СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
ПРИКМЕТНИК
4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої граматичними формами, становить план змісту семантико – граматичних
Якісна характеристика ознаки відбувається за відношенням до кількох предметів, які мають цю ознаку, у таких випадках об’єкти позамовної дійсності порівнюються за ступенем, або рівнем, її інтенсивності у кожному з них. Відтворення такої співвідносної міри інтенсивності тієї самої ознаки предметів здійснюють граматичні форми прикметників вищого і найвищого ступенів, які формують категорію співвідносної інтенсивності ознаки, напр.: “Тільки чистий метал, коли ллється, дає оті мерехтючі сузір’я” (О. Гончар); “Як парость виноградної лози, Плекайте мову… Чистіша від сльози
Наявність в окремому предметі більшої або меншої міри ознаки передають граматичні форми, що належать до категорії кількісної градації ознаки, напр.: “Осідає під ногами червоняста свіжа тирса” (В. Терен); “А перевізник пливе. Шукає води цілющої для листя” (В. Терен). Специфіка цих граматичних одиниць полягає в тому, що вони виражають величину ознаки, яка міститься у самому предметі, безвідносно до її наявності в інших предметах.
Міру інтенсивності ознаки, її кількісний вияв передають тільки якісні прикметники, відносним прикметникам ці величини не властиві. Однак у середовищі якісних прикметників носіями семантико – граматичних значень інтенсивності та кількості ознаки є не весь склад лексем, а тільки похідні групи назв, які характеризують предмет за зовнішніми і внутрішніми особливостями.
Семантичні категорії цих груп прикметників розрізняються планом змісту, але мають схожу структуру граматичних значень, відтворених неоднаковими парадигмами прикметникових форм. Спільним для парадигми грамем обох категорій є наявність відповідного еталона звичайної міри інтенсивності або кількості ознаки як реальної величини, від якої починається вимір того або іншого типу ознаки предмета. У структурі граматичних значень категорії співвідносної інтенсивності ознаки – звичайний ступінь порівняння, напр.: темний – темніший – найтемніший; у категорії кількісної градації ознаки це – ступінь помірної кількості, на основі якої формується зменшена або збільшена її величина і який увіходить у структуру похідної словоформи, напр.: сір-(-ий) + – уват->сіруватий. Морфолого-словотвірна будова лексем обох типів категорій ад’єктива становить синтетичну форму вираження, пор.: рудий – рудуватий і рудий – рудіший – найрудіший, аналітична форма подана поєднанням кількісно-означального прислівника відповідної семантики і прикметника звичайного ступеня ознаки, пор.: дещо категоричний і найбільш категоричний.
Related posts:
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 2. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ Поділ прикметників на семантико – граматичні групи зумовлений характером ознаки, наявної у предметі. Природні властивості позамовних об’єктів відтворюють я к і с – н і прикметники; ознаки, передані ними, є безпосередніми й прямими. Вони стосуються зовнішньої форми (величина, обсяг, розмір, колір тощо), внутрішніх особливостей предмета і можуть мати […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- Категорія кількісної градації ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія кількісної градації ознаки Категорія кількісної градації ознаки грунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий – дуже багатий, темнуватий – трохи темний, задовгий – трохи довгий, надглибокий – […]...
- СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА ІМЕННИК 2. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА Іменники є специфічними мовними знаками об’єктів навколишньої дійсності і їх розрізнення за семантико-граматичними групами зумовлене особливостями позначуваного об’єкта і способом його мовного відтворення. Більша частина семантико-граматичних груп назв формується за принципом протиставлення, напр.: конкретні – абстрактні (хлопець, стіл, озеро, будинок – побудова, роззброєння, радість, подорож), власні – загальні (Олександр, Наталка […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Ознака, передана відносним прикметником, належить до тих властивостей предмета, які не мають якісної і кількісної міри вияву, не підлягають змінам, тобто є абсолютними, пор.: стіл дорогий (може бути дорожчим і найдорожчим) і стіл дерев’яний. їх існування не становить індивідуальну первинну предметну особливість, що вирізняє її носія з-поміж […]...
- Категорії особи і числа – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорії особи і числа Якщо загально-дієслівна категорія персональності/імперсональності грунтується на семантичній ознаці “наявність – відсутність діяча”, то значення категорії особи випливає з кореляції форм за ознакою особовості, або мовця і не мовця. При цьому значення особовості по-різному виявляє себе в однині і в множині. 1-ша особа однини – це завжди […]...
- СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
- Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді, коли предмети порівнюються не за ознакою, а за її якісним станом, коли увага зосереджується не стільки на ознаці як властивості предмета, скільки на якості ознаки, що поєднує в собі такі […]...
