Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ ПРОФЕСІЙНО-ВИРОБНИЧА, НАУКОВА Й ДІЛОВА ЛЕКСИКА

ПРОФЕСІЙНО-ВИРОБНИЧА, НАУКОВА Й ДІЛОВА ЛЕКСИКА

СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ

Урок № 35

Мета: повторити відомості про наукову, профєсійно-виробничу й ділову лексику; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику книжну й професійно – виробничу у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: словосполучення,

речення, текст.

Стилістика: стилістична роль наукової, професійно-виробничої й ділової лексики.

Міжнредметні зв’язки:

Література: виразне читання художнього тексту.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників

> Прочитати пояснення термінів, узятих з газетних текстів.

1. На цій же виставці представлені голубувато-сірі базальти. Назву каменя запозичено від ефіопського слова “базал”, що означає “кип’ячений”.

Він народжений у вулканічних викидах, що бурлять і клекотять нестерпним жаром.

2. За добу близько 3 млн барелей нафти (1 барель дорівнює 159 літрам) викачується із землі Венесуели.

3. Те, що ми називаємо словом “спорт”, зрозуміле, очевидно, всім. Слово “спорт” увійшло до нашого лексикону з англійської мови, але мало хто знає його походження і первинне значення. У книзі “Життя цезарів” Гая Сетонія Транквілла згадується про виникнення слова, яке нас цікавить. Римський цезар Клавдій (10 рік до н. е.- 54 рік н. е.) вирішив встановити поряд із боями гладіаторів понадпрограмові ігри. Він назвав їх “спортула”. Цим словом називають кошичок із ласощами. Щоб привабити до нового виду змагань, Клавдій через герольдів сповістив, що під час ігор публіка запрошується на частування.

> 3 якими новими термінами ви ознайомилися або що нового дізналися про вже відомі поняття?

> Дати визначення мовознавчим поняттям, користуючись довідковою літературою.

Термін, термінологія, наукова лексика, професійно-виробнича лексика, ділова лексика.

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Лексико-стилістичний аналіз

> Із поданих уривків виділити професійно-виробничу лексику. З’ясувати за “Словником української мови” (в 11 томах) її значення. Пояснити, яке стилістичне навантаження вона несе у коленому контексті.

Текст 1

Майстер дістав зі своєї тумбочки жерстяну викройку, наклав її на лист заліза, що ми виправили з гільз, і обвів кругом тоненьким шильцем…- Рубаємо по контуру, за міліметр од лінії,- оголосив майстер, закінчивши розмічати.- Тепер уже не до землі, а до плашок на ваших верстаках. Хто рівніше обрубає, тому буде легше обробляти свою заготовку терпугом. До ро-бо-ти!..За півтори години до обіду майстер і Гришуха зібрали заготовки – хто добре обпиляв, хто абияк – і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору. А нам наказано було прибрати “робочі місця” і відпочивати, доки вони повернуться. Ми позмітали обрубки та ошурки з-під терпугів (у майстерні закружляв проти вікон – блискучий металевий пилок); потім крутили бормашину, хто діставав до ручки; інші пробували обточувати на наждаку шматочки заліза, а в кого був козик то козик (Г. Тютюнник).

Текст 2

СТЕПОВА КОРАБЕЛЬНЯ

Весь величезний берег у високих кранах, а в їхньому чорному лісі жевріють, мов червоні велетенські вогнища, закладені кораблі. Крани, червоно-палаючі борти будованих суден і зелень тополь. Розміреним будівничим гуркотом зараз повниться та степова корабельня, вирує там трудове життя, лунає скреготом, ударами, шумом молотів, сичанням газових різаків, б’є сліпучими спалахами і зорепадом електрозварки… Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло; той зварює шви, той перевіряє їх (коли треба – рентгеном!), той столярує, той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борта, або пульверизатором насіває фарбу, жінки клопочуться з ізоляційним матеріалом, з отією самою синтетичною скловатою, захищаючись від її гострої пилюки марлевими пов’язками, ще інший хтось уже оснащує рубку радіоапаратурою, встановлює навігаційні прилади,- а в цілому, як вершина, як апофеоз усієї їхньої праці, виростає цей красень корабель.

…А коли настане день спуску – він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх, із хвилюванням слухають, як серед глибокої тиші лунають по радіо останні розпорядження спусковій команді, що працює на очах у всіх, працює чітко, злагоджено і ніби навічно. Ключами розгвинчують блоки, вибивають молотами клиння, аж поки все звільнено, і вся споруда корабля, піднята на високому стапелі, утримується вже тільки двома курками, і трос, що зв’язує курки, натягується струною…

– Рубай курки!

І здригнеться тоді на стапелях цей молодий океанський велетень і плавко, величаво посунеться по змащених полоззях з території заводу назустріч волі, назустріч океанові… (О. Гончар).

Лексикографічна робота

> Прочитати уривок з твору П. Гуріненка. Виписати військові професіоналізми. Пояснити їх значення та стилістичну роль. Повз машину оберста Ланцке при світлі конаючого дня проходили війська. Йшли піші, їхали кінні, повільно просувалися криті брезентом грузовики, закурені тягачі, завиваючи так, що здавалося, їхні мотори от-от вибухнуть і розлетяться на друзки, волочили гармати всіляких калібрів, а ті ніби опиралися, не хотіли, щоб їх тягли у пекло бою. А люди йшли, не ремствуючи, покірливо й мовчазливо. Люди були слухняніші за метал.

