Тріоль. Вокальна вправа. Розучування пісні “Чорнобривці” В. Верменича. Слухання музики. Л. Ревуцький. Симфонія № 2
7 КЛАС
Тема 2. Композиція музичного твору
Урок 31
Тема уроку: Тріоль. Вокальна вправа. Розучування пісні “Чорнобривці” В. Верменича. Слухання музики. Л. Ревуцький. Симфонія № 2
Мета уроку: дати дітям поняття “тріоль” та закріпити практично на мелодичній вправі; розвивати вокально-хорові навички та музично-ритмічний слух; виховувати інтерес до музики.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, фортепіано, аудіо-запис, портрет Л. Ревуцького.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
1.
2. Оголошення теми уроку.
II. Розспівування.
(Мінорний звукоряд від мі, тонічний тризвук, спів за “рухомою нотою”).
III. Сольфеджування вправи.
Зверніть увагу на розмір і тривалості нот. Таку ритмічну фігурацію, де три одинакові за тривалістю ноти відповідають двом ногам такої самої тривалості, називають “тріоль”. Давайте просольфеджуємо цю вправу, але спочатку послухайте, як потрібно виконувати тріолі. Це вправа уривок із пісні українського композитора В. Верменича “Чорнобривці”, яку ми сьогодні будемо розучувати.
IV. Розучування пісні “Чорнобривці”
1.
Сьогодні ми вивчимо пісню “Чорнобривці” українського композитора і диригента Володимира Верменича. Це відомий композитор-пісняр, який довго працював керівником хорів у школах Києва. Основою творчості його є хорові твори та пісні: “Слід на землі”, “Заспівай мені, мамо моя”, “Іду я за росами”.
Чорнобривці
Слова М. Сингаївського
Музика В. Верменича
Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розцвітають і квіти і доля
На моїй українській землі.
Приспів.
2. Художній показ пісні.
3. Характеристика нотного тексту пісні:
– тональність,
– розмір,
– ритмічний рисунок.
4. Розучування пісні по фразах за нотним текстом. Звертаю увагу на чистоту інтонування, дикцію, дихання.
V. Слухання музики.
1. Вступна бесіда.
Класик української музики М. Лисенко залишив по собі не лише значну творчу спадщину, а й численних учнів, серед них Левко Ревуцький. Л. Ревуцький народився на Полтавщині. Родичі композитора були великими аматорами мистецтва, а дядько, О. Ревуцький, був солістом Петербурзької опери. Малий Левко мав здібності до музики, мав абсолютний слух, вдома його називали “камертоном”. Музичну освіту здобув у музично-драматичній школі ім. Лисенка та Київській консерваторії. Першими його творами були прелюдії, романси, кантата-поема “Хустина” на сл. Т. Шевченка.
Однак найважливішим здобутком його творчості 20-х років стала Друга симфонія, яка заклала підвалини української симфонічної музики XX ст. і увійшла до числа найбільш репертуарних вітчизняних творів.
Всі частини симфонії побудовані на темах відомих пісень, розмаїтих за жанрами, образами, настроями – це і веснянки, жартівливо-танцювальна пісня, лірична пісня-романс, взаємозв’язок між ними дозволяє побудувати цілісну панораму народних традицій і духовного світогляду нації.
Сьогодні ви послухаєте І ч. симфонії і, можливо, почуєте знайомі мотиви української народної пісні.
2. Слухання твору.
3. Характеристика прослуханого.
В основі І ч. лежать теми двох народних пісень: стародавня веснянка “Ой весна, веснице”, заклична за своїм характером.
Композитор надав оркестрове забарвлення, скориставшись здобутками новаторських напрямків, зокрема імпресіонізму.
Друга пісня “Ой не жаль мені та ні на кого” нагадує бурлацьку пісню. У ній композитор виражає людські почуття (повторне слухання).
VI. Підсумок уроку.