Стилістика членів речення, питальних і спонукальних речень
Стилістика української мови
Стилістика членів речення
Важливу стилістичну функцію виконує член речення – мінімальна і найпоширеніша синтаксична одиниця, яка виражає в реченні певне поняття, називає особу (особи), предмет, дію, стан людини або явища, ознаку, ознаку ознаки (прислівники) або кількість. Своєрідної комунікативної функції, самостійності й особливої вагомості член речення набуває тоді, коли трансформується, перетворюється на окреме речення.
Члени речення, будучи структурно-синтаксичними одиницями, поділяються на
До головних членів речення належать:
– підмет двоскладного речення: Сонце сяє; Народ – безсмертний;
– присудок двоскладного речення: Настало літо; Київ – столиця України; Я хочу відпочивати;
– головний член односкладного речення: Працюю; “Заповіт” Т. Шевченка знають і поза межами України; Смеркає; Ніч.
Другорядними членами речення є:
– означення (з прикладкою): Настало тепле літо; моя Батьківщина – це поле без меж (М. Рильський); гомонить Дніпро
– додаток: Ми мостимо дороги людям грядущих золотих століть (Д. Павличко);
– обставина: Вдалину лине пісня дзвінка (П. Тичина); З самого ранку в лісі точився бій (О. Гончар); Кайдаш спересердя грюкнув дверима (І. Нечуй-Левицький).
Член речення, як і окреме словосполучення чи сполучення слів поза реченням, є тільки особливою мовно-синтаксичною абстракцією, поняттям – уявленням, лексико-граматичною моделлю слова чи сполучення слів. Тільки в реченні кожне слово набуває й виражає частинку тієї комунікативної функції, яка в повному обсязі виявляється в усій структурі речення. Це стосується й однослівних речень. Наприклад, словом зима тільки названо певне явище природи, пору року (на відміну від весна, літо, осінь). Стилістична функція всіх чотирьох слів, узятих окремо, майже нульова. Кожне з них створює тільки певне знання – уявлення і таку ж почуттєву налаштованість, але тільки внаслідок життєвого досвіду людини. Кожна з назв пір року сама по собі не зорієнтована на комунікативність, на передавання інформації. А реченням Зима мовець стверджує, повідомляє про наявність чи відсутність якогось конкретного природного явища (саме такого, а не іншого). У реченні Зима сконденсовано, найстисліше (однослівно) виражено думку – судження, яку розчленовано й синонімічно можна було б сформулювати, зокрема, так: Те, що ми в цю мить спостерігаємо (бачимо, відчуваємо), – зима. Або: Зима – це холодна пора року та ін. Тільки речення і слова – речення (Так!, Еге ж!, Ні, Хіба?, Геть!, Ой! та ін.) мають предикативність, модальність, бо їх зміст пов’язаний з дійсністю, щось конкретне в один і той самий момент і називає, і комунікативно виражає, репрезентує, а тому усвідомлюється як що-небудь реальне (найчастіше) або ірреальне (нереальне). Саме предикативністю й модальністю (сприйманням висловленого в реченні в певному способі й часі, здебільшого і в особі) в поєднанні з іншими визначальними для речення ознаками (відносною закінченістю змісту речення, його логічною сутністю, граматичною організованістю, інтонаційною завершеністю і внаслідок цього – комунікативністю) формується речення.
Тільки в реченні слово (змінюване чи незмінюване), кожна із форм повнозначного слова стає членом речення або ж і окремим реченням – повним чи неповним, отже, й виконує внаслідок цього конкретну стилістичну функцію. З погляду стилістичного немає речень функціонально досконаліших і менш досконалих (певна річ, за умови дотримання їх нормативності в межах літературної мови). Усе визначається конкретною ситуацією мовлення, задля досягнення якої й утворюється речення.