Велетенська сіро-зелена ящірка повзла на схід, поширюючи навколо бензиновий згар. Важкі хмари незрушно зависли над землею. Від їх неймовірної, мільйоннотонної ваги тяжко дихалося, а тіло ящірки, яка сунулася дорогою, видавалося пласким, придавленим зверху. Ніхто з тих, що їхали і йшли, не звертав уваги на камуфльовану автомашину, в якій сидів оберст Ланцке. У тисячах очей сіріла позичена у дощового неба байдужість (П. Гурніненко).

У Виписати науково-термінологічну лексику, визначити, до яких галузей науки може відноситися кожне виписане слово. До яких інших стилістичних груп можуть належати виписані слова чи окремі з них (професійна, ділова)? Показати на прикладах і записати.

На землі є незвичайна наука – ентомологія. Наука про комах. Люди, які вивчають цю науку, називаються ентомологами. Мало хто знає, що роблять вони. Самих ентомологів часто уявляють трохи дивакуватими, неуважними людьми, які бродять із сачками й нічим, крім своїх комашок, не цікавляться. І вже зовсім небагатьом відомо, що до послуг ентомологів мікроскопи і найскладніші прилади – новинки сучасної науки і техніки, їм допомагають авіація і флот, у своїй роботі ентомологи використовують новітні досягнення хімії і фізики, медицини й астрономії. Але й сачки ті самі сачки, що часом викликають добродушну усмішку (ще б пак – дорослий дядько, а ходить із сачком, як маленький!), лишаються дуже важливим знаряддям виробництва (Ю. Дмитріев).

> З’ясувати значення наведеної лексики, користуючись тлумачним словником. До яких стилістичних груп можна віднести подані слова й словосполучення (професійна, ділова, наукова лексика)?

Соборна Україна, суверенітет, незалежність. Президент, тризуб, Конгрес демократичних сил України, День незалежності, парламентська більшість, Народна рада, СНД, соціальний захист населення, чорнобилець, маркетинг, менеджер, комерсант, комерція, комерціалізація, корпорація, бізнесмен, приватизація, комп’ютеризація, популіст, толерантний, ліцей, гімназія, коледж, економічний союз, глобалізація, Міжнародний валютний фонд, офіс.

Розподільне письмо

> Погрупувати подані терміни залежно від галузі знань, сфери їх використання (педагогіка, психологія, мовознавство, спорт, математика, фізика, логіка, літературознавство, професійно-виробнича лексика, військова лексика, політична лексика тощо). Встановити, користуючись словниками, які з наведених термінів мають українські відповідники.

Розвиток, психоаналіз, інтерлінгвістика, суфікс, фехтування, фільтрування, методика, фініш, узагальнення, натуралізм, диктатура, формування, форсувати, алгоритм, фосфоресценція, алітерація, кореляція, фракціонування, фрезерування, анафора, білінгвізм, концентрація, гімн, конфлікт, перипетія, манускрипт, такт, помпезність, експеримент, шарада, систематизація, типізація, титр.

Вибіркове письмо

> 3 уривка твору німецького фейлетоніста В. Еберта “Словесна косметика” виписати політичні й економічні терміни та синонімічні вирази до них. Які функції виконують виписані слова? У яких випадках вживаються?

– Ми живемо головним чином за рахунок державних замовлень,- сказав мені Альфонс Цукор, глава однієї великої фірми.- Наша спеціальність – словесна косметика. Ніхто не обходиться без наших послуг. Адже так часто доводиться підносити населенню доволі гіркі пілюлі. Але гіркота не так відчутна, якщо пілюлі трохи підсолодити. Цим ми й займаємось. Тут потрібні фантазія, добрий смак, творча жилка.

Я оглянувся.

– Бачу, вам роботи вистачає!

– Все залежить від економічної кон’юнктури. Якщо вона викликає занепокоєння, як зараз, наша фірма процвітає.

– Ні, я ніколи не говорю про “підвищення” цін, у нас прийнято вживати термін “прирівнювання” цін до рівня заробітної плати.

– О, вибачте, а як же ви справляєтесь з інфляцією?

– Це неважко. Ми боремося з нею нашими способами. Скажімо, фрази “зниження купівельної спроможності” або “надлишок паперових грошей в обігу” означають те ж саме, що й “інфляція”, але не викликають такого хворобливого сприйняття.

– А як подати “безробіття”?

– “Неповна зайнятість”. Ми хотіли удосконалити цей винахід, але довелось переключитись на термінове замовлення: “податки”. Уряд, звичайно, бажав би взагалі звільнитися від цього неприємного слова…

– Дозвольте ще одне запитання: ваша фірма коли-небудь переживала кризи?

– І як тільки у вас язик повернувся? Краще вже сказали б “спади”, якщо не знайшли оптимального варіанта: “поступове зниження ділової активності в заздалегідь визначені строки”. Такі слова просто в роті розтають, як леденець.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Бесіда за питаннями

1. Охарактеризувати наукову, професійно-виробничу й ділову лексику.

2. Дати визначення поняттю “термін”. Чи можна це поняття застосовувати щодо наукової, професійно-виробничої й ділової лексики?

3. У яких випадках доцільне вживання наукової, професійно-виробничої й ділової лексики?

4. У яких стилях неприпустиме використання ділової лексики?

5. У яких стилях небажано вживати професійно-виробничі слова?

6. У яких стилях використовуються терміни?

7. За наявністю термінів-дублетів іншомовного і власне українського походження, які з них краще використовувати у мовленні?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

> Записати 10 відомих мовознавчих термінів (або термінів, пов’язаних із математикою, фізикою, психологією, ботанікою, зоологією, анатомією), розкрити їх значення, з’ясувати походження.