Симфонічна сюїта. Урок узагальнення знань
Мета. Ознайомити з особливостями жанру симфонічної сюїти, її композиційною будовою та характерними засобами музичної виразності, надавати учням знання про втілення в симфонічній музиці казкових сюжетів, ознайомити учнів з симфонічною творчістю М. Римського-Корсакова на прикладі його симфонічної сюїти, узагальнити знання учнів з теми “симфонічна музика”.
Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонічну сюїту та знаходити відповідності між змістом та сюжетною лінією твору, його літературної основи і засобами музичної виразності,
Виховувати інтерес до слухання класичної симфонічної сюїти та виконання дитячих пісень сучасних українських композиторів.
Тип уроку: комбінований, урок узагальнення знань з теми.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора М. Римського-Корсакова.
Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру симфонічної сюїти, особливості композиційної будови (форма)
Твори, що вивчаються на уроці:
· М. Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта “Шехеразада”.
· “Пісня про Україну” (слова і музика Н. Май).
Хід уроку
1. Вхід під музику М. Римського-Корсакова. Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про казкові сюжети в музиці.
У музиці багатьох композиторів живе казка. Звуки інструментів симфонічного оркестру “оживляють” казкових героїв. Відомим казкарем став російський композитор М. Римський-Корсаков. Стародавні народні повір’я, обряди, легенди, билини та казки були “озвучені” композитором із такою майстерністю, що діти багатьох країн світу полюбляють слухати ці твори та є прихильниками його творчості. Саме в казковості найповніше виявилось обдарування М. Римського-Корсакова, який працював з різноманітними формами російської народної творчості. Тут розкриваються його мальовничо-образотворчий талант і чистота лірики – щирої, але трохи споглядальної, без підвищеної емоційної напруженості. 15 опер М. Римського-Корсакова демонструють розмаїтість жанрів (билина, казка, легенда, історико-побутова драма, лірико-побутова комедія). Найвідомішими операми-казками М. Римського-Корсакова є “Садко”, “Золотий півник”, “Казка про царя Салтана”, “Снігуронька”.
Цікаво знати, що в композитора є ще одна улюблена тема – море. М. Римський-Корсаков був морським офіцером, тому в його творчість назавжди увійшов образ моря. Так, у багатьох творах ми натрапляємо на морську стихію та ніжний шум хвиль, героїв, доля яких пов’язана з морем. Значну частину творчості композитора становлять симфонічні твори. Симфонічна творчість М. Римського-Корсакова в порівнянні з оперною є не настільки багатоплановою. Образна конкретність музичного мислення композитора визначила його схильність до програмного й жанрового симфонізму. Звідси перевага таких типів і форм, як увертюра (фантазія), симфонічна картина, сюїта. Найвидатніші твори М. Римського-Корсакова для оркестру – “Іспанське капричіо” (1887) і симфонічна сюїта “Шехеразада” (1888). Композитор розширив і збагатив колористичні можливості цих жанрів, створив свою систему ладово-гармонійних засобів, в основі якої – складні лади (зокрема характерний звукоряд – гама Римського-Корсакова), оркестрування поєднує барвистість, блиск із ясністю, прозорістю.
3. Музичне сприймання. М. Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта “Шехеразада”.
4. Аналіз музичного твору.
1. Чим найбільше вас вразила музика композитора?
2. Які засоби виразності, на вашу думку, застосував композитор для створення казкових персонажів?
3. Кого зображала скрипка в симфонічному творі?
4. Як у фантазії композитор зобразив морс?
5. Розкажіть про образ царя Шахріяра, який є у симфонічній сюїті.
5. Відомості про композитора.
Микола Андрійович РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ (1844-1908)
Відомий російський композитор, педагог, диригент, громадський діяч, музичний критик; член “Могутньої купки”.
Творчість Римського-Корсакова багата і різноманітна: він написав велику кількість оркестрових творів (симфонії, сюїти, фантазії, увертюри), концертів, камерних інструментальних ансамблів, романсів і найголовніше – 15 опер, найкращими серед них є “Псковитянка”, “Майська ніч”, “Снігуронька”, “Ніч перед Різдвом”, “Садко”, “Царева наречена”, “Казка про царя Салтана”, “Кощій Безсмертний”, “Сказання про невидимий град Кітеж” і “Золотий півник”. Крім музичних творів та обробок народних пісень, Римський-Корсаков написав підручники з гармонії та оркестровки, а також спогади “Літопис мого музичного життя”.
6. Бесіда про відомі казки.
Чи доводилось вам читати арабські казки про Шехеразаду? Послухайте історію створення твору М. Римського-Корсакова для оркестру.
Микола Римський-Корсаков був у захопленні від арабських казок, які тисячу й одну ніч оповідала прекрасна та чарівна Шехеразада. В цих казках грізний та жорстокий султан Шахріяр страчував усіх жінок, і порятунку від цього не було. Але султанша Шехеразада врятувала своє життя тим, що зуміла зацікавити султана казками. Вона розповідала їх упродовж 1001 ночі так, що Шахріяр постійно відкладав її страту, а зрештою і зовсім змінив свої наміри. Багато історій переповіла йому Шехеразада, наводячи вірші поетів й слова пісень, приплітаючи казку до казки й оповідь до оповіді. Для того, щоб зобразити в музиці мотиви та головних героїв тисячі казок, композитору, напевно, знадобився би цілий цикл опер. Та Римський-Корсаков не пішов шляхом Вагнера, тобто не став створювати оперний цикл, а використав інструментальний жанр – сюїту. Так народилася програмна симфонічна сюїта “Шехеразада”.
7. Історія створення твору.
Симфонічна сюїта “Шехеразада” – твір видатного російського композитора М. Римського-Корсакова, написаний 1888 року. За формою є багаточастинним твором, написаним для симфонічного оркестру. Кожна частина має власну програму та відповідну назву. Симфонічна сюїта “Шехеразада” належить до таких програмних творів, у яких головна тема та основний образ зумовлені назвою.
Крім того, в основу літературної програми симфонічної сюїти “Шехеразада” покладені не всі, а лише окремі образи з арабських казок “Тисяча й одна ніч”, а саме – захоплюючі пригоди Синдбада-мореплавця.
Спочатку М. Римський-Корсаков дав кожній частині сюїти програмні підзаголовки.
І частина | “Море і Синдбадів корабель” |
II частина | “Оповідь царевича Календера” |
ПІ частина | “Царевич та царівна” |
IV частина | “Багдадське свято й корабель, що розбивається об скелю з мідним вершником” |
Пізніше композитор вирішив залишити тільки назву сюїти та її загальну програму без підзаголовків. Він прагнув надати кожному слухачеві можливість самому уявити сцени з “Шехеразади”. Усі чотири частини не пов’язані між собою послідовним розвитком сюжету. Це ніби калейдоскоп казкових східних образів та малюнків. Але всі вони поєднані між собою двома музичними темами, що вперше з’являються у вступі, а потім у музиці кожної з частин. Тендітна візерунчаста тема скрипки в супроводі арфи нагадує ніжний голос Шехеразади, а грізна тема у виконанні низьких струнних і мідно-духових інструментів – це голос безжалісного Шахріяра! Якщо порівняти загрозливу музику султана у вступі з м’яким, заспокійливим її звучанням у фіналі, то стає зрозумілим, що життю юної Шехеразади вже ніщо не загрожує.
8. Приклади обробок відомого твору.
У музиці існувало декілька обробок відомого твору композитора. Музичний матеріал “Шехеразади” неодноразово використовували як основу для нових композицій у сфері як академічної, так і естрадної музики. У 1910 році М. Фокін поставив балет “Шехеразада” на музику Римського-Корсакова. Англійська рок-група “Deep Purple” виконала обробку першої частини “Шехеразади” як електроорганної композиції (“Medley: Prelude to Happiness”), соло на органі виконав Д. Лорд. Композиція увійшла до альбому 1968 року “Shades of Deep Purple”. Обробка сюїти входить і до альбому “Konvergencie” 1971 року словацької групи “Collegium Musicum”. А в 2005 році духовий оркестр Мерліна Патерсона (Х’юстон, Техас, США) створив обробку “Шехеразади” для духових інструментів.
9. Виконання творчого завдання.
Послухайте сюїту ще раз і за допомогою фарб спробуйте зобразити головних героїв твору та образ моря. Доберіть кольори, які найкраще передають красу музики та арабського мистецтва.
10. Історія розвитку жанру сюїти.
Музичний словничок
Сюїта (франц. suite) – циклічний інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин, об’єднаних тематично.
Термін “сюїта” був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Барокова сюїта складалася з чотирьох частин – алеманди, куранти, сарабанди і жиги. Пізніше в сюїту вводилися й інші танці, зокрема менует, гавот, пасп’є та буре. Німецькі композитори нерідко ставили на початок сюїти увертюру. Найвідомішим автором барокових сюїт можна вважати Й. С. Баха, який написав цикли сюїт для клавіру – англійських, французьких та партит, а також багато сюїт для віолончелі, скрипки та флейти.
Із початком класичної епохи у другій половині XVIII століття жанр сюїти почали вважати старомодним і його витіснили симфонія та інструментальні концерти. У XIX столітті жанр сюїти відродився, однак цей термін мав інший зміст – сюїтами називали інструментальні збірки фрагментів з більших опусів, наприклад, опер чи балетів, або ж послідовності невеличких п’єс, об’єднаних тематично.
У творчості українських композиторів можна відзначити сюїти: для фортепіано – М. Лисенка, В. Барвінського, Н. Нижанківського; для струнного оркестру – М. Скорика; симфонічні – “Балетна сюїта” А. Рудницького, сюїта “Пам’яті Лесі Українки” А. Штогаренка та ін.
11. Фізкультхвилинка “Відпочиваємо разом”.
12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
13. Розучування пісні. “Пісня про Україну” (слова і музика Н. Май).
Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.
14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
· Про який музичний жанр ми дізналися на уроці?
· Що таке симфонічна сюїта? Що вам запам’яталося з історії розвитку жанру?
· Про що розповіла вам симфонічна сюїта “Шехеразада”? Які казки та казкові герої увійшли до твору?
15. Домашнє завдання.
Послухайте симфонічні твори. Визначте, чи були серед прослуханої музики твори, написані за мотивами казок. До яких жанрів належать ці твори?
16. Вихід з класу під музику М. Римського-Корсакова.
17. Для допитливих – виконання музичного проекту.
Проект “Альбом музичних казок”
Мета: навчитися знаходити та вибирати необхідну інформацію для оформлення альбому з музичними казками.
Очікуваний результат : альбом з диском.
План створення:
Цей проект вам допоможуть створити вчителі та друзі.
Об’єднайтеся з друзями у чотири групи.
Перша група “Дослідники” – проведіть опитування класу за темою “Моя улюблена музична казка”. Знайдіть інформацію про відомі музичні казки, що демонструються в кіно та звучать в оперних театрах, в тому числі балети та оперети.
Друга група “Музиканти” – складіть каталог уривків з найулюбленіших музичних казок та запишіть музику та цікаві уривки відео на диск.
Третя група “Художники” – виготовте з паперу головних героїв музичних казок. Придумайте разом оформлення вашого альбому. Одній казці присвятіть сторінку, напишіть її сюжет, приклейте головних героїв. Залишилося тільки презентувати альбом.
Четверта група “Сценаристи-танцюристи” – напишіть сценарій шкільного вечора “Танцюємо разом”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...