Головна ⇒ 📌Загальний курс транспорту ⇒ ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 12 МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ

12.2. ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

Експорт транспортних послуг України

Це надання українськими транспортними та іншими підприємствами послуг іноземним юридичним і фізичним особам, незалежно від того, надається послуга за кордоном чи в межах України. Розвиток експорту транспортних послуг – це той реальний ресурс, який Україна має завдяки своєму геоекономічному положенню.

Відповідно до міжнародної класифікації експорт транспортних послуг поділяється

за ознаками видів діяльності з надання послуг та видів транспорту. За видами діяльності експорт послуг поділяється на послуги з перевезень вантажів, послуги пасажирського транспорту та інші види транспортних послуг.

Експорт послуг із перевезень вантажів (export of goods transport services) включає послуги, що надаються вітчизняними транспортними організаціями іноземним економічним одиницям із перевезень:

А) експортних товарів до місця, де вони оцінюються за умовами FOB;

Б) національного або націоналізованого товару за тарифами зарубіжних країн;

В) національного товару на національній території;

Г) не включених

до експорту та імпорту товарів (особисте майно туристів тощо).

Вартісний обсяг експорту послуг у сфері перевезень вантажів визначається за ринковими цінами. Крім вартості транспортних робіт, до обсягу експорту послуг із перевезень вантажів включається також націнка. Вона дорівнює вартості переміщення імпортних товарів, здійсненого вітчизняними транспортними організаціями за домовленістю з національними господарськими одиницями, які уклали зовнішньоторговельні угоди. До експорту послуг із перевезень вантажів включаються також додаткові зовнішньоторговельні послуги, що надаються перевізником вантажів (accessiorial services). Такими послугами можуть бути авансові платежі іншим перевізникам, зберігання вантажів, збори за переказ коштів тощо.

Експорт послуг пасажирського транспорту (export of passenger transport services) визначається як зовнішньоторговельна комерційна операція між національними та зарубіжними організаціями й установами, пов’язана з перевезенням іноземних пасажирів вітчизняним транспортом. Вартісний обсяг експорту цієї категорії послуг визначається на основі тарифів на проїзні квитки, з урахуванням вартості таких додаткових послуг, як харчування, побутове обслуговування, перевезення надлімітного багажу тощо.

Експорт інших видів транспортних послуг (export of other kinds of transport). У стандартній системі національних рахунків країн ЄС – це надання господарськими одиницями вітчизняної економіки іноземним фірмам та компаніям права користуватися на комерційній основі морськими, річковими портами та аеропортами країни, послугами національних лоцманів, фрахтування транспортних засобів вітчизняними службами управління та зв’язку тощо. Вартісний обсяг експорту цієї категорії послуг визначається на основі тарифів (ринкових цін). При обчисленні цього показника не враховується вартість палива та продуктів харчування, що постачаються іноземними суднами та літаками, яким надано право користування вітчизняними портами. До експорту інших транспортних послуг включаються також доходи, одержані від міжнародних пасажирських перевезень, іноземного туризму.

До імпорту транспортних послуг (import of transport services) належать надані на комерційній основі іноземними фірмами вітчизняним економічним одиницям послуги з транспортування імпортних товарів до митного кордону, де вони оцінюються за умовами CIF, з переміщення імпортних товарів між різними пунктами за кордоном відповідно до доручення національної організації з міжнародних перевезень вітчизняних пасажирів іноземними транспортними засобами. Транспортні послуги, надані за кордоном вітчизняним домашнім господарствам, не включаються до імпорту послуг (import of services).

Класифікація послуг транспорту в зовнішньоекономічній діяльності України здійснюється відповідно до Державного класифікатора видів економічної діяльності України, Класифікатора послуг зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 2 червня 1997 р. за № 324, та Інструкції про складання статистичної звітності про експорт (імпорт) послуг (ф. № 9 ЗЕЗ), затвердженої наказом Міністерства статистики України від 9 грудня 1993 р. за №276.

Класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності залізниць визначає умови віднесення окремих видів послуг до інших відповідних груп номенклатури. Так, до послуг транспорту не включають:

– послуги з капітального ремонту усіх транспортних засобів;

– послуги, пов’язані з будівництвом і капітальним ремонтом автомобільних шляхів, залізниць, портів, аеропортів;

– послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів;

– послуги, пов’язані з рекламою на транспортних засобах;

– послуги, пов’язані із найманням транспортних засобів без водія або обслуговуючого персоналу.

Світовий обсяг експорту послуг у 1999 р. становив 1326,3 млрд. дол. США. Найбільшими експортерами послуг є США – 18% усього експорту послуг, країни ЄС – 42%, у тому числі Великобританія – 7,7%, Франція – 6,1%, ФРН – 5,9%. У цих країнах продаж послуг сягає 25-33% від усього експорту.

