Тероризм економічний

Related posts:

1. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
2. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
3. Контроль економічний Контроль економічний – комплекс знань та заснована на них сукупність спостережень і перевірок контролюючими органами функціонування й розвитку економічної системи відповідно до вимог економічних законів, чинного законодавства, прийнятих управлінських рішень з метою їх виконання (а отже, усунення можливих негативних явищ) та забезпечення планомірного суспільного відтворення, динамічного й ефективного розвитку її елементів в інтересах всього населення. […]...
4. Економічний район (ЕР) Економічний район (ЕР) – у широкому значенні – форма територіальної організації господарства країни, господарська територія, на якій на основі територіального поділу праці, особливостей структури господарства, ресурсів, спільності соціально-економічних, екологічних, демографічних проблем формується і розвивається територіально-господарський комплекс з метою підвищення життєвого рівня населення. ЕР взаємопов’язані суспільним поділом праці, постійним обміном продукції, яку вони виробляють, та іншими […]...
5. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
6. План економічний План економічний – комплексна характеристика, модель розвитку основних показників, параметрів майбутнього стану національної економічної системи, окремих сфер, регіонів, галузей, організацій (підприємств, фірм, компаній), а також шляхи і способи досягнення цілей, необхідні для цього ресурси. Розрізняють довготермінові (на 10-15 років), середньо-термінові (на 3-5 років) і короткотермінові (до 1 року) П. е., а також директивні (підлягають обов’язковому […]...
7. Ефект економічний Ефект економічний – позитивний результат економічної діяльності, який вимірюється переважанням доходів над витратами або витратами над доходами. У разі перевищення доходів над витратами отримуємо позитивний ефект; витрат над доходами – негативний. Під поняттям “Е. е.” також розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, впливу окремих структурних елементів на результативність функціонування економічної системи. Якщо результати економічної діяльності […]...
8. Економічний егоїзм Економічний егоїзм – гіпертрофовані економічні інтереси різних суб’єктів господарської діяльності, а також районів і регіонів країни, які ставлять їх понад інтереси відповідних суб’єктів. Основні типи Е. е. суб’єктів господарської діяльності – індивідуальний, сімейний, груповий, колективний. У межах колективного виділяють такі форми Е. е.: егоїзм окремої бригади, цеху, підрозділу тощо; у межах територіального Е. е. – […]...
9. Область – економічний регіон і територія Регіональна економіка Глава IІ ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 4. Область – економічний регіон і територія Територіальний зріз соціально-економічної системи України може бути представлений такими рівнями: – країна в цілому; – області, автономна республіка; – міста і адміністративні райони; – селища і села. Область, як і автономна республіка, є основним структуроутворюючим елементом країни. Вона реалізує найстійкіші […]...
10. Структура ринку Структура ринку – комплекс внутрішніх, істотних і стабільних зв’язків та відносин між окремими ринками у межах національної економіки (внутрішнього ринку), світового господарства та його окремих регіонів у процесі взаємодії між ними. В політ-економічному контексті С. р. – це сукупність відносин економічної власності між суб’єктами, які уособлюють ці ринки, а також між суб’єктами в межах окремих […]...
11. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
12. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
13. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
14. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
15. Економічний потенціал Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним, […]...
16. Територіальний поділ праці Територіальний поділ праці – просторова форма вияву суспільного поділу праці, що передбачає виробничу спеціалізацію різних видів територій і, залежно від географічного положення, забезпеченість природними ресурсами і умовами. Розрізняють національну та інтернаціональну форму Т. п. п. У межах національної форми виокремлюють внутрірайонний (спеціалізацію окремих виробництв всередині економічного району) і міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів на виробництві […]...
17. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
18. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
19. Історія народного господарства (економічна історія) Історія народного господарства (економічна історія) – окрема економічна дисципліна, яка вивчає економічні системи країн світу у процесі історичного розвитку, властиві їм закони, закономірності та тенденції з урахуванням різних критеріїв періодизації суспільства за домінування формаційного підходу. Оскільки основними складовими (підсистемами) народного господарства є продуктивні сили, техніко – економічні відносини (а в їх єдності – технологічний спосіб […]...
20. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
21. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
22. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
23. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
24. Неоконсерватизм економічний Неоконсерватизм економічний – сучасний неокласичний напрям економічної теорії, який об’єднує школи неокласики і неолібералізму, найважливішими формами якого з 70-х XX ст. є монетаризм, “економіка пропозиції” і значною мірою неолібералізм. Відмінність від останнього в методологічному аспекті полягає у використанні Н. е. принципів маржиналізму, раціональної поведінки людини в ринковій економіці та ін., а їх єдність – у […]...
25. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
26. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
27. Системно-діагностичний економічний аналіз Системно-діагностичний економічний аналіз – аналіз економічних явищ і процесів, що дає змогу вивчати їх як складні системи або підсистеми з багаторівневою ієрархічною структурою і на цій основі виявляти фактори виробництва, що гальмують зростання його економічної ефективності, обгрунтовувати рекомендації щодо усунення диспропорцій, вирішення суперечностей тощо. Важлива вимога С.-д. е. а. – одночасність опису (формалізації) об’єкта аналізу, […]...