Структурна різноманітність речень породжує безмежну варіативність їх стилістичних функцій. Речення двоскладної, як і односкладної, синтаксичної будови спроможне виконувати не одну, а кілька чи багато стилістичних функцій, стаючи внаслідок цього щоразу і витвором людського розуму, етичності й естетичності, а не тільки суто комунікативною одиницею. Кожен з мовців певною мірою інтуїтивно прагне до найбільшої досконалості свого мовлення, але, звісно, не розмірковує про те, якою структурою речення скористатись у конкретному випадку. Речення будь-якої синтаксичної будови можуть відрізнятись одне від одного більшою чи меншою “стилістичністю”, зокрема образністю, емоційністю, – залежно від конкретно-неповторної, індивідуальної ситуації мовлення.
Двоскладне речення, як відомо, формується двома головними членами – підметом і присудком, навколо яких найчастіше групуються другорядні члени речення. Найбільш формально й стилістично розлогим головним членом двоскладного речення є присудок. Він повніше, ніж підмет, поширюється другорядними членами, кожен з яких також завжди стилістично вагомий. Підметом виражається предмет думки, присудком – його ознака, тому за змістом обидва члени речення здебільшого становлять не тільки синтаксичний, а й логіко – семантичний центр висловлювання або ж усе висловлювання, якщо двоскладне речення синтаксично непоширене, тобто в ньому немає жодного другорядного члена речення.
Стилістична індивідуальність підмета й присудка визначається їх семантикою, структурою і місцем у реченні. Функції члена речення зрідка набуває і службове слово, напр.: Тільки “так” чи “ні”, “за” чи “проти” мало сьогодні сенс (П. Загребельний). Своєрідні однорідні підмети в цьому реченні виражені службовими словами, що зумовило стилістичну незвичність сказаного.
Від синтаксичної будови висловлюваного залежить його стилістична сутність, пор.: Минуло шість років (саме шість) і Минуло років шість (приблизна кількість); З десять скирт хліба палало заразом (І. Нечуй-Левицький) і Десять скирт хліба палало заразом (у другому варіанті речення кількість скирт визначається точно); Інженер – мій друг (підмет – означення – присудок, тобто Інженер є моїм другом). Мій друг – інженер (означення – підмет – присудок, Мій друг є інженером). Це паралельні двоскладні конструкції, які мають відтінки в значенні.
Отже, неоднакова стилістика речень також суттєво визначається таким синтаксичним засобом, як порядок слів. Його зміна в реченні нерідко неможлива, бо призводить до зміни семантики висловлюваного: Трактор тягне плуг (а не навпаки).
Стилістично, певною мірою й семантично, інколи й синтаксично можуть розрізнятись двоскладні речення за способом вираження в них певного члена речення, зокрема підмета: Вчителі зі своїми учнями прийшли на вечір і Вчителі та учні прийшли на вечір. З першого речення випливає, що ініціаторами були вчителі (підмет), учнями (додаток), у другому реченні два однорідні підмети, більша чи менша активність їх у тій самій дії синтаксично не позначена (обидва двоскладні речення синонімічні, але стилістично не адекватні); Штабний офіцер з молдаванином – перекладачем допитував перших полонених (О. Гончар). З речення зрозуміло, що допит вів офіцер, друга особа тільки перекладала. Це передано формою присудка допитував (а не допитували), отже, участь двох осіб в реалізації дії (в допиті) неоднакова, через що з перекладачем – додаток, а молдаванином – прикладка до нього; Мати з дитинкою ішла вулицею -, підмет – мати, з дитинкою – додаток (дитинка самостійно не пересувалась), але: Мати з дитинкою йшли вулицею (дитинка також ішла), мати з дитинкою – складений підмет, пор.: Мати і дитинка йшли вулицею – два однорідні прості підмети. Усі три конструкції синонімічні, стилістично неадекватні. А в реченні Своїми ногами Микола Миколайович разом з дружиною сходив увесь Київ (М. Рильський) більш стилістично виправданою була б множинна форма присудка – сходили.
