Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Практичне заняття. ЩО ГЕРОДОТ ПИСАВ ПРО СКІФІВ

Практичне заняття. ЩО ГЕРОДОТ ПИСАВ ПРО СКІФІВ

Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ* ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІМЕРІЙСЬКО – СКІФСЬКИЙ СВІТ

§ 19. Практичне заняття. ЩО ГЕРОДОТ ПИСАВ ПРО СКІФІВ

– Скіфи не знали писемності й не залишили після себе рукописних пам’яток. Утім, скіфська історія оживає в писемних творах інших народів, насамперед працях давньогрецького історика-мандрівника Геродота.

У 464 р. до н. е. він вирушив у тривалу подорож, протягом якої відвідав і докладно описав Передню Азію, Єгипет, острівну й материкову Грецію, а також

Північне узбережжя Чорного моря. Наслідком цих мандрівок стала його знаменита праця в 9-ти книгах – “Історія”.

Об’єднайтесь у малі групи, оберіть фрагмент для вивчення. Прочитайте його, роздивіться ілюстрації й обговоріть відповіді на поставлені запитання. Представте класу результати роботи у вигляді опису вашої уявної подорожі Стародавньою Скіфією. (З одним фрагментом можуть працювати кілька груп.)

Завдання для І групи

Обговоріть, як природні умови впливали на життя скіфів.

Геродот про природні умови Скіфії*

В усій цій країні, яку я описав, зима настільки сувора, що нестерпний мороз триває

вісім місяців, так що коли проллєш воду, то від цього на землі не буває болота, але коли розпалиш вогонь, може бути багнюка. Море замерзає, а також і ввесь Кімерійський Боспор*. І скіфи, що живуть по цей бік рову, переїжджають по льоду цілими громадами на своїх возах через протоку… А зима в тих краях не схожа на зиму, яка буває в усіх інших краях, бо там у добу дощу не випадає багато опадів, але влітку весь час ідуть дощ. І на той час, коли в інших краях гримить грім, у них його не буває, а влітку часто гримить грім… Унаслідок такої суворої зими північні області цього материка не населені. Земля їх, являючи собою рівнину, багата травою і добре зрошена…

* Тексти Геродота подано в перекладі А. Біленького.

* Давня назва Керченської протоки.

Завдання для II групи

Покажіть на карті місця розселення кожного з племен. Спираючись на ілюстрації і документ, опишіть ці племена.

Геродот про населення Скіфії

Скіфи-хлібороби сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж… Ці племена живуть… на захід від Борисфену.

На схід від цих скіфів-хліборобів, за річкою Пантікапом*, живуть уже скіфи-кочовики, які нічого не сіють і не орють… Ці кочовики на схід займають обшир на чотирнадцять днів дороги.

[На південний схід] простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.

РОЗСЕЛЕННЯ СКІФСЬКИХ ПЛЕМЕН

1 – скіфи-кочовики; 2 – царські скіфи;

З – скіфи-хлібороби (сучасна реконструкція)

* Пантікап – р. Інгулець.

Завдання для III групи

На основі тексту й ілюстрацій розкажіть про заняття скіфів.

Геродот про побут скіфів

…живуть вони в кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а інші – шестиколісні. Вони цілком закриті цупким матеріалом, виготовленим з вовни, і зроблені подібно до будинків: одні з двома, інші – із трьома відділами; вони непроникні ні для води, ні для снігу, ні для вітрів. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи; за ними йдуть отари овець, стада корів і табуни коней. На одному місці залишаються стільки часу, доки вистачить трави для худоби, а коли її обмаль, переходять в іншу місцевість. Самі вони їдять варене м’ясо та “іпаку” (сир з кобилячого молока), п’ють кобиляче молоко.

Сцени з пекторалі

Завдання для IV групи

Чому Геродот вважав скіфів непереможними? Як сприяли бойовим якостям воїнів їхні звичаї?

Геродот про військове мистецтво скіфів

У скіфського народу… немає ні міст, ні укріплень; свої житла він (народ) переносить із собою, де кожний – кінний стрілець, де засоби до життя добувають не хліборобством, а скотарством і житла влаштовуються на возах, – такому народові як не бути непереможним і неприступним?

Військовий одяг і зброя скіфів (сучасна історична реконструкція)

Серед усіх відомих нам народів лише скіфи володіють одним, але найважливішим для людського життя, мистецтвом. Воно полягає в тому, що жодному ворогу, який напав на їхню країну, вони не дають урятуватися; і ніхто не може їх наздогнати, якщо тільки самі вони не допустять цього.

Голови всіх убитих у бою скіфський воїн приносить цареві. Тому, що тільки той, хто приніс голову ворога, одержує свою частку здобичі, а інакше – нічого.

Завдання для V групи

Опрацьовуючи історичне джерело, поставте і запишіть по 2-3 запитання до кожного з фрагментів та запропонуйте однокласникам дати відповідь на них.

Геродот про скіфський похід перського царя Дарія І

Скіфи… вирішили зовсім не давати справжнього, відкритого бою, але, поділившись на два загони, почали відступати зі своїми стадами, засипати по дорозі колодязі і джерела, винищувати рослинність.

Нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі… послали до Дарія вісника, який приніс йому дари: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл… Хай самі перси, сказав вісник… зрозуміють, що означають ці дари.

На думку Дарія, це означало… що скіфи складають зброю. Таку думку висловив Дарій, але думка його радника Гобрія була зовсім протилежною…: “Якщо ви, перси, не станете птахами і не злетите високо в небо, або мишами і не заховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас пронижуть оці стріли”.

Перевірте засвоєне на уроці

Закінчіть речення: “Після практичної роботи я знаю…; вмію…; розумію…”.

Кам’яні візитівки України

“Кам’яні баби” (скіфські, половецькі тощо) – монументальні кам’яні скульптури, що зображують і жіночі, і чоловічі фігури. Учені припускають, що кам’яні скульптури, встановлені по периметру території скіфської держави, відігравали роль своєрідних охоронців скіфських земель.

Найбільша колекція “скіфських баб” – у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. Яворницького. Вони також зберігаються в Бердянському, Євпаторійському, Запорізькому,

Кіровоградському, Луганському, Херсонському та інших краєзнавчих музеях, Національному музеї історії України в Києві (http://www. nmiu. corri. ua).