28. Народногосподарський оптимум Народногосподарський оптимум – стан національної економіки, який досягається шляхом забезпечення рівноваги економічної системи впродовж певного часу або станом на певний час. Розрізняють Н. о. абсолютний (за якого всі заходи державного регулювання економіки, вжиті на початок планового чи прогнозованого періоду, не знижують соціальної та економічної ефективності її розвитку); відносний (за якого не вживаються неефективні заходи такого […]...
29. Економічний поділ світу Економічний поділ світу – поділ сфер вивезення капіталу, ринків збуту, джерел сировини, енергетичних ресурсів тощо ТНК та державно-транснаціональним і наддержавним капіталом залежно від масштабів цих форм капіталу і змін у співвідношенні сил між ними в межах світового господарства. Е. п. с. відбувається у двох основних формах: 1) прямій, здійснюваній на вищій стадії капіталізму міжнародними монополіями, […]...
30. Закон нерівномірності економічного розвитку Закон нерівномірності економічного розвитку – специфічний економічний закон капіталістичного способу виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки, країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та виробничих відносин (економічної власності) в межах окремих галузей, сфер економіки […]...
31. Тоталітаризм економічний Тоталітаризм економічний – повне (тотальне) або майже повне одержавлення економічної системи загалом і кожної з її підсистем і елементів зокрема. Т. е. найбільшою мірою втілювався в економіці фашистської Німеччини під час першої та другої світових війн, а також меншою мірою в СРСР. Так, частка державної власності на засоби виробництва в СРСР становила 92%, а колгоспно-кооперативна […]...
32. Шокова терапія “Шокова терапія” – система радикальних заходів, спрямованих на докорінне перетворення соціально-економічної системи з метою переходу до нової економічної, соціальної, політичної системи, що супроводжуються надмірним зростанням цін, збільшенням армії безробітних, значним зниженням національного доходу та життєвого рівня, послабленням соціальної захищеності тощо. На відміну від “Ш. т.” у більшості постсоціалістичних країн Східної Європи здійснювалась політика градуалізму, тобто […]...
33. Міжнародний тероризм Політологічний словник Міжнародний тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – політика і тактика терору. Тероризм можна охарактеризувати як прагнення відповідних угруповань досягти політичних або будь-яких інших цілей за допомогою насильницьких методів: убивств, захоплення заручників, диверсійних актів. Аналітики вирізняють низку напрямів терористичного руху – лівий, ультраправий, націоналістичний. Лівий тероризм, найвідоміші представники якого діяли в Європі […]...
34. Емпіричне і теоретичне в економічному дослідженні Емпіричне і теоретичне в економічному дослідженні – теоретико-методологічні форми пізнання економічних явищ і процесів та рівні наукового знання на різних етапах еволюції цілісної економічної системи, результатом яких на першому рівні є передусім емпіричні знання, а на другому – цілісна економічна теорія. Емпіричне при цьому грунтується на даних спостереження, фіксації окремих фактів, їх опису, проведенні експерименту, […]...
35. Конкуренція Конкуренція (лат. – змагатися, зіштовхуватися) – економічне суперництво і боротьба між різними суб’єктами (передусім товаровиробниками та продавцями товарів і послуг) за якнайвигідніші умови їх виробництва і збуту, за привласнення найбільших прибутків та інших цілей. В політекономічному аспекті і контексті сучасності конкуренція – це регульована економічна форма суперництва і боротьби між суб’єктами різних типів і форм […]...
36. Новий міжнародний економічний порядок Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) – концепція перебудови міжнародних економічних відносин відповідно з комплексом вимог економічно відсталих країн для подолання їх нерівноправного становища у сфері зовнішньоекономічних відносин. Принципи НМЕП проголошують: суверенітет кожної держави над своїми багатствами, в т. ч. природними ресурсами й економічною діяльністю, інтегрована програма з сировини, ліквідація бар’єрів на шляху промислових товарів країн, […]...
37. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
38. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
39. Суверенітет економічний (політекономічний контекст) Суверенітет економічний (політекономічний контекст) – власність народу на своє національне багатство, на підставі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють управління (в т. ч. регулювання) народним господарством і зовнішньоекономічною діяльністю в інтересах усього населення. С. е. органічно пов’язується з такою ознакою державного суверенітету, як верховенство держави на своїй території. З огляду на те, що національне […]...
40. Організація суспільного виробництва Організація суспільного виробництва – координація дій кожної зі сторін суспільного способу виробництва та процесу їх взаємодії і форма об’єднання людей у процесі такого виробництва. Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно має назву “суспільне виробництво”. Двома його сторонами є продуктивні сили і відносини економічної власності (див. Продуктивні сили; Власність економічна). Люди у […]...