Природа філософських проблем

Філософія посбіник

Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ

§ 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії

Природа філософських проблем

З попереднього викладу зрозуміло, що до філософування спонукають не якісь абстрактні, відірвані від реального життя питання, а болючі його ускладнення, які мають смисложиттєвий сенс. Саме вони “вмикають” почуття і думку, змушуючи людину шукати виходи. Саме вони будь-кого роблять “філософом”, зачіпаючи за живе його душу, схиляючи до філософування, незалежно від того,

хоче він цього, чи ні.

На відміну від буденного філософування, філософія розглядає смисложиттєві ускладнення в гранично узагальненій формі. Вона робить їх предметом теоретичного, в ідеалі – наукового осмислення.

Особливості філософських проблем:

1. Гранична узагальненість;

2. Смисложиттєва і світоглядна значимість;

3. Антиномічна, або парадоксальна, форма;

4. Поліфонізм розв’язків;

5. Відсутність (неможливість) однозначного розв’язання. Ще з часів давньогрецького

Філософа Платона філософія почала опікуватись всезагальністю вираження смисложиттєвих питань. Саме він трансформував

питання про найнадійніші підстави життя у форму головної проблеми філософії, яка стосується природи первоначал буття взагалі. В Новий час німецький філософ І. Кант поставив у центр філософії дещо інші граничні питання: 1. Що я можу знати?; 2. Що я повинен робити?; 3. На що я можу надіятись?; 4. Що таке людина?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Природа філософських проблем