- Ступені порівняння якісних прикметників МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Ступені порівняння якісних прикметників Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, які виражають різну міру вияву ознаки предмета. Ознака предмета може виявлятися звичайною мірою (Глибокий, новий), більшою мірою (Більш глибокий, новіший) і найбільшою мірою (Найбільш глибокий, найновіший). У зв’язку з цим розрізняють три ступені порівняння прикметників: Нульовий, вищий і найвищий. Нульовий […]...
- ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці. З погляду внутрішньої позиції прийменник може виступати в трьох позиціях: присубстантивній, післядієслівній і принумеральній. Своє типове використання й функціональне призначення прийменник […]...
- Категорія аспектуальності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія аспектуальності Категорія аспектуальності – загально-дієслівна категорія, яка охоплює всі без винятку дієслівні утворення: особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив і предикативні форми на но-, – то. Ця категорія базується на семантико – словотвірній ознаці – протиставленні дієслівних форм за значенням необмеженості й обмеженості передаваної ними дії або стану. В основі […]...
- Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія родів дії Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду. Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти […]...
- Категорія персональності/імперсональності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія персональності/імперсональності Категорія персональності/імперсональності базується на семантичній ознаці, що реалізується в синтаксичній структурі. На морфологічному рівні вона виявляється в трьох категоріях: категорії особи, часу і способу. Так, дієслівна форма працюю передає одразу значення особи (1-ша особа однини), часу (теперішній час) і способу (дійсний спосіб). Невелика семантично цілісна й історично замкнута […]...
- Категорія часу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія часу Час – граматична категорія дієслова, що виявляє себе в особових утвореннях – переважно дійсного способу,- відносячи дію або стан до моменту мовлення (теперішній час), вказуючи на те, що вона відбувалася до моменту мовлення (минулий і давноминулий часи), чи на те, що її здійснення почнеться після моменту мовлення (майбутній […]...
- Категорія виду – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія виду Вид – граматична категорія дієслова, що виступає як центральна щодо загальнішої дієслівної категорії – аспектуальності. Категорія виду властива українській та іншим слов’янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм – доконаної і недоконаної – за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, […]...
- Категорія стану – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія стану Стан – граматична категорія дієслоза, якою передається взаємовідношення суб’єкта й об’єкта в процесі виконання дії. Станові форми передають дві взаємопов’язані станові ситуації, якими розкривається співвідношення реального діяча з граматичним підметом: 1) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет збігаються (Людина рубає дерево); 2) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет […]...
- Категорія способу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія способу Спосіб – граматична категорія дієслова, яка виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Способові значення реалізуються в формах, що є разом з тим носіями […]...
- Категорія перехідності/неперехідності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія перехідності/неперехідності Категорію перехідності/неперехідності, як і категорію персональності/імперсональності, визначає синтаксична ознака: здатність або нездатність дієслова керувати іменником у знахідному відмінку (а при наявності заперечної частки не – в родовому); ця семантична особливість дієслова зумовлена його лексичною семантикою. Дієслова, що означають дію (гріти, робити, читати, писати, виховувати), здебільшого перехідні; дієслова, що […]...
- Ступені порівняння якісних прикметників у діловодстві ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.2. Прикметник Ступені порівняння якісних прикметників у діловодстві Якісні прикметники мають ступені порівняння Вищий Найвищий Форми ступенів порівняння Проста (аналітична) Складена (синтетична) Проста (аналітична) Складена (синтетична) Вищий ступінь Проста форма -ш- Дальший (подальший) Основа прикметника + -іш- Ефективніший Складена форма Більш Більш […]...
- Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
- Ступлені порівняння якісних прикметників МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 13. Ступені порівняння якісних прикметників. Стягнена й нестягнена форми Творення ступенів порівняння прикметників Вищий Найвищий Проста форма: -ш-, – іш-: Цікавіший Складена форма: Більш, менш + початкова форма прикм.: Більш цікавий Проста форма: Най + проста форма вищого ступеня порівняння: Найцікавіший Складена форма: Найбільш, найменш + початкова форма прикмет.:найбільш цікавий 141. […]...
- Ступені порівняння якісних прикметників МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §25. Ступені порівняння якісних прикметників 211. Прочитайте прислів’я. Скажіть, чи однакову міру якості виражають виділені прикметники. 1. Ніхто мудрим не вродився, а кожен у житті навчився. 2. Хто мудріший, той і сильніший. 3. Час – наймудріший суддя (Нар. творчість). Якісні прикметники, крім звичайної форми, мають вищий і найвищий ступені порівняння. Вищий […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ Вищий ступінь порівняння, або компаратив (від лат, comparativum), відтворює інтенсивність ознаки в рядах опозиційних пар шляхом протиставлення форми прикметника, який вказує на якість без порівняння, формі прикметника, де якісна ознака передана більшою мірою. За структурно-морфологічним типом творення існує проста, або синтетична, і […]...
