господарювання, а одержаний чистий прибуток забезпечити самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел фінансових ресурсів, які використані для формування активів.