Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Різноманітність плацентарних ссавців

Різноманітність плацентарних ссавців

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 10. ССАВЦІ

§ 52. Різноманітність плацентарних ссавців

Ці тварини настільки цікаві, що важко віддати перевагу конкретному виду. Чим більше ми про них дізнаємося, тим більшою повагою проймаємося до природи.

Ряд Комахоїдні

Це найдавніша група плацентарних ссавців. Швидше за все, такий вигляд мали перші ссавці. Комахоїдні – це дрібні ссавці з примітивним мозком і погано диференційованими зубами. Морда, як правило, видовжена. До комахоїдних належать землерийки, білозубки, кроти, їжаки, хохулі.

Землерийки – дуже дрібні тварини, зовні схожі на мишей, живуть у лісовій підстилці. Найменша важить 1,5-2 г. Чим менші розміри ссавця, тим більше їжі потрібно йому, щоб підтримувати сталу температуру тіла, тому крихітні землерийки з’їдають за день їжі у 3-4 рази більше за власну вагу.

Щілинозуб – комахоїдна нічна тварина, мешканець островів Куба та Гаїті

Кріт риє складні системи підземних ходів, більша частина яких не є житлом, а прокладається при розшукуванні їжі

Їжаки активні тільки вночі, а вдень сплять. Тому

їх нецікаво тримати вдома

Хохуля – дуже давня тварина. Мешкає в заплавних озерах і старицях

Кажан-риболов живе в Північній і Південній Америці, живиться рибою

Кроти живуть у грунті, риють там ходи і добувають свою їжу: червів, молюсків і комах. Кроти добре пристосовані до життя під землею. їхні передні кінцівки могутні та широкі, як лопати, очі недорозвинені, вуха прикриті шкірною складкою. Кроти приносять користь, знищуючи комах-шкідників. (Часто кротів плутають із сліпаками – шкідливими гризунами, що живуть у грунті та живляться бульбами картоплі, морквою та іншими сільськогосподарськими рослинами.) Хутро кротів здавна цінується, тому кріт є промисловою твариною.

Їжаки ведуть переважно нічний спосіб життя. Знамениті ці забавні звірі своєю колючою “шубою”. У разі небезпеки вони не тікають, а скручуються в клубок, хоча через це часто гинуть під колесами машин. Якщо ви знайдете їжака в лісі, не несіть його додому. Йому буде краще в лісі. Крім того, знищуючи шкідливих комах і мишей, їжаки приносять величезну користь.

Хохуля – дуже рідкісний звір, що живе в норах біля прісних водойм. Через цінне хутро хохуля була практично знищена, нині вона потребує охорони, занесена до Червоної книги України.

Ряд Рукокрилі

Представники ряду Рукокрилі – єдині з ссавців, здатні літати. Вони живуть практично на всіх континентах, окрім Антарктиди. Крила утворені шкірястими перетинками, які розташовані між пальцями передніх кінцівок, тулубом, задніми кінцівками і хвостом. Так само, як і у птахів, грудина має кіль. Політ у рукокрилих швидкий і маневрений.

Виявляється, багато видів рукокрилих здатні до ехолокації. Вони видають ультразвуки, які, відбиваючись від перешкоди, повертаються й аналізуються корою головного мозку. За часом повернення звукового сигналу рукокрилі визначають відстань до перешкоди, її розміри. Тому в абсолютній темряві вони літають, не натикаючись на предмети, полюють на нічних комах, хоча зір у них вельми слабкий.

Одні рукокрилі живляться плодами (летючі собаки), інші – кров’ю ссавців (південноамериканські вампіри), треті – комахами (вухань, руда вечірниця – занесені до Червоної книги України).

Ряд Гризуни

Гризуни – це найчисленніший ряд ссавців, поширених у всіх частинах світу. У них своєрідний зубний апарат. Іклів немає, а різці (два зверху, два знизу) розвинені дуже добре. У деяких видів різці не мають коренів, ростуть і сточуються все життя. Для всіх гризунів характерна висока плодовитість. Гризуни мають величезне значення в природі й відіграють важливу роль для людини.

Білки – деревні гризуни, об’єкт хутрового промислу. Живуть вони в дуплах і гніздах, у сплячку не впадають, живляться насінням сосен, ялин, горіхами. Білки роблять запаси на зиму, закопуючи їх у землю. Навесні

З них можуть проростати нові рослини.

Бабаки, ховрахи, хом’яки – мешканці відкритих просторів. Живуть у норах, часто утворюють колонії, на зиму впадають у сплячку. Живляться ці тварини рослинами, насінням злаків і бобових, можуть завдавати при цьому значних збитків сільському господарству.

Багато водних гризунів мають цінне хутро, якому не страшні ні мороз, ні волога. Це бобри, ондатри, нутрії. На початку XX століття бобри були під загрозою винищення через цінне хутро. Зараз їхню чисельність відновлено. Це унікальні водні гризуни, що живуть колоніями вздовж берегів невеликих річок і озер. Бобри – майстерні будівельники: роблять дамби, піднімаючи рівень води, риють нори і роблять хатинки з входом під водою. Живляться вони травою, гілками, корою, роблять запаси на зиму.

Батьківщина ондатри – Північна Америка, у нас ондатра була акліматизована. Нині вона – цінна промислова тварина. Нутрії також були акліматизовані. Крім того, ондатр і нутрій розводять на звірівницьких фермах. Добре відомі морські свинки є лабораторними тваринами, на яких випробовують дію лікарських препаратів, вивчають біологічні процеси. Морських свинок розводять також як декоративних тварин.

Кожна білка займає окрему територію, з якої виганяє інших білок

Бобри будують загату, регулюючи плин води в лісовому струмку. Вхід у їхні хатки знаходиться під водою

Кавія (морська свинка) – це невеличкий гризун, що живе в Південній Америці

Лемінг – невеликий гризун, основна їжа песців у тундрах Євразії та Північної Америки

Одвічна батьківщина кролів – Іспанія та Північно – Західна Африка

Окремо треба сказати про таких гризунів, як щури та миші. Вони в основному завдають величезної шкоди, знищуючи і псуючи продукти харчування. Миші і щури слідують за людиною скрізь: поселяються в оселях, коморах, на кораблях. Вони не лише знищують третину врожаю зерна, але й переносять небезпечні захворювання: чуму, туляремію, тиф. (Від чуми на землі загинуло людей більше, ніж від усіх воєн, разом узятих.) Серед цих гризунів пальму першості за плідністю і шкідливістю для людини посідають сірі пацюки та домові миші.

Ряд Зайцеподібні

Зубна система зайців за устроєм дуже схожа на зуби гризунів: іклів немає, а різці добре розвинені. Щоправда їх не чотири, а цілих шість (у верхній щелепі чотири і в нижній два).

У зайців задні ноги значно довші за передні, з їхньою допомогою вони рухаються величезними стрибками, використовуючи під час приземлення то одну, то другу передню кінцівку. Завдяки такій диспропорції зайці легко рухаються вгору, а вниз часто котяться сторчголов.

Зайченята народжуються зрячі, вкриті пухом. Зайчиха годує їх один раз і тікає, щоб не викрити. Після цього зайчихи годують не тільки своїх зайченят, а будь – яких, яких знайдуть пробігаючи по лісу. Молоко зайчихи дуже поживне, в ньому міститься до 15 % жиру і до 12 % вуглеводів. За 18-20 днів зайченята можуть живитися самі. Зайці завжди були об’єктом полювання лисиць, вовків, ворон, сов і людини. У них виробилися цікаві способи захисту. Це і линька (літня шерсть сіра, а зимова – біла), і вміння заплутувати сліди, і тонка шкурка, вона легко рветься, залишається в зубах хижака і рятує зайця від вірної загибелі. В Україні поширений заєць-русак.

Найближчі родичі зайців – кролі. На півдні України живе дикий кролик. Його потомство з’являється на світ у земляних нірках голе, сліпе, абсолютно безпорадне. Дикі кролі живуть колоніями. Домашніх кролів люди розводять для отримання м’яса та хутра.

Запам’ятайте найважливіше

Ряд Комахоїдні об’єднує найдавніших і найпримітивніших плацентарних ссавців, до яких належать землерийки, кроти, їжаки, хохулі. Тільки представники ряду Рукокрилі є авіабіонтами, у них є кіль подібно до птахів, багато з них здатні до ехолокації. Гризуни – найчисленніший ряд, у представників якого немає іклів, а різці добре розвинені. До гризунів відносять білок, бабаків, ховрахів, хом’яків, ондатр, нутрій, бобрів а також мишей і щурів – лютих ворогів людини, переносників небезпечних захворювань. До ряду Зайцеподібні відносять зайців і кролів.

Наука та науковці

Володимир Іванович Вернадський народився в 1863 році в Петербурзі. Він був одним із головних ініціаторів створення в 1919 р. Академії наук Української Радянської Соціалістичної республіки (у складі СРСР).

В. І. Вернадський став її першим президентом.

Великого вченого, який випереджав свій час, по праву вважають фундатором зовсім нових наук – геохімії і біогеохімії. Біогеохімія досліджує роль живих організмів у перетворенні земної кори. Його ідеї стали підгрунтям для розвитку цілого комплексу сучасних наук. Він створив учення про біосферу, досліджував питання про функції живої речовини, увів поняття ноосфери – сфери розуму. Ноосфера – це найвищий ступінь майбутнього розвитку біосфери, коли розумова діяльність людини стане головною силою розвитку всієї Землі.