Продрозкладка (продовольча розкладка)
Продрозкладка (продовольча розкладка) – система державних заготівель сільськогосподарської продукції у 1919-1920 в Росії, що здійснювалась шляхом безоплатного вилучення надлишків такої продукції з селян у межах хибної економічної політики, спрямованої на обмеження товарно-грошових відносин і надмірну централізацію у торгівлі продуктами харчування (що супроводжувалось боротьбою з приватною торгівлею). З цією метою створювались продовольчі загони, які, вдаючись до репресивних заходів, нерідко вилучали не лише лишки продовольства. Це призвело до масових селянських виступів, різкого скорочення посівних площ, поголів’я худоби і зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і змусило керівництво країни скасувати П. і замінити її продподатком, на якому базувалась політика НЕПу, а В. Леніна – визнати помилковою свою (а заодно і Маркса) ідею про несумісність соціалізму і товарно-грошових відносин.
Related posts:
- Попередня оплата товарно-матеріальних цінностей і послуг Попередня оплата товарно-матеріальних цінностей і послуг – повна або часткова оплата товарно-матеріальних цінностей до їх відвантаження та послуг до їх надання. У порядку попередньої оплати в Україні з 1993 можна здійснювати розрахунки за воду, електро – і теплоенергію, за перевезення товарів для розрахунків із залізницями, автотранспортними підприємствами, за природний газ, нафтопродукти, за поставки продовольства і […]...
- Закупівля сільськогосподарської продукції Закупівля сільськогосподарської продукції – основна форма залучення державою товарної продукції сільськогосподарських виробників для її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, створення страхових і резервних фондів продовольства. З. с. п. в СРСР здійснювалася за державними оптовими цінами. У країнах з регульованою ринковою економікою основна маса сільськогосподарської продукції реалізується на підставі договорів між виробниками і […]...
- Наслідки Першої світової війни Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Україна в Першій світовій війні (1914-1918 рр.) Наслідки Першої світової війни Негативні – Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти). – Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих). – Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок […]...
- Продовольча криза Продовольча криза – одна з глобальних проблем людства, яка полягає у масовому голоді та недоїданні значної частини населення у планетарному масштабі, передусім у слаборозвинених країнах світу. Двома різновидами П. к. є тимчасовий голод в окремих країнах і регіонах (внаслідок різкого та нетривалого погіршення кліматичних умов) і хронічний голод різного ступеня, що спостерігається неоднаковою мірою в […]...
- Продовольча проблема Продовольча проблема – складне теоретикотрактичне завдання щодо забезпечення продовольством (загалом або його окремими видами) всього чи частини населення окремої країни або регіону світового господарства, не вирішення якої призводить до недоїдання, голоду та демографічної кризи або депопуляції населення, а отже, до соціально-економічної і політичної нестабільності. З цією проблемою людство стикається на всіх етапах свого існування. Так, […]...
- Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
- Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...
- Продподаток (продовольчий податок) Продподаток (продовольчий податок) – основна форма заготівлі сільськогосподарської продукції, що здійснювалась шляхом встановлення натурального податку на селянські господарства, запроваджена в 1921 – 1922 в радянській державі. П. встановлювався до початку весняної сівби і визначався окремо для кожного виду сільськогосподарської продукції. У 1922-1923 збирався єдиний натуральний податок, що обраховувався у хлібних одиницях, хоча селяни могли сплачувати […]...
- Демонетизація Демонетизація – поступова втрата благородними металами функцій грошей, скорочення їх використання через розширення використання кредитно-паперових грошей. Основними причинами Д. є розширення масштабів товарно-грошових відносин, з одного боку, та неспроможність благородних металів (золота і срібла) внаслідок скорочення обсягів їх видобування, промислового використання тощо забезпечити реалізацію товарів і послуг, тобто відтворення суспільного капіталу – з іншого. Крім […]...
