Стилістика односкладних речень
Стилістика української мови
Стилістика односкладних речень
Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обсягом, проте вживаються в усіх стилях мови. Їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адекватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення.
Односкладні речення – речення з одним головним членом, які для вияву повноти і своєрідності своєї синтаксичної будови і об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним
Серед односкладних речень виокремлюють такі різновиди:
– означено-особові речення: Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю (В. Сосюра);
– неозначено-особові речення: Весною в селі встають рано (Г. Тютюнник);
– узагальнено-особові речення: Не вчи орла літати (Нар. творчість);
– безособові речення: Ледь почало розвиднятись (С. Скляренко); Нема без втрати перемоги, без горя радості нема (О. Олесь); І стало скрізь тихо (П. Тичина);
– інфінітивні речення: Куди мені діватись? Де помочі шукати? Кого просити? (І. Котляревський);
– номінативні речення: Мітинги. Радість. Пісні.
Автор теорії односкладних речень О. Шахматов визначав односкладні речення як речення тільки з одним головним членом речення. У шкільній навчально-лінгвістичній практиці головний член односкладного речення прийнято умовно називати або присудком (в односкладних дієслівних реченнях – означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових, безособових, інфінітивних), або підметом (в односкладних номінативних, або називних, реченнях).
В усіх стилях і жанрах мови односкладні речення вживаються з неоднаковою активністю. За кожним з різновидів односкладних речень закріпилась у мові й певна своєрідна стилістична функція (функції).
Related posts:
- Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 30. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень Односкладні речення – це такий тип речення, що має підмет або присудок. Односкладні реченця з підметом називаються називними: Весна. Жайворонок в небі. Односкладні речення з присудками поділяються на групи: – означено-особові (дієслово-присудок виражений 1-ю або 2-ю особою однини чи […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...
- Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...
- Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена, співвідносного із присудком або підметом. За змістом односкладні речення відрізняються від двоскладних тим, що вони зрозумілі й без другого головного члена. Його відсутність підсилює змістове значення наявного головного члена […]...
- Односкладні речення з головним членом – присудком – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом – присудком Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом. Односкладні речення поділяються на Іменні (підметові) та Дієслівні (присудкові). До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові. Означено-особовими […]...
- Неозначено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неозначено-особові речення Неозначено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, у яких дійова особа не названа й мислиться як неозначена. Головний член неозначено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу. Лікарські рослини вживають у вигляді відварів, настоїв і трав’яних чаїв (журнал). Портрети його друкуватимуть у столичних […]...
- Питання для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Питання для самоконтролю 1. Назвіть типи односкладних речень, наведіть приклади. 2. Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях? 3. Які речення називають безособовими? 4. Що таке називні речення? 5. Чим характеризуються неповні речення? 6. Які розділові знаки ставляться на місці пропусків?...
- Односкладні речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає. Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення. Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та […]...
- Стилістика інфінітивних речень Стилістика української мови Стилістика інфінітивних речень В усіх стилях і в обох формах мови – усній і писемній – за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі головного члена: Тільки зирнути, радо заплакать, Раз пригорнути, раз побалакать (П. Грабовський); Мовчать! […]...
- Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею незалежно від її волі: І світає, і смеркає, День Божий минає… (Т. Шевченко); Давненько […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ, УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 9 ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ, УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ Мета: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та […]...
- Означено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Означено-особові речення Означено-особовими називаються такі односкладні речення, головний член яких виражається особовим дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини; ця форма означає, що дію виконує мовець (мовці) або співбесідник (співбесідники). Головний член означено-особових речень може бути виражений дієсловом у формі: А) 1-ї чи 2-ї особи однини або множини дійсного […]...
- Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Стилістика української мови Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Будь-яке речення в мові граматично повне або неповне. Комунікативно-стилістична сутність усіх різновидів неповних речень (серед них речень еліптичних і приєднувальних) полягає в тому, що за умови стилістичного користування ними мовець щоразу може висловитись і найприродніше, і, що вкрай важливо, найекономніше, лаконічно: Я і […]...
- Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Стилістика української мови Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Важливою семантико – структурною та інтонаційною особливістю багатьох речень є наявність у них звертання (звертань). Звертання – інтонаційно виділене в реченні слово або сполучення слів (не член речення), що ним називається істота або персоніфікований предмет, якому адресується мовлення в усній або писемній формах. […]...
- Стилістика номінативних речень Стилістика української мови Стилістика номінативних речень Семантично, структурно й стилістично номінативні (називні) речення суттєво відрізняються від дієслівних односкладних конструкцій: у номінативних односкладних реченнях йдеться про буття предмета, особи чи явища. Головний член речення у них виражається іменником, іменниковим займенником або субстантивованим словом у називному відмінку: Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять […]...
- Узагальнено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна […]...
- Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки уявляє. До таких мовних і мовленнєвих одиниць належать, зокрема, вставні і вставлені слова, сполучення слів і речення, які містять додаткові, часто побіжні повідомлення, зауваження до того, що виражається членами (членом) […]...
- Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
- Стилістика членів речення, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика членів речення Важливу стилістичну функцію виконує член речення – мінімальна і найпоширеніша синтаксична одиниця, яка виражає в реченні певне поняття, називає особу (особи), предмет, дію, стан людини або явища, ознаку, ознаку ознаки (прислівники) або кількість. Своєрідної комунікативної функції, самостійності й особливої вагомості член речення набуває тоді, коли трансформується, перетворюється на окреме […]...
