Структурна політика

Related posts:

1. Структурна політика Державне управління Структурна політика. Визначає вплив держави на всю сукупність галузей економіки, на формування і розвиток галузевих та міжгалузевих структур, їх територіальне розміщення, організаційно-інституціональні пропорції, забезпечення ресурсами і функціонування в умовах ринку. С. п. спрямована на створення багатогалузевого високотехнологічного комплексу товаровиробничих структур (з урахуванням територіальних умов їх функціонування), які забезпечують зростання добробуту населення і зайнятість […]...
2. Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації – необхідність пріоритетного розвитку окремих галузей сфери матеріального виробництва або комплексних галузей цієї сфери з метою завоювання стабільної, а, по можливості, дедалі більшої ніші на світовому ринку шляхом підвищення конкурентоспроможності товарів цих галузей. Такими двома групами галузей є сільське господарство й окремі галузі машинобудівного комплексу, зокрема, ракетно-космічна та […]...
3. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
4. Аграрна політика держави Аграрна політика держави – курс та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості і т. ін. А. п. д. є важливим складовим елементом її соціально-економічної політики і передбачає наукове обгрунтування стратегії і […]...
5. Політика науково-технічна Політика науково-технічна – конкретизована в програмі і всебічно обгрунтована мета такої політики та комплекс заходів з боку держави і наддержавних органів щодо її реалізації, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу задля підвищення конкурентоспроможності країни й регіональних економічних угруповань і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Основними елементами П. н.-т., які формують її механізм, є такі: […]...
6. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
7. Політика наукова Політика наукова – економіко – організаційна та адміністративно-правова діяльність держави і наддержавних органів, спрямована на репродукування та комплексне використання знань у всіх сферах і галузях національної економіки та регіональних утворень (передусім у межах ЄС). П. н. орієнтована на випереджувальний та інтенсивний розвиток науки в системі “наука – техніка – виробництво” і комплексну інтеграцію цих елементів, […]...
8. Наукомісткі галузі Наукомісткі галузі – найпередовіші галузі промисловості, які випускають найкращу продукцію на основі найновіших досягнень науки і техніки, здійснення значних за обсягами НДДКР. За визначенням ОЕСР, до Н. г. належать галузі, в яких рівень витрат на НДДКР перевищує 4% обороту (за методологією США – не менше 3,5%), Якісними критеріями розмежування таких галузей є застосування новітніх технологій, […]...
9. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
10. Структура суспільного виробництва Структура суспільного виробництва – комплекс внутрішніх зв’язків і співвідношення між галузями і сферами виробництва, пов’язаними системою суспільного поділу праці. Термін “С. с. в.” вживають у вузькому й широкому значеннях. У вузькому значенні С. с. в. – внутрішні зв’язки й співвідношення між галузями сфери матеріального виробництва, у широкому – між галузями всіх сфер національної економіки. С. […]...
11. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
12. Економіка промисловості Економіка промисловості – наука, яка вивчає закономірності розвитку й функціонування продуктивних сил і економічних відносин (економічного способу виробництва) у промисловості, досліджує механізм дії об’єктивних економічних законів, а отже, промислову політику, умов та факторів, що визначають його ефективність, раціональне використання ресурсів, шляхи оптимізації галузевої структури виробництва та ін. До Е. п. належить економіка окремих галузей матеріального […]...
13. Політика підприємства збутова Політика підприємства збутова – комплекс дій керівництва підприємства, фірми, компанії, спрямованих на сортування, фасування, пакування, транспортування товарів, складування, зберігання, доробку (у разі необхідності), доставку до гуртових чи роздрібних покупців та ін. Операції зі збуту товарів здійснюють транспортні та складські організації, збутові лабораторії, центри інформації зі збуту, організації гуртової торгівлі й торгівлі на замовлення, товарні біржі, […]...
14. Група А Група А – сукупність галузей промисловості, які виробляють засоби виробництва. До них належать машинобудування і металообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, електро – і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів та ін. Деякі галузі промисловості (добувна, обробна тощо), крім засобів виробництва, виготовляють і предмети споживання, що належать до групи “Б”. Відповідно частина продукції підприємств легкої […]...
15. Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ Уроки 44-45 . Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Мета: сформулювати поняття “політика”, “влада”; актуалізувати знання учнів щодо політичної системи суспільства та її структури; розкрити взаємодію політики й влади; виховувати розуміння взаємодії політиків і представників владних структур, свідоме ставлення до політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Тип уроку: […]...
16. Інвестиційна політика Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. І. п. визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково-технічному і соціальному розвитку країни. Для України найближчими цілями І. п. є збільшення обсягу капіталовкладень з метою прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу […]...
17. Нова економічна політика (неп) Нова економічна політика (неп) – економічна політика в СРСР 1921 – 1929, яка базувалася на широкому використанні товарно-грошових відносин, ринкових механізмів і стимулів і замінила політику воєнного комунізму. Центральною ланкою в розробці і здійсненні непу була заміна продрозкладки продподатком, який встановлювався на значно нижчому рівні, внаслідок чого селянські господарства могли розпоряджатися частиною продукції, що залишалася […]...
18. Структура виробництва Структура виробництва – якісне розчленування і кількісна пропорційність суспільного процесу виробництва. Як цілісна система, що перебуває у процесі постійного розвитку, С. в. сформувалася у період машинної стадії капіталізму. В її основі лежить суспільний поділ праці. Розрізняють галузеву, загальноекономічну, територіальну і соціально-економічну структури виробництва. Галузева С. в. – це групування підприємств на галузі, підгалузі і види […]...
19. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
20. Внутрішня та зовнішня політика лейбористських і консервативних урядів у 40-70-х роках XX ст ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ §11. Велика Британія 1. Внутрішня та зовнішня політика лейбористських і консервативних урядів у 40-70-х роках XX ст. Народ Великої Британії водночас з іншими країнами антигітлерівської коаліції зробив великий внесок у розгром нацизму. Людські втрати цієї країни в роки Другої світової війни були порівняно невеликими – 300 тис. убитих і тих, […]...
21. Наука як продуктивна сила суспільства Наука як продуктивна сила суспільства – сфера розумової діяльності людства, в якій здійснюються розробка і теоретична систематизація знань про реальну дійсність, що використовуються для підвищення ефективності виробництва матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Це передбачає органічний взаємозв’язок між НДДКР, з одного боку, і масовим виробництвом – з іншого. Перетворення науки на безпосередню продуктивну […]...
22. Індустріалізація Індустріалізація (лат. industrial – старання, діяльність) – створення великого машинного виробництва в господарстві країни або в окремих його галузях за відносно короткий період. За капіталістичного способу виробництва І., як правило, починається з переходу на машинну базу легкої промисловості через те, що тут потрібно менше авансованого капіталу, а оборот капіталу відбувається швидше. В СРСР І. почалася […]...
23. Потенціал науково-інноваційно-технічний Потенціал науково-інноваційно-технічний – синергічний ефект, що є наслідком комплексної взаємодії наукового, інноваційного і технічного потенціалів країни. Найважливішою складовою такого потенціалу є раціональне поєднання науково-технічного потенціалу країни, який, за визначенням ЮНЕСКО, є сукупністю ресурсів, що перебувають у розпорядженні країни і використовується для здійснення наукових пошуків, винаходів і технічних нововведень, а також вирішення національних і міжнародних проблем, […]...
24. Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
25. ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНЕ – захворювання, що спричинюється несприятливими умовами праці та проф. шкідливістю виробництва. Додаткова характеристика – частіше реєстрування виникнення певного захворювання у працівників даного виробництва порівняно з працівниками ін. галузей. Див. також Пневмоконіоз....
26. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
27. Науково-технічна політика Політологічний словник Науково-технічна політика – організаційна діяльність у сфері науки і виробництва, яка полягає у визначенні критеріїв, принципів, цілей наукової та науково-технологічної діяльності. Важливим завданням науково-технічної політики є формування системи пріоритетів планування наукової та техніко – технологічної діяльності, порядку використання науково-технічного потенціалу та відповідних фінансових ресурсів. Основна мета Н.-т. п. – організація ефективного і прогресивного […]...
28. Політика екологічна Політика екологічна – комплекс форм і методів цілеспрямованої організованої діяльності держави, суб’єктів господарської діяльності, громадських політичних організацій щодо раціонального ставлення до природи з метою захисту і розвитку довкілля. П. е. передбачає, по-перше, наукове обгрунтування концепції і стратегічної мети, втілених у комплексній програмі захисту і розвитку довкілля. Такою метою є збереження екологічної рівноваги в життєвому середовищі […]...
