Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Природа
Природа
Природа – загальна та об’єктивно необхідна передумова життєдіяльності людини і суспільства. Взаємодіючи з людиною, П. стає предметом людської праці, внаслідок якої речовина П. втілюється в необхідних для життя продуктах праці. Як історична категорія поняття “П.” збагачується елементами якісно нового змісту в межах однієї суспільної формації та сутнісного змісту при переході від менш розвиненої формації до більш розвиненої. При цьому за допомогою П. уречевлюються все складніші суспільні передусім економічні відносини між людьми,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Суспільно корисна праця Суспільно корисна праця – трудова діяльність окремих індивідів, трудових колективів, сукупного працівника, спрямована на створення необхідних і корисних благ для задоволення потреб суспільства та сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Корисність такої праці залежить передусім від того, наскільки створений продукт або послуга відповідають дедалі більшим потребам населення, які зазнають кількісних та якісних змін на […]...
- Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
- Суспільство і природа Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Суспільство і природа Історично формування первісних суспільств розвивалося із родово-общинного ладу, в умовах якого людина починає виокремлювати себе із природного се-редовища. Суспільство має узгоджуватися з людською природою, воно становить так звану другу природу, або культурне середовище. Людина – єдина істота, яка […]...
- Культура і природа Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і природа Відношення культура/природа можна простежити за такими рівнями: – практичне відношення, що виражається у праці; Відношення культура/природа змінюється також у контексті історії культури та у кожному типі культури. Практичне відношення культури і природи призводить до все ширшого перетворення натури в культуру. […]...
- КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
- Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
- Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
- ЕКОНОМІКА Культурологічний словник ЕКОНОМІКА (від грец. – житло і закон) – 1) Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. 2) Народне господарство даної країни. 3) Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. матеріально-технічного […]...
- Функції спілкування – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Функції спілкування Функції спілкування дуже різноманітні. Існують різні підходи до їх класифікації. Так, за однією з них виокремлюють три основних класи таких функцій: інформаційно-комунікативний, регулятивно-комунікативний та афективно-комунікативний. Перший із них охоплює все, що є передаванням і прийманням інформації у психологічному розумінні цих слів. Ідеться не лише про […]...
- ПРИРОДА Екологія – охорона природи ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні слова (Природа з великої літери) – весь матер.-енерг. та інформ. світ Всесвіту. Традиційно протиставляється Людству як одухотвореній (ідеаліст.) або такій, що “пізнає сама себе” (матеріаліст.) матерії (фактично Людство – також частина П.); 2) природа (з малої літери) – сукупність прир. умов існування людського суспільства, на […]...
- Природа як сукупність об’єктивних умов існування людства та об’єкт знання і пізнання Розділ V. ЛЮДИНА І ПРИРОДА Уроки 32-33 . Природа як сукупність об’єктивних умов існування людства та об’єкт знання і пізнання Мета: створити в учнів власне розуміння основних понять уроку; розвивати в учнів уміння використовувати міжпредметні зв’язки; сприяти духовному розвитку учнів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії та бесіди. ХІД […]...
- Абстрактна праця Абстрактна праця – специфічна спеціально-економічна форма праці в умовах товарного виробництва і розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. А. п. є тим спільним, однорідним, що існує в багатьох (десятках тисяч) видах конкретної праці, тобто праці токаря, столяра, водія, космонавта тощо, які використовують специфічні засоби і предмети праці, здійснюють неоднакові трудові операції, […]...
- Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
- Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
- Софійно-містична природа діалектики Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Софійно-містична природа діалектики Щоби з певним передрозумінням увійти в тему діалектики – досить непростого розділу філософії – пригадаємо собі дві речі, про які йшлося при розгляді обставин виникнення філософського дискурсу. Перша – це феномен подиву, який за повсякденністю звичного оточення привідкриває дивовижні […]...
- Продуктивна сила суспільної праці Продуктивна сила суспільної праці – сукупність конкретних видів трудової діяльності, а отже, зс е системи поділу праці, спрямованих на збільшення обсягів економічних благ. Зростання П. с. с. п. відбувається внаслідок прогресивних змін у всіх конкретних видах праці шляхом удосконалення трудових навиків, набуття позитивного досвіду, підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів робочої сили, поглиблення суспільного поділу праці, […]...
- Спілкування як сприймання та розуміння одне одного – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Спілкування як сприймання та розуміння одне одного Взаємодія між учасниками спілкування, як правило, супроводжується сприйманням і розумінням одне одного. Деякі психологи вважають, що відбувається пізнання однієї людини іншою. У загальному плані можна сказати, що сприймання іншої людини означає відображення її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними характеристиками […]...
- Рефлекторна природа психічного – Предмет психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.1. Предмет психології 1.1.2 Рефлекторна природа психічного Ідея рефлекторної природи психічного зародилася в XVII ст. Саме тоді бурхливий розвиток науки, зокрема механіки, спричинив корінний перелом у поглядах на тіло і душу людини. Розглядаючи тіло людини як своєрідну машину, Р. Декарт дійшов висновку, що людська поведінка має рефлекторну природу, […]...
- Комунізм Комунізм (лат. communis – загальний, спільний) – найрозвиненіша суспільно-економічна формація, яка приходить на зміну соціалізму, заснована на планомірному та пропорційно всебічному розвитку нового технологічного способу виробництва, на зумовленій потребами життя творчій праці людини, що здійснюється в умовах гармонійного співіснування суспільства і природи, панування загальнонародної власності, відсутності класів, завдяки чому долаються всі форми відчуження, забезпечується органічна […]...
- СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
- СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з них еволюціонує відносно незалежно....
