СПЕЦИФІЧНО ПОБУТОВА ЛЕКСИКА. ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА
СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ
Урок № 33
СПЕЦИФІЧНО ПОБУТОВА ЛЕКСИКА. ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА
Мета: повторити поняття про специфічно побутову лексику та просторічні слова; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.
Внутрішиьопредметні зв’язки:
Лексикологія: добір синонімів.
Синтаксис: речення, текст.
Культура
Міжпредметні зв’язки:
Література: виразне читання художнього тексту.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
Оголошення епіграфа уроку
Літературна мова є крижаною оболонкою,
Яка сковує поверхню потоку, могутнього,
Бурхливого, часто каламутного.
Вона його оберігає, але вона й приховує
Його таємниці, його життя.
Ш. Баллі
III. Актуалізація мотиваційних резервів
Спостереження над мовним матеріалом
> Прочитати текст і проаналізувати в ньому специфічно побутову й просторічну лексику. Виписати просторічні слова й фразеологізми.
День тепер куций, мов заячий хвіст. І все одно мені так добре в ньому, що й не кажіть, а особливо тоді, як вислизнеш із хати – і на ковзанку. Ось там уже розкіш і воля – до самої зорі! Якось веселіше стає навіть од згадки, як під тобою гуде і посвистує лід; ну, а як опісля, коли дибуляєш додому, гудуть ноги,- краще не згадувати. Коли я з ковзанами збираюсь на річку, мати каже, що з моїх очей сипляться іскри.
– Е? – не вірю я.
– Поглянь у дзеркало.
І хоча знаю, що мати говорить з насмішкою, одначе весело кривуляю до стіни, в яку вмазано товсту друзку отого дзеркала, що було до революції, і в ньому бачу лише свої усміхнені очі, ніс і кінчик язика, якому чогось тісно за зубами.
– То сипляться іскри?
– Ще й як! – відповідаю жартом на жарт і починаю обома руками обтрушувати свитину, щоб вона часом не загорілась. Від цього на материні вуста теж умотується усміх, а я кажу, щоб вона не журилася мною, шапку на голову – та й до клямки, ще й пальцем видзвоню на ній пересмішку над клямкарями: ключ-клямка, ключ-клямка!
– Тільки ж не піди, неначе рак по дріжджі, застерігає мати, щоб я не длявся.- Бо ти і зорі, і місяця дочекаєшся на ковзанці.
– А мені й з місяцем Добре! Він такі доріжки вистеляє по льоду!
– Тільки пам’ятай, що тобі за ці доріжки тато скаже.
– Мушу пам’ятати! – безтурботно вискакую в клуню, та й колесом по току, та й у двір – і одразу опиняюсь аж у самій середині дня!
А як тобі хороше, коли знаєш, що стоїш точнісінько посеред дня! Тоді все здається кращим і сам ніби вартнішим стаєш. А є не такі, що й досі не відають цього і мають менше радості од світу.
Блакитний із памороззю цвіт б’є мені в очі, і вони не знають, що їм робити: чи засміятися, чи скинути кілька сльозин. З того чи якогось іншого дива-радості я хвацько пагогошив свою шапку, крутнувся дзигою на місці, вдарив закаблуками гопай – чоса, ще й заспівав:
Вербовая дощечка, дощечка,
Там стояла Настечка, Настечка (М. Стельмах).
Коментар учителя. В усному мовленні нерідко трапляються просторічні слова. Вони здебільшого мають фамільярно-розмовний або грубуватий відтінок: математичка, припертися (прийти), на колобродити, розпозіхатися, прошпетити; ляпати (говорити), нализатися, набратися (напитися), цмокнути (поцілувати), роззява, свинство і подібні.
Ці слова можуть уживатися лише в розмовно-побутовому усному мовленні в обмеженій кількості чи в художньому творі для індивідуальної мовної характеристики персонажів. У науковому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях ця лексика недоречна й неприпустима.
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
Стилістичний аналіз
> Прочитати тексти. З’ясувати, які лексичні засоби (слова й фразеологізми) належать до книжної лексики, які до нейтральної, які до розмовно-побутової і просторіччя. Виписати у два стовпчики: розмовно-побутову лексику у перший стовпчик і просторіччя – у другий.
