Трикутник і його елементи
Розділ 1. Найпростіші геометричні фігури та їх властивості
§ 9. Трикутник і його елементи
292. На мал. 194 зображені трикутники ABD, ABC, ОВС. Проти кута C в трикутнику АВС лежить сторона АB, в трикутнику DBC – сторона BD. Прилеглими до кута С в трикутнику ABC є сторони АС і ВС, в трикутнику DBC – сторони DC і ВС.
293.
1) Проти кута А лежить сторона ВС, проти кута В лежить сторона АС.
2) Проти сторони AB лежить кут С, проти сторони ВС лежить кут А.
3) До сторони AB прилеглими кутами є ∠A i ∠B.
4) Між сторонами АС і
294.
Вершини: В, А, С.
295.
Сторони трикутника: DE, EF, FD. Кути трикутника: ∠Е, ∠F, ∠D.
296. Оскільки 13 < 15 + 14, 15 < 14 + 13, 14 < 13 + 15, то нерівність трикутника виконується.
297. 1) ?BFC. 2) ?AFB і? BFC. 3) ?АВС, ?ABD, ?FBD, ?DBC. 4) ?FBC. 5) ?FBD, ?CBD, ?ABD, ?ABC. 6) ?AFB.
298.
299. Медіана – CL, бісектриса – BN, висота – AM.
300.
301.
302.
303.
1) Ні, проти сторони PQ лежить кут R.
2) Так.
3) Ні, між сторонами PR і OR лежить
4) Так.
304. Мал. 199. Із зображених відрізків не можна утворити трикутник, оскільки не виконується нерівність трикутника, бо 6 см = 3 см + 3 см.
Мал. 200. Із зображених відрізків можна утворити трикутник, оскільки виконується нерівність трикутника, бо 6 см < 4 см + 3 см.
305. 1) Так, бо виконується нерівність трикутника, оскільки 4 см < 2 см + 3 см.
2) Ні, бо не виконується нерівність трикутника, оскільки 13 см = 6 см + 7 см.
3) Так, бо виконується нерівність трикутника, оскільки 9 см < 7 см + 8 см.
306. 1) Різносторонній. 2) Рівносторонній, оскільки 0,3 дм = 30 мм = 3 см. 3) Рівнобедрений, оскільки 0,06 дм = 6 мм ≠ 0,1 см.
307.
1) Основа АС, бічні сторони AB і ВС.
2) Основа ВС, бічні сторони AB і АС.
3) Основа АB, бічні сторони АС і ВС.
308. Не можна накреслити рівносторонній трикутник, який не буде рівнобедреним, оскільки у рівностороннього трикутника всі сторони рівні.
309.
α | 12 см | 20 см | 8 см | 9 см |
β | 16 см | 21 см | 15 см | 8 см |
С | 18 см | 29 см | 17 см | 14 см |
Р | 46 см | 70 см | 40 см | 31 см |
310. Оскільки у рівностороннього трикутника всі сторони рівні, то, щоб знайти сторону рівностороннього трикутника за його периметром, треба периметр поділити на 3.
1) 36 см : 3 = 12 см; 2) 45 см : 3 = 15 см; 3) 72 см : 3 = 24 см.
311. 1) Р = α + 2β = 14 см + 2 х 12 см = 14 см + 24 см = 38 см;
2) P = α + 2β = 16 см + 2 x 17 см = 16 см + 34 см = 50 см;
3) P = α + 2β = 8 см + 2 x 5 см = 8 см + 10 см = 18 см.
312. 1) Прямокутний. 2) Тупокутний. 3) Тупокутний.
313. 1) Прямокутний. 2) Гострокутний. 3) Тупокутний.
314.
315. 1) Катети AB і АС, гіпотенуза BC.
2) Катети AB і ВС, гіпотенуза АС.
3) Катети AB і ВС, гіпотенуза АС.
4) Катети AB i АС, гіпотенуза ВС.
316.
1) AN = BN = AB : 2 = 5 см : 2 = 2,5 см;
AM = CM = AC : 2 = 8 CM ; 2 = 4 см;
BK = CK = BC : 2 = 7 CM : 2 = 3,5 см.
2) AN = BN = 20 : 2 = 10 (см);
AM = CM = BK = CK = 22 : 2 = 11 (см).
3) AN = BN = BK = CK = 10 : 2 = 5 (см);
AM = CM = 16 : 2 = 8 (см).
4) AN = BN = AM = CM = BK = CK = 27 : 2 = 13,5 (см).
317. Бісектриса трикутника – це відрізок бісектриси кута, а бісектриса кута – це промінь.
318.
319.
Н – точка перетину висот.
320. 1) Сторони трикутника не можуть бути пропорційні числам 1, 2, 3, оскільки не буде виконуватися нерівність трикутника, бо 3k = k + 2k, де 3k, 2k, k – довжини сторін трикутника.
2) Сторони трикутника можуть бути пропорційні числам 3, 4, 5, оскільки виконується нерівність трикутника, бо 6k < 3k + 4k, де 3k, 4k, 6k – довжини сторін трикутника.
3) Сторони трикутника не можуть бути пропорційні числам 3, 5, 9, оскільки не буде виконуватися нерівність трикутника, бо 9k > 3k + 6k, де 3k, 6k, 9k – довжини сторін трикутника.
321. 1) Якщо сторони трикутника відносяться як 1 : 1 ; 1, то вони рівні. Отже, даний трикутник рівносторонній.
2) Якщо сторони трикутника відносяться як 5 : 12 : 13, то трикутник не має рівних сторін. Отже, даний трикутник різносторонній.
3) Якщо сторони трикутника відносяться як 5 : 5 ; 8, то трикутник має дві рівні сторони. Отже, даний трикутник рівнобедрений.
322. 1) Оскільки α > с і β > с, то α = β, отже, AB – основа рівнобедреного трикутника, ВС і СА – бічні сторони.
2) Оскільки α < β і с < β, то α = с, отже, АС – основа рівнобедреного трикутника, ВА і ВС – бічні сторони.
3) Оскільки α ≠ β і α ≠ с, то β = с, отже, ВС – основа рівнобедреного трикутника, AB і АС – бічні сторони.
323. Оскільки даний трикутник рівнобедрений, то периметр Р = α + 2β, де α – основа, β – бічна сторона.
1) Якщо β = 6 см, то α = Р – 2β = 23 – 12 = 11 (CM).
2) Якщо α = 3 см, то
3) Якщо α = β + 2, то (β + 2) + 2β = 23; 3β = 21; β = 7 (см), а = 7 + 2 = 9 (см).
Відповідь: 1) 11 см; 2) 10 см; 3) 7 см, 7 см, 9 см.
324.
Нехай? АВС – рівнобедрений, ?ADC – рівносторонній.
Оскільки АС = CD = AD, то АС = 30/3 = 10 (см), тоді
Відповідь: 10 см, 13 см, 13 см.
325. 1) Периметр трикутника не може дорівнювати 14 см, бо в такому разі третя сторона дорівнює 14 см – 4 см – 7 см = 3 см, а трикутника зі сторонами 4 см, 7 см, 3 см не існує, бо не виконується нерівність трикутника, оскільки 7 см = 4 см + 3 см.
2) Периметр трикутника може дорівнювати 21 см, оскільки третя сторона дорівнює 21 см – 7 см – 4 см = 10 см і виконується нерівність трикутника 10 см < 7 см + 4 см.
3) Периметр трикутника не може дорівнювати 31 см, бо в такому разі третя сторона дорівнює 31 см – 7 см – 4 см = 20 см, а трикутника зі сторонами 20 см, 7 см, 4 см не існує, бо не виконується нерівність трикутника, оскільки 20 см > 7 см + 4 см.
326. Якщо сторона трикутника дорівнює 36 мм, а периметр 70 мм, то сума двох інших сторін дорівнює 70 – 36 = 34 (мм). Тоді за нерівністю трикутника маємо 36 < 34. Оскільки отримана нерівність неправильна, то не існує трикутника зі стороною 36 мм і периметром 70 мм.
327. Нехай α = 10 см, β = 14 см, с = β + 2 = 14 + 2 = 16 (см). Тоді Р = α + β + с = 10 см + 14 см + 16 см = 40 см.
Відповідь: 40 см.
328. Нехай α = х см, тоді β = 2х см, с = 15 см. За умовою задачі маємо рівняння: х + 2х + 15 = 45; 3х = 30; х = 10. Отже, невідомі сторони трикутника 10 см і 20 см.
Відповідь: 10 см, 20 см.
329.
Р? ABC =АВ + ВС + АС = 15 см; Р? ABM = АВ + ВМ + AM = 11 см; P? BCM = ВС + СМ + ВМ = 14 см. Оскільки Р? ABM + P? BCM = Р? ABC + 2ВМ, то маємо: 11 см + 14 см = 15 см = 2ВМ; 2ВМ = 10 см; ВМ = 5 см.
Відповідь: 5 см.
330.
Нехай в рівнобедреному трикутнику ABC (AB = ВС), ВМ – медіана, AM = MC. Тоді Р? ABM = AB + ВМ + AM, враховуючи, що AB = ВС, AM = MC, маємо: AB + ВМ + AM = ВС + ВМ + MC = P? BCM. Отже, Р? ABM = P? BCM.
331.
Нехай КМ = 10 см, KL = LM = 13 см. LP – медіана, Р? KLP = 30 см. Оскільки КР = 1/2КМ = 1/2 • 10 = 5 (см), Р? KLP = KL + LP + KP, 30 = 13 + LP + 5, звідси LP = 12 (см).
Відповідь: 12 см.
332. 1) Оскільки кути трикутника дорівнюють 1/6, 1/3, 1/2 частинам розгорнутого кута, то вони дорівнюють 1/6 • 180° = 30°, 1/3 • 180° = 60°, 1/2 • 180° = 90°. Отже, трикутник – прямокутний.
