Прогноз

Related posts:

1. ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
2. ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
3. ПРОГНОЗ ПОГОДИ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ПОГОДИ – науково обгрунтоване передбачення майбутнього стану погоди для певної території. Основні методи прогнозування – статистичний та чисельний. Грунт. П. п. на використанні синоптичних карт, за якими визначають розподіл метеорол. елементів на період прогнозу. Розрізняють П. п. коротко – (до 48 годин) та довгострокові (від кількох діб до сезону). Складання […]...
4. Економічне прогнозування Економічне прогнозування – система наукових передбачень щодо напрямів розвитку та прогнозування майбутнього стану економічної системи. Найважливішими функціями Е. п. є прогноз тенденцій розвитку національного господарства на перспективний період, в т. ч. його структури; виявлення можливих альтернатив розвитку та їх оцінка; оцінка кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків та цін на них; своєчасне виявлення можливого загострення суперечностей, […]...
5. Метод соціально-економічного прогнозування Метод соціально-економічного прогнозування – комплекс способів, прийомів отримання інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, існування систем у майбутньому. З-понад 100 можливих М. с.-е. п. виділяють три основні, навколо яких групуються інші: 1) метод екстраполяції; 2) метод моделювання; 3) метод експертних оцінок (експертизи). Водночас ці методи є взаємопроникними. У процесі прогнозування використовуються такі загальнонаукові елементи […]...
6. Прогнозування у системі експортного маркетингу Прогнозування у системі експортного маркетингу – один із завершальних етапів комплексного вивчення зовнішніх ринків (міжнародного маркетингу); стратегічне планування, змістом якого є оцінка можливих змін кон’юнктури зовнішніх ринків збуту (зокрема, прогнози попиту), обсягів та якості реалізованої продукції та інших параметрів внутрішньо – та зовнішньоекономічної діяльності підприємств-експортерів. Результати такого прогнозування – основа для розробки поточних, середньо – […]...
7. Державне прогнозування і соціального розвитку Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного та соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та […]...
8. Прогнозування екологічне Прогнозування екологічне – науково обгрунтовані передбачення можливих змін у процесі взаємодії людини і навколишнього середовища, здатність природного середовища до самовідновлення і саморегуляції залежно від антропогенних впливів з метою оптимального управління цими процесами. Розрізняють глобальні (охоплюють всі країни світу і стосуються всіх екологічних проблем людства, зокрема зміни клімату на планеті, перспектив використання і вичерпання всіх видів […]...
9. Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
10. ПОГОДА. ПРОГНОЗ ПОГОДИ РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ТЕМА 5. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ УРОК 22. ПОГОДА. ПРОГНОЗ ПОГОДИ Тема. Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди. Синоптична карта. Метеорологічні станції, бюро погоди, гідрометеорологічна служба України. Навчальна мета: узагальнити знання учнів про типи погоди в Україні; сформувати уявлення про небезпечні погодні явища і […]...
11. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
12. Прогнозування економіки Прогнозування економіки – комплекс наукових передбачень про тенденції розвитку економічної системи та її найважливіших підсистем та елементів, що базується на дослідженні законів і закономірностей розвитку сукупності макроекономічних явищ і процесів з метою з’ясування найімовірніших і альтернативних тенденцій, форм і способів такого розвитку і обгрунтування на цій основі виваженої економічної програми і політики держави. Так, щодо […]...
13. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
14. ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими масштабами П. г. поділяють на глобальні, регіональні і локальні, за часовими – на короткострокові і довгострокові. П. г. є стадією перспективного […]...
15. Логістика підприємства Логістика підприємства (англ. business logistics) – галузь науки логістики, яка вивчає закономірності та шляхи впровадження логістичної теорії у діяльність різних видів підприємств. Згідно з теорією логістики, промислове підприємство здійснює конструкцію виробів постачання, виробництво, реалізацію, переробку та використання відходів, транспортування тощо. Відповідно до цього виділяють логістику конструювання нових товарів постачання, виробничу логістику, дистрибуційну логістику, транспортну та […]...
16. ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ – передбачення змін у прир. середовищі в результаті впливу на нього спроектованого чи того, що будується, або нещодавно введеного в експлуатацію пром. підприємства, споруди або їхньої сукупності....