- Свобода Свобода – здатність окремої людини, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп ухвалювати рішення і діяти відповідно до власних інтересів (економічних, соціальних, політичних та ін.) і цілей з урахуванням об’єктивних умов (а отже, об’єктивних законів) і загальнолюдських інтересів. С. і вільна свідома діяльність людини – найважливіші риси її сутності. Голландський філософ Б. Спіноза розглядав С. […]...
- Спілкування як одна з нагальних потреб людини – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Спілкування як одна з нагальних потреб людини Як зазначалося, спілкування в нашому житті відіграє дуже велику роль, а його психологічна природа надто складна. Людині важко бути щасливою, успішно працювати, самовдосконалюватися, самостверджуватися не контактуючи з іншими. Спілкування, на думку вчених, є однією з нагальних потреб людини, яка живе […]...
- Біосоціальна природа особистості. Свідомість РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 97. Біосоціальна природа особистості. Свідомість Освітня мета: сформувати поняття про психічні процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу, про фізіологічні основи свідомості. Основні поняття і терміни: свідомість, увага, відчуття, сприйняття, пам’ять. Обладнання: муляж головного мозку людини. Структура уроку, основний зміст і […]...
- Надлишкова додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість – надлишок суспільної (ринкової) вартості товару над індивідуальною, або різниця між отриманою і фактично створеною на капіталістичному підприємстві додатковою вартістю, що утворюється шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі продуктивності праці. Оскільки на різних підприємствах такі вдосконалення техніки і технології здійснюються здебільшого в різний період, продуктивність праці в певний […]...
- Двоїста корпускулярно-хвильова природа світла ФІЗИКА Частина 4 ОПТИКА. СПЕЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ Розділ 13 КОРПУСКУЛЯРНІ ВЛАСТИВОСТІ СВІТЛА 13.9. Двоїста корпускулярно-хвильова природа світла Яка ж природа світла насправді? Чи є воно електромагнітними хвилями, які випромінюються джерелом світла, чи джерело світла випромінює потік фотонів, що летять у просторі зі швидкістю світла у вакуумі? На перший погляд здається, що дві точки зору на […]...
- ДИКА ПРИРОДА Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини....
- Природа і свобода Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природа і свобода Парадоксальний характер духу і плоті дає можливість осягнути діалектичний характер природи і свободи. Тобто людини як явища і людини як сутності. Природа – це простір, що обмежує духовні здібності людини, умова, яка не дає змоги індивідові розвинутись до […]...
- Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Спільним для всіх різновидів гносеологічних учень матеріалістичної, ідеалістичної, інших орієнтацій є поняття пізнання. Воно – інваріант гносеологічної галузі у філософії. Але його трактування у різних вченнях демонструє поліваріантність. Наведемо головні варіанти тлумачення пізнання. По-перше, пізнання є відношення суб’єкта до об’єкта (інгенція). По-друге, […]...
- Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
- Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
- Закони народонаселення Закони народонаселення – закони, які виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між демографічними та соціальними (в т. ч. економічними) процесами і властивими їм протилежними сторонами суперечностей, які (зв’язки) впливають на відтворення населення. Розрізняють всезагальні (діють в усіх суспільно-економічних формаціях), загальні (діють у декількох формаціях), специфічні (діють в окремій формації) та етапно-стадійні (діють на окремих […]...
- Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
- Спілкування як обмін інформацією – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Спілкування як обмін інформацією Розглянемо характеристики різних сторін спілкування. Обмінюючись інформацією, кожний із партнерів є активним суб’єктом у процесі спільної діяльності. Важливу роль при цьому відіграє значущість інформації, завдяки чому партнери намагаються виробити загальний зміст, однакове розуміння ситуації. Це можливо лише за умови, що інформація прийнята, зрозуміла […]...
- Як розумів К. А. Сен-Симон сутність поступального розвитку суспільства? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як розумів К. А. Сен-Симон сутність поступального розвитку суспільства? Сен-Симон намагався зрозуміти сутність поступального розвитку людства, вважаючи, що воно проходить три стадії (формації): рабовласницьку, феодальну і промислову, або індустріальну. Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється через зростання обсягу знань і вдосконалення […]...
- Кількість праці Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, […]...
- Закон суперечності в економічному дослідженні Закон суперечності в економічному дослідженні – закон, який є найважливішим інструментом пізнання глибинної сутності економічних явищ і процесів, економічних систем, соціальної та економічної природи людини, шляхом розгалуження цілого на суперечності, виділення двох найважливіших взаємно суперечливих сторін, їх боротьба та злиття в нову категорію. Як логічний закон, закон суперечності стверджує, що жодне висловлювання, речення та їх […]...
- Закон Подолинського Закон Подолинського – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між зростанням корисної праці людства (в т. ч. кожної окремої людини) і непропорційним збільшенням загальної кількості енергії, внаслідок яких (зв’язків) менша кількість людської праці на зріліших етапах еволюції суспільства здатна перетворювати більшу масу нижчих форм енергії в її вищі форми. З. П. випливає з соціально-енергетичних аспектів […]...
- ЩО ТАКЕ ПРИРОДА? СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 20 ТЕМА. ЩО ТАКЕ ПРИРОДА? Мета: сформувати поняття “природа”; виховувати любов до природи, шанобливе ставлення до природних багатств; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: урок-подорож. Обладнання: мультимедійне обладнання, репродукции картин і фотографії з видами природи, видео-фрагмент. Хід уроку I. Організаційний […]...
- ПРИРОДА ЯК ОБ’ЄКТ ЗНАННЯ ТА ПІЗНАННЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 21 ТЕМА. ПРИРОДА ЯК ОБ’ЄКТ ЗНАННЯ ТА ПІЗНАННЯ Мета: розкрити процес формування уявлень про природу як об’єкт знання й пізнання світу; виховувати любов й повагу до природи; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична бесіда. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...