- Рентабельність сільськогосподарського виробництва Рентабельність сільськогосподарського виробництва – критерій ефективності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції, окремих господарств, галузей і сільського господарства загалом, що визначається відношенням прибутку до обсягу витрат і ресурсів на виробництво продукції. Двома основними показниками P. c. в. є відношення прибутку до собівартості у відсотках і відношення прибутку до основних фондів та обігових засобів у відсотках. За […]...
- Нова економічна політика (неп) Нова економічна політика (неп) – економічна політика в СРСР 1921 – 1929, яка базувалася на широкому використанні товарно-грошових відносин, ринкових механізмів і стимулів і замінила політику воєнного комунізму. Центральною ланкою в розробці і здійсненні непу була заміна продрозкладки продподатком, який встановлювався на значно нижчому рівні, внаслідок чого селянські господарства могли розпоряджатися частиною продукції, що залишалася […]...
- Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
- Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...
- Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
- Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
- Натуральне виробництво Натуральне виробництво – тип господарства, в якому продукти виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників, для споживання всередині господарств, що їх виробило. Виникло в період становлення первіснообщинного ладу й проіснувало впродовж майже З млн років. У процесі розпаду Н. в. виникає товарне виробництво, але Н. в. переважало в усіх докапіталістичних формаціях (ще впродовж майже […]...
- Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
- Галузь із зростаючими витратами Галузь із зростаючими витратами – галузь національного господарства, що використовує вузькоспеціалізовані ресурси, пропозицію яких при потребі швидко збільшити неможливо. Тому розширення виробництва у таких галузях підвищує ціну ресурсів. Зростання ціни ресурсів збільшує витрати виробництва і відповідно й ціну одиниці продукції галузі. Отже, в Г із з в ціна рівноваги продукції завжди змінюється із зміною обсягів […]...
- Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
- Ринковий соціалізм Ринковий соціалізм – одна з концепцій побудови соціалізму, яка передбачає проведення соціально-економічної політики з використанням методів як централізованого планового управління економікою країни так і розвитку товарно-грошових ринкових відносин, визнає плюралізм власності, в т. ч. й приватної, необхідність конкуренції між товаровиробниками й іншими атрибутами соціально-ринкової системи. Теорія Р. с. розроблялась і пропагувалась на Заході в 60-х […]...
- Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
- Квотування Квотування – метод кількісного обмеження обсягів виробництва, а також ввезення (вивезення) товару наданням ліцензії та забороною неліцензійних операцій. Розрізняють глобальні квоти (загальний кількісний ліміт імпорту товару без розподілу його по країнах); групові (встановлюються для групи країн); індивідуальні (використовуються для розподілу ліміту ввезення окремого товару в країну або між всіма країнами – експортерами); тарифні (передбачають ввезення […]...
- ФАО (ПРОДОВОЛЬЧА І С.-Г. ОРГАНІЗАЦІЯ ООН) Екологія – охорона природи ФАО (ПРОДОВОЛЬЧА І С.-Г. ОРГАНІЗАЦІЯ ООН) – спеціалізована установа ООН, заснована в 1945 р. Займається питаннями продовольчих ресурсів та розвитку с. і пром. госп-ва у світі. На 1985 р. членами ФАО були 156 держав. Штаб-квартира ФАО знаходиться в Римі....
- Тоталітаризм економічний Тоталітаризм економічний – повне (тотальне) або майже повне одержавлення економічної системи загалом і кожної з її підсистем і елементів зокрема. Т. е. найбільшою мірою втілювався в економіці фашистської Німеччини під час першої та другої світових війн, а також меншою мірою в СРСР. Так, частка державної власності на засоби виробництва в СРСР становила 92%, а колгоспно-кооперативна […]...
- Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
- Баланс виробничої потужності Баланс виробничої потужності – система показників, яка відображає зміни потужності залежно від стану та особливостей виробництва, рівня використання обладнання, інших засобів праці, що характеризують випуск продукції. Б. в. п. включає завантаженість (використання) устаткування за допомогою комплексу показників, які характеризують час роботи і простоювання діючого обладнання чи запроектованого парку обладнання. Сама виробнича потужність розраховується за галузями, […]...
