СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і яким притаманні особливі інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, характер поведінки, спосіб
Життя
Від вчинків і рішень, що приймаються і здійснюються людьми у згоді з їх особистими рисами, індивідуальними і груповими інтересами, значною мірою залежить екон. життя суспільства. Ставлення до навчання і праці, життєвий уклад, стиль поведінки, традиції, звички повсякденного життя, терит. переміщення, зміна роботи і професії, динаміка і характер споживання, проведення вільного часу впливають на рівень і структуру нац. доходу, на співвідношення доходів різних груп населення.
Відмінності у становищі різних сусп. груп, характер взаємодії їх інтересів та соціальні відносини значною мірою зумовлюють
Головним завданням С. е. є вивчення соціально-екон. становища інтересів, поведінки різних соціальних груп у сфері екон. життя, специфічних соціальних механізмів розвитку економіки і розробка на цій основі теорет. уявлення щодо екон.-соціальної структури суспільства та її впливу на екон. життя. Екон.-соціол. дослідження виконують також прикладну функцію – слугують наук, забезпеченням прийняття рішень у сфері управління екон. розвитком суспільства.
С. е. розглядає закономірності екон. розвитку з позицій інтересів і статусу різних соціальних груп суспільства. Пошук соціальних факторів ефективного розвитку економіки є засобом досягнення соціальної мети суспільства. Тому предметом вивчення С. е. є також екон. передумови реалізації інтересів соціальних груп, шляхи подолання соціально необгрунтованої нерівності їх становища.
Аналіз екон. явищ і процесів як результату соціальної діяльності різних за статусом соціальних груп є характерною ознакою С. е. У нашій країні С. е. як самостійний напрям наук, досліджень робить лише перші кроки. Актуалізація проблем С. е. обумовлена реформуванням екон. життя, переходом економіки на рейки ринкових відносин, залежністю екон. розвитку суспільства від соціальних факторів та соціального становища індивідів і груп.
Важливі напрями дослідження С. е.: кількісний і якісний склад суб’єктів екон. діяльності, їх функції, інтереси, статус, прибуток, взаємодія вертикально підпорядкованих груп працівників та її вплив на екон. розвиток; участь в управлінні підприємством, зміст службових інструкцій, норми г. – п, права, соціальні складові взаємодії відомств, підприємств, первинних підрозділів та екон. ефективність такої взаємодії. Реалізація названих досліди, напрямів – шлях до вирішення багатьох завдань сусп. життя і розв’язання теорет, проблем С. е.