Особливо розгалужені стилістично форми присудка двоскладного речення: Книги, як і взагалі всі твори людського духу, неоднакову мають долю (П. Тичина). Простий присудок у цьому реченні виражено фразеологізмом, який становить одне образне поняття. Парубки погомоніли – погомоніли та й розійшлись (Марко Вовчок) – присудком передано збільшену тривалість дії; До кімнати увійшла жінка офіцера (йдеться про дружину певної особи), офіцера – неузгоджене означення (чия жінка?), пор.: До кімнати увійшла офіцерська жінка, означення офіцерська є узгодженим, а все словосполучення напівнормативне, нешанобливе.
Другорядні члени у реченнях Пташка підлетіла (до чого? куди?) до дерева і Пташка сидить (на чому? де?) на дереві є обставинами місця, це підтверджується можливістю вставлення в речення очевидної обставини: Пташка сидить угорі, на дереві і Пташка сидить на дереві, вгорі – в обох реченнях по дві обставини місця; На полонині багато гірських квітів і На яблуні з’явиться перший цвіт – до члена речення на полонині цілком природним є питання де? і майже не допускається питання на чому?, це пояснюється значно ширшим лексично-просторовим значенням іменника полонина порівняно з іменником яблуня; Ваза з квітами стоїть на вікні: ваза (яка?) з квітами – неузгоджене означення, стоїть (де? на чому?) на вікні – обставина місця.
Синтаксично неоднакове трактування певних слів у реченні стосується стилістики всього речення, бо з кожним членом речення завжди пов’язана певна семантика, а з нею і якийсь стилістичний відтінок, емоційність висловлюваного або її відсутність.
Related posts:
- Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Основною, майже всеохоплюючою комунікативною мовною одиницею, синтаксичною домінантою спілкування є речення. До категоріальних, визначальних ознак речення належать: предикативність, модальність, відносна закінченість змісту речення, його логічна сутність, структурно-синтаксична організованість, інтонаційна оформленість і комунікативність, стилістична своєрідність. Комунікативною одиницею є і слова – речення, або синтаксично не членовані речення. […]...
- Питальні речення. Розділові знаки в кінці питальних речень. Логічний наголос у питальних реченнях. Складання діалогу на тему “У бібліотеці” Урок 29 Тема. Питальні речення. Розділові знаки в кінці питальних речень. Логічний наголос у питальних реченнях. Складання діалогу на тему “У бібліотеці” Мета: продовжувати знайомити з типами речень за метою висловлювання; знайомити з питальними реченнями, їх оформленням інтонаційно і на письмі; розвивати комунікативні вміння дітей, уміння складати діалоги; виховувати інтерес до вивчення мови. Обладнання: малюнок […]...
- Члени речення Українська мова Синтаксис Члени речення Головні члени речення. – Підмет (хто? що?) – те, про що йдеться у реченні. – Присудок (що робить предмет? який предмет? хто, що є предмет?) – те, що говориться про підмет. Підмет і присудок складають граматику основу речення....
- Двоскладні та односкладні речення – Речення Словосполучення Речення Двоскладні та односкладні речення Залежно від наявності в граматичній основі одного чи двох головних членів виділяють речення двоскладні (є підмет і присудок) та односкладні (є або підмет, або присудок, але речення зрозуміле без контексту):...
- Прямий та зворотний порядок слів у реченні – Речення Словосполучення Речення Прямий та зворотний порядок слів у реченні При прямому (звичайному) порядку слів у реченні спочатку йде підмет, потім – присудок; означення, потім – означуване слово; додаток стоїть після слова, яке ним керує, а обставина – перед присудком. Якщо такий порядок порушується, особливо коли підмет стоїть після присудка, а означуване слово перед означенням, то […]...
