Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Суспільні або соціальні блага
Суспільні або соціальні блага
Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється принцип винятковості, тобто не існує ефективних способів усунення індивідів від користування перевагами
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Суспільні блага і послуги Суспільні блага і послуги – сукупність матеріальних і нематеріальних благ, які надаються населенню державою у прямій і опосередкованій формах на здебільшого еквівалентній основі (шляхом вилучення податків). До них у західній економічній літературі відносять охорону громадського порядку, законодавство, утримання громадських садів і парків, розвиток освіти, забезпечення національної безпеки, міжнародні відносини та ін. Такий перелік суспільних благ, […]...
- Суспільні блага. Види суспільних благ і роль уряду в їх створенні УРОК 57 Суспільні блага. Види суспільних благ і роль уряду в їх створенні Мета уроку: розкрити сутність суспільного блага як блага, що споживається спільно, тобто всі споживають його разом; з’ясувати головні ознаки суспільного блага, вивчити його класифікацію та головні ознаки приватного блага; пояснити головні причини виникнення суспільного блага; розвивати економічне мислення; виховувати ощадливе ставлення до […]...
- Капітальні блага Капітальні блага – термін для позначення матеріально-речових елементів продуктивного капіталу, до якого належать верстати, машини та інші елементи засобів виробництва. Ці товари використовуються для виробництва інших товарів, тобто продуктивно. На противагу їм, товари особистого споживання використовуються непродуктивно, тому їх називають споживчими благами. К. б. поділяють на товари тривалого (верстати, машини, будівлі тощо) і нетривалого (сировина, […]...
- Економічні блага Економічні блага – сукупність матеріальних речей і послуг, які с предметом виробничої діяльності та обміну, використовуються для задоволення людських потреб і кількість яких обмежена порівняно з потребами, які вони задовольняють. Частину благ, що існують вільно в природі і не є предметом економічної діяльності, відносять до благ, а не до Е. б. До таких благ належить, […]...
- Споживчі блага РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.3. Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору 2. Споживчі блага Свої потреби ми задовольняємо за допомогою речей і послуг. Саме вони є носіями споживчих благ, що зображено на схемі 1.3.1. Схема 1.3.1 Структура споживчих благ Пояснення до схеми Носіями споживчих благ є: товари особистого споживання, товари […]...
- Суспільні проблеми Державне управління Суспільні проблеми. Потреби, які набули значущості для великих груп населення. Існують два підходи до виділення суспільних проблем: на основі чисельності людей, яких вони зачіпають, або з урахуванням підтримки, відгуку, інтересу населення до них. Одне із завдань політичної системи полягає в тому, щоб виявляти суспільні проблеми і виробляти стратегію їх вирішення. Наявність певної суспільної […]...
- Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб Економіка Вступ до економічної теорії Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб Головною рушійною силою економічного розвитку і розвитку цивілізації взагалі є різноманітність потреб людини. Потреби – те, без чого людина не може обійтись у своєму житті, бажання володіти чим-небудь, що приносить їй задоволення. Американський соціолог Абрахам Маслоу представив розвиток цивілізації як розвиток залежних одна […]...
- КОРИСНІСТЬ СПОЖИВЧОГО БЛАГА І СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНКИ УРОК № 11. КОРИСНІСТЬ СПОЖИВЧОГО БЛАГА І СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНКИ Мета уроку: розглянути, що таке корисність товарів і послуг; з’ясувати, якою може бути поведінка споживача на ринку; дослідити, як визначаються споживацькі оцінки корисності; з’ясувати суть закону спадної граничної корисності; сприяти формуванню логічності й послідовності викладення своєї думки; розвивати допитливість і самостійність; виховувати ощадливість у використанні […]...
- Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
- Соціальні відносини Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні відносини Соціальні відносини є важливою формою вияву відносно стійких соціальних зв’язків між індивідами та соціальними групами і аналізуються передусім у контексті їхнього протиставлення відносинам природним. Соціальні зв’язки об’єднують індивідів у цілісну соціальну систему, а відносини постають як система взаємозалежностей індивідів у процесі […]...
- СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини суспільні....
- Вартість альтернативна Вартість альтернативна – вартість виробництва товару чи послуги, яка вимірюється стосовно втраченої можливості виробництва іншого виду товарів або послуг і потребує таких самих витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Якщо у виборі двох можливих благ та їх джерел споживач (покупець) надасть перевагу першому, жертвуючи при цьому другим, то друге благо є альтернативною ціною першого. […]...
- Відносини соціальні Політологічний словник Відносини соціальні – 1) стійка система зв’язків між індивідами, яка складається в процесі їх взаємодії в умовах того чи іншого суспільства, місця і часу; 2) відносини рівності та соціальної справедливості, панування і підкорення між соціальними групами, а також всередині їх щодо розподілу життєвих благ, умов становлення і розвитку особистості, задоволення матеріальних, соціальних і […]...
- Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
- Суспільні фонди споживання Суспільні фонди споживання (СФС) – частина національного доходу, яка спрямовується на особисте та колективне споживання безоплатно або на пільгових умовах і становить здебільшого частину необхідного продукту. СФС використовувалися в СРСР на охорону здоров’я та медичне обслуговування населення, на надання послуг освіти у різних формах, для забезпечення культурного розвитку, надання житла на пільгових умовах, виплату пенсій […]...
- Госсен (Gossen) Герман Генріх Госсен (Gossen) Герман Генріх (1810 – 1853) – німецький економіст, засновник концепції граничної корисності, представник математичної школи. Його концепція раціонального споживання набула концентрованого вигляду у сформульованих двох законах. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного виду благ зменшується, досягаючи нуля в точці повного насичення. При цьому Г. виявив відмінності у нахилі […]...
- Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
- Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
- Закони Госсена Закони Госсена – сформульовані німецьким економістом Г. Госсеном два закони, в яких стисло розкрито розроблену ним теорію споживання. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується, поки не досягне нуля в точці повного насичення, тобто цей закон стосується сфери психологічної оцінки блага окремим індивідом. Згідно з другим – для максимального […]...
- Раціональний споживчий бюджет Раціональний споживчий бюджет – суспільно необхідний раціональний нормативний баланс споживання населенням різних матеріальних благ і послуг, що характеризує оптимальний рівень його потреб та їх структуру, а також середній розмір доходів, які забезпечують задоволення цих потреб. Р. с. б. визначають на підставі науково обгрунтованих раціональних норм споживання матеріальних благ і послуг окремими особами залежно від статі, […]...
- М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
- Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
- Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
- Бем-Баверк Ейген Бем-Баверк Ейген (1851 – 1914) – австрійський економіст, який розвинув концепцію граничної корисності (зокрема, розрізняв суб’єктивну цінність, що визначається споживачем і продавцем, і об’єктивну, що формується на ринку під впливом конкуренції, внаслідок чого встановлюється відповідно верхня і нижня межі ринкової ціни блага), концепцію відсотка, обгрунтував концепцію економічної доцільності. Він відокремив абстрактну корисність (можливу загальну корисність […]...
- Суспільство і суспільні відносини Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 1. Історичний аспект виникнення держави 1. Суспільство і суспільні відносини. Усім вам доводилося вживати поняття “країна”, “держава”. Пригадайте, як ви визначали ці поняття при вивченні географії, історії, практичного курсу правознавства. Інколи слова “країна” й “держава” використовують як синоніми, але в більшості випадків між ними є суттєва різниця. Поняття “країна” […]...
- Соціальні зв’язки і соціальні відносини Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.7. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Поняття соціального зв’язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як […]...
- У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Найбільш відомим із законів маржиналізму став так званий закон Візера, викладений австрійським дослідником у теорії продуктивних благ. У цій теорії Візер стверджував, що раціональні господарські суб’єкти не можуть оцінити корисність далеких від них факторів виробництва (продуктивних благ), не […]...
- СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – особливий тип сусп. відносин, що виникають між індивідами як членами спільнот і виступають одним із способів вияву, трансформації і реалізації соціальності (спільності, близькості, відчуженості, толерантності, конфліктності, партнерства, розподілу функціональної залежності, обміну діями, діяльністю тощо) у суспільстві. “Це – не відносини одного індивіда до іншого індивіда, а […]...
- Корисність Корисність – категорія, яка виражає: 1) відношення властивостей споживної вартості до потреб людей, вилучення ними певної користі у процесі споживання товару або послуги; 2) критерій оцінки результативності та ефективності певних видів діяльності людей, рішень. У працях деяких західних учених К. ототожнюється з поняттями “добробут”, “задоволення”, а суспільна К. – з сукупністю суб’єктивних К. індивідів. Ці […]...
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ – потреба прир. об’єднань людей (від малої соц. групи до людства загалом) в об’єктах і явищах, необхідних для їхнього існування та розвитку. Через емерджентність П. л. с. не є сумою індивід, потреб людини....
- Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
- Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
- Суспільні комахи Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН Тема 4. ЧЛЕНИСТОНОГІ § 26. Суспільні комахи Бджіл і мурашок завжди ставили за взірець, бо їхня працьовитість, дружні стосунки та дивовижні архітектурні витвори викликали подив і повагу. Стародавні філософи вважали, що люди повинні брати приклад з цих комах в організації суспільства. А ви згодні з цим? Що таке суспільні комахи? Деякі […]...
- Економічна діяльність Економічна діяльність – найважливіша форма свідомої та цілеспрямованої трудової діяльності людей, у процесі якої вони здебільшого вступають в активні зв’язки з природою та економічні зв’язки й відносини між собою для створення економічних благ у різних сферах суспільного відтворення, а також формують свою особистість. Е. д. – процес, тому має мету (створення благ і розвиток людини), […]...
- Конкуренція нецінова Конкуренція нецінова – завоювання конкурентної переваги товаровиробниками завдяки поліпшенню якості та надійності їх продукції, вдосконаленню методів збуту, наданню послуг, розширенню сфери післяпродажного обслуговування, подовженню терміну гарантії служби виробів, наданню споживачам кредитів на придбання товарів та послуг та інших пільг, використанню реклами тощо. Значного поширення у процесі реалізації товарів набувають угоди про маркетинг, про будівництво об’єктів […]...
- СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – форми вияву залежностей між індивідами і групами, що скріплюють, спрямовують та обрамляють їх діяльність, об’єднання в спільноти. У суспільстві ні діяльність, ні спілкування людей неможливі без і поза їх відносинами та відношеннями поміж собою. Звідси кожний індивід і всі індивіди як члени суспільства разом є носіями […]...
- Суспільні комахи. Лабораторна робота № 7 “Визначення комах за допомогою визначальної картки” ЧЛЕНИСТОНОГІ УРОК № 26 Тема. Суспільні комахи. Лабораторна робота № 7 “Визначення комах за допомогою визначальної картки”. Мета: ознайомити учнів із суспільними комахами й особливостями їхньої поведінки. Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови, розвитку й поведінки комах. Базові поняття й терміни: Комахи, суспільні комахи. […]...
- Соціальні норми та інститути Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні норми та інститути Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки та діяльності індивідів і соціальних груп. Соціальні норми визначають межу допустимої поведінки індивідуума, соціальної групи, організації. Суттєвою рисою будь-якої норми є корисність та обов’язковість реалізації у поведінці людей. Існують різні […]...
- Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...
- Гіпотеза абсолютного доходу Гіпотеза абсолютного доходу – обгрунтоване Дж. Кейнсом положення про те, що споживчі витрати індивідів та домогосподарств залежать від (є функцією) їх особистого доходу. Ця залежність виявляється в тому, що будь-яка зміна доходу та адекватна їй зміна обсягів споживання, а отже, гранична схильність до споживання, менша за одиницю; гранична схильність до споживання повинна бути меншою від […]...