ПОВЕДІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ПОВЕДІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – система взаємопов’язаних дій, які чинять люди у соціальній та екон. сферах суспільства під впливом власних та групових екон. інтересів задля задоволення своїх потреб.
Існує багато різновидів П. с.-е.: демогр. – пов’язана із збереженням і відтворенням людського життя; міграційно-мобільна – виявляється у різноманітних переміщеннях працівників (між сферами зайнятості, галузями н. г., підприємствами, професіями, регіонами, населеними пунктами);
У реальному житті не існує жорстких кордонів між типами та формами П. с.-е., а є певні їх взаємозв’язки, комплекси. До порівняно мало розповсюджених видів комплексної
За умов переходу до соціального ринкового господарства актуалізується дослідження підприємницької та інноваційної поведінки працівників як різновиду П. с.-е.
Завдання соціол. науки полягає у проведенні досліджень, спрямованих на пошук ефективних методів управління поведінкою працівників у соціально-екон. сфері, а також стимулів, що відображають реальні потреби людей. При цьому мета управління П. с.-е. передбачає не тільки правильну орієнтацію інтересів кожної соціальної групи, а й “зв’язування” сусп. групових і особистих інтересів “по вертикалі”, водночас як і інтеграцію груп, що взаємодіють у “горизонтальній” площині.
Комплексну П. с.-е. здійснюють різні соціальні групи. Виявити особливості й закономірності взаємодії останніх допомагає емпіричне дослідження. Щоб регулювати поведінку груп відповідно до соціально схвалюваних норм, необхідно знати інтереси цих груп, а також бажані для них способи досягнення інтересу. Як відомо, інтереси – латентні явища, що відбиваються частково в ціннісних судженнях, мотивації і, нарешті, у поведінці. Перші два елементи зазначеної тріади виявляються лише за допомогою соціол. дослідження.
Соціол. дослідження П. с.-е. працівників передбачає: 1) врахування специфічних соціальних потреб різних соціально-демогр. груп працівників; 2) коригування системи матеріального стимулювання з урахуванням особливостей групової “реакції” на різні стимули (чинники) та нові соціально-екон. реалії.