Текст 1
По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинити діжу, а сама знов полізла на піч спати, а виспавшись, встала й пішла до сусіди в гості. Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, перекладених уподовж ночовок. Вона догадалася, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин. Але Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись…
Настала Пилипівка. Потяглися довгі, як море, ночі. Молодиці на селі почали вставати вдосвіта прясти.
– Мотре! – кричала з печі Кайдашиха.- Вставай прясти. Чи ти не чуєш? Вже треті півні проспівали, а ти спиш. Треба прясти на полотно. Мотре! Чи ти спиш?
Мотря встала, засвітила світло, розпалила в челюстях тріски й сіла коло печі прясти. Карпо й Лаврін повставали й стали коло припічка ногами м’яти коноплі, а Кайдашиха вкрилася з головою й знов заснула. Вже Мотря напряла півпочинка і почала приставляти до печі обід, як Кайдашиха злізла з печі й сіла за гребінь. Вже надворі стало світати. Мотря стала оджимать сорочки з відмоки, а Кайдашиха навіть хати не вимела (І. Нечуй-Левицький).
Текст 2
Добрий мій знайомий, В. С., хоч сам він і не мисливець, розповів мені дуже інтересний спосіб полювати ведмедя. Виявляється, що дорослі ведмеді – дуже пристрасні математики. Ви визначаєте місце, де ведмідь полює чи просто годується, берете великий аркуш дикту, пишете на тому диктові великими літерами таку математичну формулу: 2×2 = 5. Досвідчені в такім на ведмедя полюванні люди розповідають, що коли він побачить 2×2 = 5, з ним починає коїтись щось неймовірне.
Він то ступне назад, удивляючись у числа, то знову до них підступить, протирає лапою очі, дивиться, дивиться і, пересвідчившись, що таки справді написано 2×2 = 5, хватається лапами за голову й починає ту голову ламати. Ламає, ламає, ламає. Довго ведмідь-математик свою бідну голову над такою математичною нісенітницею ламає.
Ламає… Ви сидите – і нічичирк! Аж ось голова ведмежа тріскає й ламається. Ви злазите з дуба, підходите до ведмедя,- а він уже мертвий: упокоївся з поломки голови над невірною математичною формулою (Остап Вишня).
Творче моделювання
> До просторічних слів дібрати синоніми й записати їх. Скласти 3 речення з просторічними словами та 3 речення з їх синонімами.
Реготатися, штрикати, розтринькати, пика, мізкувати, достобіса, злодіяка, рюмсати, чимчикувати, перти, лементувати, плентатися, тип, порепаний, врубитися, бакси, гаплик, бевзь.
Дослідження-трансформація
> Прочитати речення. Записати їх, замінюючи просторічні слова книжними.
1. Пішла назяблася на окопах, дістала якусь погибель, покашляла два тижні, похирляла і відійшла. 2. Кажуть, німець безліч шпіонів наперед вислав і вони швендяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами. 3. Солдати збились тичбою, повитягали шиї. 4. Десь там у тому Сибіру всіляких дуже дивних думок набрався і все на багатих псячив. 5. Роман і Лінкерт ревнули “Ще не вмерла”, але Володько і Олег покинули їх. 6. Викарабкається на нього з п’ять чоловіка і пре. 7. Вертаючись уночі, йдуть здебільша Ляшовим займищем. 8. Володько вичуває, що ноги, його в колінах терпнуть. 9. Його босі, побиті, поколоті й попухлі ноги терпнуть і штикільгають. 10. Кажуть, у Крем’янці цілий ошалон плєнних привезли. 11. А тут нечиста сила аропляна принесла. 12. Кажуть, на кораблі зрубати хочуть… кісь хранцузи чи мараканці. 13. Поставили його там на акзамин. 14. Може, будеш редахтором яким (3 творів У. Самчука).
> Зробити висновок про функції вживання просторічних слів.
Робота в малих групах
> Розподілитися в групи по три чоловіки. З текстів виписати:
1-й учень – нейтральну лексику; 2-й учень – специфічно побутову лексику; 3-й учень – просторіччя.
