Просте товарне виробництво

Related posts:

1. Товарне виробництво Товарне виробництво – високоорганізована і планомірна організація суспільного виробництва, за якої окремі складні продукти виготовляються здебільшого великими промисловими корпораціями шляхом спеціалізації та кооперації з іншими компаніями на підставі ретельного вивчення ринку, попередніх замовлень споживачів і держави з метою задоволення колективних і суспільних потреб, для чого необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів. Матеріальна основа виникнення Т. […]...
2. Матеріальне виробництво Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону […]...
3. Натуральне виробництво Натуральне виробництво – тип господарства, в якому продукти виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників, для споживання всередині господарств, що їх виробило. Виникло в період становлення первіснообщинного ладу й проіснувало впродовж майже З млн років. У процесі розпаду Н. в. виникає товарне виробництво, але Н. в. переважало в усіх докапіталістичних формаціях (ще впродовж майже […]...
4. Масове виробництво Масове виробництво – машинне або автоматизоване виробництво, яке характеризується випуском одноіменної продукції у великих кількостях за значної стабільності її номенклатури. Такими видами продукції є автомобілі, трактори, тканини, взуття та ін. М. в. у розвинених країнах світу значною мірою грунтується на технологічному способі виробництва, заснованому на автоматизованій праці. Це передбачає використання спеціалізованого устаткування, інструментів, високоякісної сировини […]...
5. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
6. Дрібнотоварне виробництво Дрібнотоварне виробництво – виробництво товарів і послуг на малих підприємствах, які не належать до приватної трудової власності, а отже, не використовують найманої робочої сили, а отриманий дохід витрачають здебільшого на індивідуальне споживання, До дрібнотоварних виробників належать дрібні фермери, ремісники, власники малих підприємств у сфері послуг, роздрібної торгівлі та ін. На сільське господарство, сферу послуг і […]...
7. Духовне виробництво Духовне виробництво – процес створення (вироблення) ідей, теорій, моралі, свідомості, знань, культури тощо, спрямованих на формування нових духовних, інтелектуальних, організаторських і фізичних якостей людини. Д. в. є діалектичною єдністю духовних продуктивних сил (наука, моральний, ідеологічний, управлінський чинники виробництва, створення політичної, наукової та технічної інформації) й специфічної системи суспільних зв’язків і відносин між людьми в процесі […]...
8. Ціни вільні Ціни вільні – ціни, встановлені підприємствами, фірмами, компаніями самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту та пропозиції товарів і послуг. Ц. в. є виявом комерційної самостійності, орієнтують на економічну заінтересованість товаровиробників у розширенні асортименту товарів і послуг, поліпшенні їх якості. Ц. в. переважали за простого товарного виробництва і капіталістичного товарного виробництва на нижчій стадії […]...
9. Безпосередньо суспільне виробництво Безпосередньо суспільне виробництво – безтоварне планомірне, високоорганізоване виробництво продуктів і послуг, яке виникає на вищих ступенях еволюції капіталізму і стає панівною формою в соціалістичному суспільстві, не потребуючи для свого функціонування грошей. Б. с. в. є найрозвиненішою формою планомірного виробництва товарів і послуг, яка приходить на зміну товарній формі виробництва, підриває її. Розвивається на основі одиничного […]...
10. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.2. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” Аналізуючи нинішній стан сільського господарства світу, часто вживають поняття “зелена революція”. Зелена, тому що зелений колір – це колір сільського господарства. Революція, тому що у сільському господарстві відбуваються широкомасштабні перетворення на основі агротехніки. У США, Канаді, […]...
11. Плеханов Георгій Валентинович Плеханов Георгій Валентинович (1856-1918) – російський економіст, марксист. У своїх роботах “Соціалізм і політична боротьба” (1883), “Наші розбіжності” (1885), “Обгрунтування народництва в працях пана Воронцова (В. В.)” (1896) та інших розвивав і поглиблював критику економічної концепції ліберального народництва. Також П. виступав з різкою критикою бернштейніанства. У своїх роботах П. послідовно проводив основне положення марксистської теорії […]...
12. Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
13. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
14. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
15. Абсолютна земельна рента Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю, що передбачає сплату власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й розташування, а також комплекс відносин економічної власності, які виникають при її створенні між орендарями і найманими працівниками. її джерело – створений найманими працівниками надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між […]...
16. Виробничі фонди сільського господарства Виробничі фонди сільського господарства – засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В. ф. с. г. – це сільськогосподарські машини (трактори, […]...
17. Ціна реалізації Ціна реалізації – ціна, за якою товаровиробник реалізує свій товар. За простого товарного виробництва і на ранніх етапах розвитку капіталізму в основі Ц. р. – вартість товару. В наступний період еволюції нижчої стадії капіталізму такою основою стала ціна виробництва, на вищій його стадії – монопольна ціна виробництва. Для товаровиробників, які не в змозі впливати на […]...
18. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
19. Ринок вільний Ринок вільний – ринок, на якому відбувається торгівля товарами і послугами багатьох незалежних товаровиробників, жоден з яких не виробляє більшу частину продукції й неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції, взаємодію не регульованого попиту і пропозиції. Частка виготовленої кожним товаровиробником продукції є такою, що навіть об’єднання трьох-п’яти товаровиробників […]...
20. Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
21. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
22. Аграрна реформа Аграрна реформа – якісне перетворення аграрних відносин або відносин власності у сільському господарстві. З точки зору юридичної власності А. р. означає якісні перетворення системи землеволодіння і землекористування. В історичному розрізі А. р. має антифеодальний, антикапіталістичний та анти адміністративно-командний характер. Антифеодальний характер А. р. полягає в усуненні феодальних пережитків, які перешкоджають розвитку капіталізму в сільському господарстві. […]...
23. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
24. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Неолітична революція, тобто перехід від збиральницького до відтворювального сільського господарства, відбулася десь за 9 тис. років до н. е. Центрами зернового господарства були Близький Схід, Далекий Схід, Центральна Америка. У Перу та Індонезії основними культурами були коренеплоди. Щонайменше за 8 тис. років […]...
25. Міжгалузеві зв’язки Міжгалузеві зв’язки – техніко-економічні відносини і зв’язки між галузями господарства щодо спеціалізації та кооперації виробництва й обміну діяльністю внаслідок суспільного поділу праці, які втілюються в кооперованих поставках продукції. Обмін діяльністю є різновидом поділу праці, за якого відбувається взаємообмін результатами виробничої діяльності у формі продуктів праці між різними галузями. Так, для підприємств машинобудівних заводів використовують метал […]...
26. Основна суперечність товарного виробництва Основна суперечність товарного виробництва – розвиток двоїстої природи праці індивідуальної і колективної, фізичної та розумової, конкретної та абстрактної, сконцентрованих у формі антагонізму між приватною і суспільною працею. Так, конкретна праця є безпосередньо приватною працею (працею, витраченою приватним власником на приватному підприємстві, особистою справою товаровиробника). За суспільного поділу праці товаровиробники виготовляють продукти для інших осіб, що […]...
27. Суспільний характер праці Суспільний характер праці – праця в умовах суспільного поділу праці, що постійно розвивається, за якої для виготовлення кінцевого продукту з метою задоволення колективних і суспільних потреб необхідно залучати дедалі більше праці окремих товаровиробників (передусім у сфері безпосереднього виробництва). На попередніх етапах еволюції товарного виробництва приватний характер праці товаровиробника отримував своє суспільне визнання лише на ринку […]...
28. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
29. Доходи первинні Доходи первинні – доходи, які утворюються у сфері матеріального та частково нематеріального (зайняті продуктивною працею) виробництва в процесі створення і первинного розподілу національного доходу. Одна частина (необхідний продукт) надходить в індивідуальне розпорядження працівників у формі заробітної плати, а також у формі доходів працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності й підсобного господарства. Другу частину […]...
30. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
31. Рентний продукт Рентний продукт – продукт, створений працею за кращих природних умов завдяки особливостям землі як засобу виробництва (її природній та економічній родючості тощо), що сприяє появі більшого синергічного ефекту від взаємодії особистих та речових факторів виробництва, є більшим, ніж в інших галузях народного господарства, не пов’язаних з природними умовами або залежних від землі незначною мірою. Такий […]...
32. ВИРОБНИЦТВО ТА ЙОГО ФАКТОРИ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 12 . ВИРОБНИЦТВО ТА ЙОГО ФАКТОРИ Мета: актуалізувати та систематизувати знання учнів про виробництво, розширити їхні уявлення про сутність і фактори виробництва; виховувати повагу до виробників; розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: екскурсія на підприємство. Обладнання: електронна презентація з видами відомих виробничих підприємств. ХІД […]...
33. Виробництво продукції на душу населення Виробництво продукції на душу населення – показник, що характеризує рівень розвитку народного господарства у співставленні з кількістю населення. Найбільш точно визначає рівень продуктивності суспільної праці у тій чи іншій країні ступінь розвитку її продуктивних сил, ефективність форм власності та господарського механізму. Показник В. п. над. н. визначають як відношення обсягів валового внутрішнього продукту, національного доходу […]...
34. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
35. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
36. Льюїс Льюїс (Lewis) Артур Вільям (1915-1991) – англійський економіст, лауреат Нобелівської премії “за новаторські дослідження економічного розвитку, передусім ті, які стосуються країн, що розвиваються”. В “Теорії економічного зростання” (1955) Л. доводив, що досвід розвинених держав не обов’язково дасть позитивний результат у країнах, що розвиваються, і тому не повинен автоматично запозичуватися ними. З цією метою він обгрунтував […]...
37. Устрої економічні Устрої економічні – особливі типи виробничих відносин і форм господарювання, матеріальною основою яких є рівень розвитку продуктивних сил, що разом із суспільною формою підпорядковуються відповідним економічним законам. Основними У. е. у постсоціалістичних країнах є: 1) державний; 2) капіталістичний; 3) колективний трудовий; 4) дрібнотоварний. Дрібнотоварний У. е. представлений індивідуальними (сімейними) господарствами, що базуються на особистій праці […]...
38. Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
39. Аграрні кризи Аграрні кризи – економічні кризи в сільському господарстві, що проявляються у скороченні обсягів виробництва, посиленні аграрного перенаселення, зростанні нереалізованих запасів та в інших формах. А. к. тісно пов’язані з промисловими. Головною причиною А. к. є суперечність між потребами розвитку продуктивних сил у сільському господарстві та існуючими там типами і формами власності. Перша А. к. почалася […]...
40. Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...