- Безособові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Безособові речення Безособовими називаються такі односкладні речення, у яких дія або стан не співвідноситься з дійовою особою. Якщо в означено-особовому або неозначено-особовому реченні підмет не визначений, але мислиться, то в безособових реченнях його взагалі немає. Головний член безособового речення може бути виражений: А) безособовим дієсловом. Схотілось сонця, веселого шуму ріки, […]...
- Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Основною, майже всеохоплюючою комунікативною мовною одиницею, синтаксичною домінантою спілкування є речення. До категоріальних, визначальних ознак речення належать: предикативність, модальність, відносна закінченість змісту речення, його логічна сутність, структурно-синтаксична організованість, інтонаційна оформленість і комунікативність, стилістична своєрідність. Комунікативною одиницею є і слова – речення, або синтаксично не членовані речення. […]...
- Речення двоскладні й односкладні – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Речення двоскладні й односкладні У залежності від складу граматичної основи прості речення розподіляються на Двоскладні й односкладні. У двоскладних реченнях є підмет і присудок. Засне Долина. На калині і Соловейко Задріма (Т. Шевченко). В односкладних реченнях є тільки один головний член, який співвідноситься або з підметом, або з присудком. Шум акацій… […]...
- Стилістика речень з однорідними членами Стилістика української мови Стилістика речень з однорідними членами Члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію (певного головного або другорядного члена речення), перебувають у тих самих синтаксичних відношеннях з якимсь іншим членом речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком, називають однорідними членами речення. Вони (нерідко в поєднанні з узагальнюючим словом чи сполученням слів) розгортають речення синтаксично, […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 10 ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ Мета: повторити відомості про складне речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної […]...
- Види простих речень. Тематичне тестування Урок № 11 Тема. Види простих речень. Тематичне тестування Мета: закріпити знання учнів про види простих речень; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, вміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи. Тип уроку: комбінований урок (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок). Обладнання: підручник, […]...
- Зв’язок підрядних речень із головним УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зв’язок підрядних речень із головним. Види підрядних речень Підрядне речення поєднується з головним такими способами: 1. Сполучниками підрядності: Що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін. Як добре знати, Що тебе веде твій власний шлях… (Л. Первомайський). Якщо ти за […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови 1. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницями – фонемами (звуками ), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістика – це […]...
- Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів. Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять […]...
- Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика функціонування мови; – вчення про стилі, жанри і форми мови; – вчення про функції всіх одиниць мови – фонем (звуків), морфем, слів у складі речень, речень будь-якої структури, еквівалентів речення […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними Підрядні Порівняльні частини пояснюють зміст головної частини шляхом порівняння чи зіставлення зі змістом підрядної. Вони відповідають на питання Як саме? подібно до чого? І приєднуються до головної частини сполучниками Як, наче, неначе, мов, мовби, немов, ніби, нібито та ін., яким може відповідати в […]...
- Види речень – Речення Українська мова Синтаксис Речення Речення – це найменша одиниця спілкування, яка є виразом закінченої думки. Види речень 1. За будовою: – двоскладні (граматична основа складається з підмета і присудка): Йшов невеликий дощ. – односкладні (граматична основа має або підмет, або присудок): Дощило. 2. За метою висловлювання: – розповідні (передають повідомлення): Сьогодні холодно. – питальні (передають […]...
- Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 31. Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень Речення, у яких є всі члени речення, необхідні для певного структурного типу, називаються Повними : Без мрії не родить жито. Речення, у якому пропущено якийсь член, називається Неповним : Дівчата зайшли до класу першими, а хлопці – останніми (неповне). Неповні речення […]...
- Стилістика в системі розділів науки про мову – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика в системі розділів науки про мову Поступове й дедалі грунтовніше вивчення багатьох мов, їх основних структурних компонентів, усіх одиниць мови від античних часів спричинилось до того, що вже у 20-ті роки XIX ст. сформувалась окрема самостійна галузь знань – наука про мову (мовознавство, лінгвістика). Мовознавство, або лінгвістика (лат. lingua – мова), […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими Підрядні Наслідкові частини виражають наслідок дії, який логічно випливає зі змісту всієї головної частини. Вони поєднуються з головною частиною за допомогою сполучника так що і стоять у реченні після головної частини. Погода стояла тепла і сонячна, Так що шибки на вікнах аж миготіли […]...
- Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 21 Тема: Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) Мета: ознайомити учнів із реченнями, у яких є тільки один головний член; продовжити роботу над формуванням умінь визначати граматичну основу речення; виховувати пошану й любов до слова, до рідної мови; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, пам’ять. […]...
- Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку 1. Встановити кількість частин (простих речень) у складному реченні. 2. Вказати види зв’язку в складному реченні: сполучниковий чи безсполучниковий, якщо сполучниковий,- сурядний чи підрядний. 3. Визначити смислові відношення між частинами, що входять до його складу. […]...
- Двоскладні та односкладні речення – Речення Словосполучення Речення Двоскладні та односкладні речення Залежно від наявності в граматичній основі одного чи двох головних членів виділяють речення двоскладні (є підмет і присудок) та односкладні (є або підмет, або присудок, але речення зрозуміле без контексту):...