Текст 1
Коли б не така новина, Карпо Остапович не вибрався б опівночі аж сюди, на далекий куток, до самої Росі. Ха-ха… Якої тепер Уляна заспіває?.. А Сашко таки телепень, хоч і механік, не вміє біля дівки походити…
Стежка понад Россю раптом вихопилася з-поміж, скель і побігла вниз, до села. Та далі за нею, над, самим плесом, самітно біліла у вербах Улянина хата, і бригадир, перестрибнувши через рівчак, рушив до неї. Трохи надщерблений після своїх обходин місяць стояв над Богуславським лісом. Було так ясно, що на спориші чітко вимальовувався кожен будяк, і здаля виблискував над хатою Ганьчиної матері, Уляни, залізний півник. Не світилося в жодному вікні. Тільки за Россю, аж там, на шосе, раз у раз перебігали вогні. Саме возили від молотарок на зсипний пункт пшеницю.
Бригадир ішов, трохи накульгуючи і спираючись на ціпок. У роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранило у ногу.
З далекого кутка ледве доносило слова пісні. Карпо Остапович прислухався. Навіть спинився. Ні, таки, здається, Ганька не співає сьогодні. Хто на селі не впізнав би її голосу? Невтомна дівчина і невгомонна, співає навіть біля молотарки. Де вона набралася тих пісень? Як почує хоч раз десь у людей цікаву пісшо, неминуче занесе в село. Скільки дівчата понавчалися від неї! Сьогодні не чути Ганьки. Невже й правду ото кажуть – виїздить! І де в чорта отой Довгопол Артем узявся? (Л. Смілянський).
Текст 2
Починається це навчання з маленького, грайливого:
– Покажи мамі дульку!..
– Учи, учи на свою голову. Іди сюди, доцю. Стрибки, доцю, стрибки… Не слухай тата, маму слухай… Мама цяця, а татко бека, кака…
Плюнь на татка… Штрикни таткові в очі… От люба доця, мамина доця… Вона вже вміє батькові в очі штрикати. І мамі штрикаєш? Ой-ой! Мама боїться…
Грайлива втіха закінчується неграйливо:
– І в кого воно, отаке чортеня, вдалося? Чуєте, сьогодні чуть ока не викололо. Хто його навчив? У нас такого і в роду не водилося!.. (О. Ковінька).
Текст 3
– А син ваш, Микола, де?
– Отож і син. Ти в мене запитуєш, ласкавий чоловіче, а я б оце в тебе запитала. Та хто про це скаже правду? Як пішов у той день, коли мобілізували На війну, то мов у воду впав. Вже нескоро бумагу прислали, писалося, що десь пропав… Безвісти чи що…
– То ви живете одна?
– Чому ж одна? Є з ким жити. Онук зостався, син Миколин, та молодицю взяла до двора. На своє добро взяла, а тепер бабі хоч самій утікай з подвір’я…
– Зобиджають?
– Та й таке. Вже відомо, яке яшття старій бабі. Ані тобі пошани, ані волі. Самі повіються на всенький день. Він у колгоспі махальником, біля машин щось вимахує, а вона – хователькою при конторі – знайшла собі хворобу – хоч дітей чужих переховувати, аби не вдома. Вже навіщо свого хлопчика, й то не бачить… (Ю. Збанацький).
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Бесіда за питаннями
1. Охарактеризувати специфічно побутову лексику.
2. Дати визначення просторіччю.
3. У яких випадках доцільне вживання специфічно побутової лексики й просторіччя?
4. У яких стилях неприпустиме використання просторічних елементів?
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
> Записати 10 просторічних слів, що вживаються у вашому оточенні, ввести їх у контекст. Дібрати до цих слів нейтральні синоніми.
Related posts:
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ І СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА, ДІАЛЕКТНІ, ПРОФЕСІЙНІ СЛОВА Й ТЕРМІНИ, ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Мета: навчальна: дати поняття про загальновживані й стилістично забарвлені слова; розвивальна: розвивати гнучкість мислення учнів; виховна: виховувати уважне та шанобливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, стилістика, синтаксис і пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, географія, біологія. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ […]...
- ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 8. ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА 97. Прочитайте. Визначте лексичні значення виділених слів. Чи є вони, на вашу думку, термінами? Свою думку доведіть. Іноді дорослі тебе виправляють: необхідно казати не “партер”, а “партер”, не “конєшно”, а “звичайно” і таке інше. Дехто від цього відмахується: чи не однаково? Певно ж, ні. У мові є слова загальнонародні, […]...
- Професійні слова і терміни. Просторічні слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 13 Професійні слова і терміни. Просторічні слова 104 1. Прочитайте текст. Наприкінці XVII – на початку XVIII ст. монах Климентій Зиновіїв створив збірку віршів. Його вірші присвячені темі праці, трудящому людові. Лексика творів Климентія Зиновієва охоплює назви тогочасних професій, знарядь праці, предметів виробництва. Поет називає 72 професії ремісників. Це мельники, шаповали, слюсарі, […]...
- Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 61 Тема. Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова Мета: познайомити учнів із загальновживаними, професійними та діалектними словами, їх особливостями, вчити знаходити дані слова в тексті; розвивати пам’ять, увагу; виховувати повагу до рідного слова. Обладнання: підручник, словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Зорово-слуховий диктант-взаємоперевірка. Завдання: […]...
- АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ СЛОВА (АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОГІЗМИ Мета: навчальна: дати поняття про активну й пасивну лексику української мови; розвивальна: розширювати лінгвістичний кругозір шестикласників; виховна: виховувати шанобливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис. Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Спостереження над […]...
- ДІАЛЕКТНІ ТА ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Лексикологія. Фразеологія § 11. ДІАЛЕКТНІ ТА ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Про слова, властиві мовленню жителів певної місцевості, і слова, яких варто уникати в спілкуванні, та про культуру мовлення 74 Прочитайте діалектні слова та їхні літературні відповідники. Поміркуйте, слова якої колонки зрозумілі всім українцям і без словників. Які слова вживають лише жителі певної місцевості? Зробіть висновок про особливості […]...
- Загальновживані слова. Терміни. Професійна лексика. Діалектні слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 42. Загальновживані слова. Терміни. Професійна лексика. Діалектні слова 433. Прочитайте виразно текст. З’ясуйте за тлумачним словником значення виділених слів. Дайте відповіді на подані запитання. Є серед безмежних просторів край, де мріють у синій далині гори, буйні праліси. Там чути могутній шум гірського потоку. Інший край, інші звичаї… А скільки особливостей життя людей! […]...
- ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА. ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА ЛЕКСИКА Лексикологія. Фразеологія § 9. ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА. ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА ЛЕКСИКА Про слова, які закріпилися за певним стилем мовлення, зокрема за офіційно-діловим ПРИГАДАЙМО. 1. Які слова називають стилістично забарвленими? 2. Які особливості офіційно-ділового стилю мовлення? 58 Виберіть із рядів синонімів слова, які недоречно вживати в науковому та офіційно-діловому стилях. Якого відтінку можуть надавати мовленню ці […]...
- Професійні слова (терміни) – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Професійні слова (терміни) В українській мові є слова, які вживаються в мові людей певних професій: лікарів, музикантів, інженерів, програмістів, будівельників тощо. Ці слова позначають знаряддя й матеріали праці, процеси виробництва, характерні для різних галузей і спеціальностей. Наприклад: Домна, вагранка, мартен (у металургів); Бетон, бетонування, риштування (у будівельників); Наркоз, ін’єкція, процедура (у лікарів); Камбуз, кубрик, […]...
- Лексика за її походженням. Власне українські слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 41. Лексика за її походженням. Власне українські слова Українська лексика формувалася протягом багатьох століть. За походженням вона поділяється на дві групи – незапозичені ті іншомовні (запозичені) слова. Серед незапозичених є слова: 1) спільні для багатьох слов’янських мов: земля, небо, вода, сіль, плуг, сестра, брат, рука, білий, чорний, говорити, два, давно, близько; 2) […]...
- Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми, історизми), неологізми ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 10 Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми, історизми), неологізми 78 Прочитайте текст. Випишіть виділені слова. Богдан Хмельницький брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років. У цій війні вбили його батька, українського сотника Михайла Хмельницького. Богдан потрапив у полон, де вивчив турецьку і татарську мови. Після двох років неволі Хмельницький повернувся до […]...
