Природні зони. Вертикальна поясність. Зміни природи материка людиною
РОЗДІЛ І V МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ
Тема 1. ПІВНІЧНА АМЕРИКА
& 34. Природні зони. Вертикальна поясність. Зміни природи материка людиною
Пригадай або здогадайся
1. Якій закономірності географічної оболонки підпорядковане простягання природних зон?
2. Від чого залежить різноманітність рослинного та тваринного світу в межах природної зони?
3. Із якими природними зонами Північної півкулі ти вже ознайомився при вивченні інших материків?
Природні зони Північної Америки
Широтне і меридіональне простягання. Прояв
Мал. 4.30. Простягання природних зон Північної Америки
Зона арктичних пустель. Більшу частину Гренландії і Канадського Арктичного архіпелагу займає зона арктичних пустель. На сході зони великі простори зайнято льодовими, а на заході – кам’янистими пустелями. На льодовиках арктичних пустель можуть жити тільки найпростіші організми. На прогрітих ділянках кам’янистих пустель ростуть мохи та лишайники. Життя більшості тварин тут пов’язане з океаном. На суші трапляються лемінги, якими харчуються песці та вовки (мал. 4.31).
Мал. 4.31. Песець – мешканець зони арктичних пустель
Зона тундри. Розміщена в субарктичному кліматичному поясі, на сході материка просувається далеко на південь, займаючи майже половину півострова Лабрадор. При малій кількості тепла й опадів для неї характерні надмірне зволоження, наявність боліт, озер, невеликих річок. На тундро-болотних грунтах ростуть кущі, трави (карликова береза, карликова вільха, Кассіопея та інші), великі простори покриті мохами і лишайниками. Вздовж річок, що течуть із півдня і несуть тепло, з’являється деревна рослинність. Для американської тундри із тварин характерні: північний олень карибу, лемінг, песець, вовк, вівцебик (мал. 4.32).
Зона лісотундри. Зона лісотундри простягнулась вузькою смугою на південь від тундри. В лісотундрі з’являються хвойні дерева – чорна і біла ялина, бальзамічна туя, а на півдні – модрина.
Зона тайги. У помірному кліматичному поясі, що займає майже 1/3 материка, розміщено декілька природних зон.
На півночі поясу в умовах прохолодного літа і надмірного зволоження на мерзлотно-тайгових і підзолистих грунтах ростуть хвойні ліси, тобто сформувалася зона тайги (мал. 4.33). Хоча за видовим складом рослинний і тваринний світ Північної Америки має подібні риси з Євразією, американська тайга багатша видами, ніж європейська. Це зумовлено тим, що вона сформувалася в умовах панування вищих середньорічних температур. Тут ростуть чорна і біла ялина, бальзамічна туя, декілька видів сосни та модрини. Особливо багатий видовий склад тайги на узбережжі Тихого океану. Для неї характерні сітхінська ялина, дугласія, хемлок та інші види великих дерев висотою до 80-100 м (мал. 4.34). У тайзі живуть чорний ведмідь, сірий ведмідь гризлі (мал. 4.35), американський лось, лісовий бізон, канадська рись, єнот, ондатра, червона лисиця тощо.
Зона мішаних лісів. На південь від тайги на рівнинах Північної Америки зміна природних зон відбувається від узбережжя Атлантичного океану вглиб материка. Зона мішаних лісів з пануванням бурих лісових і дерново-підзолистих грунтів займає території навколо Великих озер. У її межах поєднуються масиви хвойних, дрібнолистих (береза, тополя) і широколистих лісів. На узбережжі розповсюджені хвойно-широколисті ліси, де ростуть декілька видів клена (цукровий, червоний, сріблястий), а також буки, липи, дуби, ясени, з хвойних – туя (мал. 4.36).
Мал. 4.32. Вівцебик посеред тундрових чагарників
Мал. 4.33. Американська тайга
Мал. 4.34. Дугласія
Мал. 4.35. Ведмідь гризлі
Мал. 4.36. Туя восени в зоні мішаних лісів
Зона широколистих лісів. Широколисті (аппалачські) ліси лежать на південь і південний схід від мішаних лісів. Грунти там бурі лісові. Флористичний склад лісів багатий і різноманітний: дуб (білий, чорний, північний, червоний), липа, бук, платан, каштан, тюльпанове дерево, листопадна магнолія. Мішані та широколисті ліси збереглися дуже мало, тому й тварин там мало. У заповідниках водяться бізони (мал. 4.37).
Мал. 4.37. Американський бізон
Лісостепи і прерії. У межах помірного кліматичного поясу в центрі материка, південніше тайги і західніше мішаних і широколистих лісів простягаються лісостепи, а також степи, які у Північній Америці називають преріями (мал. 4.38). Там у минулому панували високотравні злакові рослинні угруповання. Сьогодні обидві зони майже повністю розорано. На захід від Великих озер рівнини прерії змінюються степами на каштанових грунтах.
Мал. 4.38 Прерії
Напівпустелі та пустелі. На плоскогір’ях, плато і нагір’ях, що простягаються поміж пасмами Кордильєр, у помірному поясі сформувалися ландшафти напівпустель і пустель.
Природні зони субтропічного поясу. У субтропічному поясі зміна зон також відбувається зі сходу на захід. Кількість тепла в усьому поясі приблизно однакова, а тому формування зон пов’язане з відмінностями у зволоженні. На сході ростуть субтропічні вологі вічнозелені мішані ліси на жовто – і червоноземах. У лісах панують дуб, магнолія, бук; там, де сухіше, ростуть сосна, пальма сабаль (мал. 4.39), а на заболочених ділянках – болотний кипарис. Лісів на рівнинах материка збереглось мало.
