Рослинний світ

ВСТУП

3. Рослинний світ – складова частина природи

Поряд із потребою бути здоровим у людини є й інші потреби: їй необхідні їжа, одяг, дах над головою, засоби переміщення. Більшу частину цих зручностей вона отримує від рослин.

К. Тимірязєв

Це повчально

Цікаво, що залізобетонні конструкції, без яких неможливо уявити сучасне будівництво, винайшов французький садівник Моньє. Замислившись, чому листки банана не можуть порвати штормові вітри, він дослідив їхню будову й виявив, що листки мають усередині сітку опорних жилок. Цей

принцип Моньє застосував для виготовлення діжок із металевими каркасами, у які висаджував пальми. А які ще ідеї та технічні рішення людина запозичила в рослин (іл. 3.1)?

Іл. 3.1. Окремі технічні рішення на основі особливостей будови рослин

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Сучасний рослинний світ нашої планети, тобто сукупність усіх рослинних організмів, формувався поступово впродовж багатьох мільйонів років. Історичний розвиток рослин відбувався і відбувається у взаємодії з навколишнім середовищем, унаслідок чого між рослинами та компонентами природи існують найрізноманітніші зв’язки. Завдяки

здатності до фотосинтезу рослини відіграють важливу роль у житті нашої планети. Вони впливають на її клімат, склад атмосфери, утворення грунтів, визначають умови існування тварин, грибів, бактерій тощо. Отже, рослинний світ – важлива складова природи. Життя людини також дуже тісно пов’язане з рослинним світом. Рослини забезпечують людину киснем, їжею, ліками, будівельними матеріалами тощо.

ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ

Що таке рослинний світ?

Життя виникло у водному середовищі. Перші рослини також виникли у воді. Це були мікроскопічні одноклітинні водорості, які плавали під освітленою сонцем поверхнею води. Рослини жили у воді дуже довго. Увесь цей час на Землі відбувалися зміни клімату, земної поверхні. Приблизно 450 млн років тому на Землі створилися такі умови, завдяки яким рослини “вийшли” на суходіл. Лише після цього почався бурхливий розвиток рослинного світу. В історії розвитку рослинного світу вчені виокремлюють кілька епох, у кожній з яких спостерігалося панування на нашій планеті окремих груп рослин. У сучасному рослинному світі є такі групи рослин – водорості, вищі спорові рослини (мохи, хвощі, плауни, папороті), насінні рослини (голонасінні та покритонасінні).

Іл. 3.2. Рослинні угруповання: 1 – ліс; 2- луки; 3 – степ; 4 – болото

Нині нараховують понад 500 тисяч видів рослин, які поширені по всій планеті. Кожен вид представлений великою кількістю організмів, які живуть на певній території. В умовах цієї території рослини різних видів взаємодіють між собою, утворюючи рослинні угруповання (іл. 3.2), які також дуже різноманітні. Ця різноманітність визначається кліматом, рельєфом і грунтами території, на якій вони існують. Рослини взаємодіють не лише між собою, а й із тваринами, грибами, бактеріями та з неживою природою, утворюючи екосистеми (наприклад широколистий ліс). Отже, рослинний світ – це сукупність усіх рослинних організмів та їхніх угруповань, що формувалися і виникали протягом тривалого історичного часу, пристосовуючись до різних умов життя на нашій планеті.

Чому рослинний світ є частиною природи?

Рослини – це відкриті системи, які постійно взаємодіють із компонентами природи, що її оточують. Ще з моменту свого виникнення вони взаємопов’язані з тілами й умовами неживої природи. А від інших складових природи рослини настільки залежні, що без них життя на Землі було б неможливим. Без рослин не можуть існувати ні тварини, ні людина, ні гриби. То чому ж усе-таки рослинний світ є частиною природи (іл. 3.3)?

У природі зелені рослини:

– створюють із неорганічних речовин неживої природи органічні сполуки, які є поживними речовинами для грибів, тварин, людини;

– збагачують повітря киснем, який необхідний для дихання практично всіх живих істот;

– запобігають збільшенню вмісту вуглекислого газу в атмосфері, нагромадження якого призводить до потепління клімату планети;

– беруть участь у формуванні грунтів, запобігають їхньому руйнуванню при дії води та вітру.

Людина використовує рослини (іл. 3.4):

– у їжу (наприклад харчові рослини: пшениця, горох) і на корм тваринам (сіно, кормовий буряк тощо);

Іл. 3.3. Зв’язки рослин з іншими складовими природи

Іл. 3.4.

– для лікування хвороб (наприклад лікарські рослини: ромашка лікарська, липа серцелиста тощо):

– у промисловості як сировину (наприклад технічні рослини: рапс, льон тощо);

– у будівництві як будівельний матеріал (деревина сосни, дуба, вільхи тощо);

– для озеленення місць проживання (наприклад декоративні рослини: троянди, тюльпани тощо).

Отже, рослинний світ е складовою частиною природи, тому що між рослинами й неживою та живою природою існують дуже тісні взаємозв’язки.

Яке значення ботанічних знань у сучасному світі?

Ми вже згадували, що знання про будову рослин було використано в залізобетонних конструкціях, вертольотобудуванні. Ейфелева вежа в Парижі, Остан – кінська вежа в Москві й телевежа в Києві також побудовані з використанням особливостей будови рослин. На основі знань про будову та особливості життєдіяльності живих організмів виник навіть окремий розділ біології – біоніка.

Нині з рослинних олій, зокрема з рапсової, уже одержують пальне для двигунів автомобілів. Це пальне не містить шкідливих для людини речовин і не забруднює повітря, яким дихає все живе. А ще вчені всього світу працюють над вирішенням проблеми підвищення ефективності процесу фотосинтезу, аби добитися, щоб рослини засвоювали більше енергії Сонця. Якщо ця проблема буде розв’язана, людство більше не боятиметься енергетичної кризи.

Знання про рослини допомагають людині розв’язувати цілу низку складних питань у різних галузях людської діяльності: медицині, сільському господарстві, промисловості, у справі охорони природи тощо.

Нині світ опинився перед загрозою екологічної кризи і настав час, коли в науковців запитують: Як жити далі? Чим дихати в містах? Як вилікувати захворювання без хірургічної операції? Як виростити рослини без хімікатів? Відповісти на всі ці запитання можна лише оволодівши біологічними знаннями.