Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Структурна перебудова економіки
Структурна перебудова економіки
Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених країнах світу впродовж XX ст. зменшилася приблизно з 70 до 30% (а в окремих країнах – до майже 20%)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації – необхідність пріоритетного розвитку окремих галузей сфери матеріального виробництва або комплексних галузей цієї сфери з метою завоювання стабільної, а, по можливості, дедалі більшої ніші на світовому ринку шляхом підвищення конкурентоспроможності товарів цих галузей. Такими двома групами галузей є сільське господарство й окремі галузі машинобудівного комплексу, зокрема, ракетно-космічна та […]...
- Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
- Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
- Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
- Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
- Перебудова Перебудова – спроба еволюційного реформування соціально-економічної та політичної системи СРСР без радикальної зміни відносин власності, створення ринкової інфраструктури. Розпочата 1985 під впливом економічних, соціальних, політичних, правових, ідеологічних та інших внутрішніх і зовнішніх факторів. Найважливіші економічні причини П.: поступове зниження темпів економічного зростання (за офіційними даними, вони становили 1981 – 1985 3,6%, 1971 – 1975 – […]...
- Міра відкритості національної економіки Міра відкритості національної економіки – одиниця вимірювання та межа, яка відділяє закриту національну економічну систему від відкритої. В М. в. н. е. відображаються як кількісні, так і якісні показники. Найважливіший кількісний показник відкритості національної економіки – частка країни у світовому виробництві, з одного боку, і світовому товарному експорті – з іншого. За цим критерієм СРСР […]...
- Закон пропорційного розвитку економіки Закон пропорційного розвитку економіки – специфічний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між розвитком економіки на мікро – та макрорівнях та об’єктивною потребою і дотриманням найважливіших пропорцій у народногосподарському комплексі. Найповніше на мікрорівні (у межах окремого підприємства, суспільною формою якого була індивідуальна капіталістична власність) З. п. p. e. почав діяти на […]...
- Суперечності перехідної економіки Суперечності перехідної економіки – взаємодія (взаємозумовленість, взаємозаперечення, взаємопроникнення) протилежних сторін, тенденцій і властивостей перехідної економіки, внаслідок чого вони стають джерелом її функціонування та розвитку. Оскільки суперечності розвиваються в антагоністичних і неантагоністичних формах, у межах перехідної економіки спочатку переважають антагоністичні форми, а на завершальних етапах за умови раціональної економічної політики – здебільшого неантагоністичні форми. С. п. […]...
- Теорії та концепції трансформації перехідної економіки Теорії та концепції трансформації перехідної економіки – концепції про сутність і шляхи трансформації перехідної економіки, що розробляються представниками різних напрямів економічної теорії і на основі яких будуються певні моделі такої економіки. В період т. зв. перебудови в СРСР і в 90-х XX ст. сформувалися три основні концепції трансформування однієї соціально-економічної системи в іншу. Перша з […]...
- Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
- Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
- Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...
- Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення в природі Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 33 Тема уроку. Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення в природі Цілі уроку: формувати знання учнів про молекулярну, електронну й структурну формули метану; ознайомити учнів з поняттям “гібридизація електронних орбіталей” на прикладі sp3-гібридизації електронів у атомі Карбону; поглибити знання про поширення органічних сполук у природі на прикладі […]...
- Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
- Методи оцінки тіньової економіки Методи оцінки тіньової економіки – комплекс взаємопов’язаних прямих і опосередкованих засобів визначення обсягів тіньової економіки. 1. До найбільш поширених на мікрорівні належить опитування представників підприємств (фірм і компаній), домашніх господарств та експертів про участь у неформальній економічній діяльності. Так, за результатами вибіркових не репрезентативних опитувань, проведених у країнах СНД Світовим банком в умовах адміністративного регулювання, […]...
- Закон планомірного розвитку економіки Закон планомірного розвитку економіки – особливий економічний закон, тобто закон, який діє лише на одній із стадій (етапів) розвитку капіталістичного способу виробництва і виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між еволюцією технологічного способу виробництва, який базується на автоматизованій праці, та інтенсивним розвитком державної та інтегрованої власності. Формування такого технологічного способу виробництва і перетворення державної […]...
- Закон циклічного розвитку економіки Закон циклічного розвитку економіки – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між періодичним оновленням різних сторін технологічного способу виробництва, передусім окремих елементів основного капіталу, в межах циклічних коливань, а також певними структурними змінами інших елементів економічної системи (відносин економічної власності, господарського механізму) й відновленням на цій основі через певний час макроекономічної рівноваги. […]...
- Податкове регулювання економіки Податкове регулювання економіки – комплекс заходів у податковій сфері (зміна ставок оподаткування, надання податкових пільг, скасування певних видів податків та ін.), за допомогою яких держава впливає на перерозподіл національного доходу в інтересах окремих класів, соціальних верств, а також на інвестиції, науково-технічний розвиток, економічне зростання та ін. В останні десятиріччя XX ст. податкове регулювання перерозподілу національного […]...
- Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
- Доларизація економіки Доларизація економіки – висока частка маси американської грошової одиниці у грошовій масі окремих країн або її поступове зростання, яке посилює негативний вплив на процес розширеного відтворення. Д. е. відбувається, з одного боку, внаслідок не виваженої економічної політики країни (зокрема, допущення у вільний грошовий обіг всередині країни американського долара, неефективного залучення кредитів МВФ та ін.), а […]...
- Матеріальне виробництво Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону […]...
- Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
- Відсоток (процент) Відсоток (процент) (лат. pro centum – на сотню, сота частина якої-небудь кількості або число) – плата за користування різноманітними формами кредиту. У політекономічному контексті В. – це частина прибутку, яку сплачує позичальник кредитору за взяті в нього в користування гроші або матеріальні цінності, джерелом якого є частина створеної у виробництві додаткової вартості та додаткової праці […]...
- Пристосування економіки Пристосування економіки – 1) адаптація національного господарства до вимог науково-технічного прогресу, передусім НТР, а також до зовнішнього економічного середовища, що супроводжується передусім вдосконаленням господарського механізму, чинного законодавства і випуском конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках та іншими процесами; 2) здійснення макроекономічної політики (в т. ч. грошово-кредитної, фінансової, структурної, інвестиційної та ін.), інших […]...
- Неспроможність ринкового регулювання економіки Неспроможність ринкового регулювання економіки – неспроможність ринку, ринкових важелів саморегулювання розв’язати ключові проблеми соціально-економічного розвитку провідних країн світу. На нижчій стадії розвитку капіталізму (впродовж XVI – XIX ст.) рівновага національного ринку досягалася головно впливом ринкового механізму, який здійснювався через вільне ціноутворення, свободу економічної діяльності суб’єктів господарювання, вільну конкуренцію тощо. Такий механізм функціонував безперебійно впродовж приблизно […]...
- Концепція “економіки пропозиції” Концепція “економіки пропозиції” – одна з концепцій сучасного економічного консерватизму, яка відстоює ідею зміцнення приватної власності шляхом зниження податків (передусім на прибутки) і посилення ринкових важелів саморегулювання економіки. Виникла у США в 70-х XX ст. її автори – А. Лаффер, Р. Мандель, М. Фелдстайн та ін. Гносеологічною основою К.”е. п.” є погляди А. Сміта, Ж.-Б. […]...
- Принципи християнської економіки Принципи християнської економіки – сукупність вихідних положень і основ християнського вчення щодо розвитку господарства, в яких відображені базисні закономірності взаємодії праці та власності, цінності праці, роль віри, релігії в діяльності людини, колективу та суспільства, розвитку особистості. До таких принципів належать: 1. Необхідність праці всіх членів сім’ї, а отже, усіх членів суспільства. Згідно з цим принципом, […]...
- Революційна перебудова Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Революційна перебудова Сутність будь-якої революції (від лат. “поворот”, “переворот”) полягає у швидкій докорінній зміні наявного стану дійсності. Революція є поняттям, протилежним до еволюції, яке означає “розгортання”, “розвиток”. Революції можуть відбуватися в різних царинах життя людини. Відома низка революцій у науці, пов’язаних із відкриттями в […]...
- Теорія економіки пропозиції Теорія економіки пропозиції – теорія, згідно з якою виникнення економічних криз зумовлене не змінами попиту, а змінами пропозиції внаслідок підвищення витрат на енергоносії, робочу силу і т. ін. Тому знижується продуктивність праці, підвищуються ціни на товари, хоча кількість їх зменшується. Результатом цих процесів є зниження темпів зростання виробництва і його обсягів. Внаслідок цього зростає кількість […]...
- Структурна політика Державне управління Структурна політика. Визначає вплив держави на всю сукупність галузей економіки, на формування і розвиток галузевих та міжгалузевих структур, їх територіальне розміщення, організаційно-інституціональні пропорції, забезпечення ресурсами і функціонування в умовах ринку. С. п. спрямована на створення багатогалузевого високотехнологічного комплексу товаровиробничих структур (з урахуванням територіальних умов їх функціонування), які забезпечують зростання добробуту населення і зайнятість […]...
- СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
- Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
- Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
- Корпоратизація Корпоратизація державної власності – процес трансформації частки державної власності в акціонерну (колективну) власність і формування та розвитку на цій основі корпоративного сектору в економіці. Процес К. д. в. в Україні розпочався в період існування СРСР створенням першого акціонерного товариства у Львові 1988. У 1991 налічувалось 38 таких товариств, 1993 – 3342, 1999 – 35693, 2003 […]...
- Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
- Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
- Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
- Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
- Структурне регулювання економіки Структурне регулювання економіки – комплексне використання державою та наддержавними органами економічних, адміністративних і правових важелів на мікро – та макрорівнях у процесі внутрі – та міжгалузевого й територіального розподілу ресурсів з метою створення нових галузей шляхом стимулювання науково-технічного прогресу, модернізації промисловості та забезпечення економічного зростання. Широкого розвитку набуло в 50-60-х XX ст. у зв’язку з […]...