- Слово. Лексичне і граматичне значення слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Слово. Лексичне і граматичне значення слова Мова складається зі слів. Слово є основною одиницею мови і мовлення, пов’язаною з усіма іншими мовними одиницями. Так, лише в слові виявляють себе мовні звуки і значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення), зі слів складаються словосполучення і речення. Слова служать для називання предметів, дій, властивостей (Портфель, бджоляр, сміливість, […]...
- Однозначні і багатозначні слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Однозначні і багатозначні слова Однозначні слова – це слова з одним лексичним значенням. У кожній мові є слова, що мають одне лексичне значення, тобто називають якийсь один предмет, істоту, ознаку, дію. Наприклад, ГориٰЩе – приміщення між стелею і покрівлею будинку; Жолудь – плід дуба; Медик – фахівець із медицини; Дружний – зв’язаний дружбою, взаємною […]...
- Загальновживані слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Загальновживані слова Основу лексичного складу української мови становлять слова, які розуміють і вживають усі носії мови незалежно від місця помешкання й роду занять. Ці слова називаються загальновживаними. До загальновживаних належать такі основні групи слів на позначення: спорідненості і свояцтва (Мати, батько, брат, дочка, дід), частин та органів тіла (Голова, рука, нога, вухо, серце), явищ […]...
- Діалектні слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Діалектні слова У лексичному складі української мови виділяється група слів, уживання яких обмежене певною місцевістю. Такі слова називаються діалектними, або діалектизмами. Наприклад, словами Зозуля, журавлі, райдуга, хмара користуються всі мешканці України, а словами Кукуля (зозуля), веселики (журавлі), жниця (райдуга), оболок (хмара) – тільки ті, хто мешкає на Півночі України. Ті самі предмети (ознаки, дії) […]...
- Застарілі слова. Неологізми – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Застарілі слова. Неологізми Словниковий склад української мови постійно змінюється, оскільки змінюються окремі предмети і явища, що оточують людину. У мові відбуваються два протилежні процеси: одні слова виходять із повсякденного вжитку, а інші з’являються. Слова, що вийшли з активного, повсякденного вжитку, називаються застарілими. Із плином часу з ужитку виходять слова – назви одягу (Жупан, очіпок), […]...
- Власне українські і запозичені слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Власне українські і запозичені слова У складі української лексики за походженням виділяють Власне українські слова і слова, Запозичені з інших мов. Власне українські слова – це слова, що виникли в українській мові після спільнослов’янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках і художніх творах українського народу. Ці слова складають основу української лексики і […]...
- ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. СПОКОНВІЧНО УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА Лексикологія української мови як учення про лексичний склад § 37. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. СПОКОНВІЧНО УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА 434. Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте про склад української лексики за походженням. Чому в нашій мові багато спільних з іншими слов’янськими мовами слів? Слова, як і люди, мають свою долю. У деяких багатий родовід. На більшість […]...
- АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ СЛОВА (АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОПЗМИ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 6. АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ СЛОВА (АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОПЗМИ 74. Прочитайте. Назвіть виставлені в експозиції музею речі, якими нині не користуються. Чи відоме вам призначення цих речей? Чи слід зберігати їх у музеї? Поясніть. Коли Андрій піднявся широкими сходами на другий поверх, то побачив на відхилених дверях табличку: […]...
- ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА ЛЕКСИКА Мета: навчальна: поглибити знання, вміння і навички використання лексики офіційно-ділового стилю; розвивальна: розвивати логічне мислення; виховна: здійснювати соціалізацію учнів. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, стилістика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, соціокультура. Тип уроку: формування умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Бліцопитування Який […]...
- Основа слова і закінчення змінних слів. Форми слова і спільнокореневі слова БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 78 Тема. Основа слова і закінчення змінних слів. Форми слова і спільнокореневі слова Мета: поглибити знання учнів про основу слова і закінчення змінних слів, про форми слова і спільнокореневі слова; домогтися засвоєння ними мовного матеріалу; навчати учнів визначати основу слова та закінчення змінних слів, розрізняти форми слова і спільнокореневі […]...
