Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду. Зміна купівельної спроможності грошей знаходить свій вияв у зміні рівня цін (індексу цін). С. г. супроводжується ефективним виконанням ними основних функцій, передусім функції міри вартості. С. г. залежить від певної сукупності умов, факторів, пов’язаних з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням і грошима. Основними факторами, пов’язаними з
виробництвом, є: 1) стабільний характер виробництва товарів і послуг; 2) якість товарів і послуг; 3) сталість витрат виробництва; 4) структурна збалансованість народного господарства, передусім І і II підрозділів за умови переважання виробництва предметів споживання у пропорції приблизно 1/3-1/4:2/3-3/4; 5) підвищення ефективності суспільного виробництва, в т. ч. капітальних вкладень; 6) оптимальний розподіл національного доходу на фонд споживання і фонд нагромадження (в т. ч. фонду нагромадження – на фонд виробничого і невиробничого нагромадження); 7) ефективна зовнішньоекономічна діяльність держави, зокрема збалансованість
платіжного балансу; 8) відсутність цінових “перекосів” (насамперед між цінами на промислову й сільськогосподарську продукцію); 9) ефективна політика демонополізації економіки; 10) невисокий рівень військового виробництва; 11) відсутність дефіциту державного бюджету або його допустима норма. У більшості розвинених країн дефіцит державного бюджету становить у середньому 3-4% ВНП. Дотації народному господарству і на компенсаційні виплати, пов’язані зі зростанням цін, не повинні перевищувати 10% бюджетних витрат; 12) допустимий (не надмірний) рівень тіньової економіки. Основними факторами і умовами С. г., пов’язаними з грошима, є: 1) маса грошей в обігу та швидкість їх обертання. Закономірністю цього процесу є обернено пропорційна залежність між обсягом грошей і швидкістю їх обертання, з одного боку, та масою товарів і послуг – з іншого; що менша маса грошей обслуговує в обігу більшу масу товарів і послуг, то більша швидкість обороту грошової одиниці, стабільніша її купівельна спроможність; 2) наявність у країні достатнього резервного валютного й золотого фонду; 3) ефективні банківська та фінансова системи; 4) обгрунтована кредитна політика, підтримання обсягів кредитування (народного господарства і населення) в оптимальних межах позичкового капіталу; 5) перетворення національної валюти на єдиний легальний платіжний засіб; жорсткий валютний контроль та раціональне регулювання валютного курсу; 6) політика збільшення безготівкового обігу, широке впровадження чекової та електронної систем розрахунків; 7) система захисту при виготовленні національної валюти (а також векселів, чеків, цінних паперів); 8) забезпечення збалансованості грошових надходжень і витрат усіх суб’єктів товарно-грошових відносин, передусім держави; 9) відсутність надмірного податкового тиску, зокрема на суб’єктів підприємницької діяльності. Раціональна взаємодія та оптимальне поєднання цих двох груп факторів, що забезпечують С. г., можливі за певних умов, зокрема за збалансованості темпів підвищення середньої грошової оплати робочої сили; державного регулювання сукупного платоспроможного попиту і пропозиції; обгрунтованої політики центрального банку щодо сфери обігу грошей, сфери виробництва, розподілу і споживання.
Loading...