Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ

ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ

Морфологія. Орфографія. Дієприкметник

& 20. ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ – Н – У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА – НН – У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ

Я знаю: мова мамина – свята.

В ній вічний, незнищенний дух свободи.

Ті плекали душі і вуста мільярдів.

Це – жива вода народу.

М. Адаменко

ПРИГАДАЙМО

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються за допомогою суфіксів:

1) – н – (ий) від інфінітивних дієслівних основ на – а – (-я-): бажати – бажаний, пиляти – пиляний;

– ен – (ий), – єн – (ий) від інфінітивних дієслівних основ на приголосний та з суфіксами – и-, – і – (-ї-): привезти – привезений, засвоїти – засвоєний;

3) паралельні форми з суфіксами – н – (ий), – ен – (ий), – т – (ий): згорнути – згорнутий, згорнений; ці ж форми можуть утворюватися і від дієслів з основою на о: колоти – колотий, колений.

Пасивні дієприкметники, утворені за допомогою перелічених суфіксів, завжди пишуться з однією буквою н.

160. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть орфограми. Зробіть висновок щодо правопису пасивних дієприкметників минулого часу, утворених

за допомогою суфіксів – н-, – ен – (-єн-).

МІСЯЧНА НІЧ

Місяць, отороче(н, нн)ий імлистим пилком, уже підбився на середину відлитого неба. З тіней і затінків повиступали нові хати. Село стало здаватися густішим, а земля заіскрилася кожною сніжинкою. І тільки біля самого небокраю обривалася вона легко прокресле(н, нн)ою лінією, відділяючи селянські поля від ниви, засія (н, нн)ою зорями.

К. Д. Паніна. “Зимова ніч”

Греблею проїхали сани. Над головами коней – білими клубами розхита(н, нн)а пара. А з-під копит, мов із срібного горна, розлітається іскристий пил. Ось уже зникло сиве дихання, погасли сніжні іскри, а коні, підіймаючись синюватою дорогою в поле, темніють і темніють. Обминувши вітряки, доходять до самого неба, затуляють кілька золотих колосків-зірок і невідомо де зникають.

Перед схвильова(н, нн)им зором тепер тільки чорніють вітряки. А навколо них ще краще сяють неміря(н, нн) і сизувато-сині полотна снігів (За М. Стельмахом).

161. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. До якого типу мовлення належить прочитаний уривок? Про яку місцевість йдеться в ньому? Обгрунтуйте свою відповідь.

ЗИМОВИЙ РАНОК

Чудовий зимовий ранок. Мільйони іскор кругом: на землі, в повітрі й на небі. Іскриться на блідо-синьому небі сонце, підносячись угору понад замороженим Підгір’ям. Іскриться сліпучо-білий сніг, що покрив землю, зарівняв борозни на полях, позасипав рови край шляху, заповнив навіть високі й тісні береги потоку.

Іскряться та миготять у повітрі дрібнесенькі снігові зірочки, що тихо-тихо спадають на землю з безхмарного неба.

Іскриться позолочений хрест на церковній бані монастиря. Гудуть – ревуть голосні монастирські дзвони. Широко несеться їх голос по околиці, перекидається з горба на горбок, хвилею б’є об стіни великих гір Карпатських (За І. Франком).

ІІ. Уважно перечитайте тексти “Зимовий ранок” і “Місячна ніч”. Дотримуючи відповідного стилю мовлення, напишіть невелике оповідання про короткий зимовий день.

ПРИГАДАЙМО

В українській мові дієприкметники мають властивість втрачати дієслівні ознаки і переходити до розряду прикметників. У цьому випадку вони виражають постійну ознаку предмета і не можуть мати залежних слів.

Деякі прикметники дієприкметникового походження відрізняються від дієприкметників наголосом. Наприклад, у словосполученнях пе́чена на грилі курка, варена, є казанку риба слова пе́чена і варена – дієприкметники, а пече́на, курка і варе́на риба – прикметники. У таких прикметниках не відбувається подвоєння н.

