Стилі української мови – СТИЛІСТИКА
СТИЛІСТИКА
Стилі української мови
Сучасна українська літературна мова обслуговує різні сфери суспільного життя, тобто є багатофункціональною. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування – поділ на функціональні стилі. Кожен стиль має свої властивості (мовні норми), які виділяють його серед інших стилів і найкраще відповідають меті спілкування.
Функціональний стиль – різновид мови з властивими йому мовними засобами (лексичними, фразеологічними, морфологічними, синтаксичними та ін.), свідомо вживаними мовцями в певних
Вивченням стилістичної диференціації мови займається Стилістика – галузь мовознавчої науки, яка досліджує закономірності вживання мовних засобів у різних видах мовлення, розглядає функціональні стилі мови.
У сучасній українській літературній мові розрізняють п’ять основних функціональних стилів: Офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній і розмовний. Деякі дослідники виділяють також епістолярний стиль (стиль приватного листування), конфесійний (стиль релігійно-церковної сфери), ораторський (стиль публічних виступів).
Назва Стилю | Функції | Ознаки, характерні мовні засоби |
Офіційно-діловий стиль | Задовольняє потреби писемного (рідше усного) спілкування в державному, суспільному, політичному, господарському житті, обслуговує сферу офіційних ділових стосунків між установами, підприємствами, закладами, використовується на засіданнях, нарадах, в текстах офіційних документів (законах, наказах, звітах тощо). Основне призначення – інформування, констатація, домовленість, облік фактів. | Високий рівень стандартизації (одноманітності) мовних засобів, уживання спеціальних термінів, стійких виразів (кліше), використання безособових інаказових форм, ускладнених речень, вставлених конструкцій, нанизування кількох підрядних, поділ тексту на параграфи, пункти, однозначність формулювань, відсутність емоційності, образності, індивідуальних авторських рис. |
Науковий стиль | Стиль наукової сфери Спілкування. Застосовується В наукових працях, Дослідженнях, навчальній Літературі. Призначення – Повідомлення, виклад наукової Інформації. Залежно від Призначення поділяється на Різновиди: власне науковий, Науково-навчальний, науково- Популярний. | Об’єктивність, ясність, точність, логічність і доказовість викладу інформації, уживання наукової термінології, абстрактної лексики, Обмежене уживання емоційних Засобів, уживання слів у прямому Значенні, широке використання Іменників, прикметників, Дієслівних форм теперішнього Часу, розгорнених складних Речень із різними видами Підрядного зв’язку (особливо Причиновим і наслідковим), Відокремлених зворотів (дієприкметникових І дієприслівникових), вставних і вставлених конструкцій, цитат, посилань. |
Художній стиль | Стиль художньої літератури, обслуговує духовно-естетичну Сферу життя народу. Найважливіша функція – Естетична. Призначення – Образне відтворення дійсності, Вплив на емоції читача. Властиві Глибока виразність, емоційність, Індивідуальний авторський стиль. Може поєднувати ознаки всіх мовних стилів залежно від об’єкта зображення. | Уживання виразних мовних Засобів: художніх тропів (метафор, Епітетів, гіпербол), фольклорної Лексики, діалектних слів, Архаїзмів, неологізмів, Діалогічного мовлення, неповних Речень тощо. Відображення всього Багатства національної мови. |
Публіцистичний стиль | Стиль засобів масової інформації (преси, телебачення, радіо), публічних виступів (промов, доповідей, репортажів). Орієнтований на усне мовлення. Призначення – вплив на аудиторію, формування громадської думки. | Поєднує ознаки наукового й художнього стилів (об’єктивність і образність). Мова логічна, точна і водночас образна, емоційна. Широко використовуються експресивно забарвлена лексика й фразеологія, риторичні питання, окличні речення, зворотний порядок слів. Властива чітка авторська позиція, індивідуальність викладу. |
Розмовний стиль | Стиль повсякденного побутового спілкування. Характеризується невимушеністю, спонтанністю, індивідуальними рисами усного мовлення. | Широке вживання експресивних та емоційно-оцінних слів і зворотів, побутової лексики, просторічних елементів, коротких неповних і складних безсполучникових речень, діалогічного мовлення, інтонаційних засобів. |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...