ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ
Службові частини мови. Прийменник
ПАМ’ЯТАЙМО
Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків.
& 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі
Ніжна і замріяна душа.
В. Симоненко
ПАМ’ЯТАЙМО
Прийменником називається незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо.
Прийменники, що вказують на місце, час, причину, мету дії, а також кількість
Місце | Теплий туман слався (де?) по полю й наливав балку, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). А (де?) під лісом, (де?) край дороги, либонь курінь мріє (Т. Шевченко) |
Час | Не щебечи, |
Причина | Ой у полі курно та димно, (чому?) з-за туману світу не видно (Нар. пісня) |
Мета | А я у гай ходила (з якою метою?) по квітку ось яку… (П. Тичина) |
Кількість | На новий рік прибавилось дня (скільки?) на заячий скік (Нар. тв). А Ярема страшно глянуть (скільки?) по три, по чотири так і кладе (Т. Шевченко) |
215. Доберіть відповідні прийменники до наведених речень. Поясніть їх роль у реченнях.
1. … небі не видно ні однісінької хмаринки (І. Франко). 2. заходу насувалася чорна хмара, душний вітер бив гори, хвилював комиші плавнях, обривав виноградне листя та гнав його чорній, каламутній, немов поораній хвилями, річці (М. Коцюбинський). 3. … хаті темніє, вітер затаївся десь… вікнами, дерева стоять… настороженім знесиллі (В. Винниченко).
Для довідки: від, об, у, по, на, в, за.
216. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Як ще називають у народі колективну працю, спрямовану на допомогу членам громади або спільну відбудову громадських об’єктів? Розкажіть про своїх сусідів, наприклад, за партою.
СУСІДСТВО
Сусідство з давніх-давен визначалося сталими традиціями, їх здорові начала переростали у непорушний обов’язок.
Прийти на допомогу один одному, поділитися не тільки матеріальними, а й моральними набутками – характерна риса нашого народу.
Весняну оранку й посів зернових починали, як правило, з Юрія. В народі з цього приводу казали: “Юрій з хати всіх у поле вижене”. За традицією, жоден селянин не розпочинав масової сівби в себе вдома, доки не організують “вдовиного плуга”. У цей день чоловіки збирали громади, йшли до сусідських вдів та сиріт і гуртом обробляли ниви. Тільки після цього можна було починати оранку на власних полях.
Природну потребу в живому спілкуванні між сусідами не замінять жодні найгучніші свята. Сусідство житиме тоді, коли до твоєї оселі завітає без примусу твій сусіда зі щирою усмішкою на вустах і доброзичливим: “Добридень!” (За В. Скуратівським)
II. Випишіть прийменники з відповідними частинами мови. Назвіть ці частини мови та поясніть, на що вказують прийменники (місце, час, причина, мета, кількість).
ПАМ’ЯТАЙМО
Прийменники не поєднуються з називним і кличним відмінком. З усіма іншими непрямими відмінками іменників, займенників і числівників прийменники сполучаються. Але кількість прийменників, що вживаються з певними відмінками, неоднакова.
Уживання прийменників з різними відмінками
Відмінки | Прийменники | Приклади |
Найбільшу кількість прийменників (близько 150) має родовий відмінок | Без, від, для, з, з-поміж, коло, наприкінці, побіля, після, поблизу, серед, стосовно, під час, у напрямку, на відміну, за допомогою тощо | 3 (чого?) лісу шепче гілкаt з (чого?) жита перепілка, з-за (чого?) широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко). Мов чорний гніт погашеної свічки, коло (чого?) дороги дерево стоїть (Д. Павличко) |
Найбільшу кількість прийменників (близько 150) має родовий відмінок | Без, від, для з, з-поміж, коло, наприкінці, побіля, після, поблизу, серед, стосовно, під час, у напрямку, на відміну, за допомогою тощо | 3 (чого?) лісу шепче гілка, з (чого?) жита перепілка, з-за (чого?) широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко). Мов чорний гніт погашеної свічки, коло (чого?) дороги дерево стоїть (Д. Павличко) |
Вісім прийменників налічує давальний відмінок | Вслід, всупереч, навперейми, навстріч назустріч, наперекір, завдяки, на противагу | А дуб стоїть незламно наперекір (чому?) всім напастям (І. Цюпа). Шле день услід (чому?) хмаркам патлатим проміння сонця з верховин (В. Сосюра) |
Понад 20 прийменників сполучаються зі знахідним відмінком | Між, на, над, під, повз, понад, поміж, поперед, зважаючи на, незважаючи на, з огляду на тощо | Повз (що?) двір, вулицею і через (що?) городи поспішали люди (Ю. Збанацький). А над (що?) осінь прилітає птиця із північних сивих чагарів (М. Рильський) |
Так само понад двадцять прийменників уживаються з орудним відмінком | Над, перед, поміж, поперед, попід, одночасно з, поміж, згідно з, порівняно з, у зв’язку з тощо | Перед (чим?) хаткою самотньо біліють свіжій щойно побілені ворота й хвіртка (М. Стельмах). Десь попід (чим?) самими хмарами струнким: суворим строєм летіли журавлі (О. Гончар) |
Найменше прийменників (лише п’ять) має місцевий відмінок | В (у), на, о, по, при | Сріблиться дощ в (у чому?) тоненькому тумані, як ниточка в (у чому?) прозорім полотні (Д. Павличко). Руїни сірі, галки на (на чому?) стіні сидять мов судді марноти людської (М. Рильський) |
Одні й ті самі прийменники можуть поєднуватися не з одним, а з декількома відмінками, змінюючи значення місця, часу, мети дії та ін.
