Прогалина у праві

Related posts:

1. Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
2. Договір у цивільному праві Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Цей Д. належить до найпоширеніших видів юридичних фактів. Він є підставою виникнення цивільних правовідносин, які також позначаються терміном “договір”. Цим самим терміном позначається і сам документ, в якому у письмовій формі викладено зміст Д. Значення Д. […]...
3. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища – складові елементи єдиної екологічної системи, нерозривно пов’язані між собою і взяті під охорону законодавством. Основним нормативним актом, який регулює охорону екологічної системи (природного середовища), є Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Згідно із ст. 5 Закону державній охороні та регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне […]...
4. Свідоцтво в праві Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про неповну середню освіту, свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в […]...
5. Кримінальний процес Кримінальний процес – поняття, яке вживається в чотирьох значеннях: 1) діяльність певних органів і осіб; 2) галузь права; 3) правова наука; 4) навчальна дисципліна. К. п. у першому значенні – це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, правовідносини, що виникають у перебігу […]...
6. Види правових систем Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 6. Поняття і структура системи права 3. Види правових систем. Історія кожної держави наклала відбиток на особливості розвитку та побудови її законодавства, на ті джерела права, які в ній визнаються. По-різному побудовані органи державної влади, правоохо­ронні й судові органи. Саме тому правознавці вважають, що в кожній державі […]...
7. Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...
8. Застосування правових норм Застосування правових норм – здійснювана компетентними державними органами або громадськими об’єднаннями організаційно-правова діяльність, результатом якої є підтвердження, встановлення, зміна чи скасування взаємних юридичних прав і обов’язків суб’єктів реалізації цих норм. Соціальна сутність правозастосовувальної діяльності – встановлення (або зміна, або припинення) зв’язків (взаємин, відносин) між тими суб’єктами права, які мають реалізувати юридичну норму. З. п. н. […]...
9. Законність Законність – правовий режим у державі, за якого діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону. Умовами 3. є: наявність розгалуженої системи законодавства, яке відображає волю та інтереси переважної більшості населення, спрямоване на забезпечення прав людини і передбачає як однаковість нормативно-правового регулювання на всій території країни, так і однакове застосування […]...
10. Відшкодування збитків у міжнародному праві Відшкодування збитків у міжнародному праві – зобов’язання суб’єкта міжнародного права, якому ставиться за провину вчинення міжнародно-протиправного акту, відшкодувати заподіяні збитки. Принцип В. з. був підтверджений рішеннями міжнародних судів, зокрема Постійною палатою міжнародного правосуддя (1927). Держава – правопорушник зобов’язана повністю відшкодувати збитки державі, що постраждала від неї матеріально. Матеріальне відшкодування здійснюється відновленням попереднього стану (реституція в […]...
11. Джерела міжнародного права Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо. Д. м. п.- це спосіб творення і форми, в яких існують норми міжнародного права. Розрізняють матеріальні й формальні Д. м. п. У ст. 38 Статуту Міжнародного […]...
12. Кримінально-процесуальне право Кримінально-процесуальне право – самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, а також права й обов’язки громадян, які залучаються до сфери кримінального процесу. Ці норми встановлені Українською державою з метою забезпечення охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, […]...
13. Тлумачення правової норми Тлумачення правової норми – діяльність із з’ясування або роз’яснення (інтерпретації) змісту правової норми з метою правильного її застосування і реалізації. Соціальне призначення будь-якого тлумачення – це правильне, однозначне (уніфіковане) розуміння змісту юридичної норми всіма, хто має застосовувати або реалізовувати її. Тлумачення з’ясування – це внутрішня інтелектуальна діяльність суб’єкта щодо встановлення змісту нормативно-правового припису, яка не […]...
14. Правосвідомість Правосвідомість – система понять, поглядів, уявлень і почуттів з приводу чинного або бажаного юридичного права, а також діяльності, пов’язаної з цим правом. Виділяють такі елементи П.: 1) за змісти, і правових поглядів – інформаційний, або когнітивний – знання права (освіченість у законодавстві, поінформованість щодо змісту юридичних норм); оціночним, або аксіологічний (ставлення до законодавства, до складових […]...
15. Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка – один із провідних в Україні юридичних навчальних закладів. Функціонує з 1835 р. На факультеті працювали такі відомі вчені – правознавці, як І. М. Данилович (перший декан), К. О. Неволін, М. Ф. Владимирський Буданов, О. Ф. Кістяківський, П. О. Недбайло, С. Н. Ландкоф, Г. К. Матвєєв […]...
16. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
17. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
18. Правова система Правова система – система всіх юридичних явищ, які існують у певній державі або в групі однотипних держав. Так само як політика (політична система суспільства) і держава (система державного апарату, інших державних організацій) своєрідні соціальні системи утворюють різноманітні юридичні явища. Розрізняють, зокрема, П. с. і систему права. Кожна з них має свою структуру. До складу П. […]...
19. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
20. Правовий нігілізм Правовий нігілізм – крайній прояв правового безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм та загальноприйнятих правових цінностей, зневажливе ставлення до правових принципів і традицій. Як антипод правової культури П. н. породжує правопорушення, в т. ч. кримінальні злочини....
21. Правова держава Державне управління Правова держава. Правова форма організації і діяльності публічної політичної влади і її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права. Виокремлюють такі ознаки П. д.: верховенство правовою закону; забезпечення прав і свобод особистості; організація державної влади на основі принципу розділу влада; правова форма взаємовідносин (взаємність прав, обов’язків і відповідальності) індивіда, суспільства й держав. П. д. […]...
