ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ МУЗИКИ
Урок 18. ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ МУЗИКИ
Вступ.
Прийоми розвитку музики
На минулому уроці ми з’ясували, що музика не може існувати без розвитку. Вона постійно змінюється. Прийоми розвитку музики можуть бути різними.
Зрозуміти ми це зможемо на прикладі кількох наступних музичних творів.
Розучування поспівки “Гра в слова”. Відомості про знаки альтерації.
Розучіть за нотним записом нову поспівку, яка називається “Гра в слова”. Умовно її можна розділити на дві частини. Зверніть увагу, що в нотному записі виділяються
– дієз – знак підвищення звуку на півтону;
– бемоль – знак пониження звуку на півтону;
– бекар – відміняє дію попередніх знаків.
Деякі зі знаків альтерації з’являються перед нотою “фа” і впливають на ладове зображення мелодії. У першій частині знак дієз збільшує відстань між нотами “мі” та “фа” й надає звучанню мелодії світлого характеру. Лад цієї мелодії мажорний.
У другій частині знак бекар зменшує відстань між цими нотами, що надає мелодії більш м’якого, притемненого забарвлення. Таку мелодію називають мінорною, оскільки вона написана в
У нотному записі є також знаки, які вказують на силу звучання музики – динаміку. Образний зміст поспівки “Гра в слова” вимагає при виконанні контрастної динаміки forte (голосно) та piano (тихо).
Отже, розвиток музики в цій поспівці відбувається на основі зміни ладового забарвлення. Відбувається ладовий розвиток. У цьому допомагає і динаміка.
Виконаймо поспівку “Гра в слова” в характері.
Відомості про пісню “Чому ведмідь взимку спить”
Пісня “Чому ведмідь взимку спить” є прикладом виконавського розвитку, адже композитор написав для всіх куплетів однакову музику, а учнівське виконання надало їй розвитку, руху, зміни характеру.
Перший куплет виконуємо спокійно, другий – стурбовано, третій куплет – також спокійно.
Постійно змінюється темп. Це відбувається безпосередньо протягом кожного куплету; другий куплет звучить прискорено. Також є зміни і в динаміці. Голосніше (на форте) виконується другий куплет. Тобто, виконавський розвиток полягає у змінах характеру, темпу та динаміки.
А поштовхом для розвитку став літературний текст.
Тож спочатку розучіть цю пісню
Продовження розучування пісні “Чому ведмідь взимку спить”
1. По галявці лісовій,
Як мороз був міцний,
Йшов ведмідь в затишок свій
В теплій шубі хутряній.
До свого ішов барлога,
Не збиваючись з дороги.
Як проходив через міст,
Став лисиці він на хвіст.
2. Здійняла лисиця крик –
Зашумів темний ліс,
І ведмідь злякався, втік,
На сосну високу вліз.
На сосні веселий дятел
Білці хатку конопатив.
Він сказав:
Ходить навчись!
І куди стаєш, – дивись!
3. Тоді вирішив ведмідь:
Як зима – треба спать,
По стежинках не гулять,
На хвости не наступать.
У барлозі він без страху
Взимку спить під сніжним дахом,
І радіє неспроста,
Що родився без хвоста.
Караоке. Пісня “Чому ведмідь взимку спить”
Слухання. С. Прокоф’єв. Симфонічна казка “Петрик і Вовк” (сцена Петрика і Пташки)
На минулому уроці ми пригадували симфонічну казку Сергія Прокоф’єва “Петрик і Вовк” і звернули увагу на те, що тема Петрика розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Цю тему виконує група струнно-смичкових інструментів.
У симфонічній казці розвиваються не лише окремі теми, а й декілька одночасно.
Сьогодні ми прослухаємо, як за допомогою тембрів різних музичних інструментів композитор передав “розмову” двох персонажів – Петрика і Пташки. Таким чином він використав тембровий розвиток.
Що допомогло зрозуміти, що Петрик і Пташка розмовляють?
Звучання яких інструментів допомогло розпізнати образи героїв казки?
Підсумки уроку
Зміни в музиці можуть відбуватися за допомогою виконавського та ладового прийомів. Зіставлення та зіткнення різних тембрів, пов’язаних із певними дійовими особами музичного твору, сприяють розвитку музики. Це називають тембровим розвитком.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...