217. Запишіть речення, розкриваючи дужки. Назвіть прийменники та відмінки, з якими вони вживаються.
А яке величезне, незбагненне й невимовне задоволення від ночівлі у (відкритий степ) або де-небудь у (широка й розлога балка) на (свіжоскошене й пахуче сіно)! А скільки можна віддати за те, щоб почути у (відкритий і неозорий степ) яку-небудь могутню пісню, яка виливається із (могутні груди) цілої сотні відважних козаків! Щ. Яворницький)
218. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Яким настроєм просякнуто уривок? Назвіть мовні засоби, за допомогою яких викликано відповідні почуття.
ПРИЙШЛА ВЕСНА
Прийшла весна. Прилетіла, як щаслива доля, припливла веселими, бурними потоками і розлилася по всій Україні.
Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. А по берегах ніжні верби й лози над водою й у воді радували людську душу. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло. Рухалась і хвилювалась вся природа.
У весняних вирах кружляла риба, і заводі стали каламутними від незліченної ікри. А в небі летіли гуси з далекого краю. А ще вище довгими ключами пливли журавлі з журавлицями. А нижче летіли і кружляли чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без кінця й краю.
На сонці грілись золоті корови. А лошата з кучерявими хвостиками хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (За О. Довженком).
II. Випишіть речення з прийменниками. Визначте відмінки частин мови, з якими вони поєднуються. Наприклад: Прилетіла, як щаслива доля, припливла веселими, бурними потоками і розлилася по (по чому? М. в.) всій Україні.
ПАМ’ЯТАЙМО
Милозвучність української мови зумовлює існування синонімічних груп прийменників: у – в та з – із, зі. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, вживаємо прийменник, що починається з голосної. І навпаки. Наприклад: прийшов у музей – прийшла в музей; прийшла зі школи – прийшов із школи.
219. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання прийменників-синонімів.
1. Понад нашим гаєм (в, у) височині осінь пропливає (в, у) золотім човні (Б. Списаренко). 2. Увечері гетьман гостював (в, у) писаря (Н. Рибак). 3. (З, зі, із) схилів гір в’юнилася поміж високими соснами й розложистими дубами лісова стежка. 4. Петрик (з, зі, із) Сашком сторожко визирнули з-за греблі. 5. Хлопчина нахиляється майже до землі й бачить поміж зеленими стрілами сіру качку (з, зі, із) виводком каченят (Г. Симакович).
Related posts:
- Прийменник як службова частика мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК У цьому розділі ви будете вивчати прийменник. Назва цієї службової частини мови складається з двох частин: прийменник (іменник), тобто це слово, що стоїть “при імені”. Прийменник разом з іменником, займенником, числівником служить для вираження підрядних зв’язків у реченні. Вправи і завдання цього розділу об’єднано темою “Я і моє майбутнє”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні. Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частини мови поділяють на самостійні та службові. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення До службових частин мови належать прийменник, […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Правопис прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Правопис прийменників Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс. Разом Пишуться: А) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді – трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо; Б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: Задля, заради, навпроти, […]...
- Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Написання прийменників разом, окремо та через дефіс – Прийменник Службові частини мови Прийменник Написання прийменників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Внаслідок, впродовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед, попри, посеред, услід, щодо та ін. Окремо пишуться: В кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, з метою, за винятком, на […]...