- Проблема голоду МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.3. Проблема голоду До “зеленої революції” від голоду періодично страждали жителі тієї або іншої країни, що розвивається, або навіть груп цих країн. Не все населення цих країн і далеко не завжди було ситим. У результаті “зеленої революції” багато країн, що розвиваються, зуміли […]...
- Матриця Мескона-Хедоутрі Матриця Мескона-Хедоутрі – класифікація стратегічних цілей розвитку компаній за критерієм темпів їх розвитку, розроблена американськими економістами М. Месконом та Ф. Хедоутрі. М. М.-X. охоплює такі стратегічні цілі за умов регульованої ринкової економіки: 1) максимальне зростання обсягів виробництва порівняно з плановими показниками попереднього періоду; 2) обмежене зростання у формі досягнення планів випуску товарів і послуг порівняно […]...
- Фази економічного циклу Фази економічного циклу – фази циклічного розвитку економіки, через які економіка окремої країни або групи країн проходить послідовно після початку кризи. Основними Ф. е. ц. є: криза (зниження реального обсягу виробництва); депресія (“тупцювання” виробництва на місці); пожвавлення (відновлення економічного зростання); піднесення (перехід економіки на рівень, вищий за попередній). В економічній літературі також виділяють такі фази: […]...
- Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...
- Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
- Розділ 1. Передумови виникнення, сутність та функції фінансів – МОДУЛЬ 1 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ Розділ 1. Передумови виникнення, сутність та функції фінансів 1. Фінанси це: А) гроші; Б) економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням фондів грошових коштів; В) економічні відносини, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції; Г) грошові потоки. 2. Двоїстий характер фінансів проявляється в тому, […]...
- Абсолютна земельна рента Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю, що передбачає сплату власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й розташування, а також комплекс відносин економічної власності, які виникають при її створенні між орендарями і найманими працівниками. її джерело – створений найманими працівниками надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між […]...
- Фермерська (селянська) кооперація Фермерська (селянська) кооперація – добровільне об’єднання фермерських (селянських) господарств шляхом надання пайових внесків для спільного виробництва, переробки, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції, а також для забезпечення потреб таких господарств у необхідних для них засобах виробництва і фінансово-кредитних ресурсах на засадах взаємодопомоги, співробітництва і демократії. У Ф.(с.)к. фермери зберігають свою господарську самостійність (господарюють на власний розсуд), […]...
- Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
- Колгоспна власність Колгоспна власність – сукупність різноманітних засобів виробництва та відносини між членами трудового колективу, колгоспом і державою з приводу привласнення умов виробництва (передусім землі) та результатів колективної праці. До об’єктів К. в. належали будівлі, споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Земля закріплювалася за колгоспами у безоплатне і безтермінове користування. К. […]...
- Політика валютна дисконтна Політика валютна дисконтна – регулювання центральним емісійним банком облікових (дисконтних) ставок, здійснюване з метою впливу на попит і пропозицію позикових капіталів, на курси обміну валюти, а також на стан платіжного балансу країни. Підвищення облікової ставки спрямоване на зменшення суми кредитів, що надаються центральним банком комерційним банкам, що впливає на скорочення грошової маси в обігу, збереження […]...
- Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
- Новий курс Рузвельта “Новий курс Рузвельта – якісно нова політика уряду США протягом 1933-1940, яка грунтувалася на значному посиленні впливу держави на регулювання економічних і соціальних процесів. До 1929 економічна система розвинених країн спиралася на принципи ринкової економіки та певною мірою монополістичної планомірності (з часу появи монополій) на мікрорівні. Водночас монополізм почав суттєво деформувати механізм саморегулювання економіки, внаслідок […]...
- Планування на підприємстві Планування на підприємстві – процес складання індикативних планів (прогнозів) підприємства, фірми, компанії на базі планів соціально-економічного розвитку країни, окремих регіонів, галузей із визначенням обсягів виробництва товарів і послуг, джерел фінансування, ринків збуту тощо. План підприємства розробляють за такою схемою: визначення обсягів попиту на товари і послуги, що виробляються або можуть бути виробленими, узгодження обсягів з […]...