17. Процес управління Процес управління – цілеспрямований і активний процес взаємопов’язаних дій та активний вплив різних суб’єктів управління, спрямований на організовану діяльність у межах галузі, підприємства, фірми, компанії (мікрорівень) або на планомірно організований розвиток усього народногосподарського комплексу (макрорівень). П. у. в останньому випадку є синонімом господарського механізму. Основними елементами П. у. на мікрорівні є: 1) збирання, систематизація і […]...
18. Закони управління Закони управління – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між суб’єктами та об’єктами управління, або між керуючою і керованою системами, внаслідок яких (зв’язків), втілених у меті управління та засобах її досягнення, відбуваються необхідні зміни об’єктів управління. Залежно від складності об’єктів управління, змінюється чисельність і структура керуючої системи, функції управлінців, форми управління та ін. Така залежність […]...
19. Прогнозування науково-технічного прогресу Прогнозування науково-технічного прогресу – система наукових передбачень розвитку науки і техніки та їх взаємодії на майбутній період з метою виявлення тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, впровадження його досягнень і обгрунтування на цій основі раціональної науково-технічної політики. Для П. н.-т. п. необхідно попередньо комплексно дослідити закономірності та тенденції розвитку науки і техніки і взаємодії цих елементів продуктивних […]...
20. Проектування і вдосконалення організаційної структури підприємств Проектування і вдосконалення організаційної структури підприємств – періодична зміна складу і внутрішніх зв’язків між підрозділами підприємства, фірми і компанії, а також рівнями управління з метою гнучкого пристосування до внутрішніх змін та динаміки зовнішнього середовища задля досягнення основної мети. Для цього попередньо здійснюється комплексний аналіз поточного стану діяльності підприємства, можливих його змін внаслідок упровадження нової техніки […]...
21. Менеджмент стратегічний Менеджмент стратегічний – система управлінських рішень і дій менеджерів підприємств, фірм та компаній на довготерміновий період з чітким обгрунтуванням стратегічних цілей, втілених у відповідних програмах, а також засобів реалізації таких цілей під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, що постійно змінюються. Серед внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на М. с., слід враховувати передусім зовнішні, тобто […]...
22. Система управління економікою Система управління економікою – комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюваних і узгоджених методів, форм і важелів управління (в т. ч. регулювання), що використовуються органами управління, управлінським апаратом на макро – і мікрорівнях. С. у. е. поділяють на територіальну та галузеву підсистеми, які, своєю чергою, містять окремі елементи управління підприємствами, фірмами і компаніями. У функціональному аспекті С. у. е. […]...
23. Операції процесу організації Операції процесу організації – послідовні (залежно від логічного розвитку) етапи свідомої цілеспрямованої операції в діяльності людини. Такими послідовними етапами є: 1) збирання необхідної інформації та усвідомлення потреб, інтересів і спонукальних мотивів діяльності; 2) з’ясування комплексу умов, необхідних для задоволення таких потреб та інтересів; 3) чітке обгрунтування основної мети та похідних від неї цілей і завдань; […]...
24. Ухвалення управлінських рішень Ухвалення управлінських рішень – вибір оптимальних раціональних рішень на підставі системного аналізу з урахуванням критерію ефективності функціонування організації у сферах матеріального та значною мірою нематеріального виробництва. Основними етапами У. у. р. є: 1) підготовка та обгрунтування рішень, що передбачає комплексний аналіз проблемної ситуації за умов невизначеності та обмежень у часі, визначення основної мети та похідних […]...
25. Об’єкт управління Об’єкт управління – визначальний елемент системи управління, якому адресовано управлінський вплив з боку суб’єкта управління. Особливості О. у. визначають, організацію та діяльність суб’єктів управління, місце конкретної системи управління. Ефективність системи управління в кінцевому підсумку залежить від ступеня відповідності характеру і методів діяльності суб’єктів управління особливостям О. у. Існують різні погляди на сутність, якості, систему і […]...
26. Управління за цілями Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки основною метою їх діяльності є постійне привласнення максимальних прибутків, то цій меті повинна підпорядковуватися низка похідних цілей – тривале економічне зростання, […]...
27. Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
28. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
29. Маркетинг інноваційний Маркетинг інноваційний – вид організації та управління діяльністю фірми, компанії на ринку нововведень, спрямований на виявлення і формування попиту з метою максимального задоволення потреб споживачів, що базується на використанні нових ідей щодо товарів, – послуг і технологій, їх конструюванні і виробництві, пошуку нових ідей щодо товарів і послуг для досягнення основної мети. М. і. передбачає […]...
30. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
31. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
32. Організація управління Організація управління – процес створення досконалішої системи управління або запровадження прогресивних якісних і сутнісних змін у структуру і порядок функціонування та розвиток раніше створеної діючої системи управління з метою поліпшення якості організації та реалізації поставлених перед нею цілей. Основними вимогами до О. у. є: 1) визначення оптимальної кількості складових (підрозділів, служб, бригад тощо) залежно від […]...
33. Модель економіки динамічна Модель економіки динамічна – модель, яка описує народне господарство у процесі розвитку. Розрізняють оптимізаційну М. е. д. (базується на виборі оптимальної з можливих ліній економічного розвитку) і збалансовану (базується на дослідженні рівноваги в економічній системі з використанням поняття “рівноважна траєкторія”). За допомогою М. е. д. розв’язують проблеми планування та прогнозування економічних явищ і процесів, структурних […]...
34. Політика управління фінансовими ризиками Політика управління фінансовими ризиками – комплекс заходів, до яких вдається організація для всебічної оцінки окремих видів фінансових ризиків з метою їх уникнення або мінімізації. Найважливішими елементами П. у. ф. р. на підприємстві, фірмі, компанії є: визначення окремих видів фінансових ризиків та їх ймовірності; оцінка можливих фінансових втрат і встановлення граничного рівня ризику основних фінансових операцій; […]...
35. Стратегія міжнародного маркетингу Стратегія міжнародного маркетингу – обгрунтування довготривалих цілей суб’єктів підприємницької діяльності за кордоном і вибір засобів їх досягнення з метою розширення ринків збуту. У даному випадку компанія може використовувати єдиний план маркетингу на ринках інших країн та єдине управління з одного центру за умови існування спільних особливостей на ринках цих країн, або різні плани маркетингу за […]...
36. Управлінська праця Управлінська праця – різновид розумової праці з організації скоординованої діяльності трудового колективу, виконання основних функцій управління. Предметом У. п. є інформація (про стан та властивості об’єкта управління, комерційна – про рівень витрат на виробництво продукції, в т. ч. у конкурентів, про насиченість ринку тощо), засобами праці – різні види техніки, передусім обчислювальної, а результатом – […]...
37. Ефективність управлінської діяльності Ефективність управлінської діяльності – основна оціночна категорія управління, яка визначається співвідношенням людських, організаційних, часових, науково-технічних, матеріальних ресурсів і одержаних результатів. Досягнення високої ефективності управління – одне з головних соціальних замовлень суспільства. Суспільна свідомість пов’язує з цим своє ставлення до соціально-політичного ладу і управлінсько-владних державних структур. Досягнення високої ефективності управління залежить від техніко – технологічних, фінансово-економічних, […]...
38. Функції державного управління Функції державного управління – порівняно самостійні, спеціалізовані частини змісту управлінської діяльності, що характеризуються певною цільовою спрямованістю та якісною однорідністю. Існують різні види управлінських функцій. З точки зору внутрішньої технології управлінської діяльності найчастіше виділяють такі, як прогнозування, планування, організація, регулювання, керування, координація, облік, контроль. Ці функції належать до загальних, або основних. Розрізняють також функції спеціальні (характеризують […]...
39. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
40. Менеджмент фінансовий Менеджмент фінансовий – сукупність форм, методів, засобів управління грошовими ресурсами та грошовими відносинами з метою максимізації прибутку. Уперше М. ф. виокремлюється у самостійний напрям у межах загального менеджменту в середині 50-х XX ст. у США. Повніше (комплексно) сутність М. ф. розкривається у виконуваних ним функціях: 1) здійснення інвестиційної політики на підприємстві (складання інвестиційних програм, пошук […]...