- Категорії земель Категорії земель – поділ земельного фонду країни на категорії за їх цільовим призначенням. За земельним законодавством України її земельний фонд поділяється на сім основних категорій: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) […]...
- ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИК 7. ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ Перехід відносних прикметників у якісні є граматичним явищем, що виникає і формується у словосполученнях відносного прикметника з іменниками іншого лексичного ряду, пор.: золотий годинник і золоте зерно, залізна лопата і залізна дисципліна, туманні обрії і туманна відповідь. Зміна лексичної пари або ряду слів (золота голова, золоті руки) грунтується […]...
- СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ ПРИСЛІВНИК 5. СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ Як виразники семантики синтаксичних відношень прислівники неоднорідні і поділяються на обставинно-атрибутивні і власне – обставинні. Обставинно-атрибутивні прислівники виражають ті відношення, що встановлюються внаслідок потрапляння лексичних значень прикметників у придієслівну позицію. Функціонування придієслівного означального прислівника відбувається за аналогією до присубстантивного прикметника. Так, наприклад, обставинно-атрибутивний прислівник виразно у реченні Актор виразно декламує […]...
- Збірні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Збірні іменники У структурі змісту збірних іменників простежується сема сукупної неозначеної множинності, яка сприймається як єдине неподільне ціле, напр.: студентство, молодь, інтелігенція, полк, оркестр, зілля, комашня, мошва тощо. Назвам збірності, утвореним кількома лексико – семантичними групами слів, властива функція неозначеного числа. Такі іменники не становлять повною мірою семантичної єдності, […]...
- СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 9. СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: “Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно” (О. Гончар); “Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...
- Стилістичні особливості категорії числа іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості категорії числа іменників Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа. Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву – однину й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ Словоформи із семою неповноти ознаки, виражені похідними типами якісних прикметників, позначають об’єктивний ступінь слабкості цієї ознаки. З погляду кількісних норм вони є особливим різновидом утворень у колі назв ознаки неоднакового рівня насиченості. Якщо у вихідних прикметниках ознака фіксується в цілісному, не розчленованому щодо […]...
- Відмінкові закінчення прикметників ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.2. Прикметник Відмінкові закінчення прикметників Однина Множина Тверда група М’яка група Прикметники на -лиций Тверда група і на -лиций М’яка група Ч. і с. р. Ж. р. Ч. і с. р. Ж. р. Ч. і с. р. Ж. р. Н. -ий, – […]...
- Відмінювання прикметників у множині. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині Урок 69 Тема. Відмінювання прикметників у множині. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині Мета: ознайомити дітей із системою відмінювання прикметників у множині, її особливостями, вчити вживати різні відмінкові форми прикметників у множині; розвивати вміння вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи; виховувати дбайливе ставлення до природи. Обладнання: тлумачні словники. […]...
- ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 4 ТЕМА. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ Мета: розкрити основні категорії філософії, поняття “добро” і “зло”, “прекрасне” й “потворне”; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитися до навколишнього світу, розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, форма проведення: евристична бесіда. Обладнання: картки з основними поняттями: прекрасне, […]...
- Способи творення прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Способи творення прикметників Префіксальним способом прикметники утворюються від: А) прикметників: Сильний – пресильний; високий – невисокий; Б) іменників (із прийменником Без): Без меж – безмежний; без крил – безкрилий. Суфіксальним способом прикметники утворюються від: А) іменників: Сон – сонний; книга – книжний, книжковий; Б) прикметників: Білий – біленький, […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКАМИ В ОДНИНІ ТА МНОЖИНІ. ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ З ОСНОВОЮ НА ТВЕРДИЙ ПРИГОЛОСНИЙ Мета: ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині та множині; вчити визначати відмінок прикметників, зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий приголосний основи; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання 2. Каліграфічна хвилинка Бі лаг іжн ек тру чар Є слова, […]...
- Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний ПРИКМЕТНИК Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний 187. Розгляньте таблицю. Відмінок Відмінкові закінчення в однині Відмінкові закінчення в множині Чол. рід Жін. рід Середи, рід Для всіх родів Н. в. Довгий шлях Довга ніч Довге поле Довг стежки Р. в. Довгого Довгої Довгого […]...
- Іменники – родо-видові поняття числа – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Іменники – родо-видові поняття числа Іменники – родо-видові поняття в категорії числа посідають особливе місце, їх виділення пов’язують із залишковим явищем числових розрізнень в індоєвропейській мові, де іменники мали форми числа в ролі форм цілих слів Форми числа були відмінюваними словами, але за значенням не були формами словозміни. Родо-видові […]...