Частка України у світовому експорті послуг становить 0,27 відсотка. У структурі загального обсягу експорту України за останні роки частка послуг стабільно становить 35 відсотків. Сумарний дохід від експорту послуг перевищує вартість основних статей її товарного експорту (чорні метали та хімічна продукція). За цим показником торговельні параметри української економіки наближаються до структури експорту розвинених країн. Саме домінування послуг у зовнішній торгівлі свідчить про постіндустріальну фазу розвитку економіки. Але, на відміну від постіндустріальних країн, структура експорту послуг України залишається моногалузевою – 83,5% послуг припадає на транспортні.

Обсяг зовнішньої торгівлі послугами України 2001 р. становив 4693,1 млн. дол. США, у тому числі експорт – 3544,7 млн. дол., імпорт – 1148,4 млн. дол. У вантажопотоках ці обсяги і їх структура наведені в табл. 12.1-12.3.

Таблиця 12.1

Зовнішньоекономічні вантажопотоки через кордони України1

(тисяч тонн)

Вид вантажопотока

1999

2000

2001

2002

Всього

Експорт Імпорт Т ранзит

326194,00

76539,95

52644,70

197009,35

369106,82

85723,67

99382,65

184000,50

355577,83

93842,67

78101,71

183633,45

357332,71

99625,91

76098,84

181607,96

Дані наведено на основі інформації Державної митної служби України.

Таблиця 12.2

Зовнішньоекономічні вантажопотоки через кордони України за основними видами транспорту у 2002 році1 (тисяч тонн)

Вид транспорту	Всього	У тому числі
Експорт	Імпорт	Транзит
Всього	357332,71	99625,91	76098,84	181607,96
Автомобільний	8422,47	3156,76	3164,91	2100,80
Річковий	43,52	8,77	1,55	33,20
Залізничний2	130939,55	63680,40	18922,86	48336,29
Морський3	60714,35	31552,78	4542,03	24619,54
Авіаційний	9,01	3,81	5,06	0,14
Трубопровідний4	157113,96	1202,73	49417,09	106494,14
Інше5	89,85	20,66	45,34	23,85

Дані наведено на основі інформації Державної митної служби України.

Крім дорожніх засобів у залізничних вагонах.

Завантажені товари в контейнерах або без них.

Стаціонарні транспортні засоби-Трубопроводи, ЛЕП і таке інше.

Дорожній транспортний засіб у залізничному вагоні, залізничний вагон

На морському судні, несупроводжуваний причеп або напівпричеп на морському судні, пошта, річкове судно на морському судні, самохідний дорожній транспорт, “ручна поклажа”, невідомий вид транспорту. Дані

Провідну роль в експорті послуг відіграє транзит російських енергоносіїв – газу та нафти, на частку яких припадає близько 55% загального обсягу експорту послуг. Частка інших видів транспорту становила 2001 р. 35,5%. На відміну від трубопровідного, на інших видах транспорту обсяги експорту транспортних послуг поки що не відповідають їх потенційним можливостям.

Найбільшу групу в експорті послуг традиційних видів транспорту становить морський транспорт – 423,4 млн. дол. США, або 11,9%, з них інші послуги – 10,7 відсотка. Це – послуги морських портів з переробки транзитних вантажів, доход від яких стабільно зростає і сягнув 2001 р. 379 млн. дол. США. Водночас послуги вантажного та пасажирського транспорту невпинно скорочуються через втрату флоту і ринків перевезень. Спостерігається послаблення позицій України на світових ринках транспортних послуг, насамперед, традиційного для нашої країни – ринку

Морських перевезень. В останні роки національний морський торговельний флот майже не бере участі в експортно-імпортних та транзитних перевезеннях: частка вітчизняного флоту не перевищує 10 відсотків.

Щорічний обсяг експорту послуг залізничного транспорту характеризується стабільністю – 330-390 млн. дол. США. Половину цієї суми становлять доходи від послуг вантажного транспорту. Група інших послуг, пов’язана із забезпеченням функціонування залізничного транспорту (включаючи послуги вантажних терміналів, вантажно-розвантажувальні роботи, послуги з поточного ремонту та обслуговування рухомого складу, ремонту колії), досить вагома – 105 млн. дол. США.

Стабільно розвивається експорт послуг авіаційного транспорту: за період 1996-2001 рр. він зріс на 76,8%, а послуги вантажного транспорту – у 3,9 рази. Завдяки наявності великого парку вантажних літаків Іл-76, Ан-124, Ан-26, які залишились в Україні після розпаду СРСР, закордонні перевезення вантажним авіатранспортом є найдинамічнішим сегментом ринку експорту транспортних послуг України. Обсяг послуг аеропортів та пасажирських авіакомпаній становить по 100 млн. дол. США.

На річковому транспорті основні надходження з експорту транспортних послуг отримують від міжнародних перевезень, що виконує національний флот. Однак, обмеженою залишається зона діяльності в басейні Дунаю та у Середземномор’ї, недостатньо використовуються можливості зворотного завантаження суден і розширення перевезень між іноземними портами. Важливою статтею експорту транспортних послуг є транзит – “перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України” (Закон України “Про транзит вантажів”).

Транзит – це експорт транспортних послуг, що надаються національними компаніями вантажовласнику і перевізнику під час проходження вантажу і транспортного засобу територією України, а також послуги національних перевізників, газо – та нафтотранспортників, портовиків, експедиторів, шляховиків, зв’язківців. Набір цих послуг залежить від рівня розвитку національної товаропровідної мережі та її якості.

З транзитом пов’язані супутні послуги: заправка пальним, ремонт транспортних засобів, сервісне обслуговування пасажирів та екіпажів.

Свобода транзиту вантажів на території України забезпечується відсутністю будь-якої дискримінації учасників транзиту, транзитного вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, вивезення чи призначення або у зв’язку з обставинами, що відносяться до права власності на цей вантаж або на транспортний засіб транзиту, місця реєстрації чи прапора останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов’язаних з транзитом, за винятком адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною; вільним вибором учасниками транзиту транзитних послуг, робіт (крім випадків, визначених законами чи міжнародними договорами України), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту; відсутністю необгрунтованих затримок і обмежень, у тому числі засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Європейські країни Австрія, Білорусь, Голландія, Німеччина, Польща, Угорщина, Чехія та інш. використовуючи своє вигідне географічне положення, перетворили транзит на істотні статті прибутків своїх бюджетів. Так, частка транзиту в загальному обсязі експорту послуг Голландії, яка має розвинені морські порти та стала найважливішим транзитним перехрестям Європи, становить понад 40 відсотків.

Транзит – це важливий елемент міжнародного позиціювання країни. Він органічно вписується в геополітичні завдання кожної держави, а за умов глобалізації світової економіки – відповідає геоекономічним інтересам країни щодо входження нею у світову економіку. Потоки товарів і послуг, капіталів і людей, глобальні системи комунікацій та інформації, діяльність міжнародних економічних і фінансових організацій та корпорацій утворили мережу глобальної економіки, в якій задіяні усі без винятку національні економіки. Вигідне геополітичне положення України, що має розвинену транспортну систему, розташованої на перехресті торговельних шляхів між Європою і Азією, сприяє розвитку України як транзитної держави. Україна має найвищий в Європі показник транзитності – 3,11. Транзитний рейтинг території країни враховує розвиненість розміщених у ній транспортних систем і мереж, а також рівень і стан їх використання.

Експорт транспортних послуг України значною мірою реалізується за рахунок транспортування російської і казахської нафти та нафтопродуктів (табл. 12.4-12.5). Тільки у 2001 р. нафтотранспортні підприємства України транспортували 63,6 млн. т нафти, у тому числі транзитом – 48,6 млн. т; ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” поставило транзитом 32 млн. т нафти, ДАТ “Дружба” – 16,6 млн. т. Пропускна

Спроможність нафтопроводу “Дружба” становить 37,3 млн. т (ділянка Мозир-Броди) та 27,5 млн. т (ділянка Броди-Ужгород). Пропускна спроможність нафтопроводу Самара-Лисичанськ сягає 86 млн. т, ділянок Лисичанськ-Тихорецька – 34 млн. т, Лисичанськ-Снігурівка – 26 млн. т, Снігурівка-Одеса – 18 млн. т.

Таблиця 12.4

Обсяг транзитних перевезень через територію України (тисяч тонн)

Види транспорту	1996	2000	2002
Усього*	202898	199987	176662
Залізничний	30704	39800	46792
Автомобільний	3294	1722	2100
Морські порти	23529	36545	43623
Річкові порти	109,9	68	90,1
Трубопровідний	168900	158465	127770
У т. ч. нафтопровідний	53500	56341	27400
Газопровідний	111600	98815	97120
Аміакопровідний	3800	3309	3250

* Без урахування морських та річкових портів.

Таблиця 12.5

Показник	1998	2000	2001	2002
Транзит нафти, усього, млн. т	53,54	56,46	48,63	27,4
ДПМН “Дружба”	17,95	17,5	16,63	16,3
ДП “Придніпровські магістральні нафтопроводи”	35,59	38,96	31,99	10,9
Транзит природного газу, усього, млрд. куб. м	141,1	121	124,4	121,4
До країн Європи	114,9	112,3	105,3	106,1
До країн СНД	26,2	11,3	19,1	15,3

В Україні створено потужну газотранспортну систему. Пропускна спроможність газопроводів на вході 290 млрд. куб. м та 170 млрд. куб. м – на виході, у тому числі на західних кордонах – 140 млрд. куб. метрів.