- ПРОФЕСІЙНО-ВИРОБНИЧА, НАУКОВА Й ДІЛОВА ЛЕКСИКА СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 35 ПРОФЕСІЙНО-ВИРОБНИЧА, НАУКОВА Й ДІЛОВА ЛЕКСИКА Мета: повторити відомості про наукову, профєсійно-виробничу й ділову лексику; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику книжну й професійно – виробничу у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства […]...
- ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА. РОЗРІЗНЕННЯ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ І ФОРМ ОДНОГО Й ТОГО САМОГО СЛОВА Мета: узагальнити знання учнів про морфемну будову слова; розвивати вміння знаходити основу, закінчення у слові, поданому в кількох граматичних формах, корінь у ряду поданих спільнокореневих слів, суфікс, префікс у ряду слів із тим самим суфіксом, префіксом; виховувати любов до рідного слова. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Словникова робота Гра “Склади […]...
- СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНА ЛЕКСИКА. ЕМОЦІЙНО Й ЕКСПРЕСИВНО ЗАБАРВЛЕНІ ЗАСОБИ, ЩО НАДАЮТЬ МОВЛЕННЮ СТИЛЬОВОГО ВІДТІНКУ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 31 СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНА ЛЕКСИКА. ЕМОЦІЙНО Й ЕКСПРЕСИВНО ЗАБАРВЛЕНІ ЗАСОБИ, ЩО НАДАЮТЬ МОВЛЕННЮ СТИЛЬОВОГО ВІДТІНКУ Мета: повторити поняття про стилістично нейтральну лексику та емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню стильового відтінку; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів […]...
- Будова слова. Спільнокореневі слова. Форми слова СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Будова слова. Спільнокореневі слова. Форми слова 88. Прочитайте скоромовку. Пере-пере-перепеленята в полі з перепелом, з татом. У Перепільськім передмісті перепілка пере листя, пере листя на перинку, перетрушує пір’їнки (За Оленою Полянською). – Спишіть текст. Підкресліть однорідні члени речення. – Позначте основу, закінчення й корінь у спільнокореневих словах. 89. Прочитайте казку. Перекажіть. Десь […]...
- БУДОВА СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА. ФОРМИ СЛОВА Мета: узагальнити знання учнів про морфемну будову слова; розвивати вміння знаходити основу та закінчення у слові, поданому в кількох граматичних формах, корінь у ряду поданих спільнокореневих слів; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 32) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ […]...
- Закріплення знань про слова, що означають назви предметів. Навчальне аудіювання за текстом “Ніч і день”. Вимова і правопис слова театр та назв днів тижня Урок 47 Тема. Закріплення знань про слова, що означають назви предметів. Навчальне аудіювання за текстом “Ніч і день”. Вимова і правопис слова театр та назв днів тижня Мета: закріпити знання дітей про слова – назви предметів; вчити використовувати їх у мовленні, збагачуючи словниковий запас дітей; удосконалювати вміння знаходити слова – назви предметів серед інших слів; […]...
- Стилістично обмежена лексика Стилістика української мови Стилістично обмежена лексика Увесь словниковий склад літературної мови (частково і діалектного мовлення) становить загальновживана лексика і лексика стилістично обмежена (не загальновживана, або спеціальна). У своєму повному вияві стилістично обмежена лексика охоплює всі слова й лексичні сполучення слів, які перебувають поза межами лексики загальновживаної. В єдності всіх своїх шарів стилістично обмежена лексика найчисельніша, […]...
- Однокоренные слова и формы слова Русский язык – Російська мова Состав слова Значимые части слова Однокоренные слова и формы слова Однокоренные слова – это слова, близкие по лексическому значению и имеющие одинаковый корень: Формы слова – это разные варианты одного итого же слова, получающиеся при его изменении: строить строитель строим строителя строил строители...
- АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА Лексикологія. Фразеологія § 8. АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА Про слова, які часто вживають мовці, про застарілі слова й неологізми та про розвиток словникового складу мови 49 Визначте, які з поданих слів з’явилися в мові давно, проте на сьогодні ми їх майже не вживаємо. А які слова з’явилися порівняно недавно? Зробіть висновок, чим застарілі слова відрізняються […]...
