ПОВЕДІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ПОВЕДІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – система взаємопов’язаних дій, які чинять люди у соціальній та екон. сферах суспільства під впливом власних та групових екон. інтересів задля задоволення своїх потреб.

Існує багато різновидів П. с.-е.: демогр. – пов’язана із збереженням і відтворенням людського життя; міграційно-мобільна – виявляється у різноманітних переміщеннях працівників (між сферами зайнятості, галузями н. г., підприємствами, професіями, регіонами, населеними пунктами);

поведінка у сфері освіти – знаходить вираження у виборі професії, форм спеціального навчання, способів підвищення кваліфікації, ефективності засвоєння знань; професійно-трудова – поведінка працівників безпосередньо на робочих місцях, що характеризується певним ставленням та якістю праці, дисципліною, відповідальністю, творчою ініціативою; суб’єктивну сторону діяльності населення у приватному секторі відбиває особисто-господарська поведінка.

У реальному житті не існує жорстких кордонів між типами та формами П. с.-е., а є певні їх взаємозв’язки, комплекси. До порівняно мало розповсюджених видів комплексної

П. с.-е. належить, зокрема, господарська поведінка (господарювання), яка передбачає не лише практ. участь працівників в управлінні процесом безпосередньої трудової діяльності, а й залучення їх до розпорядження фондом вільного часу, засобами в-ва, розподілу матеріальних благ у виробничих колективах. Інший комплекс видів П. с.-е. реалізують працівники, орієнтовані головним чином на досягнення певної соціальної норми заробітної плати (прагнення до додаткової зайнятості, соціально невиправданої мобільності). Специфічним суб’єктом П. с.-е. виділяється молодь, орієнтована на соціальну мобільність, просування, переміщення. Цілком можливо, що певна категорія працівників здійснює П. с.-е., керуючись мотивами гігієни, прагненням зберегти здоров’я.

За умов переходу до соціального ринкового господарства актуалізується дослідження підприємницької та інноваційної поведінки працівників як різновиду П. с.-е.

Завдання соціол. науки полягає у проведенні досліджень, спрямованих на пошук ефективних методів управління поведінкою працівників у соціально-екон. сфері, а також стимулів, що відображають реальні потреби людей. При цьому мета управління П. с.-е. передбачає не тільки правильну орієнтацію інтересів кожної соціальної групи, а й “зв’язування” сусп. групових і особистих інтересів “по вертикалі”, водночас як і інтеграцію груп, що взаємодіють у “горизонтальній” площині.

Комплексну П. с.-е. здійснюють різні соціальні групи. Виявити особливості й закономірності взаємодії останніх допомагає емпіричне дослідження. Щоб регулювати поведінку груп відповідно до соціально схвалюваних норм, необхідно знати інтереси цих груп, а також бажані для них способи досягнення інтересу. Як відомо, інтереси – латентні явища, що відбиваються частково в ціннісних судженнях, мотивації і, нарешті, у поведінці. Перші два елементи зазначеної тріади виявляються лише за допомогою соціол. дослідження.

Соціол. дослідження П. с.-е. працівників передбачає: 1) врахування специфічних соціальних потреб різних соціально-демогр. груп працівників; 2) коригування системи матеріального стимулювання з урахуванням особливостей групової “реакції” на різні стимули (чинники) та нові соціально-екон. реалії.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ПОВЕДІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА