Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Системи внутрішніх органів земноводних

Системи внутрішніх органів земноводних

Тема 8. ЗЕМНОВОДНІ

§ 38. Системи внутрішніх органів земноводних

Розглянемо системи внутрішніх органів земноводних також на прикладі жаби озерної (мал. 98).

Мал. 98. Системи внутрішніх органів жаби:

І – Травна система: 1 – рот; 2 – язик; 3 – стравохід; 4 – шлунок; 5 – печінка;

6 – кишечник; 7 – підшлункова залоза; 8 – пряма кишка; 9 – клоака.

ІІ. Дихальна і кровоносна системи: 1 – серце; 2 – легені; 3 – велике коло кровообігу;

4 – мале коло кровообігу; 5 – шлуночок; 6 –

праве передсердя;7 – ліве передсердя.

III. Нервова система: 1 – головний мозок; 2 – спинний мозок.

Травна система земноводних побудована складніше, ніж травна система риб. Починається вона ротовою порожниною, на дні якої передніх кінцем прикріплений язик. (Подумай, чим спосіб прикріплення язика жаби відрізняється від способу прикріплення язика людини.) Основна функція язика – ловити комах, а не проштовхувати їжу. У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, які продукують слину призначену для змочування їжі. (Пригадай, які ще тварини мають слинні залози і яке їх призначення.) Ротова порожнина

переходить у стравохід, що відкривається в шлунок, де починається перетравлювання їжі. Дванадцятипала кишка лежить під шлунком, у неї впадає жовчна протока печінки і протока підшлункової залози. Кишечник утворює кілька петель, переходить у пряму кишку і закінчується клоакою. У кишечнику відбувається всмоктування води.

– Як не дивно, ковтати їжу деяким земноводним допомагають… очі. Можливо ти спостерігав, як стражденно закочує очі жаба, коли їсть муху. Це аж ніяк не ознака співчуття до жертви, а процес проковтування їжі.

Видільна система земноводних подібна до видільної системи риб. Гола шкіра жаби озерної не перешкоджає проникненню води всередину організму, тому в ньому постійно накопичується надлишок води. Цю зайву воду виводять великі тулубові нирки (подібні мають і риби). Від нирок по сечоводах сеча виводиться в клоаку.

– Земноводні, які живуть у пустелі, вміють економити воду. Саме тому в південноамериканської квакші-філомедузи не утворюється сеча. Шкідливі речовини в неї накопичуються в сечовому міхурі у вигляді твердих кристалів, що розчинюються, коли тварина потрапляє у воду.

Дихальна система. Органи дихання жаби – легені – мають вигляд поділених на комірки мішків. Легені пронизані розгалуженою сіткою кровоносних судин.

Механізм вдиху такий: коли опускається дно ротоглоткової порожнини, в ній створюється розріджений простір, і повітря надходить крізь відкриті ніздрі. Далі ніздрі закриваються спеціальними клапанами, і дно порожнини піднімається, проштовхуючи повітря в легені.

Через недостатній розвиток легенів у земноводних великого значення набуває шкірне дихання. Кількість кисню, що надходить до організму крізь шкіру, і вуглекислого газу, що виділяється так само крізь шкіру” становить половину загального об’єму газів, необхідних тварині для дихання.

– Ставкова жаба, яку посадили у воду і таким чином позбавили можливості дихати легенями, здатна прожити три тижні, трав’яна – місяць. Звичайний тритон якось просидів під водою сім місяців! Він чудово почувався і просидів би ще хтозна-скільки, але вченим набридло спостерігати за ним. Ціла родина амфібій – безлегеневі саламандри – обходяться взагалі без легенів, а дихають лише крізь шкіру і за допомогою поверхні ротової порожнини.

Кровоносна система земноводних пристосована до легеневого типу дихання. (Пригадай будову серця окуня.) Це означає, що в жаби озерної трикамерне серце, яке складається з двох передсердь і шлуночка, а два кола кровообігу дають змогу частково розділяти артеріальну та венозну кров і краще насичувати тканини тіла киснем. У праве передсердя збирається змішана кров: венозна, насичена вуглекислим газом,- від внутрішніх органів, і артеріальна, багата на кисень,- від щкіри. У ліве передсердя надходить лише артеріальна кров, яка в легенях збагачується киснем. Обидва передсердя скорочуються одночасно, і кров з них потрапляє в шлуночок. У шлуночку кров змішана. Завдяки наявності серцевого клапана відбувається розподіл крові: артеріальна кров надходить до головного мозку, венозна – до легенів і шкіри, де насичується киснем і перетворюється на артеріальну, а змішана – до всіх органів. Внаслідок того, що у земноводних артеріальна і венозна кров змішуються і насичення тканин киснем відбувається недостатньо швидко, обмін речовин уповільнений. (Пригадай, що таке обмін речовин.) Тому температура тіла в амфібій, як і в риб, не відрізняється від температури навколишнього середовища.

Нервова система жаби озерної складніша за нервову систему риб. Більш розвинений передній мозок жаби розділений на дві великі півкулі, завдяки яким жаба є кмітливішою істотою, ніж. наприклад, окунь.

Органи чуття. Ускладнення нервової системи безпосередньо пов’язане з розвитком органів чуття.

Органи зору жаби – очі – добре пристосовані до наземних умов. Вона здатна бачити рухомі предмети на значній відстані, а також стежити за здобиччю, не повертаючи голови й тулуба.

Органи слуху в жаби складаються не лише з внутрішнього (як у риб), а й із середнього вуха. Зовнішній отвір порожнини середнього вуха затягнутий барабанною перетинкою – спеціальною еластичною мембраною. До складу середнього вуха входить слухова кісточка – стремінце, яке передає звукові сигнали від барабанної перетинки до внутрішнього вуха.

Органи нюху представлені парними зовнішніми і внутрішніми ніздрями і доволі добре розвинені. За їх допомогою земноводні відшукують дорогу до рідної водойми, долаючи відстань понад кілометр.

Орган смаку – смакові горбики, які містяться на язиці. Можна спостерігати, як жаба спочатку хапає язиком неїстівний предмет, а потім позбувається його, виштовхуючи з рота передньою лапкою.

На відміну від риб, у земноводних складніша будова нервової, травної і кровоносної систем, є легені, краще розвинені органи чуття.

Проте будова видільної системи подібна до видільної системи риб.