162. І. Спишіть спочатку ті речення, у яких слово “свячений” виступає в ролі пасивного дієприкметника, потім – речення, у яких це саме слово виконує функцію прикметника дієприкметникового походження або іменника. Розставте наголоси.

І. Моя свячена шабля не схибить, вона не зрадить, так, як куля (І. Карпенко-Карий). 2. Максим Залізняк, кровна дитина Січі, став у голові поспільства, а чигиринський архімандрит дав Залізняку грамоту, а козакам роздали свячені ножі (Ю. Яновський). 3. Давно те минуло, як, мала дитина, сирота в ряднині, я колись блукав, без свити, без хліба, по тій Україні, де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв (Т. Шевченко). 4. Про посивілі замки й храми, що відкидають вічну тінь, де камінь, свячений віками, для юних дише поколінь, товариші мої писали (М. Рильський). 5. Пізно ввечері, коли зійшов місяць, вона запарила якогось зілля, взяла свяченої води й пішла до дяка (С. Добровольський). 6. Несе мужик у ночовках додому свячене: яйця, паску і ковбаси й порося печене (С. Руданський). 7. Посідали вони коло мене, чисто все свячене поїли (І. Нечуй-Левицький). 8. У хаті сиділа коло столу мати й сидів прадід, на столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Яновський).

II. Підкресліть орфограми, поясніть правопис виділених слів.

ПАМ’ЯТАЙМО

Прикметники дієприкметникового походження з наголошеними суфіксами – е́нн – (ий), – анн – (ий) завжди пишуться з двома н. Наприклад: свяще́нний, старанний, натхне́нний, благослове́нний.

Винятки – довгожданий, жаданий.

Написання н і нн у прикметниках та дієприкметниках

Правило	Порівняймо
Прикметники	Дієприкметники
У прикметниках дієприкметникового походження, що вказують на найвищу міру ознаки й уживаються зі значенням можливості або неможливості (у таких прикметниках наявний префікс не-) дії відбувається подвоєння н. Такі прикметники завжди мають наголошений суфікс і це відрізняє їх від дієприкметників, утворених від тих же дієслівних коренів за допомогою суфіксів – н – (ий), – ен – (ий)	Незліче́нний Неоціне́нний Неподоланний Несказанний Нескінче́нний Недоторканний Непримире́нний Нездійсне́нний	Незлі́чений Неоці́нений Неподо́ланий Несказаний Нескі́нчений Недото́рканий Непримирений Незді́йснений
Мов нескінченний (який?) сон, тягнуться виткані на тумані дерева (М. Стельмах)	Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений (ким?) художником малюнок (В. Еллан-Блакитний)

163. І. Від наведених дієслів утворіть пасивні дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження.

Скінчити, примирити, сказати, торкати, зрівняти, здійснити, лічити, цінити, долати, збагнути.

II. Поставте наголоси в утворених словах. Поясніть відмінності між пасивними дієприкметниками та прикметниками дієприкметникового походження.

ОРФОГРАМА

Н і НН у дієприкметниках

164. І. Спишіть речення, розставляючи замість крапок одну або дві н.

1. До кипариса магнолія пишная чолом заквітча..им ніжно схилилася. 2. Місяць другий вже ведеться нескінче..а та облога (Леся Українка). 3. І ліс, і моріжок, і річка мені здавались чарівними й повними несказа..ої краси, чогось неземного (О. Досвітній). 4. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказа. ліх у серці (В. Сосюра). 5. Звелась Полтава велична, натхне..а, шумує над морем ланів (М. Нагнибіда). 6. Як я малим збирався навесні піти у світ незна..ми шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. 7. Так радісно, що сніг пішов! Дух незбагне..ий носить мною – то тішиться селянська кров накритою озиминою (Д. Павличко). 8. Час невблага..ий – зриває пелюстки з квітки пам’яті (О. Ющенко).