Вглиб материка ліси змінюються преріями, які в цьому поясі є продовженням прерій помірного поясу. Природна рослинність прерій майже не збереглась. Її змінили поля бавовнику (мал. 4.40), арахісу, тютюну.
На захід прерії переходять у зону субтропічних степів, де серед трав трапляються сухі колючі кущі, а на самому півдні – навіть дерева (дуб, акація).
Зона напівпустель і пустель розміщена у внутрішніх районах Кордильєр (нагір’я Великий Басейн, плато Колорадо, північна частина Мексиканського нагір’я). Основні рослини – чорний полин, лобода. Для Мексиканського нагір’я характерні кактуси. Серед тварин багато плазунів, гризунів, трапляються броненосці. Високі хребти в цьому поясі покрито рідкими сосновими лісами.
Зона середземноморських твердолистих лісів та чагарників розміщена на заході материка. У лісах на західних схилах гір – вічнозелені дуби, сосни, секвойї, які належать до реліктових видів (мал. 4.41). Секвойю (деревну рослину родини кипарисових) вважають найбільшим деревом на планеті. Деякі дерева досягають висоти понад 110 м, діаметр стовбура – понад 7 м. Максимальний вік дерева може сягати більш ніж 3,5 тисячі років.
Мал. 4.39. Пальма сабаль
Мал. 4.40. Посіви бавовнику в преріях
Мал. 4.41. Гігантські секвойї
Мал. 4.42 Савани
Природні зони тропічного поясу. У тропічному поясі на високих плато Центральної Америки панують савани (мал. 4.42), а на узбережжі Мексиканської затоки і на островах – савани та вологі тропічні ліси на червоноземних і червоно-бурих грунтах. Природна рослинність збереглась мало, поступившись плантаціям тропічних культур.
Вертикальна поясність. Зміни природи материка людиною. Об’єкти списку природної спадщини ЮНЕСКО
Вертикальна поясність Кордильєр. У Кордильєрах виражена висотна поясність, особливості якої визначаються висотою гір і розміщенням їхніх окремих частин у різних кліматичних поясах. Нижній пояс складається з чагарників, вище ростуть ліси з дуба, сосни, клена, а вище від 1 000 м переважають хвойні породи (сосна, кедр, смерека і гігантська секвоя заввишки до 110 м). Вище від межі лісу поширені альпійські луки, які переходять у гірську тундру та голі скелі. З тварин у горах водяться сірий ведмідь гризлі, рисі, вовки, лисиці, рисі (мал. 4.43).
Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Природа Північної Америки змінена в результаті господарської діяльності людини, особливо на території США. Там, де розташовані великі міста, первісна природа зникла назавжди. Значною проблемою є часті забруднення узбережжя Мексиканської затоки виливаннями нафти внаслідок аварій суден. Недостатньо очищеними стоками інколи продовжують забруднювати ріки. Надзвичайно змінено природу в районах видобутку корисних копалин. За роки освоєння материка людина суттєво вплинула на органічний світ континенту. Деякі види рослин та тварин через це перебувають на межі зникнення. Для охорони та вивчення природи на материку створено багато заповідників, декілька десятків національних природних парків.
Мал. 4.43. Рись
Мал. 4.44. Гейзер Старий Служака в Єллоустонському національному парку
Об’єкти списку природної спадщини ЮНЕСКО. На материку розміщено понад 150 об’єктів, які занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. З них майже половина є природними об’єктами. Одним із найвизначніших серед них вважається міжнародний біосферний заповідник, перший у світі національний парк (заснований 1872 року), – Єллоустонський. Він відомий насамперед численними гейзерами та гарячими джерелами, багатою живою природою, мальовничими ландшафтами (мал. 4.44).
Ще один знаменитий об’єкт Списку ЮНЕСКО – Великий каньйон. Це один із найглибших та найбільших за площею каньйон, який сформувала за мільйон років річка Колорадо, розмиваючи і виносячи в океан гірські породи. На узбережжі Карибського моря в Центральній Америці охороняються коралові рифи із цікавим органічним морським світом. До природної спадщини ЮНЕСКО належить і найдовша в світі Мамонтова печера, довжина лабіринтів якої становить 288 км. У Канаді в долині річки Ред Дір розташований унікальний парк “Динозавр”, який є одним із найбільших сховищ скам’янілостей динозаврів у світі (мал. 4.45).
Мал. 4.45. Краєвид у парку “Динозавр”
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
1. Чим тундра відрізняється від тайги і що є спільного в цих природних зонах?
2. Схарактеризуй природні зони помірного поясу материка.
3. Які особливості природи природних зон субтропічного та тропічних поясів Північної Америки?
4. Які загальні особливості прояву вертикальної поясності в Кордильєрах?
5. Як змінилась природа материка під впливом господарської діяльності?
Застосуй знання, дізнайся більше
1. В якій частині Північної Америки особливо змінено природу?
2. Чому набір висотних поясів на західних і східних схилах Кордильєр неоднаковий?
Назви зображені об’єкти чи явища
Дослідження
Розробка та обгрунтування маршруту, що проходить через об’єкти Північної Америки, занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО
На материку розміщено понад 150 об’єктів, які занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. З них близько половини є природними об’єктами. Для прокладання маршруту обери шість природних об’єктів зі Списку світової спадщини ЮНЕСКО у трьох найбільших країнах материка. При цьому обери початковий і кінцевий об’єкти та послідовність їх відвідання. Познач об’єкти на контурній карті материка, склади короткий опис кожного з них.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...