Стилістичні функції засобів словотвору
Стилістика української мови
Стилістичні функції засобів словотвору
Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного слова чогось нового, якоїсь додаткової семантики, а з нею й певної
Функції словотвірних засобів мовних одиниць практично реалізуються у мовленні всіх носіїв конкретної мови, отже, і тих, хто не обізнаний з мовознавчою теорією, а в її межах і з теорією словотвору.
Словотвірний афікс – це явище одночасно і лексичне, і морфологічне, і стилістичне, бо кожен суфікс чи префікс завжди надає семантиці кореневої (основної, стрижневої) частини слова або зовсім
Стилістичне значення, функція змінного повнозначного слова виражається всією властивою йому формою, яка є носієм найсуттєвіших для слова якостей – його лексичного й граматичних значень. Словотвірні афікси – це своєрідні форманти, тобто частини слова, з яких воно утворюється. Ними по-різному видозмінюється семантика слів, їх коренева частина, яка репрезентує лексичне ядро слова, котре в більш чи менш розгорнутій групі споріднених із ним слів: рука – руці – ручка – заручений; мова – розмова – мовний – розмовляти – замовляти – промовляти та ін. Просте повнозначне слово може мати в своїй основі (в частині слова без флексії) кілька афіксів, але не більше п’яти префіксів: пере-штовх-ува-нн-я, с-по-рід-не-н-ий, як-най-все-до-з – вол-ен-іш-ий.
Окрема проблема в теорії і практиці словотвору – це переважаюча належність лексем із певним словотвірним афіксом до стилю мови. Помітно усталеної закономірності у цьому немає, бо тільки зовсім обмежена кількість суфіксів ні за яких умов не може використовуватись у певних жанрах конкретного стилю. Наприклад, слова із суфіксом (суфіксами) суб’єктивної оцінки (пестливості чи зневажливості) не властиві таким писемним жанрам офіційно-ділового мовлення, як заява, оголошення, автобіографія, посвідчення, довідка тощо. Не характерні слова з такою експресією, емоційністю також і для академічно-наукового підстилю (жанру). Натомість суфіксальні слова з виразною об’єктивно-суб’єктивною оцінкою (ніжності чи згрубілості і под.) природні й функціонально активні за багатьох комунікативних ситуацій у розмовно-побутовому і художньому стилях, принаймні в деяких жанрах цих стилів, у доброзичливому чи осудливому домашньому мовленні тощо.
Українська мова має дуже розгалужену систему словотвірних засобів, особливо суфіксальних. їх семантичні можливості і стилістичні функції незліченні. Кожен окремий словотвірний афікс – суфікс чи афікс – префікс – це семантично й стилістично неповторна, суто індивідуальна мовна одиниця, яка не може бути компенсована й замінена жодним іншим афіксом, бо кожен із них виконує в структурі слова свою функцію. Наприклад, суфікс – еньк – комунікативно зорієнтований на вираження словом додаткового значення зменшеності або пестливості, голубливості (річенька), тоді як із суфіксом – ищ – нерідко пов’язана експресія, емоційність чогось або позитивного (веселище, видовище, переможище), або негативного {дідище). Група слів із цим суфіксом може сприйматися і нейтрально: становище, пристанище, прізвище та ін.
Роль словотвірного афікса щодо кореневої частини слова завжди семантична, але нерівноцінна, бо в одних випадках суфікс чи префікс утворює нову лексему (море – моряк, дід – прадід), а в інших тільки надає їй якогось значеннєвого відтінку: сніг – сніжок, старий – престарий. Перший спосіб словотвору можна вважати семантичним, другий – напівсемантичним, бо, наприклад, слова автор і співавтор, друг – недруг, школа – школяр, учитель – учителька семантично різні, а писати – написати, ліс – лісок – об’єднані спільністю семантики: вони розрізняються тільки лексично-значеннєвим відтінком. Словотвірна основа в обох випадках лексико – семантична, семантична: до уваги беруть лексичне значення слів і властиву їм експресію (виражальну спроможність і функціональну зорієнтованість), які привносяться суфіксом (суфіксами) чи префіксом (префіксами) до кореневої частини слова. Залежно від суфікса чи префікса повнозначне слово набуває такої стилетвірної якості, яка також визначає і його належність до певного стилю мови.