2) Оскільки кути трикутника дорівнюють 1/9, 1/3, 5/9 частинам розгорнутого кута, то вони дорівнюють 1/9 • 180° = 20°, 1/3 • 180° = 60°, 5/9 • 180° = 100°. Отже, трикутник – тупокутний.
3) Оскільки кути трикутника дорівнюють 1/3, 2/9, 4/9 частинам розгорнутого кута, то вони дорівнюють 1/3 • 180° = 60°, 2/9 • 180° = 40°, 4/9 • 180° = 80°. Отже, трикутник – гострокутний.
333. 1) Якщо бісектриса трикутника утворює зі стороною кута кут, що дорівнює 25 % розгорнутого кута, то градусна міра цього кута дорівнює 180° х 0,25 = 45°, а кут трикутника дорівнює 2 х 45° = 90°. Отже, трикутник – прямокутний.
2) Якщо бісектриса трикутника утворює зі стороною кута кут, що дорівнює 50 % прямого кута, то градусна міра цього кута дорівнює 90° х 0,5 = 45°, а кут трикутника дорівнює 2 х 45° = 90°. Отже, трикутник – прямокутний.
3) 1) Якщо бісектриса трикутника утворює зі стороною кута кут, що дорівнює 30 % розгорнутого кута, то градусна міра цього кута дорівнює 180° х 0,3 = 54°, а кут трикутника дорівнює 2 х 54° = 108°. Отже, трикутник – тупокутний,
4) Якщо бісектриса трикутника утворює зі стороною кута кут, що дорівнює 60 % прямого кута, то градусна міра цього кута дорівнює 90° х 0,6 = 54°, а кут трикутника дорівнює 2 х 54° = 108°. Отже, трикутник – тупокутний.
334. 1) Так.
2)
3) Ні. Трикутник буде прямокутний.
335. 1) Третьою стороною не може бути сторона, що дорівнює 5 см, оскільки тоді не буде виконуватись нерівність трикутника, бо 12 см > 5 см + 5 см. Третьою стороною може бути сторона, що дорівнює 12 см, оскільки виконується нерівність трикутника, бо 12 см< 12 см + 5 см. Отже, третя сторона – 12 см.
2) Третьою стороною не може бути сторона, що дорівнює 6 см, оскільки тоді не буде виконуватись нерівність трикутника, бо 15 см > 6 см + 6 см. Третьою стороною може бути сторона, що дорівнює 15 см, оскільки виконується нерівність трикутника, бо 15 см < 15 см + 6 см. Отже, третя сторона – 15 см.
3) Третьою стороною не може бути сторона, що дорівнює 7 см, оскільки тоді не буде виконуватись нерівність трикутника, бо 14 см > 7 см + 7 см. Третьою стороною може бути сторона, що дорівнює 14 см, оскільки виконується нерівність трикутника, бо 14 см < 14 см + 7 см. Отже, третя сторона – 14 см.
Відповідь: 1) 12 см; 2) 15 см; 3) 14 см.
336. Нехай α – основа рівнобедреного трикутника, тоді бічна сторона – β = αn, периметр P = α + 2β = α + 2αn. Звідси
1) Якщо n = 2, Р = 50 см, то Отже, сторони трикутника дорівнюють 10 см, 20 см, 20 см.
2) Якщо n = 3, Р = 35 см, то Отже, сторони трикутника дорівнюють 5 см, 15 см, 15 см.
3) Якщо n = 4, Р = 63 см, то Отже, сторони трикутника дорівнюють 7 см, 28 см, 28 см.
Відповідь: 1)10 см, 20 см, 20 см; 2) 5 см, 15 см, 15 см; 3) 7 см, 28 см, 28 см.
337. Друга сторона трикутника дорівнює 7 x 2 = 14 (см), третя сторона дорівнює 14 – 4 = 10 (см). Отже, периметр трикутника дорівнює 7 см + 14 см + 10 см = 31 см.
Відповідь: 31 см.
338. Нехай α, β і с – сторони трикутника, тоді α + β = 20 см, β + с = 22 см, α + с = 28 см. Додамо почленно три останні рівності α + β + β + c + α + c = 20 + 22 + 28; 2(α + β + с) = 70; α + β+ c = 70 : 2 = 35 (см).
Відповідь: 35 см.
339. CM – медіана, Р? ACM = P? CMB. Оскільки Р? ACM =АС + СМ + АМ, P? CMB = ВС + CM + MB і ці периметри рівні, то АС + CM +АМ – ВС + CM + MB. Враховуючи, що АМ = МВ, маємо АС = ВС. Отже, ?ABC – рівнобедрений.
340. 1)
2)
341.
Основа висоти ділить гіпотенузу AB на відрізки, що відносяться як α2 : β2, починаючи від вершини В, отже, ці відрізки відповідно дорівнюють
1) Якщо α = 6 см, β = 8 см, с = 10 см, тоді
2) Якщо α = 7 см, β = 24 см, с = 25 см, тоді
3) Якщо α = 5 см, β = 12 см, с = 13 см, тоді
Відповідь: 1) 4,8 см; 2) 37,08 см; 3) 16 • 2/3 см.