- Підмет. Способи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як Головні (підмет і присудок) або Другорядні (додаток, означення, обставина) його члени. Головні члени речення є його граматичною основою. Другорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змісту. Підмет. Способи його вираження Підмет – це головний […]...
- Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень. Форми спонукання Урок 33 Тема. Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень. Форми спонукання Мета: розширити уявлення учнів про речення, ознайомити зі спонукальними реченнями, їх характерними ознаками, формами спонукання, розділовими знаками в кінці спонукальних речень; формувати самостійність у роботі; виховувати культуру пішохода. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання 1. Перевірка […]...
- Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею незалежно від її волі: І світає, і смеркає, День Божий минає… (Т. Шевченко); Давненько […]...
- Односкладні речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає. Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення. Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та […]...
- Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...
- Загальне питальне речення – Interrogative sentence. Питальне речення – Sentence Structure. Порядок слів у реченні Англійська мова Sentence Structure. Порядок слів у реченні Interrogative sentence. Питальне речення В англійській мові розрізняють такі типи питальних речень: загальне, спеціальне, розділове, альтернативне. Загальне питальне речення Загальними називають такі питальні речення, на які можна відповісти так або ні. Вони починаються з допоміжного чи модального дієслова, після якого стоїть підмет, потім – основне дієслово. Якщо […]...
- Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення Це станеться тоді (коли?), як рак свисне (Народна творчість). 1. Речення складне, сполучникове, складнопідрядне. 2. Головне речення: Це станеться тоді; підрядне: Як рак свисне. 3. Складнопідрядне часу. 4. Сполучник як. 5. Між головним і підрядним реченням ставиться кома. 6. […]...
- Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1. Вітер гне до землі молоденькі берези (Ю. Збанацький). 2. Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово). 3. Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене. 4. Не ускладнене. 5. Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]...
- Порядок слів у реченні. Логічний наголос – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Порядок слів у реченні. Логічний наголос Розрізняються два типи порядку слів у реченні: прямий (звичайний) і зворотний (інверсія). При Прямому порядку слів підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення – перед означуваним словом, неузгоджене – після нього, додаток – після слова, яке ним керує, а обставини – перед присудком (найчастіше на початку […]...
- Підмет – Просте речення Словосполучення Просте речення Підмет Підмет – це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Підмети бувають прості і складені. Простий підмет найчастіше виражається іменником або займенником: Простий підмет може бути виражений також іншими частинами мови (прикметником, дієприкметником, числівником, вигуком), які виступають у реченні в ролі […]...
- Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Стилістика української мови Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Будь-яке речення в мові граматично повне або неповне. Комунікативно-стилістична сутність усіх різновидів неповних речень (серед них речень еліптичних і приєднувальних) полягає в тому, що за умови стилістичного користування ними мовець щоразу може висловитись і найприродніше, і, що вкрай важливо, найекономніше, лаконічно: Я і […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
- Питання для самоконтролю – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється речення від інших одиниць мови (звуків, морфем, слів)? 2. Назвіть основні ознаки речення. 3. Які речення називаються двоскладними? 4. Чому саме іменник у називному відмінку є основним способом вираження підмета? 5. Чим ще може бути виражений підмет? 6. Що […]...
- Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Стилістика української мови Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Важливою семантико – структурною та інтонаційною особливістю багатьох речень є наявність у них звертання (звертань). Звертання – інтонаційно виділене в реченні слово або сполучення слів (не член речення), що ним називається істота або персоніфікований предмет, якому адресується мовлення в усній або писемній формах. […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Der einfache satz. Просте речення – Der Satz. Речення Німецька мова Der Satz. Речення Der einfache satz. Просте речення Allgemeines. Загальні відомості Для німецького речення типові три властивості: 1. Двочленність (підмет і присудок): (Іде сніг.) Man singt. (Співають.) erst gegen Abend. (Я прийду тільки під вечір.) 2. Вербальний характер (присудок завжди має у своєму складі дієслово): Er Schüler. (Він учень.) Sein Vater Arzt. (Його […]...
- Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні РОЗДІЛ 3. РЕЧЕННЯ § 9. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні 93. Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитання. Вони служать для зв’язку слів у реченні. Пояснення Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом речення. Пригадайте! Підмет відповідає […]...
- Зразок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складного речення з різними видами зв’язку Спартак дізнався від неї, що прибула нова партія полонених і серед них є кілька студентів (О. Гончар). 1. Це речення складається з трьох простих речень. 2. У ньому сполучниковий вид зв’язку, між першим і другим […]...
- Види речень – Речення Українська мова Синтаксис Речення Речення – це найменша одиниця спілкування, яка є виразом закінченої думки. Види речень 1. За будовою: – двоскладні (граматична основа складається з підмета і присудка): Йшов невеликий дощ. – односкладні (граматична основа має або підмет, або присудок): Дощило. 2. За метою висловлювання: – розповідні (передають повідомлення): Сьогодні холодно. – питальні (передають […]...
- Речення з кількома рядами однорідних членів – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Речення з кількома рядами однорідних членів У реченні може бути декілька рядів однорідних членів. Наша Дума, наша Пісня Не вмре, не загине (Т. Шевченко). Голос, Тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і Розходився на всі боки: то Розлягався у високім просторі, то слАВся по землі, по зелених Житах, то Завмирав оддалеки […]...
- Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...
- Неповні речення – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неповні речення Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити: – із попередніх речень […]...
- Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
- Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення В одну мить розсунувся простір і стали ближчі зорі (Ю. Мушкетик). 1. Речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Має дві граматичні основи: 1) Простір розсунувся, 2) Зорі стали ближчі; прості речення пов’язані між собою сполучником І (єднальний). 3. Кома не […]...
- Речення двоскладні й односкладні – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Речення двоскладні й односкладні У залежності від складу граматичної основи прості речення розподіляються на Двоскладні й односкладні. У двоскладних реченнях є підмет і присудок. Засне Долина. На калині і Соловейко Задріма (Т. Шевченко). В односкладних реченнях є тільки один головний член, який співвідноситься або з підметом, або з присудком. Шум акацій… […]...
- Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...
- Стилістика інфінітивних речень Стилістика української мови Стилістика інфінітивних речень В усіх стилях і в обох формах мови – усній і писемній – за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі головного члена: Тільки зирнути, радо заплакать, Раз пригорнути, раз побалакать (П. Грабовський); Мовчать! […]...
- Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
- Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...
- Спеціальне питальне речення – Interrogative sentence. Питальне речення – Sentence Structure. Порядок слів у реченні Англійська мова Sentence Structure. Порядок слів у реченні Interrogative sentence. Питальне речення Спеціальне питальне речення Спеціальні – це такі питання до певних членів речення, які починаються з питального слова. What? – Що? Який? Which? – Котрий? Який? Whose? – Чий? Where? – Де? Куди? When? – Коли? How? – Як? Why? – Чому? How Many? […]...
- ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ, ІНТОНАЦІЄЮ, ПРО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: повторити вивчене про види речень за метою висловлювання та інтонацією, про головні та другорядні члени речення; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати вміння інтонувати, поширювати речення, встановлювати зв’язок слів у реченні; сприяти вихованню любові до природи. ХІД УРОКУ І. […]...
- ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 12. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ Фразеологізм виступає одним членом речення. Він є тим членом речення, який заступив за значенням. Наприклад: 124. Перепишіть. Визначте в реченнях фразеологізми, підкресліть їх як члени речення. 1. Безбатченки й трутні засміються на кутні (В. Бровченко). 2. Ви не носіть за пазухою камінь (Г. Рибцуник). 3. Він […]...
- Тире між підметом і присудком – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Тире між підметом і присудком 1. Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо: А) присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий). Але: Дуже добра жінка моя мати (інший порядок слів). Чотири та три – […]...