Структура суспільного виробництва

Related posts:

1. Структура зайнятості Структура зайнятості – сукупність різних типів і форм зайнятості і взаємодія між ними в межах певних національних економічних систем. Такій С. з. властиві кількісно-якісні характеристики і відповідні пропорції, основними з яких є: 1) співвідношення між загальною кількістю зайнятих у народному господарстві країни і чисельністю трудових ресурсів; 2) між кількістю зайнятих у сферах матеріального і нематеріального […]...
2. Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
3. Структура виробництва РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ 4. Структура виробництва Виробництво може бути структуроване по-різному. Важливим підходом є його розгляд з точки зору поділу на матеріальне та нематеріальне (див. схему 1.2.5). Схема 1.2.5 Пояснення до схеми Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства й галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, […]...
4. Економіка нематеріального виробництва Економіка нематеріального виробництва – сукупність економічних відносин, які формуються між суб’єктами господарської діяльності та всередині них, а також населенням в процесі безпосереднього виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ і передусім послуг у взаємодії з розвитком продуктивних сил у цій сфері. Визначальною характеристикою економічного стану сфери нематеріального виробництва є її ресурсна, вартісна, власнісна, інституційна, техніко-економічна […]...
5. Баланс трудових ресурсів Баланс трудових ресурсів – система показників, що характеризують кількість і структуру трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Розробляється на поточний і перспективний періоди загалом з виділенням окремих регіонів. У першій частині Б. т. р. відображається наявність трудових ресурсів, у другій – розподіл їх за видами зайнятості: у суспільному господарстві (з виділенням державного, колективного, приватного); на […]...
6. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
7. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
8. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
9. Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) – основна складова частина балансу національного господарства, що відображає кількісне співвідношення процесів формування, розподіл та перерозподіл національного доходу, утворення кінцевих доходів та їх використання на всіх стадіях відтворення. У підметі Б. н. д. представлені соціальні сектори й соціальні групи населення, галузі […]...
10. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 12. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять “господарство”, “галузь”; називає галузі виробничої й невиробничої сфер; характеризує особливості територіальної структури господарства. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник географії, атлас, карта “Господарство”, контурні карти. Опорні поняття: територіальна структура господарства, спеціалізація, промисловий центр, промисловий вузол, промисловий район, фактори розміщення підприємств різних […]...
11. Галузева і територіальна структура господарства Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ §12. Галузева і територіальна структура господарства Географічна розминка Поміркуйте, що впливає на розвиток тієї чи іншої господарської сфери на певній території. Назвіть провідні сфери господарства у вашій місцевості. Галузева структура господарства. Господарський комплекс України побудований певним чином. Основними його складовими є галузева і територіальна структура. Галузева […]...
12. Капітальні вкладення Капітальні вкладення – сукупні витрати на нове будівництво, реконструкцію, розширення й технічне переозброєння діючих підприємств у різних сферах економіки, на житлове, комунальне і культурно-побутове будівництво (тобто на створення і відтворення основних фондів). За призначенням К. в. поділяють на вкладення у виробничі об’єкти та об’єкти сфери нематеріального виробництва (житло, лікарні, школи та ін.). Розрізняють галузеву, технологічну, […]...
13. Структура виробництва Структура виробництва – якісне розчленування і кількісна пропорційність суспільного процесу виробництва. Як цілісна система, що перебуває у процесі постійного розвитку, С. в. сформувалася у період машинної стадії капіталізму. В її основі лежить суспільний поділ праці. Розрізняють галузеву, загальноекономічну, територіальну і соціально-економічну структури виробництва. Галузева С. в. – це групування підприємств на галузі, підгалузі і види […]...
14. Організація суспільного виробництва Організація суспільного виробництва – координація дій кожної зі сторін суспільного способу виробництва та процесу їх взаємодії і форма об’єднання людей у процесі такого виробництва. Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно має назву “суспільне виробництво”. Двома його сторонами є продуктивні сили і відносини економічної власності (див. Продуктивні сили; Власність економічна). Люди у […]...
15. Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
16. Усуспільнення виробництва Усуспільнення виробництва – об’єктивний процес розвитку суспільного характеру виробництва, що виявляється в поглибленні суспільного поділу праці, посиленні взаємозв’язку і взаємозалежності економічно відокремлених господарських одиниць, галузей і сфер народного господарства. У. в. в усіх трьох докапіталістичних формаціях здійснювалося за технологічного способу виробництва, заснованого на ручній праці. Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. зароджується новий технологічний […]...
17. Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації – необхідність пріоритетного розвитку окремих галузей сфери матеріального виробництва або комплексних галузей цієї сфери з метою завоювання стабільної, а, по можливості, дедалі більшої ніші на світовому ринку шляхом підвищення конкурентоспроможності товарів цих галузей. Такими двома групами галузей є сільське господарство й окремі галузі машинобудівного комплексу, зокрема, ракетно-космічна та […]...
18. Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
19. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
20. Матеріальне виробництво Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону […]...
21. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
22. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
23. Структура світового господарства Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 6. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 33. Структура світового господарства Під час аналізу різних типів територіально-виробничих систем (господарство світу, регіону, країни тощо) визначальними є два види структур – галузева й територіальна. Вони обидві показують співвідношення різних елементів господарської системи – нетериторіальних (галузі, підгалузі, підприємства, виробництва), і тоді йдеться про її […]...
24. Агропромисловий комплекс (АПК) України Агропромисловий комплекс (АПК) України – міжгалузеве утворення, що включає сільське господарство та інші галузі народного господарства, функціонує на засадах координації, широко розвинених і регульованих нормами права інтеграційних та кооперативних зв’язках. АПК України в широкому розумінні охоплює виробництво засобів виробництва для сільського господарства і тісно пов’язаних з ним галузей, їх матеріально-технічне забезпечення та виробниче обслуговування, а […]...
25. Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції – частина балансу господарства держави, в якій за допомогою системи показників і розрахунків відображається відтворення сукупного суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складом як у народному господарстві, так і в окремих сферах і галузях. Б. м. в. і р. п., з одного боку, – це зведена економічна таблиця, а […]...
26. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 27. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Очікувані результати: учень визначає природно-географічні фактори розвитку сільського господарства, структуру галузі й особливості сільськогосподарського виробництва; наводить конкретні приклади зв’язків сільського господарства з іншими галузями. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, карта “Сільське господарство”, діаграма “Структура земельного фонду України”, статистичні дані про розвиток галузі. Опорні поняття: […]...
27. Закони розвитку ринку робочої сили Закони розвитку ринку робочої сили (в т. ч. ринку праці) – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом речових факторів виробництва і техніко – економічних відносин, з одного боку, й відносним скороченням попиту на робочу силу передусім у сфері матеріального виробництва та посиленням державного і наддержавного регулювання даного ринку. До таких законів відносять: 1) […]...
28. Інфраструктура Інфраструктура (від лат. infra – нижче, під; structure – будова, взаєморозташування) – комплекс галузей народного господарства, які обслуговують промисловість, сільське господарство. До такого комплексу входять виробнича та невиробнича (або соціальна) І. До. виробничої І. належать шосейні дороги, канали, мости, порти, аеродроми, залізничний транспорт, зв’язок, енергопостачання та ін. До соціальної І. входить житлове та комунальне господарство, […]...
29. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
30. Галузева структура світового господарства Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 8. ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА § 39. Галузева структура світового господарства Поняття галузевої структури. Прискорення науково-технічного прогресу постійно ставить нові вимоги до економіки і суспільства різних країн – учасниць світового господарства. Економіка будь-якої країни є господарським комплексом, що формується на базі соціального й економічного розвитку, міжнародного поділу праці […]...
31. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
32. Промисловість як сфера матеріального виробництва Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 3. ПРОМИСЛОВІСТЬ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Продукти харчування, одяг, різноманітні побутові прилади, власний автомобіль чи катер, а ще безліч інших матеріальних речей, без яких важко уявити життя сучасної людини, – все це є продукцією промисловості. Діяльність її галузей спрямована на створення як знарядь праці, так і предметів споживання, а основними виробничими функціями промисловості […]...
33. Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
34. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
35. Деіндустріалізація Деіндустріалізація – 1) істотне зниження ролі обробної промисловості в господарстві країни, внаслідок чого промисловість стає неконкурентоспроможною (така Д. була властива для економіки України 90-х XX ст.); 2) докорінна зміна у співвідношенні сфер матеріального і нематеріального виробництва внаслідок глибокої структурної перебудови в економіці, що зумовлює домінування сфери послуг або фінансово-кредитної сфери; 3) процес перетворення індустріально розвинених […]...
36. Економічна ефективність нових засобів виробництва Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення витрат на виробництво й впровадження нових засобів виробництва та отриманих економічних результатів. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, поліпшенні якості товарів і послуг, зниженні їх собівартості тощо. Основні елементи Е. е. н. з. в. – впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
37. Галузь народного господарства Галузь народного господарства – сукупність підприємств, фірм і компаній, установ і організацій, які виробляють однорідну продукцію або послуги і різняться характером виконуваних функцій. Кожна Г. н. г. складається з комплексних галузей і видів виробництва. У промисловості виділяють такі комплексні галузі: електроенергетика, паливна промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловості, машинобудування і металообробна, лісова, […]...
38. Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки. Б. започаткував теорію трудової вартості, виділив “справедливу”, або “істинну”, вартість і стверджував, що вона повинна покрити виробникові витрати виробництва і забезпечити […]...
39. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
40. Ефективність економічна нових засобів виробництва Ефективність економічна нових засобів виробництва – співвідношення між витратами на виробництво і впровадження нових засобів виробництва та отриманими від цього економічними результатами. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, підвищенні якості товарів і послуг, зниженні собівартості тощо. Основними елементами зростання такої ефективності є впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...