Право трудове
Право трудове – сукупність правових норм, які регулюють відносини між підприємцями та найманими працівниками, а також трудові відносини у межах не капіталістичних підприємств та організацій. Предмет П. т. – трудові відносини, що виникають у процесі використання працівниками своїх здібностей, навичок і трудового досвіду при виконанні різноманітних трудових функцій, а також відносини щодо їх участі в управлінні підприємствами, відносини щодо працевлаштування, організації праці, професійної підготовки та підвищення кваліфікації на виробництві тощо. Джерела П. т. – нормативно-правові акти, міжнародні договори (Україною ратифіковано приблизно 50 конвенцій МОП, в т. ч. такі міжнародні акти, як Загальна декларація прав людини, Пакт про економічні, соціальні та культурні права, правові звичаї та адміністративні (судові) прецеденти. Важливу роль у регулюванні трудових відносин на мікрорівні відіграє колективний договір.
Related posts:
- Міжнародне право навколишнього природного середовища Міжнародне право навколишнього природного середовища – система міжнародних принципів і норм з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Головне призначення М. п. н. п. с.- забезпечити міжнародне співробітництво держав у відповідній галузі. Предметом його є міжнародні екологічні відносини, тобто відносини у сфері взаємодії людства з оточуючим природним довкіллям. Ці відносини стосуються міжнародних […]...
- Гірниче право Гірниче право – підгалузь екологічного права України. Основу Г. п. становлять правові норми щодо власності (надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування), державного фонду надр і державного фонду родовищ корисних копалин, прав і обов’язків користувачів надр, а також правові норми, що визначають види корисних копалин, повноваження державних органів щодо ведення кадастру […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
- Право міжнародних організацій Право міжнародних організацій – система принципів і норм, що регулюють питання створення, визначення статусу і діяльності міжнародних організацій. Важливе місце в цій галузі міжнародного права посідають принципи і норми, які стосуються діяльності міжурядових організацій. П. м. о. регулює також діяльність неурядових міжнародних організацій. Джерелами П. м. о. є: міжнародні договори та угоди – установчі акти […]...
- Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
- Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
- Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
- Право екологічне Право екологічне – система юридичних норм і правил, які регулюють суспільні відносини (в т. ч. економічні, політичні, правові та ін.) у сфері взаємодії суспільства і природи загалом та охорони, використання і відтворення всіх природних ресурсів і довкілля, а також екологічної безпеки індивіда, колективу і суспільства. Основними П. е. є земельне, лісове, водне, гірниче, атмосфероохоронне, природоохоронне, […]...
- Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у політичній, економічній, культурній та інших галузях суспільного життя. Виникнення М. п. пов’язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних економічних […]...
- Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
- Право податкове Право податкове – сукупність юридичних норм (конкретизованих у нормативних актах і правилах), у яких зафіксовано різні види податків (їх запровадження і скасування) і які регулюють відносини економічної власності між державою, з одного боку, юридичними та фізичними особами – з іншого, щодо вилучення державою частини необхідного і додаткового продуктів, порядок і механізм такого вилучення. Предмет П. […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
- Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
- Правова інформація Правова інформація – сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правопорядок, правопорушення та боротьбу з ними, профілактику їх тощо. Джерелами П. і. є Конституція України, інші законодавчі та підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів […]...
- Гарантії міжнародні Гарантії міжнародні – міжнародно-правові акти, які передбачають охорону прав будь-якої держави або групи держав, забезпечення певного стану міжнародних відносин або виконання договірних зобов’язань. Розрізняють взаємні Г. м. та колективні. Основною формою Г. м. на сучасному етапі є міжнародні договори....
- Право колективної власності Право колективної власності – право власності, суб’єктами якого визнаються: трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, споживча кооперація, колективні (фермерські) господарства, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії, інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами....
- Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
- Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації. С. п. сформувалось у колишньому СРСР в 70-ті роки на основі колгоспного права. Предметом правового регулювання була тоді господарська діяльність як колгоспів, так і радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, […]...
- Каліцтво трудове Каліцтво трудове – ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку, що стався (крім випадків протиправного діяння) при виконанні трудових обов’язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального на те доручення; дорогою на роботу або з роботи; на території підприємства, організації або в […]...
- Право господарське Право господарське – система юридичних норм і правил, що регулюють господарські відносини між різними суб’єктами господарювання в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). П. г. охоплює трудове, фінансове, адміністративне, екологічне, торговельне, патентне та інші права. Основними суб’єктами господарських відносин є юридичні та фізичні особи, державні органи управління, держава загалом та інші […]...
- Аграрне право Аграрне право – комплексна галузь системи права, яка регулює аграрні відносини у сфері виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських, інших підприємств та організацій усіх форм власності, селянських (фермерських) господарств, особистих підсобних господарств, підсобних господарств промислових підприємств, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і реалізацією сільськогосподарської продукції. Предметом правового регулювання є комплекс організаційно узгоджених між собою відносин (земельних, майнових, організаційно-господарських, кооперативних […]...
- Цивільне право Цивільне право – галузь права, нормами якої регулюються майнові та особисті немайнові відносини. Майнові відносини виникають у зв’язку з володінням, користуванням, розпорядженням майном і переходом майна від одного суб’єкта до іншого. Це насамперед відносини власності. Особисті немайнові відносини мають свої особливості: невіддільні від особи; не мають внутрішнього економічного – змісту; їх предметом є нематеріальні блага […]...
- Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
- Право народу на культурні цінності Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних […]...
- Право корпоративне Право корпоративне – право власності на частку у статутному фонді акціонерної компанії, в т. ч. право на управління, привласнення частини прибутку у формі дивідендів і частки активів у разі ліквідації такої компанії відповідно до вимог чинного законодавства. П. к. розглядають як систему юридичних норм і правил, що регулюють відносини між учасниками (передусім юридичними особами) акціонерної […]...
- Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
- Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
- БЮДЖЕТНЕ ПРАВО Культурологічний словник БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю....