Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

У рок № 49

Тема: Приголосні тверді й м ‘ які, дзвінкі й глухі

Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення, фонематичний слух, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

Що є предметом вивчення фонетики?

– Що вивчає графіка?

– У чому полягає відмінність між звуком і буквою?

– Як утворюються звуки людського мовлення?

– З чого складається мовний апарат людини?

– Що є підставою поділу звуків на голосні та приголосні?

– Як утворюється голос? Унаслідок чого виникає шум?

– Чи однакову роль відіграють у творенні складів слова голосні й приголосні звуки?

– Чи може склад утворюватися лише з голосного звука? (Підтвердити прикладами)

– Чи може склад утворюватися лише з приголосного звука?

ІІ. Повідомлення теми і мети

уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 107).

Робота біля дошки. Подані слова передати фонетичною транскрипцією, назвати в кожному звуки голосні та приголосні. Поділивши слова на склади, пояснити пов’язаність кількості голосних звуків із кількістю складів.

Орел, сокіл, зозуля, горобець, вороння, перепілонька.

Робота з підручником.

Опрацювання таблиці “Звуки мови” (с. 106.)

Робота біля дошки. Записати речення. У виділених словах назвати літери. Передавши ці слова фонетичною транскрипцією, у кожному назвати звуки – голосні та приголосні. Чим відрізняються голосні від приголосних? У кожному слові назвати тверді й м’які приголосні, пояснити, якими буквами на письмі позначається м’якість кожного приголосного звука.

Зразок.

[шчас’т’а], [задзеи ле ин’чит’], [танеиц‘]

1. Зацвітає калина, зеленіє ліщина. Це моя Україна, це моя Батьківщина. (А. Камінчук.) На квітоньці бджілка спивала росу. (І. Кульська.) Це про щастя пісня, я її вже знаю. (О. Савранська.) Тільки я приліг спочить, знову як задзеленчить! Подзвонили журавлі: “Ми з далекої землі!” Телефон дзвенить, гримить, нема спокою й на мить. (І. Багряний.)

2. Їжак їжака голками не зляка. Що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. Заснула щука, та зуби не сплять. У воді стоїть, а води просить. Пішла баба у танець, а за нею горобець. Місяць – козацьке сонце.

Народна творчість.

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 109, 110).

ІV. Виконання вправ на закріплення.

Робота з підручником.

Виконання вправи 290 (усно).

Прочитати вголос слова, звертаючи увагу на вимову твердих і м’яких приголосних. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

Зразок.

[хлопеиц’], [ос’ін’:ій].

Дуб, голуб, хлопець, любов, степ, танець, серпень, пісня, праця, осінній, щітка, ніж, гриб.

Робота з підручником. Виконати вправу 291 (усно).

Записати подані слова у 2 колонки: у першу – ті, що починаються дзвінким приголосним, у другу – на глухий. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вказати в них приголосні тверді та м’які. Двоє зі слів (за власним вибором) ввести в речення. У записаних реченнях визначити та підкреслити граматичні основи.

Гриб, сніг, казка, красуня, гудзик, дуб, береза, дзбан, джміль, дзвінок, спів, хор, клен, листок.

Прочитати скоромовки. Який приголосний звук часто повторюється у кожній зі скоромовок? Потренуватися у швидкій і чіткій вимові приголосних звуків. Стежити за чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слів.

1. Бубоніла діду баба:

– Ой, не дмухай на кульбабу,

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

Народна творчість

2. Стріла якось скоромовка

На місточку злого вовка.

Скоромовить вовк почав –

Ледь язик не поламав!

Г. Чубач

3. Захар заліз

На перелаз.

Захарку, злізь!

Захарку, злазь!

Зумів залізти –

Знай, як злізти!

І. Складанний

4. Сів шпак на шпаківню,

Заспів шпак півню:

Ти не вмієш так, як я.

Так, як ти, не вмію я.

Народна творчість.

Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’], [г]. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

Як дзвінок задзеленчить,

Дзвінко джмелик задзижчить.

Гедзь із джмеликом летить,

Бджолам весело кричить:

“Бджоли, бджоли, бджоленята,

Вилітайте погуляти!”

Самостійна робота. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

С..джу я біля підвіконня, коли д..влюся, а в са..ку на груші яблука ч..рвоні в..сять на самому в..ршку. У сад вд..влявся я п..льніше, я довго голову ламав… І як же так, чому раніше цих яблук я не помічав? Та от підвівся кіт-гульвіса, на грушу глипнув, як сова. Ч..рвоні яблука знялися і пол..тіли. Ну й д..ва! Взяв олівець я із п..нала і нап..сав в кал..ндарі: “С..годні вперше прилітали до нас у гості снігурі”. (За А. Качаном.)

До поданих слів додати приголосний звук (на початку або в кінці). Чи змінилося значення слова? З-поміж доданих звуків назвати дзвінкі та глухі.

Лід, мак, рак, рай, голос, хід, опис, радник;

Доти, аптека, байка, башта, буква, буря, гра, дія, їжа, кварта, кома.

Записати пари слів, що є відгадками шарад. Пояснити різницю між дзвінкими та глухими приголосними.

З дзвінким усе я заливаю, з глухим на дереві зростаю

(злива – слива)

З дзвінким листочки я скубу, з глухим же – зрізую траву

(коза – коса)

V. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда.

– У чому полягає відмінність у творенні голосних і приголосних звуків мовлення?

– Яка роль у мові звуків голосних і яка – приголосних?

– Скільки звуків в українській мові? З них голосних? Приголосних?

– Скільки м’яких приголосних в українській мові?

– Які м’які звуки не мають парних серед твердих, але можуть пом’якшуватись перед [і]?

– На які групи поділяються приголосні за участю голосу й шуму?

– Навести приклади пар дзвінких та глухих приголосних.

VІ. Домашнє завдання.

П. 14, вправа 292.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі