Робота з науковою літературою
Лісівництво
РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Лекція 3. ОСНОВНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
3.3 Робота з науковою літературою
У підготовчий період наукових досліджень дуже важливо навчатися раціональним способам опрацювання наукової літератури, бо ця робота для дослідника є повсякденною. Читання наукової літератури відрізняється від читання художньої і, як правило, складається із наступних прийомів.
1. Загальне знайомство з твором у цілому переглядом його змісту та швидким переглядом книги, статті,
2. Читання у порядку послідовного викладання матеріалу з акцентом уваги на найбільш важливі місця тексту.
3. Вибіркове читання матеріалу.
4. Складання конспекту або тез та систематизація зроблених виписок.
5. Оформлення нової інформації на спеціальних картках.
6. Повторне читання матеріалу та співставлення його з іншими джерелами інформації.
7. Обдумування прочитаного матеріалу: його критична оцінка, записи своїх міркувань стосовно прочитаного.
Потрібно пам’ятати, що читання наукової літератури – робота трудомістка, вона потребує виняткової уваги,
Важливе значення при роботі з науковою літературою має звичка читати її зосереджено, активно, не відволікаючись. Тільки при такому порядку роботи з книгою можна відносно швидко, продуктивно ознайомитися з новою науковою інформацією, оцінити та засвоїти її.
Накопичення наукової інформації. Найбільш розповсюдженими серед наукових співробітників способами накопичення наукової інформації є записи. Форми цих записів бувають різні, але всі вони мають за мету зберегти на майбутнє якісь дані, відомості тощо. При цьому записи повинні бути зручними для їх використання. Найчастіше застосовуються наступні форми запису наукової інформації:
– записи у вигляді дослівного витягу із зазначенням джерела, автора цитати;
– записи у вільному викладенні з точним збереженням змісту та вказівкою на джерело і авторство;
– конспектування матеріалу з прочитаної книги, статті і т. п.;
– підкреслювання та помітки на полях власної книги, іноді різними кольорами;
– дослівні записи з власним коментарем;
– фотографування або ксерокопіювання тексту.
Записи можуть бути у звичайних зошитах, на листках паперу різного формату, але найчастіше – на бібліографічних картках або картках інших розмірів. Саме записи на картках найбільш зручні для користування та для складання бібліографічного списку.
Картки бібліографічні мають розміри 125×75 мм, виготовляються з тонкого, білого картону. На них записуються загальні дані: прізвище автора, назва публікації за правилами ведення бібліографії, короткі відомості, які цікавлять дослідника.
Картки для записів із паперу для комп’ютерів мають розмір 215х150 мм, на них записуються вихідні дані джерела інформації і більш детальний опис матеріалу, який цікавить науковця. Взагалі, картки можуть бути довільних розмірів, але з ними працювати зручніше, ніж з записами в зошитах.
Поняття “інформація” є загальнонауковим, багатоплановим і означає зміст повідомлень про які-небудь факти, явища і т. п. Розрізняють багато видів інформації: документальну, письмову, усну, графічну, наукову, політичну, технічну, патентну, історичну, бібліографічну та ін.
Накопичення та обробка наукової інформації – це не технічна, а копітка творча праця дослідника за раніше наміченим планом та добре продуманою методикою. Першочергова мета дослідника при цьому полягає у виясненні того, що зроблено в темі досліджень до нього іншими авторами. Тобто, наукова інформація дозволяє оцінити ступінь вивченості даної теми. При цьому потрібно звертати особливу увагу на першоджерела, в яких висвітлено початкову стадію досліджень, іноді в наступних публікаціях трапляються неточності, неузгодженості з матеріалами першоджерел, які потім з посиланнями на ці публікації повторюються в інших.
Певну картину щодо вивчення наукової теми можна скласти і за наведеними у публікаціях бібліографічними списками. Списки потрібно використовувати, опрацьовуючи наведені в них публікації, які з точки зору дослідника мають бути корисними для досліджень з наукової теми.
При наявності комп’ютерної техніки пошук і збереження наукової інформації здійснюється з використанням персональних комп’ютерів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...