- Питання для самоконтролю – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється прийменник від самостійних частин мови? 2. Коли відбувається чергування прийменників? 3. Розкажіть про особливості вживання прийменників. 4. На які групи поділяються прийменники за походженням? 5. Розкажіть про написання прийменників. Наведіть приклади....
- Будова прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Будова прийменників За будовою прийменники поділяються на прості, складні та складені. Прості складаються з одного слова (в, на, під, над, серед і под.). Складні складаються з одного складного слова (поміж, щодо, обабіч, навколо). Складені прийменники мають у своєму складі два і більше слова (згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді, […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
- ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...
- Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...
- Види прийменників за походженням – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Види прийменників за походженням За походженням прийменники поділяються на дві групи: похідні й непохідні. До Непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: До, без, на, під, при, по, над, крізь, за, для тощо. Похідними називаються прийменники, що утворилися від іменних частин мови та прислівників, а також поєднанням […]...
- Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- Частка як службова частина мови Тема: Частка як службова частина мови Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення, Пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ІІ. Повідомлення теми […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- Зв’язок слів у реченні РЕЧЕННЯ Зв’язок слів у реченні 59. Прочитайте слова. 1. Слово, залізний, добре, відчиняти, двері. 2. Розум, на, дорога, валяється, не. 3. Знань, ми, чемності, і, навчаємося, у, дитинство. – Складіть із запропонованих слів прислів’я народів Європи. Змініть, де потрібно, форму слів. Запишіть. – Підкресліть головні й другорядні члени речення в складених прислів’ях. 60. Прочитайте текст, […]...
- Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види Уроки № 62, 63 Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види. Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки […]...
- Непохідні й похідні прийменники МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Непохідні й похідні прийменники За походженням прийменники поділяються на дві основні групи: Непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). До Непохідних належать давні прийменники, спосіб творення яких визначити важко, а то й неможливо. Це такі прийменники, Як без, до, від (од), з (зі, зо), із (ізо), за, на, […]...
- Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Урок 73 Тема. Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Мета: дати учням уявлення про службові слова та їх роль у реченні; формувати навички правильно вимовляти їх та писати окремо від інших слів; вчити складати текст з деформованих речень, вести діалог; виховувати любов до […]...
- Уживання прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Уживання прийменників Кожний прийменник уживається з тим чи іншим непрямим відмінком. Прийменники Біля, для, від, без, до, з-за, з-під, крім, серед, після вживаються тільки з родовим відмінком; прийменники Крізь, про, через – тільки зі знахідним відмінком; прийменник При – тільки з місцевим. Прийменники На, по можуть вживатися із […]...
- Службові слова. Роль службових слів у реченні Тема: Службові слова. Роль службових слів у реченні Мета: ознайомити з поняттям “службові слова”; вчити будувати речення, використовуючи службові слова; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати наполегливість у праці, бажання вчитися. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось і […]...
- Походження прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Походження прийменників Прийменники за походженням поділяються на непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). Непохідні (первинні) прийменники – це ті, які виникли в мові давно, і походження їх уже не можна встановити: без, в (у, уві), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, крізь, між, на, над (наді, надо), […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменникова система української літературної мови семантично багатопланова й неоднорідна. Семантичну класифікацію прийменників у сучасному мовознавстві здійснюють переважно на основі двох семантичних протиставлень: 1) динамічність – статичність; 2) контактність – дистантність. На думку мовознавців, ознака контактність – дистантність є основною, оскільки вона пронизує всю прийменникову систему, незалежно від лексичного наповнення відмінкових […]...
- Прийменник – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.1. Прийменник Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні. Синонімія прийменникових конструкцій Прийменники, що передають відношення мети Для З метою На предмет В ім’я Ради Заради Задля З іменником заходи на […]...
- ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ Мета: закріпити вміння учнів визначати основу речення та встановлювати логіко-граматичні зв’язки між словами в реченні за допомогою питань, закінчень і прийменників; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Лунає дзвіночок, до праці мерщій! Ти всі перешкоди здолати зумій! Працюй наполегливо, швидко, старанно, Щоб кожна хвилина не втратилась марно! АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
- Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Урок 85 Тема. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Мета: провести аналіз і підбити підсумки контрольної роботи; актуалізувати знання дітей про дієслово, його граматичні ознаки, правопис його з часткою не; розвивати вміння розрізняти дієслова серед інших частин […]...