Стилістичну диференціацію засобів словотвору (передусім суфіксів) у мовознавстві вже осмислено й визначено досить повно. Це засвідчується як навчальною літературою з проблем словотвору (І. Чередниченко, А. Коваль, О. Пономарів та ін.), так і низкою спеціальних досліджень, статей (І. Ковалик, Н. Клименко, В. Греіцук, К. Городенська, В. Горпинич, З. Сікорська та ін.).
Related posts:
- СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 60 СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ Мета: закріпити знання, уміння і навички стилістичного використання засобів словотвору; розвивати вміння встановлювати внутрішньо – та міжпредметні зв’язки; виховувати художні смаки. Внутрішньопредметні зв’язки: Словотвір і стилістика: на рівні теми уроку. Морфологія: частини мови. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. . Культура мовлення: виразне читання; виразність мовлення. Міжпредметні […]...
- Способи словотвору УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Способи словотвору У процесі словотворення здебільшого беруть участь значущі частини слів – префікси і суфікси. 1. Творення слів за допомогою суфіксів, які додаються до твірних основ, називається Суфіксальним способом: Село -> сільський, стіл -> столик, хто -> хтось, білий -> білуватий. 2. Творення слів за допомогою префіксів, […]...
- Творення слів. Основні способи словотвору БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 87 Тема. Творення слів. Основні способи словотвору Мета: закріпити знання учнів про основні способи словотвору; вдосконалювати вміння робити словотвірний розбір; виховувати пізнавальний інтерес до мови. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашнього […]...
- Стилістичні функції неологізмів Стилістика української мови Стилістичні функції неологізмів Рушійною силою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й племінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, пізнане, усвідомлене чи тільки усвідомлюване, уявлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній системі виникли слова і сполучення […]...
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістика української мови Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістичні можливості абзацу й тексту зазвичай ширші й різноманітніші, ніж можливості речення, але водночас вони менш компактні й цілісні за змістом. Абзац (нім. Adzatz – перерва, пауза, відступ) – частина тексту (або весь текст) від одного відступу до другого, яка містить одне, кілька чи й багато пов’язаних […]...
- ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 41 ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикографія: тлумачення значень слів […]...
- Методика навчання будови слова і словотвору 5.4. Методика навчання будови слова і словотвору Будова слова – традиційний розділ шкільної програми, в якому розглядаються значущі частини слова, відношення між спорідненими словами. Словотвір як учення про способи творення нових слів уведено до програми порівняно недавно, і тому зміст його ще достатньо не стабілізувався. Словотвір як окрема дисципліна пройшов декілька етапів становлення. Спочатку його […]...
- Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Усне мовлення являє собою явище і власне мовне (фонетико – фонологічне, лексичне, фразеологічне, граматичне), і таке, що доповнюється певними немовними реаліями. Для спілкування, за словами Н. Бабич, “недостатньо оволодіти мовною системою, опанувати механізм інтонування (мелодію, наголос, темп, паузи) – потрібно ще й набути вправності у застосуванні позамовних засобів […]...
- Стилістичні функції підмета й присудка СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у зеленому гаю; – складеною формою майбутнього часу: Я Буду вчитися! – інфінітивом: Жити – Вітчизні Служити; – безособовим дієсловом: Ворога Розбито; – фразеологізмом: Я Біг не чуючи ніг; Складений дієслівний […]...
- НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 42 НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв’язків між мовними явищами і суспільними реаліями; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і стилістика: відповідно до теми. Словотвір: способи творення нових слів. Сиитаксис: словосполучення, речення, […]...
- ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 39 ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: повторити відомості про застрілі слова, їх стилістичні функції; навчити розрізняти архаїзми й історизми, визначати їх стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику обмеженого використання у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до історії рідної […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
- СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Словотвір – це розділ науки про мову, який вивчає способи творення слів. Більшість слів української мови – похідні, утворені від інших слів. Саме ці слова, особливості їх творення є предметом вивчення словотвору. Словотворення є одним із головних джерел поповнення словникового складу української мови. Виникнення нових слів на базі вже існуючих – процес активний […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 28. Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти 306. 1. Людині бійся душу Ошукать, бо В цьому схибиш – то уже навіки. 2. Тільки може любов поєднати і Землю, і Небо. 3. Як плоть моя замішана На крові, отак мій дух – на український мові. 4. Хочеться Зустрічі, білої Радості. В серці […]...
- Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові 3. Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. Їх пишуть за певними орфографічними правилами, і вони є орфограмами. 1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й […]...
- Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8 зв. [жит’: М] – 6 б., 5 зв. [пропозЦ’ійу] – 10 б., 11 зв. 2) Опублікований – преф. сп. твор. Найстарший, найбільше, пропозиція 3) Удома – прислів. 4) Оклигавша – […]...
- Стилістичне використання синтаксичних засобів мови Стилістика української мови Стилістичне використання синтаксичних засобів мови Стилістика як окрема й особлива галузь знань про мову, про найдоцільніше використання всіх мовних одиниць з властивою їм функцією (функціями) найповніше виявляється на синтаксичному рівні, в елементах синтаксичної будови кожної мови, котра сформувалась із таких складових мовних одиниць, як словосполучення, члени речення, речення і слова – речення, […]...
- Стилістичні можливості рідної мови Стилістика української мови Стилістичні можливості рідної мови Кожна людина з раннього дитинства поступово й досить швидко оволодіває рідною мовою – її лексикою і граматичною будовою, а на цій основі також і мовленнєвою стилістикою, функціональними спроможностями мовних одиниць. Чим усталеніші мовні засоби і повніше закріплені народною мовленнєвою традицією, чим ширше використовуються вони в усному й писемному […]...
- Стилістичні вправи 8.7. Стилістичні вправи Стилістичні вправи – особливий вид завдань, що виконуються учнями в процес засвоєння шкільного курсу української мови. Вони допомагають глибше зрозуміти закономірності розвитку рідної мови, пізнати її красу і багатство і навчитися ним користуватися. Необхідним для цих вправ є неперервне ускладнення завдань, урахування попередніх знань учнів, взаємозв’язок між видами вправ, рівномірне чергування різних […]...
- Функції. Властивості функції: нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції УРОК № 19 Тема. Функції. Властивості функції: нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції Мета уроку: закріпити знання учнів про означення поняття нулів функції, проміжків знакосталості, функції, що зростає або спадає на проміжку, а також про способи відшукання названих характеристик функції у випадках, якщо функція задана графічно або аналітично. Закріпити вміння учнів виконувати дії […]...
- КОРІНЬ, ПРЕФІКС І СУФІКС: ЗНАЧЕННЯ, ВИМОВА, ПРАВОПИС І СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 67 КОРІНЬ, ПРЕФІКС І СУФІКС: ЗНАЧЕННЯ, ВИМОВА, ПРАВОПИС І СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Мета: закріпити й удосконалити практичні навички учнів; розвивати вміння узагальнювати засвоєний матеріал; виховувати любов до слова, бережливого ставлення до нього. Внутрішньопредметні зв’язки: Будова слова: значущі частини слова. Словотвір: творення слів за допомогою суфіксів і префіксів. Орфографія: правопис морфем. Орфоепія: […]...
- Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 26. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів ПОЯСНЕННЯ ПОЯСНЕННЯ 296.Берег Річки, кімната Вчителя, човен На березі, політ Орла, спів Матері, рядок Вірша, кущ Шипшини, вареники З вишнями, Добром нагріте серце, красаПрироди, учень Гімназії, збирання Винограду, потиск Руки, в ім’я Перемоги, маківка Ялинки. Прийм. ім, місця дієсл. ПДП ім. […]...
