РЕЧЕННЯ
ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§10. РЕЧЕННЯ
88. Прочитайте народну усмішку вголос за особами. Зі скількох речень складається кожна з реплік діалогу? Назвіть речення, які складаються з групи слів. Прочитайте речення, які складаються з одного слова.
– Петре, склади одне коротке речення. Не забудь: речення має повідомляти думку.
– Гаразд, Миколо Івановичу. Зараз я таке речення придумаю.
– Чекаю.
– Собака голосно гавкає на вулиці.
– А якщо коротше?
– Гав!
Що викликало у вас сміх? Яку помилку допустив
Речення – найменша одиниця людського спілкування. За допомогою речення формується, виражається і повідомляється думка. Отже, речення є засобом вираження думки.
Реченням називається слово або група слів, що передають повідомлення, питання або пораду, прохання, наказ.
Речення може складатися з одного слова або сполучення слів, які поєднуються між собою за змістом та граматично (за допомогою закінчень і службових слів).
РЕЧЕННЯ ОФОРМЛЕНЕ ІНТОНАЦІЙНО: | |
В усному мовленні | У писемному мовленні |
Інтонація | Велика літера, з якої починається речення, та розділовий знак у кінці речення вказують на паузи. Інтонація позначається розділовими знаками. |
89. Перепишіть, відділяючи речення одне від одного розділовими знаками і великою літерою. Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи. Що вказує на інтонацію кожного речення? Для чого між реченнями роблять паузи?
Знак питання зажурився йому здалося що люди частіше використовують знак оклику чому вони мало ставлять одне одному запитань чому їм більше подобається вигукувати й викрикувати якось знак питання зустрів школярів вони безперервно запитували про щось у дорослих і один в одного знак оклику аж затанцював з радощів він переконався що потрібний людям як приємно бути корисним.
Що вказує на інтонацію кожного речення? Для чого між реченнями роблять паузи?
90. З поданих слів, поставивши їх у потрібній формі, складіть речення. Запишіть їх.
1. Відповідальний, бути, слово, за, кожний, свій, 2. Ситуація, обов’язково, враховувати, спілкування, потрібно. 3. Бути, хтось, серйозним, потрібно, з, можна, пожартувати, потрібно, серйозний, а.
Як пов’язані між собою слова в реченні? Поясніть.
Якою мовою, на вашу думку, найкраще користуватися в Інтернеті? Складіть кілька речень на тему “Український Інтернет”.
Плакат “Спілкуємося українською в Інтернеті!”
Граматична основа речення (підмет і присудок)
Речення має граматичну основу. Граматична основа речення – це його головні члени: підмет і присудок.
Підмет – це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?
Присудок – це головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
Підмет підкреслюють однією рискою, присудок – двома.
Наприклад: Молоденька хмаринка щука в небі хатинку
(М. Вінграновський).
Головні члени речення не становлять словосполучення.
УВАГА! Частка не членом речення не виступає. Її підкреслюють разом із членом речення, із яким вона пов’язана за змістом.
Наприклад: Орел мух не ловить (Народна творчість).
91. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки підмет або присудок.
1. Усяка… своє гніздо знає. 2. За своїм краєм… болить. 3. Без відваги… зазнаємо зневаги. 4. З рідної землі і ворона…. 5. У чужій сторонці не так… сонце, б. Рідна земля – золота… . 7. Воля – найдорожча… . 8. Козача потилиця нікому не… .
ДОВІДКА
Ми, мила, колиска, пташка, серце, нагорода, світить, хилиться.
На які питання відповідають підмет і присудок? Якими частинами мови їх виражено?
Чи потрібні у сучасному житті народні прислів’я та приказки? Свою думку обгрунтуйте.
Підмет найчастіше буває виражений:
– іменником: У рідному краї і 
співає (М. Бакая).
– займенником: Душу й тіло 
положим за нашу свободу (П. Чубинський).
Присудок найчастіше буває виражений:
– дієсловом: 3 тобою всюди, кожну мить 
Україна (П. Осадчук),
– прикметником (рідше): І дим батьківщини 
(Овідій) або іменником: Батько мій 
зроду(К. Перелісна).
92. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. З’ясуйте, якою частиною мови виражено в кожному реченні підмет і присудок.
1. Між корінням жебоніло кришталеве джерело (Б. Дегтярьов).
2. Для українця калина наймиліша. Вона – гордість українського садка (В. Супруненко). 3. Останні квіти під вікном засипав перший сніг (М. Луків). 4. На вербах недалеко чепурились два лелеки (І. Кульська).
Укажіть речення, у якому підмет виражено словосполученням.
Речення, граматична основа яких складається з підмета і присудка, назирають двоскладними.
Речення, які мають граматичну основу з одного головного члена (тільки підмета або тільки присудка), називаються односкладними.
93. Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення. Граматична основа яких речень складається з одного головного члена? Як називають такі речення?
1. Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Т. Шевченко). 2. Віє туманами з лугу. Пахне барвінком нічним (А. Михайлівський). 3. Добрий вечір одягнув пітьму на плечі (Л. Вознюк). 4. Вечоріло. Потяг відходив (Б. Терен). 5. Осінь. Ліс зашелестів. Опадає листя. Ліс накинув кожушок золотистий (М. Трохим).
94. Перепишіть, визначте та підкресліть головні члени речення. Вкажіть односкладні речення з одним головним членом – підметом та з одним головними членом – присудком.
1. Запаморочливо пахло в’ялим листям (П. Загребельний). 2. Світало. З темряви поволі виступали стовбури дерев (Г. Тютюнник).
3. Край смерековий насниться мені. Далеч. Тумани (Д. Кремінь).
4. Ніч. Дощ. Вітер. Шумлять кущі (П. Загребельний).
95. Односкладні речення запишіть у такій послідовності: 1) такі, що вказують на стан природи; 2) ті, в яких йдеться про стан людини. У кожному реченні підкресліть граматичну основу.
1. Тим часом звечоріло (Олесь Гончар). 2. Сьогодні так мені засумувалось (Т. Щегельська). 3. Сьогодні якось так святково (Я. Засенко). 4. З лугу свіжістю війнуло (М. Могилевич). 5. Мені соромно за сльози (С. Васильченко). 6. Пахне зрілістю нив (Д. Луценко).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...