- Застарілі слова і нові слова (неологізми) ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 62 Тема. Застарілі слова і нові слова (неологізми) Мета: дати поняття про застарілі слова та неологізми, їх особливості; вчити учнів правильно і доречно вживати їх в усному та писемному мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення, виховувати спостережливість. Обладнання: підручник, словники, тексти диктантів. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Будова слова й орфографія. Значущі частини слова Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 117 Тема. Будова слова й орфографія. Значущі частини слова Мета: – навчальна: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні в 5 класі знання учнів із розділу “Будова слова й орфографія”; удосконалювати вміння і навички п’ятикласників щодо практичного використання знань з розділу “Будова слова й орфографія”; закріпити відомості про значущі частини слова, […]...
- Аналіз контрольної роботи. Слова, що означають назви предметів. Складання речень. Вимова й написання слова портфель Урок 42 Тема. Аналіз контрольної роботи. Слова, що означають назви предметів. Складання речень. Вимова й написання слова портфель Мета: проаналізувати результати контрольної роботи; ознайомити дітей зі словами, які означають назви предметів, їх характерними ознаками; розвивати вміння класифікувати предмети; розширити уявлення учнів про різноманітність професій. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Аналіз контрольної роботи III. Актуалізація […]...
- ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА СФЕРОЮ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ І СТИЛІСТИЧНОЮ ДИФЕРЕНЦІАЦІЄЮ Лексикологія української мови як учення про лексичний склад § 39. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА СФЕРОЮ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ І СТИЛІСТИЧНОЮ ДИФЕРЕНЦІАЦІЄЮ Мовознавчі студії 461. Прочитайте лінгвістичну довідку. Складіть план. Випишіть ключові слова. З’ясуйте, яка інформація є для вас “відомим”, а яка – “новим”. За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, […]...
- Значущі частини слова. Текст. Удосконалення вмінь знаходити інформацію до обраної теми, аналізувати її, добирати ключові слова для висловлювання Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 102 Тема. Значущі частини слова. Текст. Удосконалення вмінь знаходити інформацію до обраної теми, аналізувати її, добирати ключові слова для висловлювання Мета: – навчальна: закріпити та систематизувати знання учнів про значущі частини слова, вміння виділяти значущі частини слова і форми слова, добирати спільнокореневі слова, утворювати форми слова, формувати ключові компетентності: комунікативну, […]...
- Аналіз контрольної роботи. Слово. Значення слова. Багатозначні слова. (Вправи 74-78) Тема. Аналіз контрольної роботи. Слово. Значення слова. Багатозначні слова. (Вправи 74-78). Мета. Закріпити вміння розрізняти пряме і переносне значення слів і вміння вживати в мовленні багатозначні слова; розширити уявлення про значення слів і їх вживання. Обладнання: індивідуальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Аналіз контрольної роботи (“Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”). Вчитель повідомляє результати […]...
- ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА ЛЕКСИКА ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 9. ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА ЛЕКСИКА 102. Прочитайте. Визначте стиль висловлювання, свою думку доведіть. Стаття 16. Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. З Конвенції про права дитини – Кому адресовано […]...
- ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА, ПРО БУДОВУ СЛОВА Мета: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні знання учнів про спільнокореневі слова, про будову слова; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; виховувати інтерес до вивчення мови. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ – Сьогодні на уроці ми […]...
- Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Лексика – словарний склад мови. Слово має лексичне значення. Лексичне значення – це те, що слово означає. Слова, що мають тільки одна лексичне значення, називаються однозначними. Квасоля – Городина, овоч. Слова, що мають два та більше лексичних значень, називаються багатозначними. Томат – 1. Овоч. 2. Соус із цього овоча. Багатозначні […]...
- Спільнокореневі слова й форми слова Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 118 Тема. Спільнокореневі слова й форми слова Мета: – навчальна: повторити й поглибити знання учнів про корінь і спільнокореневі слова, сприяти зміцненню навичок їх добору і виділення; формувати загально пізнавальні вміння знаходити корінь слова і добирати споріднені слова; – розвивальна: розвивати творчі вміння використання спільнокореневих слів під час створення монологічних […]...