29. Оптові ціни Оптові ціни – вид цін на промислову продукцію, за яких підприємство або збутова організація реалізують її іншим підприємствам та збутовим організаціям. Розрізняють О. ц. підприємства і О. ц. промисловості. О. ц. підприємства складається з повної собівартості і прибутку, який забезпечує підприємствам можливість здійснювати платежі в бюджет, проценти за кредити, розширювати виробництво і стимулювати працівників. О. […]...
30. Мовна політика Політологічний словник Мовна політика – політика, що її здійснює держава стосовно мовного режиму у суспільствах з поліетнічним складом населення. Ця політика залежить від характеру політичної влади, форми правління та державного устрою, історичних традицій, наявності територій з компактним проживанням етнічних меншин тощо. В державах з демократичною формою правління М. п. будується з урахуванням інтересів усіх етнічних […]...
31. Крупне (велике) підприємство Крупне (велике) підприємство – підприємство, яке виробляє значні обсяги продукції галузі, на якому зосереджено значну масу основних фондів і кількості зайнятих, проводять значні обсяги науково – дослідних робіт тощо. Поява К.(в.)п. зумовлена дією законів конкуренції, концентрації виробництва, усуспільнення виробництва й праці, зростання продуктивності праці та ін. Зростання К.(в.)п. визначається насамперед техніко-економічними закономірностями виробництва, оскільки із […]...
32. Митна політика Митна політика – комплекс заходів державного регулювання експортно-імпортних операцій шляхом зміни порядку та обсягів вилучення митних податків, тарифів і зборів. На нижчій стадії капіталізму і до середини XX ст. М. п. мала яскраво виражений протекціоністський характер, оскільки сприяла розвитку національної промисловості. Відтак домінувала тенденція до послаблення митних бар’єрів у зовнішній торгівлі. Протекціоністська М. п. виправдана […]...
33. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
34. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
35. Нерівномірність економічного розвитку Нерівномірність економічного розвитку – нерівномірний і стрибкоподібний розвиток окремих підприємств, галузей, сфер економіки (у межах національних країн) і країн, регіонів, передових наукомістких галузей промисловості (у межах світового господарства). Первинна ланка Н. е. р. – нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств, фірм, компаній. Оскільки панівною і найдинамічнішою формою компаній є монополістичні (в т. ч. олігополістичні) підприємства, […]...
36. Матриця Мескона-Хедоутрі Матриця Мескона-Хедоутрі – класифікація стратегічних цілей розвитку компаній за критерієм темпів їх розвитку, розроблена американськими економістами М. Месконом та Ф. Хедоутрі. М. М.-X. охоплює такі стратегічні цілі за умов регульованої ринкової економіки: 1) максимальне зростання обсягів виробництва порівняно з плановими показниками попереднього періоду; 2) обмежене зростання у формі досягнення планів випуску товарів і послуг порівняно […]...
37. Інфраструктура Інфраструктура (від лат. infra – нижче, під; structure – будова, взаєморозташування) – комплекс галузей народного господарства, які обслуговують промисловість, сільське господарство. До такого комплексу входять виробнича та невиробнича (або соціальна) І. До. виробничої І. належать шосейні дороги, канали, мости, порти, аеродроми, залізничний транспорт, зв’язок, енергопостачання та ін. До соціальної І. входить житлове та комунальне господарство, […]...
38. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
39. Політика дивідендна Політика дивідендна – політика акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій шляхом оптимізації співвідношення між капіталізованою частиною отриманого прибутку та частиною, що йде на виплату дивідендів. Основними типами П. д. є консервативна (коли перевага надається капіталізації прибутку), поміркована (передбачає оптимальне поєднання інтересів акціонерів щодо виплати дивідендів з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення […]...
40. Нова економічна політика Нова економічна політика – політика, яка проводилася урядом колишнього Радянського Союзу з 1921 р. до кінця 20-х – початку 30-х років. Основи цієї політики були розроблені В. І. Леніним Означала використання в інтересах будівництва нової держави товарного виробництва, товарно-грошових відносин, принципів госпрозрахунку, відродження кредитної системи тощо. З осені 1921 року стали організовуватись великі ярмарки, відкрились […]...