- Значущі частини слова корінь, суфікс, префікс, закінчення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Будова слова Значущі частини слова Значущими частинами слова є Корінь, суфікс, префікс, закінчення. Корінь – це головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів: Стіл, СтолИк, СтолОвий, СтолУватися. Слова з одним і тим самим коренем називають Спільнокореневими. Спільнокореневі слова можуть належати до однієї […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Значущі частини слова БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Значущі частини слова Слова складаються із найменших значущих частин: коренів, префіксів, суфіксів і закінчень. Ці частини слова називаються Морфемами. Кожна морфема має певне значення. Корінь виражає основне лексичне значення слова, а закінчення – граматичне. Так, у слові Віз корінь Віз – означає засіб пересування на чотирьох колесах (лексичне значення), а нульове закінчення […]...
- Лексична робота на уроках граматики 6.4. Лексична робота на уроках граматики Відомості з лексики потребують подальшого систематичного повторення. У програмі пропонується продовжити роботу над синонімами, антонімами, переносним значенням слів, фразеологізмами під час вивчення тем “Іменник”, “Прикметник”, “Дієслово”, “Прислівник”. Повторення інших тем з лексики планується з урахуванням їх важливості для мовлення, органічного зв’язку з граматикою, орфографією, стилістикою, мовних особливостей творів художньої […]...
- Стилістичні властивості дієслова Стилістика української мови Стилістичні властивості дієслова У кожній розвиненій мові дієслова становлять найчисленнішу (після іменників і прикметників) групу лексем. Дієслово – повнозначне слово, яке позначає дію, стан предмета як процес. Значення дієслів виявляються у граматичних (морфологічних) категоріях особи, виду, стану, способу, часу, а також числа і роду (мин. час, умовний спосіб). Разом з іменниками, прикметниками […]...
- Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий; – у назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Меркурій, Червона Шапочка, кіт Чорні Лапки; – в астрономічних, географічних назвах, назвах […]...
- Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників У мисленні і мовленні людей переважають конкретні іменники. Ними прийнято називати дискретні (роздільні, окремі) предмети, тобто речі, явища, факти, які можна порахувати: стіл, книга, вулиця, море та ін. Конкретні іменники здебільшого вживаються у формах однини і множини. Значна частина цих іменників має або тільки однину […]...
- Стилістичні особливості категорії числа іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості категорії числа іменників Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа. Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву – однину й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються […]...
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- Розбір слова за будовою (морфемний розбір) Послідовність розбору БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Розбір слова за будовою (морфемний розбір) Послідовність розбору 1. Закінчення і його значення. 2. Основа. 3. Корінь (добір одного-двох споріднених слів). 4. Префікс, суфікс (добір одного-двох слів із тим самим префіксом, суфіксом). Значення префікса, суфікса, якщо зрозуміле. Зразок усного розбору Безшумна (хода ). Закінчення – а вказує, що слово є прикметником у […]...
- ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...
- ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Лексикологія. Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й […]...
- ОЗНАКИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВА – ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ МОРФОЛОГІЯ 1. ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ. ОЗНАКИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВА Морфологія (від гр. morphe – форма і logos – слово, вчення) – розділ граматики, що вивчає системи форм слова, або його парадигми, граматичні категорії форм, а також граматичні класи слів (частини мови). Обсяг поняття “морфологія” в різних концепціях визначається неоднаково. При вузькому підході воно визначаються як розділ науки […]...
- Морфологічні засоби стилістики Стилістика української мови Морфологічні засоби стилістики Стилістичні можливості морфологічної системи сучасної української літературної мови широкі й функціонально потужні. Більшість повнозначних слів представлена не однією формою, а кількома, навіть багатьма, і всі вони певною мірою стилістично неповторні, своєрідні. Кожна із змінюваних форм виконує певну комунікативну, отже, й стилістичну функцію. Стилістичні функції мовних одиниць сконденсовані в таких […]...
- Стилістичні особливості загальних і власних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості загальних і власних іменників Спілкування між людьми відбувається переважно внаслідок використання загальних назв, які становлять узагальнені найменування предметів (предметом у граматиці прийнято називати все те, до чого майже в усіх випадках можна поставити запитання хто? або що?). Отже, загальні іменники – це назви людей, тварин, речей, явищ, подій тощо: поет, […]...