Соціальні зв’язки

Related posts:

1. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
2. Відносини соціальні Політологічний словник Відносини соціальні – 1) стійка система зв’язків між індивідами, яка складається в процесі їх взаємодії в умовах того чи іншого суспільства, місця і часу; 2) відносини рівності та соціальної справедливості, панування і підкорення між соціальними групами, а також всередині їх щодо розподілу життєвих благ, умов становлення і розвитку особистості, задоволення матеріальних, соціальних і […]...
3. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ – тип руху соціальних явищ, процесів та соціальних структур у суспільстві, у результаті якого виникають, нагромаджуються і трансформуються якісні відмінності між ними, створюється багатоманітність соціальної реальності, С. з. виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинниками, що визначають С. з., […]...
4. Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
5. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, […]...
6. Соціальні відносини Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні відносини Соціальні відносини є важливою формою вияву відносно стійких соціальних зв’язків між індивідами та соціальними групами і аналізуються передусім у контексті їхнього протиставлення відносинам природним. Соціальні зв’язки об’єднують індивідів у цілісну соціальну систему, а відносини постають як система взаємозалежностей індивідів у процесі […]...
7. Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
8. Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
9. Соціальні норми та інститути Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні норми та інститути Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки та діяльності індивідів і соціальних груп. Соціальні норми визначають межу допустимої поведінки індивідуума, соціальної групи, організації. Суттєвою рисою будь-якої норми є корисність та обов’язковість реалізації у поведінці людей. Існують різні […]...
10. СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – особливий тип сусп. відносин, що виникають між індивідами як членами спільнот і виступають одним із способів вияву, трансформації і реалізації соціальності (спільності, близькості, відчуженості, толерантності, конфліктності, партнерства, розподілу функціональної залежності, обміну діями, діяльністю тощо) у суспільстві. “Це – не відносини одного індивіда до іншого індивіда, а […]...
11. Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
12. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.7. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Поняття соціального зв’язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як […]...
13. ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ – ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб’єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб’єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб’єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки […]...
14. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? МАНДРІВКА ПЕРША ПРИРОДА ВОСЕНИ Зустріч 26. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? Ти дізнаєшся про взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами. Пригадай! Як змінюється полуднева висота Сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря? Розкажи Сонечку Семикрапочці. Як зміни в неживій природі впливають на рослини і тварин? Працюємо разом […]...
15. ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ (від лат. prior – перший, найголовніший) – першочергові, життєво важливі для даного суспільства, соціального ін-ту завдання. Поняття соціальної пріоритетності ввійшло в наук, ужиток у зв’язку зі спробами теоретично осмислити зростаючу роль суб’єктивного чинника в історії сучасних суспільств, узаг. досвід напрацювання та реалізації різних програм соціального розвитку, набутий урядами, партіями, […]...
16. Норми соціальні Норми соціальні – сукупність принципів, правил і вимог, які висуває суспільство, соціальна група до своїх членів і колективів, що визначають усталені форми їх соціальної взаємодії для досягнення спільної мети. Існування Н. с. зумовлене інтересами та цілями суспільства. Розрізняють обов’язкові Н. с., які суворо контролюються (такі норми підтримуються силою закону, діють передусім у сфері економіки), і […]...
17. Соціальні групи Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні групи Соціальні групи – одна з основних структурних одиниць соціуму, на що звертається увага в багатьох соціологічних та соціально-філософських концепціях. Соціальні групи – це відносно стійкі єдності людей, які мають спільні інтереси, цінності та норми поведінки, що історично сформувалися у межах конкретного […]...
18. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
19. М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
20. СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ – різновид одиниць поділу суспільства, що виділяються на основі однієї чи кількох природних або сусп. відмінностей (етнічних, демогр., екон., соціальних, політ., правових, психол., реліг. тощо). У період конституювання теорії С. в. (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями: біол. ознак, психології, свідомості, ідей, мотивів, стимулів, цілей, духовної культури, освіти та способу […]...
21. Соціальні групи і спільності Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.2. Соціальні групи і спільності Не дивлячись на те, що поняття група є одним із найважливіших в соціології, у дослідників немає повної згоди відносно його визначення. І це відбувається не тому, […]...
22. Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...
23. ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...
24. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
25. Великі соціальні групи – ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП Великі соціальні групи Великі групи – це спільноти людей, які існують у масштабах суспільства та розвиваються за соціально-психологічними закономірностями виявів масової психіки і, на відміну від малих груп, не вимагають обов’язкових особистих контактів. У великих групах, як правило, формуються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції, спільна думка […]...
26. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
27. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
28. Державні соціальні стандарти Державне управління Державні соціальні стандарти. Гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, які надаються органами влади і фінансуються за рахунок державних бюджетів. Показники, які використовуються для розрахунку мінімального місцевого бюджету, широко використовуються в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. Розробка державних соціальних стандартів здійснюється й в Україні....
29. СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ – сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що виливають на її свідомість і поведінку. Поняття “С. с.” є видовим стосовно більш заг. поняття “середовище”, змістом якого є все те, що оточує річ, рослину, тварину або людину і впливає на них безпосередньо чи опосередковано. Вплив або дія на що-небудь с; найважливішою […]...
30. СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини соціальні....
31. СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ – виклад основних положень діяльності соціальних інституцій, політ, партій чи організацій на певну перспективу. Серед них розрізняють програми – максимум і програми – мінімум. Перші визначають кінцеву мету, заг. завдання, показують головні шляхи їх вирішення і дають теорет. обгрунтування принципів і методів діяльності. Другі являють собою перелік найближчих завдань […]...
32. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
33. Соціальні корми Соціальні корми – загальні правила, що регулюють поведінку людей. Вони зумовлені об’єктивними потребами розвитку громадянського суспільства, спрямовані на упорядкування громадського життя. С. н. мають загальний характер. Вони є масштабом, взірцем для поведінки людей у тій чи іншій ситуації, еталоном певних відносин. Приписи С. н. стосуються не конкретної особи, а певного кола або всіх людей. Зміст […]...
34. Соціальні класи і верстви. Проблеми стратифікації Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.3. Соціальні класи і верстви. Проблеми стратифікації В соціологічній літературі довгий час співіснують дві традиції. За однією з них основним елементом суспільної будови визнаються класи. Згідно з цим підходом цінності, культурні […]...
35. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
36. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
37. САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) Культурологічний словник САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) (від лат. sanctio – непорушна постанова) – норми, які примушують дотримуватися певних правил поведінки та діяльності....
38. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
39. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та виробничих (ділових) зв’язків і відносин. Зрозуміло, С. п. не можливий без упорядкованості та унормованості соціальних взаємодій. Він складається (виникає) за умов […]...
40. ТАРД (TARD) Габріель Соціологія короткий енциклопедичний словник ТАРД (TARD) Габріель (1843 – 1904) – франц. сощолог, криміналіст, один з основопол. соціальної психології, представник психол. напряму в соціології. У своїй основній праці “Закони наслідування” (1890) ставить у центр свого дослідження індивіда, а суспільство розглядає як продукт взаємодії індивідів. Засадами соціології як науки про суспільство має бути соціальна (колективна) психологія, […]...