22. Суд і розправа 1750 р “Суд і розправа” 1750 р.- пам’ятка права XVIII ст. її повна назва – “Суд і розправа в правах Малоросійських широко на різних місцях показана, а тут в єдиний короткий і ясний ексцерпт для припинення гіркої в судах тяганини зібрана, для корисного застосування малоросіянам списана”. Складена внаслідок приватної кодифікації, що її здійснив Ф. О. Чуйкевич за […]...
23. Форма права Форма права – спосіб внутрішньої організації, а також спосіб зовнішнього вияву правових (юридичних) норм, який засвідчує їхню державну загальнообов’язковість. Розрізняють Ф. п. внутрішню – спосіб внутрішньої організації змісту, інтегрування елементів норми (тобто її структура) і Ф. п. зовнішню – спосіб її об’єктивації, матеріальної фіксації (тобто так звані джерела права). Є такі види зовнішньої Ф. п.: […]...
24. >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
25. Поняття та елементи системи права і системи законодавства Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 6. Поняття і структура системи права Поняття та елементи системи права і системи законодавства. Надзвичайно широке коло суспільних відносин регулюється правовими нормами, тому не Дивно, що право має певну внутрішню структуру. Сукупність правових норм, що за допомогою певного методу правового регулювання регулюють суспільні відносини в певній сфері, […]...
26. Особа в цивільному праві Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. Термін “фізична особа” ширший за термін “громадянин”, оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність громадянина виникає в момент народження його і припиняється із смертю. Цивільна дієздатність в повному обсязі виникає після досягнення […]...
27. Конкурс у трудовому праві Конкурс у трудовому праві – попередня умова для укладання трудового договору з працівниками окремих категорій. Конкурси проводяться для заміщення посад професорсько-викладацького складу вузів, наукових співробітників науково-дослідних установ, артистів, режисерів та інших творчих працівників театрів, концерт них організацій, а також посад державних службовців – керівних працівників та спеціалістів державних органів (міністерств, відомств). За конкурсом заміщуються лише […]...
28. Віндикація в цивільному праві Віндикація в цивільному праві – спосіб захисту прав власності, за допомогою якого власник може витребувати своє майно з чужого незаконного володіння – від недобросовісного володільця, а якщо воно придбане безоплатно, то і від добросовісного набувача незалежно від того, як це майно вибуло з володіння власника. Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно, воно може бути […]...
29. Випадок у праві (casus) Випадок у праві (casus) – суспільно небезпечна подія, яка виключає наявність елемента вини тієї чи іншої особи, а тому не супроводиться кримінальною або іншою юридичною відповідальністю. Кваліфікація події як В., а не правопорушення (злочину) залежить від того, чи усвідомлювала і передбачала особа можливі наслідки свого діяння (дії чи бездіяльності). Висновок про випадковість настання суспільно небезпечної […]...
30. Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
31. Культура правова Культура правова – сукупність різних видів правової діяльності людини (законотворчої, дотримання законності та правопорядку, правової свідомості та ін.) у сфері функціонування та розвитку права, а також система формалізованих нормативних взаємовідносин, які регулюються законами та нормами, що охороняються державою. К. п. поділяють на індивідуальну правову, правову культуру професійних груп, соціальних верств і прошарків населення, державних і […]...
32. Докази Докази – фактичні дані (відомості про факти), одержані у передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи. Д. у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган дізнання, слідчий, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для […]...
33. Права сторін у цивільному процесі Права сторін у цивільному процесі – встановлені в процесуальному законодавстві можливості сторін для виконання ними численних процесуальних дій з реалізації процесуальних функцій. Як особи, що беруть участь у справі, сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги,, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів зі справи, брати участь у судових засіданнях, […]...
34. Руська Правда “Руська Правда” – звід норм давньоруського права XI – XII ст., який, хоч і став джерелом українського, російського, білоруського та литовського права, можна вважати першою вітчизняною конституцією. Посівши київський престол, князь Ярослав уклав юридичний збірник, що увійшов в історію під назвою “Правда Ярослава”, або “Найдавніша Правда”. В основу цієї кодифікації покладено давньоруське звичаєве право. Умовно […]...
35. Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
36. Докази в цивільному судочинстві Докази в цивільному судочинстві – будь-які фактичні дані, одержані законними засобами у визначеному порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Д. характеризуються змістом, процесуальною формою і процесуальнім порядком одержання, дослідження і оцінки змісту та процесуальної форми […]...
37. Інтелектуальна власність Інтелектуальна власність – умовний узагальнюючий термін, який вживається у міжнародних угодах та національному законодавстві деяких країн. Під ним розуміють як авторські права, так і права, пов’язані з різними видами промислової власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття І. в. вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної […]...
38. Основи конституційного права Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 12. Конституційне право України 1. Основи конституційного права. Однією з найважливіших галузей права будь-якої держави є конституційне право. Конституційне право – галузь, яка є сукупністю норм, що закріплюють основи конституційного ладу в Україні, правовий статус людини й громадянина, регулюють суспільні відносини, пов’язані з формуванням і діяльністю органів державної […]...
39. Законність Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § § 9-10. Правопорядок і правопорушення 2. Законність. Дотримання правопорядку передбачає забезпечення в державі принципу законності. Цей принцип передбачає точне й неухильне здійснення всіх нормативно-правових актів, а також ефективний контроль за неухильним дотриманням норм права й притягнення винних у правопорушеннях до юридичної відповідальності. Іноді кажуть, що правопорядок – […]...
40. Зібрання малоросійських прав 1807 p Зібрання малоросійських прав 1807 p. – визначна пам’ятка кодифікації права України, яка містить норми майнового, сімейного та спадкового права, почерпнуті з численних джерел XVI – XIX ст. Укладена у квітні 1804 р.- грудні 1807 р. шостим відділенням Експедиції приватних узаконень під керівництвом надвірного радника Ф. Давидовича на основі гетьманській і грамот....