Суб’єктивний обов’язок

Related posts:

1. Суб’єкт права Суб’єкт права – особа, здатна згідно із законом мати і здійснювати права та обов’язки. С. п.- необхідний елемент правовідносин. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), юридичні особи (організації, установи, підприємства усіх форм власності), держава. Правовий статус громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства визначений державою за […]...
2. Учасники цивільного процесу Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу. Це особи, які беруть участь у справі з метою захисту: а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони, треті особи у справах позовного провадження, […]...
3. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин....
4. Зобов’язання Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. З. можуть бути односторонніми, коли одна сторона має тільки права, а інша – лише обов’язки (наприклад, у договорі позики), і двосторонніми, коли […]...
5. Місце проживання Місце проживання – місце постійного чи переважного проживання громадянина. М. п. неповнолітніх, які не досягли 15 років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається М. п. їхніх батьків (усиновителів) або опікунів. Визначення М. п. має юридичне значення. З ним пов’язане припущення, що особа як носій прав та обов’язків перебуває в певному місці. М. п. враховують […]...
6. ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав фінансово-кредитних органів і юридичних обов’язків другої сторони правовідносин. О. ф. п. пов’язаний з інтересом держави, яку представляє управомочений орган....
7. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА – це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками фінансових правовідносин, а суб’єкт фінансових правовідносин – це реальний учасник цих правових відносин....
8. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
9. ГРОМАДЯНИН Культурологічний словник ГРОМАДЯНИН (як суб’єкт права) – у цивільному праві вживається для позначення людини як учасника правовідносин, суб’єкта цивільних прав і обов’язків. Дієздатність Г. виникає в повному обсязі з настанням повноліття....
10. Прокурорський нагляд Прокурорський нагляд – нагляд, який відповідно до Конституції України та Закону України “Про прокуратуру” здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори за дотриманням і правильним застосуванням законів. Залежно від предмета нагляду і методів здійснення П. н. поділяється на: загальний нагляд; нагляд за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу із злочинністю; участь прокурорів у розгляді […]...
11. Пакта сунт серванда Пакта сунт серванда (лат. pacta sunt servanda – договори мають дотримуватися) – принцип міжнародного права, за яким договори є обов’язковими і повинні виконуватися добросовісно. Будь-який міжнародний договір, ухвалений належним чином, стає частиною національного права і, як наслідок, юридично зобов’язувальним. П. с. с.- основна норма всієї системи міжнародного права, яка підкреслює її універсальний характер....
12. Цивільний процес Цивільний процес – процесуальна діяльність суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин: судів – з розгляду цивільної справи, перевірки законності та обгрунтованості винесеного у справі рішення; органу судового виконання – з примусової реалізації судового рішення; осіб, які беруть участь у справі,- із захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу – із […]...
13. Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
14. Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
15. Національний режим Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права, пільги і переваги, якими користуються її власні юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і міжнародним договором. Положення про Н. р. нерідко містять договори про правову допомогу, в […]...
16. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
17. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
18. Елементи складу правовідносин Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 2. Елементи складу правовідносин. Правовідносини мають певний склад, у них визначають декілька елементів. Перша складова правовідносин – їх учасники. Учасників правовідносин прийнято називати суб’єктами правовідносин. Більшість юристів ототожнює поняття “суб’єкти права” та “суб’єкти правовідносин”, однак окремі правознавці вважають, що суб’єктами права є всі, хто має […]...
19. Держава правова Політологічний словник Держава правова – така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін “Д. п.” утвердився в німецькій юридичній літературі в першій третині XIX ст., а пізніше поширився в країнах Європи, в Росії. Коло джерел Д. п. стоять Платон, Аристотель з їх ідеями […]...
20. Законність Законність – правовий режим у державі, за якого діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону. Умовами 3. є: наявність розгалуженої системи законодавства, яке відображає волю та інтереси переважної більшості населення, спрямоване на забезпечення прав людини і передбачає як однаковість нормативно-правового регулювання на всій території країни, так і однакове застосування […]...
21. Треті особи Треті особи – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді цивільну справу для захисту особистих прав та інтересів, що охороняються законом. Т. о. поділяються на тих, що заявляють самостійні вимоги, і тих, що їх не заявляють. Т. о., які заявляють самостійні вимоги, вступають у порушену в суді справу, пред’явивши позов на предмет […]...
22. Правові відносини Правові відносини – суспільні відносини, врегульовані нормами права. Виражаються у взаємних правах і обов’язках суб’єктів права. Розрізняють такі види правовідносин: за галузевою ознакою – конституційні, цивільні, трудові, сімейні, кримінальні та ін.; залежно від кількості суб’єктів – загальні (кількість уповноважених або зобов’язаних суб’єктів не визначена), конкретні (кількість їх точно визначена); за кількісним складом суб’єктів – прості […]...
23. Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів […]...
24. Каліцтво трудове Каліцтво трудове – ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку, що стався (крім випадків протиправного діяння) при виконанні трудових обов’язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального на те доручення; дорогою на роботу або з роботи; на території підприємства, організації або в […]...
25. Майно Майно -1) матеріальні блага, які є об’єктом речових прав (права власності, повного господарського відання, права оперативного управління, сервітутів, суперфіцію та ін.). Поняття М. ширше за поняття речі. М.- це не лише річ або кілька речей, а й майнові права; 2) сукупність майнових прав та обов’язків певної особи, У цьому значенні вживають поняття “спадкове майно”, М., […]...
26. Суброгація Суброгація – набуття всіх прав, що раніше належали кредитору, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов’язків боржника щодо цього кредитора. Суброгант при цьому стає на місце кредитора. Наприклад, за договором про факторинг постачальник товарів передає фірмі за факторингом (фактором) свої права та вимоги щодо клієнтів шляхом їх юридичного переуступлення (суброгації) для отримання платежів. Фактор надає гарантії […]...
27. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
28. Поняття і види правовідносин Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 1. Поняття і види правовідносин. У процесі свого життя кожна людина постійно вступає у відно­сини з іншими людьми. Ці відносини регулюються соціальними нормами: в одному випадку це норми моралі, в іншому – традиції чи релігійні норми. У багатьох випадках суспільні відносини регу­люються нормами права. Разом […]...
29. Правосвідомість Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § § 9-10. Правопорядок і правопорушення Правосвідомість. Коли людина стає свідком правопорушення, дізнається про прийняття нового закону, у неї з’являються певні відчуття. В одному випадку – це осуд, обурення, в іншому – задоволення. Закон, хоча його зобов’язаний дотримуватися кожний, може викликати згоду чи заперечення. Систему поглядів, понять, уявлень, […]...
30. Принцип взаємності Принцип взаємності – один із принципів міжнародного права. Міжнародні договори, ухвалені з порушенням принципів рівноправності та взаємності вигод і зобов’язань, є протиправними. П. в. означає також надання іноземним громадянам певних прав і пільг за умови, що громадяни цієї держави, які перебувають у відповідних державах, користуються аналогічними правами і пільгами. Така взаємність встановлюється внутрішнім законом або […]...