За період з 1990 р. по 2000 р. обсяги транзиту помітно збільшились, сягаючи в окремі роки 117-119 млрд. куб. метрів. Із 124 млрд. куб. м газу, перекачаного з Росії до Європи у 2001 р., 106,9 млрд. куб. м спрямовано до Західної та Центральної Європи, 19,1 млрд. куб. м – у країни СНД.

Аеропорти системи Міністерства транспорту України спроможні відправляти 60 млн. пасажирів на рік.

Переорієнтація пасажиропотоків із внутрішніх на міжнародні лінії потребує створення нових чи переобладнання існуючих міжнародних секторів, оскільки наші вітчизняні аеропорти не повною мірою відповідають міжнародним технологічним вимогам (розподіл за рівнями зустрічних потоків) та сервісу. Проведено повну реконструкцію головного аеропорту країни – Бориспіль, переобладнано аеровокзал, реконструйовано першу злітно-посадкову смугу.

У 2001 р. стала до ладу друга злітна смуга, спроможна приймати будь-які типи літаків за міжнародними стандартами ІСАО. Значний транзитний потенціал має Україна у сфері пропуску літаків сполученням Європа – країни СНД та Азії. Забезпечення Украерорухом безпосадкових польотів над територією нашої держави – це найпоширеніша форма експорту послуг.

Резерви провізних та пропускних спроможностей України наведено у табл. 12.6.

Таблиця 12.6

Пропускна спроможність транспортної системи України та рівень її використання

Об’єкти транспортної мережі	Пропускна Спро Можність	Обсяг транспортування у 2001 р.	Резерви пропускної спроможності, %
Газопроводи на вході, млрд. куб. м	290	206,9	28,6
На виході	170	124,4	26,8
Нафтопроводи на вході, млн. т, у тому числі:	132,3	63,6	51,9
Дружба	37,3	18,1	51,5
Придніпровські магістральні нафтопроводи	86	45,5	47,7
Одеса – Броди	9	–	100
На виході, млн. т, у тому числі:	88,5
Дружба	27,5	16,6	39,6
Придніпровські магістральні нафтопроводи	52	32,0	38,5
Одеса – Броди	9	–	100
Морські торговельні порти, млн. т, у тому числі:	150	89	40,7
Чорноморський басейн	104	69,1	40,7
Азовський басейн	18,2	13,8	34,1
Дунайський басейн	26,9	6,1	77,4
Річкові порти, млн. т	73	6,9	91,4
Залізничні прикордонні станції, %	70-75
Залізничні МТК %	30-50
Автомобільні прикордонні пункти, %	10-20
Автомобільні МТК(%	15-50
Аеропорти, млн. пас.	80	1,4	97,8

Транзитний потенціал визначається не лише пропускною спроможністю транспортної мережі країни, а й іншими чинниками: технологічними, економічними, а також тарифною та митною політикою держави.

Комплексна програма утвердження України як транзитної держави, прийнята 2002 р. відповідним Законом України, передбачає комплекс заходів, спрямованих на нормативне-правове забезпечення транзиту територією України, його адаптацію до міжнародного транспортного права, техніко-технологічну модернізацію транспортної інфраструктури міжнародного значення та пунктів пропуску вантажів через державний кордон, удосконалення тарифно-цінової та податкової політики у галузі міжнародного транзиту, впровадження логістичних технологій, а також державне стимулювання залучення додаткових транзитних вантажів до прямування через Україну.

Найбільшим транзитником є Росія (табл. 12.7), її частка в загальному обсязі транзиту через територію України становить 65%, а в транспортуванні енергоносіїв трубопроводами – майже 100 відсотків.

Найбільші країни-транзитники у 2001 p., відсотків

Таблиця 12.7

Країна	Види транспорту
Усі види транспорту	Залізничний	Автомобільний	Трубо Провідний
Росія	85,6	65,5	18,3	99,4
Казахстан	9,4	17,7	0,14	0,1
Білорусь	1,3	5,8	4,7
Молдова	1	4,4	8,99
Інші	2,7	6,6	67,87	0,5
Усього	100	100	100	100

Тарифи на перевезення транзитних вантажів на транспорті України є конкурентоспроможними.

Тарифи на транзитні перевезення вантажів транспортом України в середньому у два рази нижчі, ніж у Росії, у півтора-два рази нижчі, ніж у Казахстані, на 30-50% нижчі, ніж у Білорусі (за винятком тарифів на перевезення хімічних мінеральних добрив, світлих нафтопродуктів та продуктів харчування – вони є однаковими). Українські залізничні тарифи на транзит, порівняно з тарифами західних держав, теж значно менші: у 3-7 разів, порівняно з Польщею та Словаччиною, у 4-9 разів, порівняно з Румунією, у 6-10 разів, порівняно з Угорщиною.