Природні зони: арктичних пустель, тундри і лісотундри
Розділ 2 МАТЕРИКИ
Тема 5. Північна Америка
§56 Природні зони: арктичних пустель, тундри і лісотундри
Пригадайте
А Наведіть приклади зональних природних комплексів.
Які характерні риси природної зональності Північної Америки?
На території Євразії представлені всі природні зони Північної півкулі. А значна протяжність материка з півночі на південь і наявність великих рівнинних просторів сприяли формуванню тут широтної зональності.
Практичне завдання
Користуючись картою форзаца, перелічіть усі природні зони
Найчіткіше широтне простягання зон спостерігається у внутрішньоматериковій рівнинній частині Євразії, де поступово, в напрямку з півночі на південь, змінюється співвідношення тепла й вологи, а отже, змінюються і природні зони. На заході материка на формування природних зон найбільше впливає близькість Атлантичного океану, вологе повітря якого проникає далеко на схід.
Тому природні зони змінюються тут з північного заходу на південний схід. У східній притихоокеанській частині Євразії, де переважає мусонна циркуляція повітряних мас, природні зони
Зона арктичних пустель охоплює арктичні острови, більша частина яких майже повністю вкрита льодовиками. Через суворі кліматичні умови та багаторічну мерзлоту грунти слабко розвинені. Тому рослинний світ арктичних пустель бідний: налічують 40-50 видів рослин (мал. 190).
Характерні тварини природної зони – песець і господар Арктики – білий ведмідь. Тут водяться також тюлені, морські зайці.
Наука стверджує
Тваринам Півночі не страшні льодяні “ліжка”. Вони надійно захищені від надмірно охолодженої земної поверхні. Так, у білого ведмедя навіть підошви лап укриті густою шерстю. Адже цей хижак пересувається здебільшого льодяною або засніженою поверхнею. Найдовше хутро серед звірів має інший мешканець високих широт – вівцебик (мал. 191). На боках і череві в нього довжина волосся досягає 90 ом. Завдяки такому теплозахисному “матрацу” тварина спокійно може тривалий час лежати на снігу.
Мал. 190. Гравілат гірський насолоджується скупим теплом, короткого північного літа
Мал. 191. Маючи тепле хутро, вівцебики не бояться північного холоду
Зона тундри і лісотундри в західній частині Євразії формується в умовах м’якого морського клімату, а в східній – в умовах континентального й холодного клімату. В європейській тундрі не буває суворих зим, тому тут, крім мохів і лишайників, трапляються рідколісся і криволісся (мал. 192). У східній частині тундри на тундрово-глейових грунтах ростуть переважно мохи й лишайники. Тваринний світ тундри і лісотундри хоча й не різноманітний, проте численний.
Мал. 192. Рослинний світ тундри: рідколісся (1), криволісся (2), мохи (3), лишайники (4)
Наука стверджує
Тундра відступає, ліси наступають. Сучасне потепління клімату вже досить чітко відобразилось у рослинному покриві. Так, нині на північ просувається межа лісу, наступаючи на східноєвропейську тундру. Подекуди на місці зазвичай безлісих тундрових ділянок з’являються нові лісові острівки. А площа старих острівних лісових масивів з ялини сибірської поступово збільшується.
ПІДСУМКИ
Природні зони Євразії змінюють одна одну з півночі на південь і мають широтне простягання лише у внутрішньоматериковій рівнинній частині.
На заході і сході материка природні зони змінюють своє простягання на субширотне і меридіональне.
Запитання і завдання для самоперевірки
Знайдіть по карті місця на материку, де природні зони простяглися вздовж узбережжя. Чим пояснити таке простягання?
Поясніть, чому на заході євразійської тундри і лісотундри рідколісся і криволісся трапляються частіше, ніж на сході?
Чи й справді в арктичних пустелях зовсім пусто?
Назвіть найтиповіших мешканців тваринного світу тундри і лісотундри.